Лекція 5(текст)

Тема 5. Пісочна терапія у корекційній педагогіці

1.Піскова терапія (sand-play) як метод роботи з випадком. 2.Співвідношення процесу гри і результату в пісочній терапії. 3.Принципи роботи з піском в корекційній роботі. 4.Психопрофілактичний і розвиваючий аспекти піскової терапії в кореційній роботі.

                                                                            «Часто руки знають, як розплутати те, з чого марно  б'ється розум»

                                   К.Г.Юнг

Ігри з піском — це перший комунікативний досвід дитини. Це одна з форм природної активності дитини.

Гра в пісочниці створює самостійний «Світ Дитини», який відображає наш Дорослий Світ.

Стає необхідним вивчення та запровадження відомих на сьогодні методів діагностики та психокорекції пісочної терапії. Виділення її як естетотерапевтичного виду зумовлене високим ступенем психологічної комфортності та творчого прояву дитини під час гри у пісочниці.

В основі пісочної терапії лежить спонтанність проявів дитини саме у пісочних іграх.

Пісок – це надзвичайно цікавий і загадковий матеріал. Він здатний знімати нервову напругу, покращувати настрій, викликати найбагатші асоціації. Гра з піском захоплює і дорослих, і дітей. За допомогою таких ігор можна виразити свої відчуття та переживання. Не потрібно спеціальних навичок щоб працювати з цим матеріалом, оскільки всім дітям він знайомий і зрозумілий. Пісочна терапія – це ключ до внутрішнього світу дитини, один з засобів виразити переживання, досліджувати світ, збудувати стосунки.

Вперше принцип "пісочна терапія" був запропонований Карлом Густавом Юнгом. На його думку, цей текучий матеріал символізує життя у всесвіті, а окремі піщинки - це люди і інші живі істоти.

Пісок – ідеальне розвиваюче середовище, де можна творити без страху, що-небудь зламати або зіпсувати. Основна ідея пісочної терапії SandPlay полягає в тому, що дитина, переносячи на площину пісочниці свої фантазії і переживання, може контролювати самостійно свої спонукання, виражаючи їх в символічній формі.

Мета пісочної терапії - не міняти і не переробляти дитину, не учити її спеціальним поведінковим навичкам, а дати їй можливість бути такою, якою вона є.

Завдання пісочної терапії:

·                  Розкриття індивідуальності.

·                  Активізація творчих здібностей та фантазії.

·                  Розв’язання психологічних проблем.

·                  Позбавлення комплексів та страхів.

·                  Зняття внутрішнього напруження та отримання емоційного задоволення.

·                  Розвиток координації рухів, дрібної моторики, орієнтації в просторі.

·                  Формування навичок позитивної комунікації.

·                  Покращення пам’яті, уваги і просторової уяви.

     Основи організації пісочної терапії

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ З ДИТИНОЮ

  • принцип комфортного середовища. Передбачає дві основні складові: психологічний комфорт (вдалі, цікаві завдання, позитивне оцінювання з боку дорослого тощо) та — комфортне оточення (м’яке освітлення, зручна пісочниця, цікаві іграшки тощо ;
  • принцип безумовного прийняття (основна ідея-принцип гуманістичної педагогіки — прийняття дитини такою, якою вона є);
  • принцип доступності інформації (усі звернення, рекомендації повинні бути сформульовані у доступній для дитини формі, припустимо використання « дитячої термінології»);
  • принцип конкретизації (корекційний педагог має знати істинну (справжню) проблему дитини, поступово та тактовно з’ясовувати її);
  • принцип об’єктивізації (вихователь повинен бачити проблему «зверху» — у системі життєдіяльності дитини);
  • принцип орієнтації на потенціальний ресурс дитини (наприклад: використання дитячого хобі у грі);
  • принцип інтегрування у соціальне середовище (орієнтування на вирішення проблем соціалізації дитини у мікросередовищі).

