Менеджмент і маркети ...

Термінологічний словник

Брифінг – це інструктаж або нарада, в межах якої формулюються цілі та завдання маркетингового дослідження. Викладення такої інформації у письмовому вигляді носить назву бриф.

Департаменталізація – процес розподілу різних видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання певних організаційних завдань.

Департаменталізація за географічним положенням – це процес розділення за групами видів діяльності та ресурсів залежно від особливостей місця розташування фірми.

Департаменталізація за продуктом – процес розділення за групами видів діяльності та ресурсів залежно від типів продукції, яку продає компанія.

Департаменталізація за споживачами – процес організації різних видів діяльності та ресурсів таким чином, щоб кожен відділ міг уважно реагувати на різні потреби специфічних споживчих груп.

Департаменталізація функціональна – це процес розділення на групи видів діяльності та ресурсів всередині фірми таким чином, щоб службовці, виконуючі однакові або схожі види діяльності, були об’єднані у один відділ. У туристській фірмі це можуть бути відділи реклами і інформації, фінансовий, збуту (реалізації путівок) тощо.

Ділова культура – це певні ментальні бар’єри нації. Люди кожної країни здебільшого дотримуються певних поглядів на життя і уявлень про оточуючу дійсність, що неодмінно проявляється в їх поведінці.

Ділові культури моноактивні – культури, в яких прийнято планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність в певній послідовності, займатися лише однією справою в даний момент (task – oriented).

Ділові культури поліактивні – рухомі, товариські народи, які звикли робити багато справ одночасно, планують черговість справ не за розкладом, а за ступенем відносної привабливості, значущості того або іншого заходу в даний момент (people – oriented).

Ділові культури реактивні – культури, що надають найбільше значення ввічливості і пошані, вважають за краще мовчки і спокійно слухати співрозмовника, обережно реагуючи на пропозиції іншої сторони (respect – oriented listeners).

Зв’язки з громадськістю (public relations, РR) – це використання інформації для впливу на громадську думку. Це частина комунікаційної роботи фірми.

Зміст менеджменту – функція або вид професійної діяльності, організація управління підприємством, процес розробки і ухвалення управлінських рішень, орган або апарат управління, категорія людей, наука і мистецтво управління.

Інноваційна діяльність – це діяльність з доведенню науково-технічних ідей, винаходів, нових організаційних і управлінських розробок до результатів у практичному використанні. Підприємець, створюючи нововведення, прагне перевершити своїх конкурентів і винайти щось унікальне, нове.

Інноваційна ідея – це реально існуюча можливість виробництва оригінальних (унікальних) товарів і послуг або модифікацій вже існуючих товарів і послуг.

Інновація (нововведення) – нововведення, кінцевий результат новаторської діяльності, втілений у вигляді нового або вдосконаленого продукту (товару, послуг), впровадженого у туристський обіг, нового або вдосконаленого технологічного процесу; нового підходу до соціальних послуг. Специфічним змістом інновації є зміни.

Інформаційний менеджмент – включає як внутрішні завдання управління в середовищі інформаційних систем, так і питання використання інформації для вирішення різноманітних завдань у сфері основної діяльності підприємства.

Канал збуту – це сукупність фірм або окремих осіб (посередників), які приймають на себе або допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача, допомагаючи таким чином виробнику забезпечити нормальний процес його комерційної діяльності.

Конкуренція – суперництво у будь-якій галузі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети. З точки зору підприємства, такою метою є максимізація прибутку за рахунок завоювання уподобань споживача.

Корпоративна культура – об’єднує цінності і норми, властиві організації стиль і процедури управління, концепції технологічного і соціального розвитку.

Макросередовище фірми – ширші, соціальні сили, які впливають на мікросередовище: демографічні, економічні, природні, технологічні, політичні, конкурентні та культурні.

Маркетинг масовий – продавець зайнятий масовим виробництвом, масовим розподілом і масовою рекламою, стимулюванням збуту одного і того ж товару всім покупцям.

Маркетинг цільовий – продавець визначає сегменти ринку, обирає один або декілька з них і розробляє окремі товари і комплекси маркетингової дії на ринок (маркетинг-мікс), які відповідні кожному обраному сегменту.

Маркетинг, орієнтований на товар – продавець виробляє два або більше видів товарів, що розрізняються властивостями, стилем, якістю, розмірами тощо. Набір товарів розроблений таким чином, щоб запропонувати покупцям різноманітність товарів.

Маркетингова комунікація (просування туристичного продукту) – це механізм передачі покупцю своєї інформації, це елемент маркетингової структури, який забезпечує зв’язок основних маркетингових послань з цільовими аудиторіями.

Маркетингове середовище фірми – складається із зовнішніх чинників і сил, які впливають на її здатність підтримувати і розвивати успішні торговельні операції з клієнтами своїх цільових ринків. Воно включає мікро- і макросередовища.

Маркетингові дослідження – це процес збору, обробки та аналізу даних з метою зменшення невизначеності під час прийняття маркетингових рішень. Широкий комплекс різноманітних досліджень, необхідних для вироблення оптимальних стратегій і проведення ефективної оперативної маркетингової діяльності.

