Етика бізнесу

- акт моральної діяльності, що виражається у свідомій перевазі певної лінії поведінки або конкретного варіанту вчинку, коли людина повинна самостійно прийняти моральне рішення на користь одного з них і нерідко всупереч іншому.

- дотримання етичних норм і правил тільки з певними - "своїми" – людьми; відносно "чужих" допускається порушення етичних стандартів.

- інформування співробітником організації вищестоящих органів про наявні в організації порушення.

- простий елемент моральних відносин, у яких знаходяться між собою особа і суспільство; людина підкоряється різним формам зобов‘язання, які відбиваються у відповідних формах моральної свідомості.

- особливий вид громадських стосунків, сукупність залежностей і зв'язків, які виникають у людей у процесі їхньої моральної діяльності (ставлення до праці, до власності, до природи тощо).

- у загальному сенсі здатність і можливість здійснювати свою волю, значно впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою певного засобу - авторитету, права, насильства. На думку Г. Саймона В.: 1) визначає круг відповідальності виконавця перед вищестоящим керівником і в цьому сенсі формальна В. допускає застосування додаткових санкцій; 2) забезпечує професійну експертизу усіх рішень, що приймаються, шляхом включення в управлінську ієрархію потрібних і авторитетних експертів; 3) обумовлює координацію зусиль усіх членів організації, тобто визнання ними обов'язкових для них рішень і загальних цілей. Згідно класифікації Френча і Рейвена, є п'ять основних форм В.: 1) заснована на примусі: менеджер може чинити вплив на інших, якщо він контролює величину або форму покарання, що може бути до них застосоване; 2) заснована на винагороді: менеджер має В. над іншою людиною, якщо ця людина вірить, що менеджер може винагородити її або відмовити в цьому; 3) експертна: здійснюється, коли менеджер сприймається як носій спеціальних і корисних знань; 4) еталонна (В. прикладу): характеристики або властивості менеджера настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути подібним; 5) законна: ґрунтується на праві людини керувати іншими через відповідне положення в організації.

- те, що організація має в розпорядженні, її ринковий потенціал, який дозволяє їй функціонувати (портфель замовлень, організаційна структура, фінанси, виробництво, науково-дослідні і проектно-конструкторські підрозділи). Менеджмент організації впливає на B.C., змінюючи структуру, маркетингову і цінову політику тощо, для досягнення своїх цілей.

- суб'єктивний принцип розуміння моральної діяльності; характеристика особистої позиції, вчинків, поглядів людини, що відрізняються відвертим свавіллям. Як практичний принцип поведінки, В. виражає точку зору крайнього індивідуалізму і нігілізму і кінець-кінцем веде до аморалізму. Наслідуючи цей принцип, людина повинна здійснювати свій моральний вибір незалежно від яких-небудь суспільних норм і настанов, довільно визначати свою моральність, керуючись лише власним розсудом. В. - крайнє вираження етичного релятивізму, в основі якого лежить деформоване розуміння моральної свободи людини, самодіяльності і творчості в моралі.

- елемент моральної діяльності; дія, що розглядається з точки зору єдності мотиву і наслідків, намірів і справ, цілей і засобів.