ТЕМА 5. РЕКРЕАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ,

ЙОГО СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ

І ВИКОРИСТАННЯ

 

План

1.      Поняття рекреаційних ресурсів та структура рекреаційно-ресурсного потенціалу.

2.      Основні положення оцінки рекреаційних ресурсів.

3.      Рекреаційне навантаження та рекреаційна ємність територій і комплексів.

4.      Проблеми економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів.

 

Основні терміни: рекреаційні ресурси, кліматичні ресурси, бальнеологічні ресурси, лікувальні грязі, спелеоресурси, рекреаційно-ресурсний потенціал, рекреаційній кадастр, екологічно допустиме рекреаційне навантаження, рекреаційна ємність

 

 

1. Поняття рекреаційних ресурсів та структура рекреаційно-ресурсного потенціалу

 

Для організації рекреаційної діяльності дуже важливе значення мають рекреаційні ресурси. Рекреаційна сфера належить до галузей господарства, що мають чітко визначену ресурсну орієнтацію.

Рекреаційні ресурси – це природні та антропогенні елементи, об'єкти, явища, які використовуються або можуть бути використані для задоволення рекреаційних потреб суспільства й організації виробництва рекреаційно-туристських послуг.

 

Схема переходу природних та антропогенних об'єктів в рекреаційні ресурси

		Суспільні рекреаційні потреби та затрати праці та засобів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організація рекреаційної діяльності можлива лише при наявності рекреаційних ресурсів, а природні умови сприяють або обмежують їх використання, але і в якому разі не компенсують їх.

 

Найважливішими характеристиками рекреаційних ресурсів є:

 

1. Обсяг або величина  запасів, площа розповсюдження – визначають рівень освоєння, ємність комплексу кордони санітарної охорони.

2.  Період можливої експлуатації – викликає сезонність використання і ритмічності рекреаційних потоків.

3. Територіальна сталість та локалізованість – зумовлює тяжіння рекреаційної інфраструктури та потоків до місць концентрації рекреаційних ресурсів.

4. Порівняно низька капіталоємність – дає можливість швидко отримувати соціально-економічний ефект.

5. Можливість багаторазового і комплексного використання – зумовлює формування територіально-рекреаційних комплексів.

 

Рекреаційні ресурси

   

 

 

 

Природні	Природно-антропогенні	Соціально-господарські
геологічні, спелеоресурси; кліматичні; гідрологічні; біологічні; ландшафтні; бальнеологічні.	національні природні парки; природні та біосферні заповідники; заказники пам'ятки природи; дендропарки, ботанічні сади, зоопарки; лісопарки, парки.	культурно-історичні; архітектурні; археологічні; сакральні; мистецькі; фольклорні.

 

Кліматичні ресурси – головний фактор розміщення мережі курортів, місць відпочинку туризму.

Основні погодні характеристики – кількість сонячної радіації, тиск, температура повітря, вологість повітря, кількість опадів, напрямок та швидкість вітру, хмарність та інші.

Умови для відпочинку – комфортні, спекотні дискомфортні, спекотні субкомфортні, прохолодні субкомфортні, холодні дискомфортні.

 

 

Таблиця 1

Тривалість сприятливої погоди для літнього відпочинку

Країна	Днів на рік
Україна	120-150
Південний берег Криму	170-190
Молдова	120-150
Росія, Північний Кавказ	120-150
Грузія	150-200
Вірменія	150-180
Азербайджан	до 200
Франція	220-225
Іспанія	230-240
Марокко	до 300

Бальнеологічні ресурси – це лікувальні мінеральні джерела та інші природні води і грязі.

Мінеральні води – це природні води, які здійснюють на організм людини лікувальний вплив, що зумовлений їх іонно-сольовим складом, підвищеним вмістом біоактивних елементів та газів.

Основні види мінеральних вод: вуглекислі, сірководневі, миш’якові, йодобромні,  радонові, термальні, борвмісні, залізоємні, слабкомінералізовані, з високим вмістом органічних речовин, без специфічних компонентів та властивостей.

Лікувальні грязі розподіляються на мулові (Причорноморський район, Донецька область), торфові (Львів, Полтавська область), сапропелеві (Керченський півострів), глини (Крим, Азовське море).

