Навчальна програма курсу "ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ (ХІХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ ст.)"
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з науково-педагогічної
та навчальної роботи
_________________ Н.А. Грозовська
(підпис)
«______» __________________2013 р.
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
(ХІХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ ст.)
ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
підготовки бакалавра
напряму 6.020302 – Історія
Кафедра історії України
2013
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО кафедрою історії України історичного факультету Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університету» Міністерства освіти і науки України
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ Турченко Галина Федорівна, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України
ОБГОВОРЕНО ТА РЕКОМЕНДОВАНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ кафедрою історії України Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університету» Міністерства освіти і науки України 30 серпня 2013 р., протокол № 1
Завідувач кафедри
доктор історичних наук, професор С. Р. Лях
ВСТУП
Програма вивчення навчальної дисципліни "Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ – перша чверть ХХ ст." складена відповідно до варіативної частини освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 6.020302 – Історія.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія південного регіону України в ХІХ ст. – 1922 р. у контексті процесів формування модерної української нації. На широкій фактологічній основі характеризуються основні процеси, що віддзеркалюють інтеграцію Півдня в національно-територіальному комплексі України в ХІХ – на початку ХХ ст. і пов’язані з цим націотворчі процеси в регіоні. Розкривається суперечливий вплив Першої світової війни на модернізацію і націотворення на його території. Аналізується вплив політичної боротьби на Півдні України в 1917–1922 рр. на інтенсифікацію націотворчих процесів. Досліджуються зміни у ставленні міжнародного співтовариства і місцевих політичних режимів до питання про національний характер і територіальну приналежність Південної України. Окреслюється еволюція у поглядах більшовиків у 1918–1922 рр. на місце Півдня України в адміністративно-територіальному устрої радянської держави.
Південь України розглядається як окремий історичний регіон. Визначається важлива роль соціально-економічних і політичних процесів і подій, що відбувалася в регіоні, для майбутнього не лише України, а й Росії та країн Центрально-Східної Європи.
Міждисциплінарні зв’язки. Курс "Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ – перша чверть ХХ ст." тісно пов'язаний з такими фундаментальними історичними дисциплінами як історія України, історія слов'янських країн; тісний зв'язок існує з фаховими історичними дисциплінами – джерелознавством, історіографією. Засвоєнню курсу, набуттю професійних навичок сприяють такі дисципліни як логіка, філософія, історія філософської думки України, політологія, історія української політичної думки.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:
1. Південна Україна на початковому етапі модерного націотворення (ХІХ ст. – 1917 р.).
2. Націотворення в Південній Україні за доби Українських Визвольних змагань.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни "Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ – перша чверть ХХ ст." є дати студентам систематичні знання з історії Півдня України в ХІХ ст. – 1922 р. у контексті формування модерної української нації.
Вивчення курсу сприятиме національно-патріотичному вихованню студентів, формування їх як активних громадян Української держави.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни "Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ – перша чверть ХХ ст." є:
– проаналізувати стан розробки зазначеної проблеми в історіографії;
– у загальних рисах охарактеризувати основні процеси, які віддзеркалюють інтеграцію Півдня в національно-територіальному комплексі України в ХІХ – на початку ХХ ст., а в їхньому контексті – націотворчі процеси в регіоні у зазначений період;
– розкрити суперечливий вплив Першої світової війни на модернізацію південноукраїнського регіону й особливості націотворення на його території;
– проаналізувати вплив політичної боротьби між російськими й українськими політичними силами у добу Центральної Ради на процеси інтеграції південноукраїнського регіону до складу єдиного загальноукраїнського національно-територіального масиву, а також інтенсифікацію в цей час на території Південної України процесів націотворення;
– з’ясувати особливості становища Півдня як невід’ємної частини Української Держави П. Скоропадського й охарактеризувати вплив гетьманського режиму на процес інтеграції регіону у складі України і націотворчі процеси на його території;
– дослідити ставлення різних національних і соціальних груп населення Південної України до режиму Директорії УНР і вплив масового антигетьманського повстання на процеси українського націотворення в конкретних умовах південноукраїнського регіону;
– у контексті процесу українського націотворення виявити основні напрямки еволюції політики білогвардійських режимів А. Денікіна і П. Врангеля у питанні про національний характер і територіальну приналежність Півдня України;
– охарактеризувати зміни у ставленні до української національної ідеї, які відбулися в 1918–1921 рр. у селянсько-повстанському, зокрема махновському, середовищі;
– окреслити еволюцію поглядів більшовиків у 1918–1922 рр. на національно-територіальний характер Півдня України і місце регіону в адміністративно-територіальному устрої радянської держави.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної підготовки програми студенти повинні:
знати:
– основні націотворчі процеси в регіоні в ХІХ – на початку ХХ ст.;
– особливості націотворення та модернізації у південноукраїнському регіоні в умовах Першої світової війни;
– причини інтенсифікації в роки Української революції доби Центральної Ради на території Південної України процесів націотворення
– особливості становища Півдня як невід’ємної частини Української Держави П. Скоропадського й вплив гетьманського режиму на процес інтеграції регіону у складі України і націотворчі процеси на його території;
– особливості впливу масового антигетьманського повстання на процеси українського націотворення в конкретних умовах південноукраїнського регіону;
– основні напрямки еволюції політики білогвардійських режимів А. Денікіна і П. Врангеля і поглядів більшовиків у 1918–1922 рр. у питанні про національний характер і територіальну приналежність Півдня України і місце регіону в адміністративно-територіальному устрої радянської держави.
