Глосарій
Агроекосистема – екологічна система, створена людиною для ведення сільського господарства, що поєднує природні та антропогенні компоненти.
Аналіз стійкості – дослідження здатності екологічної системи повертатися у стан рівноваги після зовнішнього впливу.
Біосистема – сукупність живих організмів, які функціонують як єдине ціле в екосистемі.
Виробнича функція – математичний вираз залежності між кількістю ресурсів та результатами у системі, що застосовується й до екологічних моделей.
Гаусова модель розсіювання – математична модель поширення забруднювачів у атмосфері з урахуванням турбулентності.
Динаміка популяцій – закономірності зміни чисельності та структури популяцій у часі.
Екологічна модель – формалізоване відображення структури, процесів і взаємозв’язків у довкіллі для його вивчення та прогнозування.
Епідеміологічна модель – математичний опис поширення хвороб у популяціях (наприклад, SIR-модель).
Ігрові моделі – моделі, що використовують теорію ігор для аналізу взаємодій у біосистемах.
Імітаційне моделювання – метод дослідження, що базується на побудові комп’ютерної моделі процесів з наближенням до реальних умов.
Коваріаційна матриця – матриця, що відображає взаємозв’язки між оцінками параметрів статистичної моделі.
Лінійне програмування – метод оптимізації систем з лінійними обмеженнями та цільовою функцією.
Марковський ланцюг – математична модель випадкових процесів, у яких наступний стан залежить лише від поточного.
Модель – спрощене уявлення об’єкта чи процесу, яке дозволяє вивчати його властивості.
Моделювання екосистем – побудова математичних чи комп’ютерних моделей для аналізу й прогнозування екологічних процесів.
Найменших квадратів метод (МНК) – статистичний метод оцінки параметрів моделі шляхом мінімізації суми квадратів відхилень.
Оптимізаційна модель – модель, що дозволяє знайти найкраще рішення серед можливих варіантів (мінімізація шкоди чи максимізація користі).
Популяція – сукупність особин одного виду, що населяють певну територію та взаємодіють між собою.
Прогнозування – передбачення майбутнього стану системи на основі моделі та наявних даних.
Прозорість атмосфери – характеристика, що відображає здатність атмосфери пропускати сонячне випромінювання.
Радіоактивне забруднення – накопичення у довкіллі радіоактивних речовин, що впливають на живі організми.
Регресійний аналіз – статистичний метод виявлення залежності між змінними.
Розсіювання забруднювачів – процес поширення шкідливих речовин у середовищі (повітрі, воді, ґрунті).
Сценарій – набір припущень щодо можливого розвитку системи, що використовується у прогнозах.
Стійкість екосистеми – здатність екосистеми підтримувати свою структуру та функції при зовнішніх впливах.
Теорія графів – математичний апарат для опису систем як мережі вузлів і зв’язків.
Теорія ігор – розділ математики, що вивчає стратегії взаємодії між учасниками (гравцями).
Фактор ризику – чинник, що підвищує ймовірність негативних змін у системі.
Чисельне моделювання – застосування обчислювальних методів для наближеного розв’язання математичних моделей.
| Todas las categorías |