Глосарій
Аглютинація - (від лат. аgglutinatio - склеювання) - це склеювання еритроцитів у судинах.
Аглютиніни - це антитіла, що розрізняють у системі груп крові АВО. Вони мають назву α (альфа) і β (бета), містяться в плазмі крові.
Аглютиногени - це антигени системи АВО, що містяться на мембрані еритроцитів (А, В).
Адаптація - пристосування до умов оточуючого середовища шляхом зміни рівня функціонування окремих систем і відповідного напруження регуляторних механізмів.
Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) - основна високоенергетична сполука, яка складається з аденіна, рибози і трьох залишків фосфорної кислоти. При гідролізі кожного макроергічного зв’язку звільняється 7–10 ккал енергії на 1 моль, яка використовується при скороченні м’язів і в інших процесах.
Адреналін - гормон мозкової частини надниркових залоз. Він належить до групи біогенних моноамінів.
Азотовий баланс - співвідношення між кількістю азотвмісних речовин, які надходять в організм і виділяються із сечею, калом та потом. Буває позитивним, негативним і нульовим (або азотова рівновага). Азотова рівновага - стан, при якому кількість азоту, що надходить і виводиться, однакова.
Актин – скорочувальний білок м’язової тканини, знаходиться в тонких нитках міофібрил.
Алактатний кисневий борг - частина кисню, яка витрачається на відновлення витраченого при роботі креатинфосфату.
Амінокислоти - органічні кислоти, які містять аміногрупу (–NН2). Основний структурний компонент білків.
Анаболізм - сукупність біохімічних реакцій, спрямованих на утворення й оновлення структурних елементів і тканин за рахунок синтезу складних молекул із простих. Анаболічні процеси відбуваються за рахунок енергії катаболічних процесів.
Анаболіки - хімічні речовини, часто гормональної природи, які стимулюють синтез білка в тканинах організму і збільшують м’язову масу, прискорюючи відновлення організму.
Анаеробне окиснення вуглеводів (гліколіз або глікогеноліз) - розщеплювання глюкози, глікогену в тканинах організму без участі О2 до молочної кислоти і АТФ.
Анаеробний обмін - процес розпаду поживних речовин, який протікає в клітинах організму без участі кисню (О2).
Андрогени - чоловічі статеві гормони.
Антиоксиданти - (лат. antioxydanta < грец. anti – проти + oxy[genium] –кисень; син.: антиокисники, антиоксигени) - поліфункціональні сполуки різної природи, здатні усувати або гальмувати вільнорадикальне окиснення (ВРО) органічних речовин мономолекулярним киснем Використовуються в практиці спорту і клініці для запобігання накопиченню токсичних перекисів водню в тканинах.
Асиміляція (анаболізм) - засвоєння необхідних для організму речовин і синтез специфічних для організму сполук. Протікає з поглинанням енергії.
АТФаза - фермент, що гідролізує АТФ до АДФ і фосфату. Його дія супроводжується затратою енергії. Від його активності в міозині скелетних м’язів залежать швидкісні якості людини.
Ацетил-КоА - активна форма оцтової кислоти (СН3–СО–КоА), інтегратор внутрішньоклітинного обміну вуглеводів, жирів і білків.
Ацетилхолін - складний ефір холіну і оцтової кислоти, який утворюється в нервових закінченнях під дією ферменту холінацетілази. Є хімічним передавачем парасимпатичної нервової системи.
Аеробне окиснення вуглеводів - окиснення молекули глюкози в тканинах організму за участю кисню до кінцевих продуктів обміну з утворенням 38 молекул АТФ.
Аеробний обмін (клітинне дихання) - процес розпаду і окиснення поживних речовин за участю кисню, який протікає в мітохондріях з утворенням АТФ.
Білок - полімер, побудований з амінокислот, сполучених пептидними зв’язками. Він має високу молекулярну масу і складну структуру.
Білки глобулярні - білки, які мають округлу або еліпсоподібну форму, - глобулу.
Білки фібрилярні - білки, які мають ниткоподібну форму (м’язовий білок міозин, білок сухожиль колаген і ін.).
Біосинтез білка - процес утворення нових молекул білка, протікає на рибосомах за участю нуклеїнових кислот у два основні етапи: транскрипція - синтез в ядрі інформаційної РНК на ДНК як матриці; трансляція - переклад інформації, закодованої в молекулі іРНК, у послідовність амінокислотних залишків у молекулі білка (синтез білка на рибосомах).
Вітаміни - регулятори обміну речовин, не синтезуються в організмі людини, потрапляють в організм з їжею.