ДОДАТКОВІ ПРИНЦИПИ ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ

До додаткових принципів пісочної терапії відносять:

✓ принцип оживлення абстрактних символів (букв, цифр, геометричних фігур тощо, таким чином формується почуття реальності);

✓ принцип реального проживання (дитина переживає події разом з героєм, відбувається перехід з Уявного в Реальне та навпаки, дитина «на практиці» переконується у правильності або помилковості власних дій);

✓ принцип усвідомлення досвіду та ситуацій (самі ситуації розігруються у пісочниці, але дитина має можливість подивитися на неї зі сторони;

✓ принцип обміну (у пісочній грі дитина та дорослий легко обмінюються ідеями, думками, почуттями, будують таким чином партнерські відносини).

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Для організації та проведення пісочної терапії необхідні такі матеріали та прилади:

✓ Водостійкий дерев’яний ящик.

Для індивідуальної роботи або для малих груп.

Розмір 50 х 70 х 8 см. Це оптимальне поле для зорового сприйняття.

Якщо проводяться корекційні заняття для дітей з особливими потребами краще використовувати ящик квадратний або у формі кола. Це спрямовуватиме дітей до заняття стресу.

Внутрішня поверхня (дно та боки) пофарбовані у блакитний колір (символ води та неба).

✓ Чистий просіяний пісок.

Колекція міні-фігурок.

Висота таких фігур не повинна перевищувати 8 см. У набір іграшок повинні увійти:

  • людські персонажі;
  • будівлі: дома, школи, церкви, замки, тощо;
  • машини: сухопутні, морські, космічні, бойові, тощо;
  • рослини: дерева, кущі, квіти, овочі, тощо;
  • побудови: мости, ворота, загони для тварин тощо;
  • природні матеріали: ракушки, гілочки, камінці, кістки, яйця тощо;
  • символічні речі: джерела для загадування бажань, ящики із скарбами, коштовності тощо;
  • казкові герої: злі та добрі;
  • жива зелень та інше;
  • домашні речі;
  • пластикові або дерев’яні літери та цифри, геометричні фігурки.

Sandplay Therapy - An Introduction by Patricia Dunn-Fierstein

          Вправи та ігри для пісочної терапії дуже захоплюючі. Тут стільки можливостей для творчих поривів, що можна грати цілими днями. Але для початку можна випробувати базові ігри: 

                                           Вправа « Знайомство»

Усі учасники розміщуються навколо пісочниці. Педагог пропонує всім занурити руки в пісок, погладити, помацати його, пересипати з долоні в долоню. Одночасно педагог повинен розповісти правила гри з піском.

                                                   «Угадай».

Зарийте в піску кілька іграшок і запропонуйте дитині вгадати,що там заховано.

                                             «Веселі історії».

Візьміть літери алфавіту і викладіть слова на піску, для початку не дуже складні. Прочитайте їх разом з дитиною. Потім нехай дитина закриє глаза, а ви заховаєте букви в пісок, розкидаючи по всій пісочниці. Нехай дитина знайде всі букви і відновить слова.

                                 «У моєму місті».

Нехай дитина зобразить те, яким він бачить своє місто, вулицю або кімнату. Можна також створити клас школи або групу, в якій він перебуває у дитячому садку. Потрібно розповісти історію, яка відбувається в пісочниці. При цьому можна дати імена всім персонажам, що беруть участь у оповіданні.

    Провести розвивальну й водночас релаксаційну роботу допоможуть наступні вправи з піском:

                                     Вправа « Гра в казку»

Вправа спрямована на розвиток фантазії та образного мислення дитини. У лотку з піском є всі можливості для того, щоб розіграти  улюблені казки дитини.

                           Вправа « Дослідження властивостей»

За допомогою піску дитина може визначити властивості матеріалів, отримати уявлення про такі поняття, як « теплий – холодний», « мокрий – сухий» та інші.

                                             Вправа « Дощик»

Гра призначена для релаксації та має заспокійливу дію. Дорослий пропонує дитині підставити долоні й починає повільно сипати в них пісок, після цього він пропонує їй повторити цю дію і сипати пісок в його долоні. Діти старшого віку грають самостійно і пересипають пісок з однієї долоні в іншу самостійно.