Менеджер – це фахівець, який професійно займається управлінською діяльністю в конкретній області функціонування фірми (в даному випадку екскурсійною або методичною).

Менеджмент – це особливий тип системи управління, можливий лише в умовах ринкової економіки.. Це професійно здійснюване управління будь-якою господарською діяльністю підприємства в ринкових умовах, спрямоване на підвищення ефективності діяльності шляхом раціонального використання ресурсів.

Метод продажу – це сукупність прийомів здійснення всіх основних операцій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією турпродукту споживачам.

Метод управління – це сукупність прийомів і способів дії на керований об’єкт з метою досягнення цілей. Це способи і прийоми дії керівника на колектив для ефективнішого використання наявних можливостей з метою вирішення поставлених перед ним завдань.

Методи управління організаційно-адміністративні – безпосередньо впливають на керований об’єкт через накази, розпорядження, оперативні вказівки, що віддаються письмово або усно, контроль за їх виконанням, систему адміністративних засобів підтримки трудової дисципліни тощо.

Методи управління регламентуючі – утворюють групу організаційно-адміністративних методів (їх називають також організаційно-розпорядчими, директивними, правовими, владними тощо).

Методи управління стимулюючі – можна розділити на дві групи: економічні (матеріально стимулюючі) і соціально-психологічні (виховні, морально стимулюючі). Всі ці методи носять характер непрямої дії на колектив.

Мікросередовище фірми – сили, які діють у сфері, що безпосередньо примикає до неї, які можуть впливати на її здатність обслуговувати клієнтів: сама фірма, посередники, клієнти і широка громадськість.

Місія організації – це концентроване відображення її філософії і політики, що проголошується і реалізовується керівництвом.

Позиція товару – це оцінка товару споживачами за його основними характеристиками, тобто оцінка споживачем місця, позиції, яке займає певний товар по відношенню до товарів-конкурентів.

Постачальники – це фірми і приватні особи, які постачають ресурси, необхідні компанії для виробництва товарів і надання послуг.

Потенціал рекреаційного ресурсу – це приваблююча та пропускна здатність ресурсу.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток валовий – це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні).

Прибуток загальний – це прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток маржинальний – характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Таким чином, такий прибуток за величиною збігається з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюється лише за змінними витратами.

Прибуток операційний – дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат (тобто чистий прибуток).

Принципи управління – основні ідеї, закономірності і правила поведінки керівників зі здійснення ними управлінських функцій.

Просування туристичного продукту – це комплекс заходів, спрямованих на реалізацію туристичного продукту: реклама, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організація туристичних інформаційних центрів з продажу туристичного продукту, видання каталогів, буклетів тощо.

Регіональний менеджмент в туризмі – це економіко-географічний процес, шляхом якого раціонально використовуються природні ресурси, при цьому робиться акцент на ефективний розвиток туризму.

Реклама – це будь-яка сплачена форма не персонального представництва і просування ідей, товарів або послуг ідентифікованим, визначеним спонсором.

Рекламна мета — певне комунікаційне завдання, яке буде виконано відносно певної цільової аудиторії впродовж певного періоду часу.

Ринок для фахівців з маркетингу – це сукупність всіх реальних і потенційних покупців певного товару.

Сегментація ринку – це поділ ринку на окремі області для збуту товарів. Сегментація відбувається за низкою ознак.

Соціально-психологічні методи управління – це уміння (керівника) враховувати психологічні чинники і з їх допомогою цілеспрямовано впливати на окремих працівників з метою сформувати колектив з єдиними цілями і завданнями.

Стандарти обслуговування – комплекс обов’язкових для виконання правил обслуговування туристів, які покликані гарантувати встановлений рівень якості для всіх здійснюваних операцій.

Стиль керівництва – сукупність прийомів і методів роботи керівника у його повсякденній діяльності; види поведінки по відношенню до підлеглих з метою здійснення на них впливу і спонукання до досягнення цілей організації. Стиль керівництва пов’язаний з особистими якостями, характерними рисами керівника і є його професійною характеристикою.

Стимулюванням збуту в туризмі – це короткострокові заохочувальні заходи, що сприяють продажу і збуту.

Туристський продукт – це будь-яка послуга, що задовольняє потреби туристів під час подорожей і підлягає оплаті з їх боку.

Туристський ринок – це сукупність форм і способів організації співробітництва покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) туристських благ та послуг.

Управлінська праця – вид суспільної праці, основне завдання якої – забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому

Фінансові посередники – це банки, кредитні і страхові компанії й інші організації, які фінансують угоди, здійснювані підприємствами індустрії туризму, і які страхують від ризиків, з якими пов’язана їх робота.

Функції управління – це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація роботи.

Якість туристських послуг – це властивість, яка покликана на формування у споживача відчуття задоволеності, сприйняття ним отриманого обслуговування як такого, яке відповідає його вимогам (очікуванням).