Конституційне право ІІ семестр (Верлос Н.В.)

(лат. lex, legis – закон і latus – внесений, встановлений) – 1) встановлений законом строк повноважень, а також фактичний період діяльності обраного представницького органу; 2) назва парламентів в окремих державах, а також у ряді штатів США та Індії.

(лат. legitimus – законний, правомірний, належний, від legis – закон) – термін, який використовується для характеристики визнання суспільного порядку, що дає останньому підстави встановлювати загально¬обов'язкові вимоги і зразки поведінки. Звичайно застосовується по відношенню до політичної влади. Л. політичної влади означає визнання її підвладними, яке грунтується на їх переконанні у правомірності влади.

(англ. lobbyism, від lobby – вестибюль, кулуари) – організований вплив різних суспільних груп на представників органів державної влади з метою домогтися від них прийняття вигідних для себе рішень.