Основи лісоексплуата ...

Практична робота №12. Типи лісових культур за участю сосни звичайної

У сухих (А₁) борах (тип лісу – А₁-С) культури Сзв суцільні, чисті з розміщенням 2,0 х 0,4-0,5 м та густотою 10-12 тис. шт./га. В ряди сосни звичайної доцільно вводити сосну Банкса. Склад лісових культур – 10Сзв або 8Сзв2Сб.

У свіжих (А₂) борах (тип лісу – А₂-С) культури створюють чистими, але краще з домішкою берези повислої (до 30%). Культури суцільні, густота як і в типі А₁, схема змішування – 3-4р.Сзв 1р.Бп.

У вологих (А₃) борах (тип лісу – А₃-С) з’являється самосів берези, рідше – сосни. Береза стає сильним конкурентом сосни, тому її "садять на пень". Основні типи л.к.: а) часткові культури Сзв площадками густотою 5-10 тис. шт./га в залежності від густоти природного відновлення; б) суцільні культури Сзв за участю Бп; 4-5р.Сзв 2р.Бп з розміщенням садивних місць 2,0-2,5 х 0,5 м та густотою 8-10 тис. шт./га; початковий склад – 6-7Сзв3-4Бп.

У сирих (А₄) борах (тип лісу – А₄-С) культури створюють рідко, зруби поновлюються природним шляхом переважно березою пухнастою. Основні типи л.к.: часткові культури Сзв густотою 3-10 тис. шт./га на підвищених площадках у залежності від густоти природного відновлення.

Відносно бідні лісорослинні умови – субори (В) порівняно з боровими типами характеризуються дещо вищою родючістю грунту, що зумовлює більшу різноманітність складу деревостанів.

У сухих (В₁) суборах(тип лісу – В₁-дС) природне відновлення майже відсутнє. Головна порода – сосна звичайна, у південних степових районах – також і сосна кримська. Дуб звичайний у культури вводять рідко, але наявне порослеве природне відновлення дуба використовується – він формує рідкий другий ярус разом із березою повислою та грушею. Можливе також використання схеми змішування: 3-5р.С 1р.Дзв; 4-8р.Сзв 1-2р.Дзв при ширині міжрядь 1,5-2,0 м. В цих умовах придатний лише дуб суборового екотипу.

Культури за участю сосни кримської створюють за наступною схемою: 4р.Скр 1р.Сзв. Сосна звичайна як більш швидкоросла порода прискорює змикання лісових культур.

Свіжі (В₂) субори (тип лісу – В₂-дС) серед суборових типів є найбільш сприятливими для росту Сзв. Природне відновлення проходить задовільно. В підрості переважно сосна, місцями – домішка дуба (10-15%) і берези. Тому на зрубах створюють часткові культури Сзв шляхом висаджування сіянців у підготовлені площадки. Основні типи л.к.: а) суцільні культури Сзв (Гп) та Дзв або Дпн (Сп) за схемою 4-5р.С 1-2р.Д, розміщенням 2,0 х 0,4-0,5 м та густотою 10-12 тис. шт./га; у ряди дуба вводять чагарники – бузину червону, бруслину бородавчасту; початковий склад – 8С2Д; б) суцільні культури Сзв (Гп) та Бп (Сп) на староорних землях за схемою 4-7р.Сзв 1-3р.Бп з розміщенням 2,0 х 0,4-0,5 м; замість берези можливе введення Дпн; в) часткові культури Сзв площадками 0,5 х 0,5…1,5 х 1,5 м залежно від інтенсивності задерніння зрубу; початкова густота – 4-8 тис. шт./га у залежності від густоти природного відновлення сосни звичайної. Головна порода посідає 80% садивних місць.

У типі лісу В₂-бкС, який розміщений фрагментарно серед соснових су­бучин Розточчя та Опілля, культури наступні, часткові або суцільні, створені методом садіння за схемами 4-5р.С 2р.Бк; біогрупи сосни звичайної серед природного відновлення Гп і Сп з розміщенням 2-3 х 0,5-0,7 м.

