1. Діагностування рівня самооцінки майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту.

Відповідаючи на запитання, вказуйте, як часто ви таке відчуваєте за такою шкалою:          

Ø дуже часто – 4 бали;

Ø часто – 3 бали;

Ø іноді – 2 бали;

Ø зрідка – 1 бал;

Ø ніколи – 0 балів.

1. Як часто ви хвилюєтесь даремно?

2. Мені хочеться, щоб мої друзі підбадьорювали мене.

3. Я боюся виглядати дурнем.

4. Я турбуюся за своє майбутнє.

5. Зовнішній вигляд інших, значно краще, ніж мій.

6. Нажаль, багато хто не розуміє мене.

7. Відчуваю, що я не можу як слід розмовляти з іншими людьми.

8. Люди очікують дуже багато.

9. Відчуваю себе скутим.

10. Мені здається, що зі мною повинна трапитися якась неприємність.

11. Мене турбує думка про те, як люди відносяться до мене.

12. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

13. Я не відчуваю себе у безпеці.

14. Мені нема з ким поділитися своїми думками.

15. Люди не особливо цікавляться моїми досягненнями.

Потрібно скласти всі бали з затвердженнями.

Менше 10 балів. Вам потрібно позбутися відчуття переваги над оточуючими, зазнайства, вихваляння. Візьміть за правило принцип: будь-яка конфліктна ситуація виникла з іскри, яку ви висікли самі або допомогли розпалити.

Сума перевищує 30 балів. Ви недооцінюєте себе.

Від 10 до 30 балів. Свідчить про психологічну зрілість, яка проявляється перш за все в адекватності самовіджображення, тобто реалістичній оцінці своїх сил, можливостей, зовнішності. Вам до снаги серйозні справи.

2. Методика розвитку і визначення рівня сформованості  уваги, швидкості читання, кругозору.

За найкоротший час треба вказати на цифри згідно з їх послідовністю в натуральному ряді. Швидке виконання завдання свідчить про Ваш високий рівень уваги, високу швидкість читання, широкий кругозір.

 

Таблиця визначення рівня сформованості

уваги, швидкості читання, кругозору

 

3

9

20

2

7

8

14

5

11

13

17

1

24

22

16

6

25

15

10

19

12

21

18

23

4

 

3. Діагностування педагогічної спрямованості студентів

Для діагностування професійно педагогічної спрямованості студентів доцільно використати диференційно-діагностичний опитувальник Є Климова (ДДО), тест на схильність до педагогічної професії, тест Форверга на контактність

Диференційно-діагностичний опитувальник

Припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконувати будь-яку роботу Проте якщо б вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, якій з них ви віддали б перевагу?

 

1.                    Доглядати за тваринами

1.                    Обслуговувати машини, прилади(стежити, регулювати)

2.                    Доглядати хворих, лікувати їх

2.                    Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин

3.                    Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, художніх листівок

3.                    Стежити за станом, розвитком рослин

4.                    Обробляти матеріали (дерево, тканини, метал, пластмасу тощо)

4.                    Постачати товар споживачеві (рекламувати, продавати)

5.                    Обговорювати науково-популярні книжки, статті

5.                    Обговорювати художні твори (п'єси, концерти)

6.                    Вирощувати молодняк (тварин будь-якої породи)

6.                    Тренувати товаришів (або молодших) з виконання певних дій – трудових, навчальних, спортивних

7.                    Копіювати малюнки, зображення

7.                    Керувати будь-яким вантажним(піднімальним чи транспортним) засобом (піднімальним краном, трактором, тепловозом тощо)

8.                    Повідомляти, роз'яснювати людям потрібні їм відомості (у довідковому бюро, на екскурсії тощо)

8.                    Художньо оформляти виставки, вітрини (чи брати участь у підготовці п'єс, концертів)

9.                    Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло

9.                    Виправляти помилки у текстах, таблицях, малюнках

10.               Лікувати тварин

10.               Виконувати обчислювальні роз рахунки

11.               Виводити нові сорти рослин

11.               Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машин, одягу, будинків, продуктів споживання тощо

12.               Розбирати суперечки між людьми (переконувати, роз'яснювати, заохочувати, карати)

12.               Розбиратися у кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати, упорядковувати)

13.               Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності

13.               Спостерігати, вивчати життя мікробів

14.               Налагоджувати медичні прилади,апарати

14.               Надавати медичну допомогу людям при пораненнях, опіках, ударах

15.               Складати точні описи-звіти проспостережувані явища, події, вимірювання об'єктів тощо

15.               Художньо описувати зображувані події (спостережені чи уявні)

16.               Робити лабораторні аналізи у лікарнікування.