Водневий показник (рН) - показник активної реакції середовища, дорівнює негативному десятковому логарифму концентрації іонів водню в даному розчині: рН = lg[Н+].
Гаммааміномасляна кислота (ГАМК) - утворюється в тканинах головного мозку при декарбоксилюванні глутамінової кислоти, є фактором гальмування діяльності ЦНС; у ЦНС бере участь в енергетичних процесах, підвищує окиснення глюкози; у клініці використовується як лікарський препарат.
Гем - небілкова частина гемоглобіну, міоглобіну і інших білків, що надає їм червоний колір; є комплексом протопорфірину з двовалентним залізом.
Гемоглобін (Нb) - складний білок еритроцитів крові, який складається з небілкової частини, - гема і білкової частини - глобіну; виконує транспортну функцію (доставку О2 з легенів у тканини і СО2 - від тканин до легень), а також буферну дію. Киснева ємність крові залежить від вмісту гемоглобіну.
Гемоліз - розрив мембран еритроцитів крові і вихід з них гемоглобіну в плазму.
Гідроліз - процес розщеплення речовин із приєднанням води в місці розриву міжмолекулярних зв’язків. Перебігає за схемою: АВ + Н-ОН → АН + В-ОН і каталізується гідролазами.
Гіпоксія - киснева недостатність, кисневе голодування. Цей стан виникає при недостатньому надходженні в тканини організму кисню або порушенні його використання в процесі біологічного окиснення.
Гормони - речовини органічної природи, що утворюються в залозистих клітинах, виділяються в кров або лімфу і регулюють обмін речовин та розвиток організму.
Глікоген або тваринний крохмаль (С6Н10О5)п - основний полісахарид організму, який відкладається в печінці і скелетних м’язах, є основним енергетичним резервом вуглеводів.
Гліколіз - складний ферментативний процес перетворення глюкози, який перебігає у тканинах тварин і людини без споживання кисню, до молочної кислоти й АТФ.
Глюкоза (С6Н12О6) - основний моносахарид організму; структурний компонент складних вуглеводів, який використовується як енергетичний субстрат.
Гомеостаз - постійність складу внутрішнього середовища організму, відносна стабільність біохімічних показників метаболізму.
Гормони - біологічно активні органічні сполуки, які синтезуються в залозах внутрішньої секреції і регулюють обмін речовин і функції організму.
Гормони (тканинні) - біологічно активні речовини, які виробляються в деяких тканинах і мають регуляторну дію.
Дезоксірібонуклеїнова кислота (ДНК) - тип нуклеїнової кислоти, яка зберігає і передає спадкову інформацію організму, в першу чергу про структуру білків.
Денатурація - порушення вищих рівнів організації білкових молекул із збереженням первинної структури.
Дисиміляція (катаболізм) - сукупність біохімічних реакцій, які забезпечують розпад речовин, отримання з них енергії і виділення продуктів розпаду в зовнішнє середовище.
Дисоціація - розпад молекул на іони або іонізація атомних груп в органічних речовинах.
Дифузія - мимовільне переміщення молекул розчиненої речовини з області підвищеної концентрації в область зниженої його концентрації. Впливає на швидкість хімічних реакцій і функції систем організму. Особливим видом дифузії є осмос.
Інсулін - гормон, який синтезується β-клітинами підшлункової залози і регулює вуглеводний обмін шляхом посилення проникнення глюкози в тканини, що призводить до зниження концентрації її в крові, а також обмін жирів і білків. При недостатньому синтезі інсуліну розвивається захворювання «цукровий діабет».
Катаболізм - сукупність реакцій, які супроводжують розпад складних органічних сполук їжі й речовин клітини.
Катехоламіни - групи медіаторів і гормонів, які належать до біогенних амінів, що утворюються з фенілаланіну і тирозину. Головними представниками є адреналін і норадреналін.
Колаген - білки сполучної тканини, які утворюють дуже міцні колагенові волокна.
Креатинфосфат - макроергічна сполука, використовується для швидкого відновлення (ресинтезу) АТФ у м’язах і інших тканинах організму; підтримує її відносну постійність у клітинах (служить енергетичним буфером).
Лактат (молочна кислота) - кінцевий продукт анаеробного окиснення вуглеводів - гліколізу.
Медіатори - речовини, які утворюються в клітинах під впливом нервових імпульсів або гормонів і передають їх дію на інші клітини або внутрішньоклітинні процеси. Основні з них - норадреналін, ацетилхолін, циклічний АМФ.
Метаболізм або проміжний обмін речовин - перетворення речовин в організмі з часу їх надходження в клітини до утворення кінцевих продуктів обміну.