                                    Вправа « Будівельник»

Лоток із піском відкриває перед малюком необмежені можливості для творчості. Можна створити цілий світ в обмеженому просторі. Пісок повинен бути вологим, для того щоб будувати об‘ємні фігури. Під час роботи можна використовувати іграшкові фігурки звірів, людей та інші.

                                         Вправа «.Весела історія»

 Педагог викладає в пісочницю фігурки в певній послідовності, при цьому розповідає історію про ці фігурки. Після цього він ховає фігурки в пісок. Діти повинні відшукати фігурки, розкласти їх в тій послідовності, що й педагог та переказати історію, що він розповідав. Вправа сприяє розвитку уваги, мови, зміцнює зв‘язки в колективі, сприяє зняттю емоційної напруги.

                                        Вправа «Чарівне коло»

Педагог пропонує скласти коло з камінців. Кожна дитина отримує по кілька камінців, які вона повинна покласти до загального кола. Мета вправи – корекція гіперактивної поведінки, релаксація.

                                     « Вправа Вигадай казку»

Педагог пропонує дітям вигадати власну казкову історію. Під час гри можна використати фігурки казкових героїв, дерев, тварин. Педагог може намалювати образи вигаданих героїв, які діти будуть використо-вувати у своїх казках. Вправа активізує уяву, мовну діяльність дітей, сприяє психоемоційному розвантаженню.

                                     

                                    Вправа « Моє місто»

 Педагог пропонує дітям збудувати з піску місто, яким би вони хотіли його бачити. Можна створити цілу чарівну країну, вигадати їй назву. Потрібно розповісти історію, яка відбувається з мешканцями цієї країну, дати всім їм імена. Вправа розвиває фантазію, знімає емоційне навантаження.

                                   Вправа « Пісочна картина»

Дитина малює пальчиком, пензликом картину в пісочниці й пояснює, що вона намалювала. Мета вправи – розвиток мови, зміцнення дружніх зв‘язків у колективі, релаксація.

        

        Використання ігор з піском в корекційній роботі логопеда.

     Робота вчителя-логопеда вимагає творчого підходу, оскільки постійно доводиться підтримувати інтерес до занять у дітей. Тому важливо піднести матеріал в доступній, цікавій формі. Крім мовного недорозвинення у дітей часто спостерігаються негативні емоційні переживання (замкнутість, агресія, тривожність, невпевненість, збудження), тому негативні способи поведінки легше прибрати у грі.

Взаємодія з піском стабілізує емоційний стан, розвиває тактильно-кінестетичні здібності, дрібну моторику, вчить дітей прислухатися до себе, промовляти свої відчуття, що сприяє розвитку мови, пам'яті, довільної уваги.

Ігрові прийоми:

-                    ковзати долонями по поверхні піску, виконуючи зигзагоподібні і кругові рухи (машинки, змійки, санки, кораблик і ін.);

-                    виконати ті ж рухи, поставивши долоню на ребро;

-                    "пройтися" долонями по прокладеним трасах, залишаючи на них свої сліди;

-                    створити відбитками долонь, кулачків, кісточок кистей рук, ребрами долонь всілякі химерні візерунки на поверхні піску;

-                    "пройтися" по піску окремо кожним пальцем правої і лівої руки по черзі (спочатку тільки вказівними, потім - середніми, безіменними, великими і нарешті, мізинчиком). Далі можна групувати пальці по два, по три, по чотири.

Тут вже дитина зможе створити загадкові сліди. Як добре разом пофантазувати, відгадати, кому вони належать!

Головне завдання використання піску на логопедичних заняттях - це урізноманітнити систему занять з дітьми.