 

Спелеоресурси – компоненти (об’єми порожнин, гірські породи – відклади, підземна атмосфера, підземні та карстові води, донні відклади, біота) підземних порожнин (печер), що мають матеріальну та утилітарну цінність.

Спелеоресурси розподіляються на відновлювальні (повітря, підземні води), слабо відновлювальні (натічні утворення, біота), невідновлювальні (релікти, підземні порожнини).

 

Основою формування рекреаційної сфери певної території виступає рекреаційно-ресурсний потенціал (РПП).

Рекреаційно-ресурсний потенціал (РПП) – це можливості території (району, країни) щодо надання рекреаційних послуг з відновлення здоров'я, повноцінного відпочинку та туризму відповідно до потреб суспільства і рівня продуктивних сил.

 

Для розвитку рекреаційного обслуговування й ефективного використання рекреаційних ресурсів необхідним є створення рекреаційного кадастру.

Рекреаційній кадастр — це систематичний перелік даних, що включають якісний та кількісний опис природних та антропогенних об'єктів рекреаційного призначення, їх місцезнаходження, ступінь вивчення, рекомендації щодо використання та необхідні природоохоронні заходи.

 

2. Основні положення оцінки рекреаційних ресурсів

 

Етапи проведення оцінки рекреаційних ресурсів

1.    Визначення об'єкта оцінки й її суб'єкта.

2.    Визначення критеріїв оцінки.

3.    Розробка параметрів оціночних градацій та їх шкали.

 

Типи оцінки рекреаційних ресурсів:

1. Медико-біологічний – або фізіологічний, оцінка ступеня комфортності певного виду ресурсу щодо організації певної рекреаційної діяльності.

2. Психолого-естетичний – врахування характеру емоційного впливу рекреаційних об'єктів, їх атрактивності (це привабливість, надання переваги).

3. Технологічний – визначення придатності та достатності ресурсів для організації різних видів рекреаційного обслуговування та можливості формування спеціалізованих або комплексних рекреаційних систем і утворень.

 

Критерії оцінки (види):

1. Якісна (експертна).

2. Бальна.

3. Нормативна.

4. Інтегральна.

 

3. Комплексів рекреаційне навантаження та рекреаційна ємність території

 

Швидкі темпи розвитку рекреаційної сфери, її сезонні коливання призводять до підвищення впливу рекреантів на рекреаційні ресурси, завдаючи їм шкоди. Щоб запобігти деградаційним процесам та зберегти комфортні умови для рекреаційної діяльності необхідно встановити оптимальне рекреаційне природокористування. Сутність його у розробці екологічно допустимого навантаження на рекреаційні ресурси.

Екологічно допустиме рекреаційне навантаження – це відвідування рекреантами одиниці площі природного ресурсу за одиницю часу, яке не завдає шкоди і не перевищує межі природної можливості ресурсу з відтворення і відновлення.

Рекреаційна ємність ресурсу або території визначається як допустиме рекреаційне навантаження, помножене на площу ресурсу: показує кількість рекреантів, яким можуть бути надані послуги

 

 

Ер=ƞS ,

 

де  Ер - рекреаційна ємність;

                  ƞ - допустиме рекреаційне навантаження;

                  S – площа ресурсу.

 

Ємність усіх ресурсів буде дорівнювати сумі ємностей з усіх видів ресурсів:

 

,

 

де Е - рекреаційна ємність;

- число видів ресурсів;

р - порядковий номер ресурсу;

ƞр- допустиме рекреаційне навантаження певного виду ресурсу (кількість осіб на 1 га);

Sр – площа території за видами ресурсів.