У вологих (В₃) суборах (типи лісу – В₃-дС, В₃-ялС) верхній ярус, поряд із Сзв, займає Бп, яка є сильним конкурентом хвойної породи. Дуб і ялина перебувають у другому ярусі. Природне відновлення добре, але зі значною перевагою берези повислої або пухнастої. Обробіток грунту під створення л.к. – смугами або площадками з утворенням мікропідвищень. Основні типи л.к.: а) часткові культури Сзв з природним відновленням Бп при густоті садіння 5-7 тис. шт./га; б) суцільні культури Сзв за участю Дзв або Ялє за схемами: 3р.С 1р.Д; 5-7р.С 2-3р.Д; 3-5р.С 1-2р.Ял; 3-5р.С 1р.Ял 1-2р.Дзв 1р.Ялє з розміщенням 2,0 х 0,5-0,7 м і густотою 8-10 тис. шт./га; початковий склад – 7С3Д, 7С3Ял, 6-7С2Ял1-2Д; в) суцільні культури Сзв на старих зрубах густотою 8-10 тис. шт./га; г) ланковий спосіб змішування – 15-20 с.м. С 5-7 с.м. Д з початковим складом 8С2Д-9С1Д; д) 3р.С 1р.Ял 1рЯл з Бп, розміщенням 2,0 х 0,5-0,7 м та початковим складом 6С3Ял1Б.

У сирих (В₄) суборах (типи лісу – В₄-бС, В₄-дС) перший ярус займає Сзв з домішкою Бпх, другий – Вхч, Дзв, Ос. Природне відновлення сосни задовільне, берези та вільхи – добре. Обробіток грунту під створення л.к. – частковий площадками з утворенням мікропідвищень або проведення борозен плугом ПКЛ-70 за рік до створення культур з висаджуванням сіянців у гребінь пласту. Культури часткові із Сзв густотою 3-5 тис. шт./га у місцях відсутності природного відновлення; 4-5р.С 1-2р.Дзв (Дпн, Бпх). При цьому сосну можна вводити і методом висіву. Участь Сп забезпечується переважно природним шляхом.

На території Західного Полісся в місцях острівного місцезнаходження ялини (тип лісу – В₄-ялС) перший ярус займає Сзв з домішкою Бпх або Ос, другий – Ял, рідко за участю Влч. Культури часткові, змішані, проводяться методом садіння: 2-3р.С 1-2р.Ял з початковим складом 5-6С4-5Ял та розміщенням садивних місць 2,0-2,5 х 0,5-0,8 м; часткові культури сосни та ялини по площадках-мікропідви­щен­нях густотою 4-5 тис. шт./га.

Відносно багаті типи лісорослинних умов – сугруди (С) формуються на досить багатих грунтах, тому насадження тут багатоярусні та змішані. Сосна в цих умовах відзначається найвищою продуктивністю.

Сухі (С₁) сугрудитрапляються досить рідко і представлені лісостеповим варіантом з сосною звичайною, дубом звичайним ранньої форми та скумпією у підліску. Головною породою тут є Сзв. Садіння рядами або біогрупами. Основний тип л.к.: а) часткові культури Сзв і Дзв біогрупами 1,5 х 1,5…1,0 х 2,0 м або рядами за схемою 3-5р.С 1-2р.Д з розміщенням 3,0 х 0,5-0,6 м густотою 6-8 тис. шт./га і початковим складом 6С4Д; в ряди ланками із 3-5 с.м. можна вводити чагарник; б) суцільні культури Сзв за участю Дзв і Сп за схемою: 3р.С 1р.Сп з ч 1-2р.Д 1р.Сп з ч з розміщенням 2,0-2,5 х 0,5 м. Як супутні породи доцільно використати клен гостролистий, липу дрібнолисту, граб, яблуню, грушу, чагарники – клен польовий, ліщину, бузину, глід тощо.