вміти:
– аналізувати історичний матеріал, працювати з історичними джерелами, проводити наукову та дослідницьку роботу;
– брати участь у дискусіях, виступати з доповідями;
– вiльно володiти конкретним фактичним i статистичним матерiалом з iсторiї південноукраїнського регіону ХІХ – початку ХХ ст.;
– аналізувати вплив iсторичних подій на процес українського націотворення;
– здійснювати цілісний розгляд iсторiї України в контекстi українського націотворення;
– видiляти основні особливості формування модерної української нації;
– використовувати методологічні прийоми і правила порівняння для забезпечення наукового характеру порівнянь.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години, 3 кредити ЄКТС.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Південна Україна на початковому етапі модерного націотворення (ХІХ ст. – 1917 р.).
Тема 1. Теоретичні основи курсу.
Теоретико-методологічні аспекти націотворення. "Нація": еволюція поняття. Хаос дефініцій. Догматично-марксистський варіант. Розробка національного питання в працях О.Бочковського, С.Дністрянського, Д.Донцова, С.Рудницького. Сучасні наукові підходи. "Суб’єктивні" та "об’єктивні" ознаки нації. Примордіалісти. Теорія модернізації. Е.Сміт. Е.Гелнер. Е.Гобсбаум. Схема модерного націотворення в Україні за О.Оглоблиним. Питання українського націотворення в працях Я.Грицака та Б.Кравченка. Історична регіоналістика і краєзнавство в контексті національної історії. Досягнення вітчизняної історіографії у галузі націотворення. Вітчизняна історіографія Південної України ХІХ – початку ХХ ст.
Тема 2. Модернізація і націотворення в Південній Україні (ХІХ ст. – 1914 р.).
Південь України як історичний регіон. Імперська політика щодо півдня України – Новоросії. Специфіка аграрного устрою та економічного розвитку регіону. Соціальна "мобілізація". Особливості етнічного складу регіону. Національний склад населення міст Півдня України. Територіальні тенденції у регіоні. Проекти створення Південно-Руської (Чорноморської) республіки. Українська більшість і модернізація регіону. Формування національної свідомості. Формування української еліти на Півдні України. Національно-визвольний рух у південноукраїнському регіоні. Діяльність українських культурно-освітніх організацій Півдня України на початку ХХ ст. "Просвіти".
Тема 3. Перша світова війна і модернізаційні процеси на Півдні України.
Південь у контексті "українського питання" в роки Першої світової війни. Місце Південної України в планах країн Антанти та Троїстого Союзу. Світова війна і модернізаційні процеси на Півдні. Етносоціальні зміни у населенні краю. Політика російського уряду щодо ряду національних меншин регіону та її дестабілізуючі наслідки. "Соціальна мобілізація" в умовах війни. Економічна деградація та пошуки шляхів її подолання. Наростання соціальної напруги. Активізація суспільно-політичного руху в регіоні в умовах Першої світової війни. Активізація діяльності "Просвіт" на Півдні України. "Українська хата". Діяльність українських політичних партій та організацій автономістського та самостійницького спрямування в воєнні роки.
Змістовий модуль 2. Націотворення в Південній Україні за доби Українських Визвольних змагань.
