Актуальні проблеми ф ...

один з методів наукового пізнання, який полягає в абсо¬лютизації певних властивостей предметів і перетворення Їх в ідеальні об'єк¬ти, наприклад, абсолютно чорне тіло тощо.

протилежне матеріальному. До сфери ідеального відносять¬ся поняття, цінності, ідеї, Бог. Матеріальні речі характеризуються речовинні¬стю, просторовістю, часовістю, причинністю; ідеальне позбавлене цих рис. Відношення між ідеальними предметами засноване на логічності.

сукупність поглядів нації, класу, суспільної групи на їх місце в світі, на розвиток історії та ін. І. подібна світській релігії, вона цементує соціальну одиницю, підносить її у власних очах.

тип світогляду, сутність якого є абсолютизація позиції окремого індивіда в його протиставленні суспільству.

(лат. іпсіисі.ю — наведення) — логічний умовивід від частково¬го, одиничного до загального.

(лат. іпіеgrаtіо — відновлення) — момент розвитку, який по¬лягає в поєднанні розрізненого в ціле.

(лат. іtіепtiо — стремління) — спрямованість акту свідомості на певний предмет. Наприклад, у сприйманні дерево, будинок, в міркуван¬ні — числа, в фантазії — русалки і т. ін.

такий, що існує лише в межах взаємодії суб'єктів. Інтерсуб'єктивними є, наприклад, моральні чи правові норми: вони не су¬б'єктивні і не об'єктивні.

(лат. іпtrоsресtаrе —дивитися в середину) — спостережен¬ня за перебігом власних психічних процесів. Один з допоміжних методів пі¬знання в психології.

течія у філософії, яка абсолютизує роль інтуїції в пізнанні (Шопенгауер, Бергсон).