Свіжі (С₂) сугрудиє оптимальними для росту сосни звичайної. Природне поновлення добре. Обробіток грунту площадками при частковій культурі, смугами – при суцільній. Переважаючі види лісових культур – наступні, змішані часткові. Свіжі сугруди представлені декількома типами лісу.

У типі лісу С₂-бкС сосна і бук є головними породами. Корінні деревостани типу лісу трапляються на Розточчі та Опіллі. Схеми змішування та розміщення садивних місць наступні: а) чисті культури сосни серед природного відновлення бука з розміщенням 3-4 х 0,8 м; б) 3-4р.С 1р.Мд з Лп 2р.Бк; в) 3-5р.С 1р.Сп 2-3р.Бк; г) 2р.С 1р.Сп 1р.Бк з розміщенням 2-2,5 х 0,8 м. Як супутні породи використовують клен гостролистий, клен-явір, липу дрібнолисту, граб. Орієнтовний початковий склад лісових культур – 6С4Бк.

У типі лісу С₂-д-гС (Західне Полісся, Мале Полісся, Розточчя) лісові культури створюють з перевагою у початковому складі сосни звичайної. Основним напрямком лісокультурної діяльності тут є вирощування високопродуктивних стійких дубово-соснових насаджень. Сосна сильно пригнічує дуб, тому введення буферних рядів обов’язкове. Переважаючі види лісових культур – наступні суцільні змішані. Основні типи л.к.: а) часткові культури сосни та дуба на свіжих зрубах густотою 3-5 тис. шт./га залежно від густоти і розміщення природного відновлення; початковий склад – 7С3Д або 6С3Д1Сп; б) суцільні культури за схемою 3-4р.С 1р.Сп 2р.Д; в) суцільні культури за шаховим способом змішування – чергування "шахівок" дуба та сосни розміром 15 х 15…20 х 20 м; іноді між ними висаджують "шахівки" липи, ялини, клена або явора; г) суцільні культури за групово-ланковим способом змішування – по 10-15 садивних місць дуба та сосни групами із двох-трьох рядів з розміщенням 2-2,5 х 0,8 м та густотою 5,0-6,2 тис. шт./га; д) суцільні куль­тури за схемою 4-6р.С 1р.Сп 2-3р.Д 1р.Сп з розміщенням 2,5-3,0 х 0,6-0,8 м при густоті 4,2-6,6 тис. шт./га і початковому складі 6С2Д2Сп. Як супутні породи використовують липу дрібнолисту, граб звичайний, клен гостролистий, клен-явір тощо. Замість дуба звичайного іноді вводять дуб північний, який в цьому типі лісу є продуктивнішим і більш конкурентноздатним в порівнянні з дубом звичайним.

У типі лісу С₂-г-сД сосна, поряд з дубом, виступає другою головною породою. Лісові культури переважно наступні суцільні та змішані. На відміну від дубово-грабово-соснового сугруду, тут при створенні штучних насаджень перевага надається дубу звичайному. Сосна, як і в попередньому типі лісу, помітно переважає дуб за інтенсивністю росту. Культури створюють в основному методом садіння. Схеми змішування та розміщення садивних місць наступні: а) 4-5р.Д 1р.Сп 2-3р.С 1р.Сп; б) 4р.Д 2р.С; в) часткові культури сосни та дуба на свіжих зрубах густотою 3-5 тис. шт. залежно від густоти і розміщення природного відновлення; початковий склад – 7Д3С або 6Д3С1Сп; г) 4-5р.Д 1р.Сп 2-3р.С 1р.Мд 1р.Сп; іноді в циклах змішування чергують сосну та модрину: якщо в парних циклах вводять куліси сосни, то в непарних – куліси модрини. Розміщення садивних місць – 2-3 х 0,8-1,0 м з початковою густотою 3,3-6,3 тис. шт./га та початковим складом 6-7Д1-2С1Мд1Сп.