16.               Приймати, оглядати хворих, вести з ними бесіди, призначати ліки

17.               Малювати чи розписувати стіни приміщень, поверхню виробів

17.               Виконувати монтаж будівлі чи складання машин, приладів

18.               Організовувати культпоходи ровесників чи молодших (до театрів, музеїв), екскурсії, туристичні походи тощо

18.               Грати на сцені, брати участь у концертах

19.               Виготовляти за кресленнями де талі, вироби (машини, одяг), споруджувати будинки

19.               Займатися кресленням, копіювати креслення, карти

20.               Проводити боротьбу з хвороба ми, зі шкідниками (лісу, саду)

20.               Працювати на клавішних машинах (телетайпі, комп'ютері тощо)

 

Після ознайомлення з інструкцією до опитувальника слід на прикладі першої пари альтернатив пояснити принцип заповнення листка відповідей. Якщо учні віддають перевагу доглядові за тваринами, то повинні поставити знак плюса (+) у клітинці листка відповідей, позначеній індексом 1а, а в клітинці 16 – поставити знак мінуса (-). І навпаки, якщо вони віддають перевагу обслуговуванню машин і приладів, то мають поставити знак (+) у клітинці 16, а знак (-) – у клітинці 1а.

 

Листок відповідей

П

Т

Л

З

X

lа

1б

2а

2б

3а

3б

4а

4б

5а

5б

6а

-

6б

-

7а

-

7б

8а

-

3б

-

9а

-

9б

-

10а

-

10б

-

11а

11б

12а

12б

13а

13б

14а

14б

15а

15б

16а

-

16б

-

17а

-

17б

18а

-

18б

-

19а

-

19б

-

20а

-

-

20б

-

Опрацювання результатів. Після заповнення листка відповідей здійснюється підрахунок кількості плюсів і мінусів за стовпчиками. Таких стовпчиків у листку відповідей п'ять, і кожний з них об'єднує професії одного з п'яти основних типів.

1.                    Професії типу П – «людина – природа» (тваринник, агроном, ветеринар).

2.                    Професії типу Т – «людина – техніка» (слюсар, швачка, шофер, інженер, механік).

3.                    Професії типу Л – «людина – людина» (продавець, медсестра, вчитель, вихователь).

4.                    Професія типу 3 – «людина – знакова система» (кресляр, програміст, лінгвіст).

5.                    Професія типу X – «людина – художній образ» (художник, режисер, маляр, критик).

Домінантна сфера професійних інтересів визначається за стовпчиком, що має максимальну кількість плюсів. Стовпчик із переважною кількістю мінусів вказує на сферу діяльності, до якої опитуваний не має інтересу. Аналізуючи відповіді, особливу увагу звертають на студентів, які не виявили інтерес до професії типу Л – «людина – людина» (4 і більше мінусів у третьому стовпчику).

 

Тест на схильність до педагогічної професії

Інструкція: Нижче пропонується перелік якостей. «Приміряйте» їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 – так; 4 – переважно так; 3 – важко сказати; 2 – швидше за все ні; 1 – ні.

1.                    Чи вважають інші, що ви людина образлива, вразлива у спілкуванні (у відповідь на критику, зауваження)?

2.                    Чи довго у вас в душі зберігається осадок від різних переживань, що виникають під час спілкування (досада, радість, смуток)?

3.                    Чи часто у вас буває піднесення і спад настрою?

4.                    Чи тяжко і довго ви переживаєте критику на свою адресу?

5.                    Чи сильно вас стомлює галаслива весела компанія?

6.                    Ви помітно відчуваєте утруднення, соромитеся, коли доводиться знайомитися з людьми?

7.                    Вам легше і приємніше дізнаватися про щось із книжки, ніж питати в інших?

8.                    Чи часто ви відчуваєте бажання відпочити, побути наодинці?

9.                    Чи довго ви добираєте потрібні слова, коли доводиться розмовляти?

10.               Чи віддаєте ви перевагу вузькому колу постійних знайомих перед широким колом нових?

Залежно від набраної кількості балів можна зробити висновок:

40 – 50 балів – вам не дуже підійдуть професії з частими і напруженими міжособовими контактами;

30 – 40 балів – ви будете відчувати певний постійний дискомфорт, який доведеться переборювати зусиллям волі;

20 – 30 балів – робота завдаватиме певних незручностей, але в цілому задовольнятиме вас;

10 – 20 балів – вам підходить робота, пов'язана із спілкуванням.

