Конституційне право ІІ семестр (Верлос Н.В.)

(від лат. absens – відсутній) – добровільна неучасть вибор¬ців у голосуванні на виборах чи референдумі. У демократичних країнах зазвичай голосують близько 50 відсотків виборців.

(пер. з грец. - незалежність) - самоврядування пев¬ної частини території держави, тобто її право самостійно вирішувати окремі питання організації та здійснення влади в межах повноважень, установлених конституцією держави.

(фр. autoritarisme, від лат. autoritas – вплив, влада) – тип політичного режиму, який характеризується зосередженням державної влади в руках однієї особи чи групи осіб або в одному її органі.

система взаємовідносин вищих і центральних органів державної влади з органами публічної вла¬ди адміністративно-територіальних одиниць держави.

(лат. acclamatio, від acclamo – виголошую) – прийняття парламентом рішення без підрахунку голосів, на основі реакції парламентаріїв, що виявляється у вигуках, різних репліках тощо. Застосовується зазвичай у разі, коли симпатії явної більшості неважко передбачити. Висновок про рішення робить голова палати. Практикується у Великобританії і США.

(лат. actus, від ago - приводжу в рух) - офіційний письмовий документ органу публічної влади, в якому вміщується правова норма (нормативно-правовий А.) або владний припис, винесений в резуль¬таті вирішення конкретної юридичної справи (правозастосовний акт).

право обирати до представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у рефе¬рендумах. У демократичних державах належить усім повнолітнім громадянам незалежно від національної і расової приналежності, статі, роду занять, майнового стану, освіти тощо. Виборче право є найважливішим політичним правом грома¬дянина.

(латин. annexio) насильницьке захоплення, приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави або народу.

(пер з грец. - той, хто не має вітчизни) – стан людини, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

способи і засоби безпосеред¬нього здійснення влади народом або його частиною, які відкидають передання владних повноважень будь-яким органам чи особам (народне воле¬виявлення).