Поза ареалом граба (Лівобережжя) його заміщає липа (тип лісу С₂-лп-сД). Види лісових культур та методи створення такі як у попередньому типі лісу. Подібними є також і схеми змішування, однак в штучних насадженнях, окрім граба, відсутні клен-явір та модрина.

У вологих (С₃) сугрудахпродуктивність соснинижча, ніж у свіжих, проте збільшує інтенсивність росту дуб звичайний. Природне відновлення проходить добре. Обробіток грунту борознами з висаджуванням сіянців у гребінь борозни. Переважаючий вид лісових культур – наступні змішані часткові. Метод створення – садіння, рідше – сівба. Тип лісорослинних умов представлений кількома типами лісу.

Для типу лісу С₃-бкС характерні двоярусні деревостани, утворені корінними породами – сосною звичайною та буком лісовим (Розточчя, Опілля). Схеми змішування та розміщення садивних місць наступні: а) чисті культури сосни серед природного відновлення бука з розміщенням 2,5-3,0 х 0,8 м; б) 3-5р.С 1р.Сп 2-3р.Бк; в) 2р.С 1р.Сп 1р.Бк з розміщенням 2-2,5 х 0,8 м. Як супутні породи використовують клен гостролистий, клен-явір, липу дрібнолисту, граб звичайний, ялину європейську. Останню використовують на новорічні ялинки. Орієнтовний початковий склад лісових культур – 6С4Бк або 6С3Бк1Сп.

У типі лісу С₃-д-гС (Західне Полісся, Мале Полісся, Розточчя) лісові культури створюють з перевагою у початковому складі сосни звичайної. Сосна росте менш інтенсивно, ніж у свіжих типах, гірше очищається від сучків. Дуб звичайний зміцнює свої позиції в насадженні, менше пригнічується сосною. Основним напрямком лісокультурної діяльності залишається вирощування дубово-соснових насаджень. Переважаючі види лісових культур – наступні суцільні змішані. Основні типи л.к.: а) часткові культури сосни та дуба густотою 3-5 тис. шт. залежно від густоти і розміщення природного відновлення з початковим складом 6С4Д або 5-6С3-4Д1Сп; б) часткові культури за схемою 2-3р.С 1р.Сп з ч 1-2р.Д 1р.Сп з ч при густоті 5-7 тис. шт./га; в) суцільні культури за схемою 3-5р.С 1р.Сп 2-3р.Д 1р.Сп з розміщенням 2,0 х 0,6-0,8 м; г) суцільні культури за шаховим способом змішування – чергування "шахівок" дуба, сосни, ялини, явора, липи розміром 15 х 15…20 х 20 м з початковим складом 5-6С2-3Д1Ял1Сп; д) суцільні куль­тури за схемою 4-6р.С 1р.Сп 2-3р.Д з розміщенням 2,5-3,0 х 0,8-1,0 м при густоті 3,3-5,0 тис. шт./га і початковому складі 6С3Д1Сп. Як супутні породи використовують липу дрібнолисту, граб звичайний, клен гостролистий, клен-явір, ялину європейську тощо. Замість дуба звичайного іноді вводять дуб північний, який в цьому типі лісу відзначається високою продуктивністю і конкурентноздатністю.

В місцях острівного місцезнаходження ялини (Західне Полісся) сформувався тип лісу С₃-г-с-Ял з двома головними породами – ялиною європейською та сосною звичайною. Природне відновлення проходить добре. Основний напрям лісокультурної діяльності – відновлення насаджень з перевагою ялини в складі. Схеми змішування: а) часткові культури рядами – 3-4р.Ял 2-3р.С з розміщенням 2,5-3,0 х 0,8 м та початковою густотою 4,2-5,0 тис. шт./га; б) часткові культури біогрупами в місцях відсутності природного відновлення з початковим розміщенням садивних місць 2,0 х 0,6-0,8 м та складом 6-7Ял3-4С; в) суцільні культури рядовим способом – 4-5р.Ял 1р.Сп 2-3р.С з розміщенням 2,0 х 0,8-1,0 м. Супутні породи (дуб північний, березу повислу, вільху чорну) доцільно вводити для пришвидшеного розкладання хвойної підстилки.

