Тема 2. Організаційні передумови підготовки фахівців з фінансів. Організація навчального процесу фінансистів.
Тема 2. Організаційні передумови підготовки фахівців з фінансів. Організація навчального процесу фінансистів.
1.1. Спеціальність «Фінанси і кредит».
Спеціальність «Фінанси і кредит» це – (1) теоретичні знання, що мають постійно оновлюватися, (2) практичні навички, які неперервно вдосконалюються, (3) культура особистості, (4) дисципліна, завдяки якій досягаються позитивні результати в роботі, в т.ч. фінансові, (5) правильний спосіб життя, через який здобувається власний добробут, (6) соціальний та економічний поступ громади й суспільства, задля якого працює економіка держави і фінансова система зокрема.
1.2. Законодавча і нормативна база підготовки фахівців за напрямом
«Фінанси і кредит». Програми фахового спрямування.
Підготовка фахівців усіх напрямів та спеціальностей в Україні регламентується Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) та освітньо- професійними програмами (ОПП). ОКХ та ОПП складають галузеві стандарти вищої освіти (ГСВО).
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) містить вимоги до теоретичних знань та практичних навичок фахівця (бакалавра, спеціаліста, магістра).
Освітньо-професійна програма (ОПП) регламентує розподіл навчального часу за циклами підготовки, перелік та обсяг нормативних дисциплін, визначає зміст окремих навчальних дисциплін.
ОПП передбачає «нормативну частину» і «варіативну частину». Остання містить навчальні дисципліни за вибором вищого навчального закладу (ВНЗ) і за вибором студента.
Згідно ОПП передбачено такі цикли підготовки за нормативною частиною:
- цикл гуманітарної підготовки;
- цикл природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;
- цикл професійної та практичної підготовки.
З урахуванням навчальних дисциплін варіативної частини на кафедрі фінансів Національного університету «Львівська політехніка» сформовано три програми фахового спрямування:
1) (блок 0100) Управління державними фінансами;
2) (блок 0300) Управління страховою діяльністю:
3) (блок 0600) Фінансовий менеджмент у сфері бізнесу.
Програма «Фінансовий менеджмент у сфері бізнесу» практично замінила
попередню вибіркову програму «Фінанси підприємств».
Цього року буде прийнято новий Закон України «Про вищу освіту», де будуть врегульовані окремі аспекти діяльності вищих навчальних закладів. Серед них: визначення нового переліку кваліфікацій згідно з Національною рамкою кваліфікацій, зміна підходів до визначення понять «базова вища освіта» та «повна вища освіта», терміни навчання за різними світко-кваліфікаційними рівнями (бакалавр, магістр).
1.3. Вимоги до підготовки фінансистів. Проект «Національної рамки кваліфікацій».
Національна рамка кваліфікацій (НРК) значною мірою розширює нормативну базу з підготовки фахівців в Україні, наближує її до вимог та стандартів Європейського союзу.
НРК є основою вітчизняної стандартизації освітньої та професійної підготовки кадрів. Вона спрямована на визначення єдиних вимог до практичних та загальноосвітніх компетенцій; характер описування кваліфікацій усіх типів та видів національних освітніх систем; створення прозорого сприйняття рівнів кваліфікацій та дескрипторів (описів) до них; урахування підходів Європейської рамки кваліфікацій навчання впродовж життя, Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) – 97, Міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ-08), Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) та Класифікатора професій (КП).
Гуманітарна підготовка покликана, насамперед, розвинути навички спілкування майбутнього фінансиста.
Завданнями математичної підготовки є не лише надання знань з точних дисциплін, а й формування певної логіки мислення.
Загальноекономічні дисципліни мають закласти фундамент для майбутньої професійної підготовки.
1.4. Проблеми підготовки фахівців для фінансової системи
Підготовка фінансистів, від яких залежить не лише пошук джерел фінансування , а й ефективне використання отриманих фінансових ресурсів, є одним з найважливіших завдань сьогодення. Кадри фінансових служб часто- густо визначають не лише достатність, але й вчасність виділення та надходження фінансових ресурсів.
Проте, від кваліфікації фінансистів залежать не лише джерела та якість використання фінансових ресурсів, а й впровадження перспективних методів у роботу фінансових служб.
Чинниками повільного впровадження новітніх фінансових ідей у практичну діяльність установ, підприємств та організацій є: по-перше, стрімка зміна нормативної бази фінансів, що іноді змінює напрям дії на діаметрально протилежний за короткий відтинок часу, абсолютно недостатній навіть для теоретичних досліджень, не кажучи вже про впровадження у навчальні курси (навіть короткотермінові програми підвищення кваліфікації); по-друге, протиречивість законодавчої бази і підзаконних актів, інструкцій та листів фінансових відомств; по-третє, відсутність упродовж тривалого часу або “удавана конфіденційність” деяких інструктивних матеріалів, а відтак їх недоступність для викладачів; по-четверте, неоднозначність багатьох документів, що вимагає нескінченої низки тлумачень з боку законодавчого органу, компетентних фінансових органів, господарського суду, що заважає не тільки освіті, а насамперед підприємцям і підприємствам. Напрямами вирішення названої проблеми є: 1) опублікування первинних нормативних документів (насамперед інструкцій, листів, офіційних роз’яснень та коментарів тощо); 2) використання швидкого друку для видання конспектів лекцій; 3) поділ матеріалу між фундаментальними дисциплінами і спецкурсами, при якому до перших належить стала інформація (історичні довідки, визнані визначення, класифікації, формульний апарат і т.п.), а до других слід включати оперативну інформацію відповідно до змін у законодавчому та нормативному полі, а також результати наукових досліджень.
Суттєвим чинником, який викликає проблеми у навчанні фінансистів, є реформування економіки, і в тому числі фінансових відносин. Адже проникнення іноземних фірм на український ринок і адаптування вітчизняних підприємств до міжнародних правил ведення обліку та звітності ставить нові вимоги до теоретичного осмислення фінансових категорій. Нове бачення фінансових реалій і тлумачення відповідних категорій має слугувати формуванню фінансового механізму як на мікрорівні, так і на макрорівні.