Узагальнення, порівняння
Узагальнення, порівняння
Узагальнення як метод наукового пізнання являє собою логічний процес переходу від одиничного до загального, від менш загальних до більш загальних знань, визначення загальних властивостей і ознак предметів. Результатом процесу узагальнення – узагальнене поняття, судження, закон, теорія. Отримати узагальнені знання означає більш глибоко відтворити дійсність, проникнути в її сутність.
Розрізняють два види наукових узагальнень: виділення будь-яких ознак (абстрактно-загальне), суттєве (конкретно-загальне тобто закон). Слід звернути увагу і на інші види узагальнень: від окремих фактів, подій до їх вираження в думках (індуктивне узагальнення); від однієї думки до іншої, більш загальної (логічне узагальнення). Варто зауважити, що узагальнення не може бути безмежним, воно обмежене філософськими категоріями, які не мають родового поняття, і тому їх узагальнити неможливо.
Під час проведення педагогічного дослідження необхідно вміти виділяти в явищах загальне, тобто узагальнювати досліджуване.
Цей метод зіставлення досліджуваних предметів і встановлення їх подібності або відмінності. На рівні чуттєвого пізнання педагогічної реальності порівняння фіксує зовнішню подібність або відмінність, на рівні раціонального – подібність або відмінність внутрішніх зв’язків, що сприяє виявленню закономірностей, розкриттю сутності матеріалу, що вивчається.
Щоб досягнути достовірних результатів у процесі порівняння необхідно зіставляти однорідні об’єкти і поняття, порівнювати предмети за суттєвими ознаками.
Під час порівняння дослідник повинен насамперед визначити основу порівняння – критерій. Наприклад, під час порівняння результатів навчальної роботи однієї групи як критерій можна використати застосування кількості правильних відповідей в контрольних роботах, результати тестів. Для того, щоб порівняти між собою певні явища, досліднику необхідно виді-лити у них відомі ознаки і встановити, як вони представляються у об’єктах, що порівнюються. Чим точніше оцінені ознаки, тим ґрунтовніше порівняння явищ.
У педагогічних дослідженнях застосовують переважно три види порівнянь:
порівняння педагогічних явищ за однією ознакою (порівняння результатів навчальної роботи в контрольній та експериментальній групах після експериментального навчання);
порівняння однорідних педагогічних явищ за декількома ознаками (порівняння знань і умінь учнів контрольних і експериментальних груп за швидкістю засвоєння знань, міцністю засвоєння знань, вмінням творчо використовувати знання);
порівняння різних етапів в розвитку одного педагогічного явища (порівняння якості навичок учнів на різних етапах виконання вправ, порівняння професійних знань і умінь студентів в різні роки навчання).