При створенні штучних насаджень у типі лісу С₃-г-сД перевага надається дубу звичайному, конкурентноздатність якого, порівняно з умовами С₂, помітно підвищується. Схеми змішування та розміщення садивних місць наступні: а) суцільні лісові культури – 4-5р.Д 1р.Сп 1-3р.С 1р.Сп з розміщенням 2,0 х 0,6-0,8 м; б) 4р.Д 1р.Сп 2р.С з розміщенням 2,5-3,0 х 0,8 м; в) суцільні культури сосни і дуба за схемою 3-4р.С 3-4р.Д; можливий ввід супутніх порід окремими рядами як буфер; розміщення садивних місць 2,5-3 х 0,5-0,7 м, густота 5-8 тис. шт./га; г) часткові культури сосни та дуба біогрупами на свіжих зрубах густотою 3-5 тис. шт. залежно від густоти і розміщення природного відновлення; початковий склад – 7Д3С або 6Д3С1Сп; д) часткові культури сосни і дуба рядовим способом; можливе введення дуба сівбою; густота і склад як в типі С₂.

У сирих (С₄) сугрудах сосна, подібно до ялини, є вітровальною. Природне відновлення задовільне по мікропідвищеннях. Обробіток грунту частковий площадками або смугами з утворенням мікропідвищень.

У районах Полісся та Малого Полісся сформувався тип лісу С₄-д-гС, де продуктивність сосни порівняно невисока – І (ІІ) класи бонітету. Дуб займає другий ярус. Основні типи л.к.: а) змішані часткові культури на свіжих зрубах із задовільним природним відновленням супутніх порід та недостатнім – головних; по площадках-мікропідвищеннях вводять недостаючі деревні породи – сосну, дуб або вільху чорну з початковою густотою 4-6 тис. шт./га; б) суцільні культури за схемою – 3-4р.С 1-2р.Д з розміщенням 3,0 х 0,8 м (4,2 тис. шт./га); між кулісами дуба і сосни можна вводити ряд вільхи або граба; в) 4-5р.С 1р.Влч (Г) 2-3р.Д з розміщенням 3,0 х 0,7 м та густотою 4,8 тис. ш./га; г) суцільні культури кулісно-рядовим способом за схемою – 3-5р.С 2-3р.Д 1-2р.Влч; вільху чорну можна вводити також ланками із трьох-п’яти садивних місць у ряди дуба через 10-15 його садивних місць; розміщення сіянців – 3,0 х 0,5-0,7 м з початковою густотою 5-7 тис. шт./га; початковий склад лісових культур – 5-6С2-3Д1-2Влч.

У понижених улоговинах острівних місцезростань ялини в західному Поліссі трапляється тип лісу С₄-г-ялС. Основний напрям лісокультурної діяльності – відновлення корінних деревостанів з перевагою в складі сосни, оскільки ялина в сирих типах вітровальна. Основні типи лісових культур: а) змішані суцільні культури кулісно-рядовим способом за схемою 3-4р.С 1-2р.Влч 1-2р.Ял; розміщення сіянців – 3,0 х 0,7-0,8 м з початковою густотою 4-5 тис. шт./га; початковий склад культур – 7С1-2Ял1-2Влч; б) змішані часткові культури біогрупами на свіжих зрубах із задовільним природним відновленням супутніх порід та недостатнім – головних; по площадках-мікропідвищеннях вводять недостаючі деревні породи – сосну та ялину з початковою густотою 3-5 тис. шт./га та початковим складом 7-8С2-3Ял.