 

Опитувальний листок Форверга на контактність

Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шкалою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має цю якість і більше віддає, ніж отримує. Менше ніж 5 – наділена цією якістю меншою мірою. Більше ніж 5 – відбувається розвиток такої якості.

1.                    Емпатія. Я бачу світ очима інших. Я розумію іншого і можу відчувати

себе «в його шкурі». Я розумію всі настрої співрозмовника, і відповідаю на них.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2.                    Теплота, повага. Я різними засобами виявляю (хоч і не завжди відчуваю), що сприймаю іншого. Я розумію те, що роблять інші, хоча не завжди і не в усьому згоден з ними. Я людина, яка активно підтримує інших.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

3.                    Відвертість, щирість. Я більше щирий, ніж фальшивий, у взаємодії з іншими. Я не ховаюся за ролями і «фасадами», інші знають, «на чому я стою». Я залишаюся собою у спілкуванні з іншими.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

4.                    Конкретність. Не можу сказати, що я невизначений, коли розмовляю з іншими. Я не промовляю загальних фраз, не ходжу околяса, керуюся конкретним досвідом і поведінкою, коли говорю. Я намагаюся говорити ясно, чітко, точно.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

5.                    Ініціативність. У взаєминах з іншими я швидше дію, ніж реагую. Я вступаю в контакт, не чекаючи, коли вступлять у контакт зі мною. Я спонтанний. Я завжди виявляю ініціативу щодо інших людей.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6.                    Безпосередність. Я дію відкрито і прямо у стосунках з людьми, що мене оточують, не роздумуючи про те, який матиму вигляд.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Роботу з тестами можна віднести до самостійної підготовки студентів. У такому разі на початку заняття викладач з'ясовує, чи всі виконали завдання. Якщо немає можливості зробити це, то доцільно розпочати заняття із заповнення опитувальних листків. Бажано, щоб діагностування професійно значущих якостей відбувалося перед обговоренням теоретичних положень, тоді у викладача буде змога під час теоретичного обговорення звертати увагу студентів на те, як сформовані у них ті чи ті професійно необхідні якості. Методично не обов'язково, щоб студенти оголошували індивідуальні результати перед всією групою. Достатньо, щоб вони одержали підсумкові дані і порівняли їх з еталонами, які повідомляє викладач. Ці дані використовуватимуться й надалі (на етапі професійної ідентифікації), однак саме порівняння кожний студент здійснюватиме самостійно. Викладач попереджає студентів, що результати роботи з тестами мають бути збережені, оскільки в кінці курсу передбачається повторне тестування.

Студентам пропонують скласти список якостей, які, на їхню думку, потрібні вчителеві для успішної професійної діяльності. Наголошують, що кількість якостей і склад їх визначаються тільки самим студентом. Після виконання завдання (для цього достатньо 5 хвилин) пропонують оцінити у самого студента сформованість тих якостей, які він сам відносить до професійного ідеалу. Потім пропонують записати ці якості у дві колонки: ті, що формуються в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, і ті, формування яких залежить від самого студента. Зазвичай у структурі професійних ідеалів студентів понад 50 % становлять якості, в яких фіксуються риси характеру і особливості емоційно-вольової сфери; студенти виділяють їх у групу, незалежно від вищого навчального закладу.

За підсумками виконання завдання проводять обговорення, в ході якого викладач зосереджує увагу студентів на таких аспектах:

1.                    професія вчителя відома і, здавалося б, цілком зрозуміла, проте кожний студент уявляє її по-своєму, у кожного є власний погляд на вимоги, які поставлені перед фахівцем;

2.                    студентські уявлення не можуть охопити всієї складності і багатогранності педагогічної діяльності, потрібна тривала праця для осягнення її глибинних властивостей;

3.                    у кожного студента є певна установка на завершеність (незавешеність) професійного розвитку, що визначається, з одного боку, недостатньо високим рівнем і повнотою сформованості професійного ідеалу, а з іншого – суб'єктивністю самооцінки; тому в деяких студентів якості, віднесені ними до професійного ідеалу, оцінюються як такі, що сформовані повністю;

4.                    підкреслюється необхідність осмислення заданої ззовні програми професійної підготовки, розуміння і прийняття різних форм і шляхів її впливу на становлення майбутнього спеціаліста, наголошується, що можливості цієї програми значно ширші, ніж їх уявляє непідготовлений спостерігач (яким є студент першого курсу); крім того, для досягнення високого рівня професіоналізму слід задану програму доповнювати власною ініціативою щодо професійної самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.

 


Last modified: Tuesday, 17 September 2024, 9:16 AM