 

На заняттях використовуються ігри в пісочниці за кількома напрямками:

1) розвиток фонематичного сприйняття:

- Вибрати фігурки, в назві яких є заданий звук;

- Дістати з піску тільки ті картинки, де звук чується на початку, середині, наприкінці слова;

- Відкопати лялечку і підібрати слова, які починаються на звук «К»;

- Побудувати гірку і на неї помістити фігурки зі звуком «Ш», під горою поставити фігурки зі звуком «С»;

- Гра «Вітер - хвиля» дитині пропонується швидко ковзати долонями по поверхні піску, виконуючи кругові рухи, якщо почуєш слово «вітер», якщо почуєш слово «хвиля», то вести руку під піском, «піднімаючи хвилю».

2) постановка і автоматизація порушених звуків:

- Набрати в дві долоні пісок, і повільно висипаючи, через щілину між ребер долонь, вимовляти звук «С»;

- «Пройтися» по піску окремо кожним пальцем, вимовляючи склад «СА»;

- «Ковзати» корабликом зліва - направо, вимовляючи звук «Л»;

- Ковзати зигзагоподібно по черзі долонями по піску (змійкою), вимовляючи звук «Ш»;

- Вдавлювати різко в пісок кінцівки пальчиків, вимовляючи «Ц»;

- «Пробігти» як жук по піску, розчепіривши пальці рук, вимовляючи «Ж»;

- Зачерпувати екскаватором (маленька іграшка) пісок і будувати гірку, вимовляючи «Р»;

- «Пройтися» підставою долоні (пальці вгору), голосно дирчати;

- Намалювати на мокрому піску вказівним пальцем кілька предметів на автоматизований звук;

- Викопати з піску фігурки з досліджуваним звуком, назвати слово і придумати з ним пропозицію;

- Вибрати з коробки предмети з досліджуваним звуком, розставити в піску, створюючи картинку, розповісти, що вийшло.

3) диференціація звуків:

- Побудувати з мокрого піску дві вежі, на одну вежу поміщати сині прапорці, якщо в слові чуєш «С», на іншу зелені, якщо почуєш «З»;

- Побудувати з мокрого піску за допомогою фігурок кола і овали, на круги покласти картинки зі звуком «Р», на овал зі звуком «Л»;

- Розбити пісочницю на два поля, у дитини прапорці з пропущеними буквами, дитині потрібно вписати диференціюються літери, розставити прапорці на своє поле;

- Розділити поле парканом, на мокрому піску написати слова з пропущеними буквами, дитина паличкою вписує літери, читає слова, придумує оповідання.

4) розвиток навичок зв'язного мовлення:

- Малювати пальцями картинку на задану тему, скласти розповідь;

- Побудувати «Чарівне місто» за допомогою обраних предметів і розповісти про нього;

- Вибрати з піску фігурки, які можна розбити по групах (овочі, тварини, посуд і т.д.), назвати ще предмети цієї класифікації, розповісти про будь-яку з них.

5) навчання грамоті:

- Дописати літери на піску пальцем, паличкою;

- Ліпити букви, згрібаючи пісок ребрами долонь;

- Писати букви, склади ребрами долонь;

- Відгадати букву на дотик;

- Побудувати два замки, на один замок поставити червоний прапорець, на іншій - синій, відібрати з коробки приголосні і голосні букви і помістити в своєму замку;

- Викласти на піску з квасолі (паличок, гудзиків) букву;

- Вписати букву пальцем (будь-яким, за інструкцією логопеда), прочитати слово;

- Провести пальцем звивисту доріжку від фігурки до букви, на яку починається слово;

- Перетвори букву з однієї в іншу.

Таким чином, використання пісочної терапії в логопедичній практиці дає хороші результати: навчаючись дітки відчувають себе більш впевненими і успішними, у дітей значно зростає інтерес до занять, навчальна діяльність менш нудна і монотонна, хлопці на таких заняттях менш збудливі, агресивні і напружені, а значить освітня діяльність проходить більш ефективно.