Міозин - міофібрилярний скорочувальний білок м’язів. Кількість його у м’язах впливає на швидкісно-силові якості людини.
Моносахариди (СnН2nОn) - підклас вуглеводів, не вступаючих у реакцію гідролізу (глюкоза, фруктоза, рибоза, дезоксірібоза, галактоза); можуть містити від 2 до 7 вуглецевих атомів. Виконують енергетичну і інші функції в організмі.
Нейромедіатори - хімічні речовини, які виробляються в нервовій системі й беруть участь у передачі імпульсів у нервових центрах, а також від нервів до різних органів, збуджуючи чи гальмуючи їхню діяльність. До них належать ацетилхолін, адреналін, норадреналін, серотонін, γ-аміномасляна кислота.
Нуклеїнові кислоти - присутні в клітинах всіх живих організмів і виконують найважливіші функції по зберіганню і передачі генетичній інформації (див. ДНК і РНК).
Нуклеотиди - сполука нуклеозиду із залишком фосфорної кислоти; входить до складу нуклеїнових кислот і деяких коферментів.
Обмін речовин - (див. метаболізм).
Осмос - одностороння дифузія розчинника через напівпроникну мембрану у бік розчину з більшою концентрацією розчинених речовин. Направлена на вирівнювання концентрацій у розчинах, тобто встановлення осмотичної рівноваги. Грає важливу роль у житті клітин.
Осмотичний тиск - та сила або тиск, який потрібно застосувати, щоб припинити переміщення води в бік більш концентрованого розчину через напівпроникну мембрану від менш концентрованого.
Пепсин - протеолітичний фермент шлункового соку, який розщеплює харчові білки до поліпептидів; активний у кислому середовищі при рН 2-3.
Пептиди - продукти неповного розщеплювання природних білків у процесі травлення; утворюються в клітинах організму, біологічно активні речовини.
Піровиноградна кислота (піруват) - проміжний продукт внутрішньоклітинного окиснення вуглеводів в аеробних і анаеробних умовах.
Полісахариди (С5Н10О5)п - високомолекулярні складні вуглеводи; утворюються з великої кількості моносахаридів; у організмі грають енергетичну роль; депонуються в печінці і скелетних м’язах у вигляді глікогену, в продуктах харчування - у вигляді крохмалю.
Поріг анаеробного обміну (ПАНО) - потужність вправ, при якій різко посилюються анаеробні механізми енергозабезпечення м’язів; при цьому вміст лактату в крові досягає 4 моль·л -1.
Протеїди - складні білки, молекули яких складаються з білкової і небілкової (простетичної) частини.
Протеїни - прості білки, які складаються тільки з амінокислот.
Реабсорбція - процес зворотного всмоктування речовин. Здебільшого це Na+-залежний вторинний активний транспорт. Наприклад, зворотне всмоктування амінокислот, глюкози в ниркових канальцях.
Рецептори - спеціальні чутливі утворення, які сприймають і перетворюють роздратування із зовнішнього або внутрішнього середовища організму і передають інформацію про подразник, який діє, в нервову систему або в метаболічні процеси.
Рибонуклеїнова кислота (РНК) - вид нуклеїнових кислот, до складу яких входить вуглевод рибоза; синтезується на основі певного гена ДНК, переносить інформацію про структуру білка до рибосом і є матрицею при синтезі білка. Розрізняють іРНК, рРНК, тРНК.
Сарколема - двошарова ліпопротеїдна плазматична мембрана м’язової клітини або волокна.
Саркомер - ділянка міофібрили між двома Z-мембранами; скорочувальний елемент міофібрили. Від їх кількості і довжини залежать швидкісно-силові властивості м’язів людини. Під впливом тренування відстань Z – Z не змінюється.
Сахароза (С12Н22О11) - дисахарид, який складається із залишків глюкози і фруктози. У великій кількості міститься в рослинах, особливо в буряку, очереті.
Тропонін - Са2+-зв’язуючий регуляторний білок міофібрил. Пов’язаний з актином, блокує центри контакту актину з міозином.
Ферменти-ензими - біологічно активні білки, які синтезуються в організмі і виконують роль каталізаторів біохімічних реакцій.
Фосфоліпіди (фосфатиди) - підклас ліпідів, молекули яких складаються з гліцерину, жирних кислот, фосфорної кислоти, азотвмісних речовин. Є важливим компонентом клітинних мембран,
Фосфорилювання - приєднання залишку фосфорної кислоти до органічних або неорганічних речовин.
| Wszystkie kategorie |