Таблиця 2

 

Нормативні показники допустимого навантаження

на ландшафт

Вид рекреаційного використання	Вид ресурсу (ландшафту)		Допустиме навантаження
1. Прийняття сонячних ванн	Природні та створені пляжі. Аеросолярії		5-10 м2/осіб 3-4 м2/осіб
2. Купання	Акваторії у морі. Акваторії у слабко проточних водоймах. Довжина берегової полоси пляжу		5-10м2/осіб   10-20 м2/осіб   0,2-0,5 м/осіб
3. Використання шлюпок	Акваторія для греблі. Акваторії для моторних шлюпок та водних лиж. Акваторії для парусного спорту		2,5 осіб/га 0,5-1 осіб/га   1,2 осіб/га
Продовження таблиці 2
4. Рибальство	Узбережжя акваторії		10-20 осіб/га
5. Спортивне мисливство	----------------------		0,001 осіб/км
6. Лижні прогулянки	Лижні траси (не спеціалізовані)		2-20 осіб/га
7. Прогулянки		Сосновий - хвойний ліс. Змішаний ліс. Ліси на зволожених ґрунтах. Суходільні луки. Низинні та заплавні луки.		0,5-2 осіб/га 2-3 осіб/га 3-5 осіб/га 5-10 осіб/га 10-20 осіб/га
8. Розміщення     таборів		-----------------------		300 осіб/га

 

4. Територій проблеми економічної оцінки природних рекреаційних території

 

Економічна оцінка природних рекреаційних ресурсів:

1. Умовна продуктивність рекреаційних ресурсів (якість) – вартість наданих послуг.

2. Кількісні показники видів рекреаційних ресурсів – транспортна доступність, величина тощо.

3. Споживча вартість одного рекреаційних ресурсів – необхідність додаткових витрат.

Таблиця 3

Індекси економічної оцінки природно-рекреаційного

потенціалу областей України

 

 

№ пор.	Області	Природно-рекреаційний потенціал оеаційний потенціал
		загальний	ресурсів відпочинку і туризму
1.	Вінницька	1,42	0,87
2.	Волинська	1,12	1,64
3.	Донецька	1,42	1,18
4.	Дніпропетровська	1,35	1,13
5.	Закарпатська	2,06	1,21
6.	Запорізька	1,40	1,18
7.	Житомирська	0,83	0,95
8.	Івано-Франківська	1,40	1,18
9.	Кіровоградська	1,18	0,75
10.	Київська	1,32	1,10
Продовження таблиці 3
11.	Луганська	1,37	1,15
12.	Львівська	1,69	1,18
13.	Миколаївська	1,42	1,20
14.	Одеська	2,88	1,18
15.	Полтавська	1,16	0,95
16.	Рівненська	1,09	0,88
17.	Сумська	1,19	0,97
18.	Тернопільська	1,05	0,80
19.	Харківська	1,45	1,09
20.	Херсонська	1,39	1,18
21.	Хмельницька	1,09	0,88
22.	Черкаська	1,13	0,92
23.	Чернігівська	1,13	0,82
24.	Чернівецька	1,50	1,18
25.	АР Крим	1,98	1,78

 

Формула     оцінки     потенціалу     рекреаційних     ресурсів (за Шимовим В.М.)

,

 

де і – види рекреаційних ресурсів (і= 1,2,3,…n);

               k – кількість напрямків використання кожного виду рекреаційних ресурсів (k = 1,2, 3....z);

                   і1 – види рекреаційних ресурсів альтернативного використання (k = 1,2,3....в);

              і2 – види рекреаційних ресурсів комплексного використання (k ˃2, і₂ = 1,2,3….а);

             Ц – величина цінності кожного виду рекреаційних ресурсів при К-му напрямі використання.

 

 

Для природних ресурсів альтернативного використання:

,

 

де Ц визначається як:

,

де О_р – оцінка споживчої вартості одного рекреаційного ресурсу;

               - кількість ресурсу, придатного до використання з різними рекреаційними цілями.

Запитання  та завдання для самоконтролю

 

1. Які ресурси становлять групу природних рекреаційних ресурсів?

2. Охарактеризуйте культурно-історичні ресурси України.

3. Визначте роль і значення рекреаційних ресурсів у розвитку рекреаційної діяльності.

4. Дайте визначення поняттю "екологічно допустиме навантаження" на природні рекреаційні ресурси?

5. Чим відрізняється оцінка рекреаційних ресурсів від оцінки інших видів природних ресурсів?

6. Які характеристики рекреаційних ресурсів є пріоритетними для розвитку рекреаційних комплексів?

7. Як на практиці визначається рекреаційна ємність території?