Ще одна цікава техніка - об’ємної пісочної мандали «Грані власного «Я» зорієнтована на внутрішній потенціал здоров’я і сили, притаманний кожній дитині. Вона акцентує увагу на природному вияві думок, почуттів та настрою в творчості, прийнятті особистості такою, якою вона є насправді. Для дитини – це один із способів розповісти про свої проблеми, продемонструвати певні страхи та позбавитись їх, а також емоційного напруження. Вона дозволяє гармонізувати внутрішній стан особистості за допомогою певних механізмів:
– опрацювання ситуацій, що травмують психіку на символічному рівні;
– розширення внутрішнього досвіду;
– зміцнення довіри до світу, розвиток нових продуктивніших взаємин зі світом.
«
Насипушки» – термін, що зустрічається на сайтах декоративно-прикладного мистецтва порівняно нещодавно. Так називають прозорі посудини (гарні банки й пляшки) із сипучими матеріалами. Найчастіше їх наповнюють підфарбованою засохлою гуашшю, сіллю. Бувають й інші варіанти: пісок, крупа, зерна тощо.Складно переоцінити ресурсність цього процесу для кожного учасника. Пляшечка з пісочною картиною вражає і дивує. Яким загадковим чином хаос піщинок зміг укластися в настільки дивовижні й складні візерунки, колірні структури та повноцінні малюнки? Малювати піском у пляшці захопливо і цікаво!
Реалізація цієї техніки допомагає долучитися до творчого процесу з перших хвилин заняття навіть його найменшим учасникам. Малювати піском відносно нескладно, ця діяльність виховує уважність, зосеред-женість і креативність. Результат роботи, безумовно, потішить і дітей, і дорослих: останні крихти вже насипані, малюнок створений і пляшка, тобто пляшка-картина, вже створена. Такий пісочно-скляний твір стане вагомим завершенням процесу творчого самовираження та
самопізнання.

   Мета проведення техніки об’ємної пісочної мандали «Грані власного «Я» – гармонізація власного образу «Я», актуалізація, мотивація на самопізнання та саморозвиток внутрішніх ресурсів особистості, пошук творчих шляхів самовираження.
   З огляду на зазначене вище, у процесі проведення техніки
об’ємної пісочної мандали «Грані власного «Я» ми виокремлюємо наступні етапи:
               Основні етапи проведення техніки об’ємної пісочної
мандали «Грані власного «Я»:
  1. Підготовчий етап. Визначення мети, завдань та принципів викорис-тання даної техніки.Підготовка матеріальної бази.
2. Етап входження в психокорекційний процес. Вправи на знайомство, зняття психоемоційного напруження та психологічних бар’єрів.
3. Первинне знайомство з матеріалами. Вправи на тактильні відчуття пісочної структури.
4. Вибір посудини для створення об’ємної мандали.
5. Процес створення об’ємної мандали.
Обговорення отриманих результатів, зворотний зв’язок.

       Підготовка необхідних матеріалів для проведення
техніки об’ємної пісочної мандали «Грані власного «Я»:
Пляшки для картин. Вони мають бути прозорими, це очевидно. Найскладніше – знайти схожі пляшки, адже вони повинні бути незвичай-них форм. Пляшечки та скляні посудини необхідно підібрати різних форм та об’ємів, щоб надати змогу дитині обрати.
Пісок для мандали використовується різнобарвний. Ви зможете зробити його самостійно, за допомогою додавання барвників. Але спочатку використовується світлий чистий пісок.

Відбуваться:
- усвідомлення сторін власної особистості;
- усвідомлення своїх потенційних можливостей;
підвищення рівня психологічної компетенції;
- розв'язання внутрішніх конфліктів;
- інтерес до самопізнання. особистісне зростання;
прийняття себе;
- розуміння і прийняття оточення;
- вибудовування гармонійних стосунків з навколишнім
середовищем;
- пошук душевної рівноваги та гармонії.
Допоміжні матеріали. Для змішування кольорів використовують дерев’яні палички різної товщини та довжини.
Також ресурсними у межах діагностики та корекції є різні камінці, бусини, горошини, гербарій із квітів та інших рослин.
                 

 


Ultime modifiche: Tuesday, 16 November 2021, 19:40