Тема 1. Націотворення у південноукраїнському регіоні за часів Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.).
Поширення Української революції на Південь і розгортання націотворення. Національна мобілізація в Південній Україні. Політика Тимчасового уряду щодо Півдня і національна консолідація українського населення регіону. Південноукраїнське населення і питання національно-територіальної єдності України. Більшовики і питання про єдність України. Боротьба між Українською Народною Республікою і Радянською Росією за контроль над Півднем України. Більшовицька спроба дезінтеграції України. Радянські республіки на території Південної України. Південь України в останній період Центральної Ради (лютий–квітень 1918 р.). Діяльність Головного Крайового комісаріату Херсонської, Катеринославської та Таврійської губерній. Національний рух кримських татар і німецькомовної меншини.
Тема 2. Південноукраїнський регіон у складі Української держави П. Скоропадського.
Інтеграційна політика гетьманського режиму на Півдні України. Територіальний патріотизм. Особливості гетьманського режиму на Півдні України. Українізація державного апарату в регіоні. Курси українознавства. Роль окупаційної адміністрації. Українські війська на Півдні. Здобутки в царині культури. Українізація вищої школи. Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців та Запорізького корпусу Армії УНР у південноукраїнському регіоні. Патріотична діяльність В.Габсбурга. Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього регіону. Національно-соціалістична опозиція. Проросійська опозиція. Конфлікт міських самоврядувань з гетьманською владою у регіоні. Німецькомовна національна меншина Півдня і кримськотатарський національний рух у 1918 р. Проект "Крим-Таврія". Проблема кордонів з РСФРР та Румунією.
Тема 3. Південноукраїнські землі в період Директорії УНР.
Антигетьманське повстання в контексті українського націотворення. Встановлення влади Директорії в південному Правобережжі. Боротьба за південне Лівобережжя і Крим. Політика Директорії у південноукраїнському регіоні. Ставлення національних та соціальних груп населення Південної України до режиму Директорії УНР. Російська контрреволюція на Півдні України. Еволюція взаємин Української Народної Республіки і Антанти. Місія Грекова в Одесі у січні 1919 р. Місія О.Назарука та С.Остапенка. Перспективи переговорів. Особливості перебігу Української революції в період Директорії УНР на Півдні України у порівнянні з іншими регіонами.
Тема 4. Південь України і провал радянських планів європейської революції в 1919 р.
Очікування європейської революції. В.Ленін та Л.Троцький про перспективи світової революції. Більшовики й Угорська революція. Спроби воєнної інтервенції в Румунію та Угорщину. Формування західного напрямку воєнно-політичних інтересів Радянської Росії, пов’язаного з планами встановлення радянської влади в європейських країнах. Реформи в Радянській Угорщині. Б. Кун. Масштаби селянсько-повстанського руху у південноукраїнському ркгіоні у 1919 р. Повстання М.Григор’єва у південноукраїнському регіоні і зрив революційного походу на Захід. Причини, масштаби та наслідки повстання М.Григор’єва. Зміна воєнно-стратегічної обстановки на Півдні України і падіння Радянської Угорщини.
Тема 5. Питання про статус Південної України в політичній боротьбі 1919–1922 рр.
Південь України у складі УСРР в 1919 р. Еволюція політики білогвардійських режимів щодо Півдня. Південноукраїнський регіон у політиці генерала А. Денікіна. Південноукраїнське селянство і крах денікінського фронту. Південь України в політиці П. Врангеля: робота над помилками. Внутрішня політика генерала А. Денікіна та П. Врангеля у південноукраїнському регіоні: порівняльний аналіз. Переговори військової делегації УНР з урядом Врангеля. Махновське середовище й українська ідея. Визнання більшовиками статусу Півдня як української території (1920–1922 рр.). Адміністративно-територіальні зміни у південноукраїнському регіоні.
3. Рекомендована література
Основна:
1. Врангель П.Н. Воспоминания: Южный фронт (ноябрь 1916 – ноябрь 1920 гг.). – М.: Терра, 1992. – Ч. ІІ. – 474 с.
2. Деникин А.И. Очерки русской смуты. – М.: Мысль, 1991. – 205 с.
3. Махно Н. Воспоминания. – Париж, 1929 (Харьков: «Скорпион», 1998). – Кн. 1: Русская революция на Украине (от марта 1917 г. по апрель 1918 г.). – 213 с.; Кн. 2: Под ударами контрреволюции (апрель – июнь 1918 г.). – 162 с.; Кн. 3: Украинская революция (июль – декабрь 1918 г.). – 184 с.
4. Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. Протоколи і стенограми пленарних засідань: Зб. документів і матеріалів. – Київ; Нью-Йорк; Філадельфія: Вид-во М.П. Коць, 1999. – 366 с.
5. Рубель В. Історія… – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2003. – 132 с.
6. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 / Національна Академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Інститут східноєвропейських досліджень НАН України, Східноєвропейський дослідний інститут ім. В.К. Липинського. – Київ; Філадельфія, 1995. – 493 с.
7. Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. / Режим доступу: http://istorikznu.at.ua/forum/21-123-1.
8. Турченко Г.Ф. Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ – перша чверть ХХ ст.). – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. / Режим доступу: http://istorikznu.at.ua/forum/21-69-1.
9. Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.
10. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. – К.: Наукова думка, 1996. – Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. – 589 с.
Додаткова:
1. Брицький П., Юрійчук Є. Шаблонний стереотип в історії. Штрихи до портрета командувача Лівобережного фронту УНР полковника Петра Болбочана // Пам’ять століть. – 2004. – № 5. – С. 30–71.
2. Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 516 с.
3. Вінцковський Т.С. Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917 – квітень 1918 рр.). – Дрогобич: Б.в., 2002. – 169 с.
4. Гелнер Е. Нації та націоналізм // Націоналізм. Антологія / О. Проценко, В. Лісовий (упоряд.), Л. Білик (літ. ред.); Наукове товариство ім. В’ячеслава Липинського. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 292–310.
5. Гвоздик В.С. Формування партійно-політичних сил на Півдні України (березень – серпень 1917 р.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. ХVІІІ. – С. 102–117.
6. Горак В. Повстанці отамана Григор’єва (серпень 1918 – серпень 1919 рр.): Історичне дослідження. – Фастів: Поліграфіст, 1998. – 224 с.
7. Горбань Т.Ю. Проблема формування нації та національної свідомості у поглядах українських громадсько-політичних діячів початку ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2009. – Вип. 16 / Режим доступу до журналу: http://history.org.ua/JournALL/xix/xix_2011_18/38.pdf
8. Горбуров Є.Г., Котляр Ю.В., Шитюк М.М. Повстансько-партизанський рух на Півдні України 1917–1944 рр. – Херсон: ОЛДІ–ПЛЮС, 2003. – 340 с.
9. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К.: Генеза, 1996. – 360 с.
10. Євсєєва Т.М. Ментальні особливості модернізації політичної системи Російської імперії та СРСР наприкінці ХІХ — у першій третині XX ст. (український контекст) // Український історичний журнал. – 2009. – № 5 / Режим доступу до журналу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2009/5/11.pdf
11. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999. – 351 с.
12. Оглоблин О. Проблема схеми історії України 19–20 століття (до 1917 року) // Студії з історії України: Статті і джерельні дослідження / Українське історичне товариство, Українська вільна Академія наук у США. – Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995. – С. 43–54.
13. Перепадя В.В. Українсько-німецькі відносини в 1914–1920 рр.: соціоісторичний аналіз. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. – 144 с.
14. Сміт Ентоні Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з англійської. – К.: "К.І.С.", 2004. – 170 с.
15. Солдатенко В.Ф., Любовець О.М. Революційні альтернативи 1917 року й Україна. – К.: Наукова думка, 2010. – 319 с.
16. Турченко Г.Ф., Назарова Є.П. Регіональний рух у південноукраїнському регіоні на початку ХХ століття // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – Вип. ХХХ. – С. 138–148.
17. Турченко Г.Ф., Ядловська О.С. Діяльність загальноросійських політичних партій та організацій у південноукраїнському регіоні в умовах центральної Ради // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – Вип. ХХХІІІ. – С. 68–80.
18. Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року: Документи і матеріали / В.Ф. Верстюк та ін. (упоряд.); Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління, Дослідний інститут сучасної української історії (Філадельфія) – К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2003. – 1022 с.
19. Швидько Г.К. М.С. Грушевський і репресований збірник «Полуднева Україна» // Український історик. – 1991–1992. – Ч. 110–115. – Т. 28–29. – С. 69.
20. Шитюк М.М. Масові репресії проти населення Півдня України в 20–50-ті роки ХХ століття / Інститут історії України НАН України. – К.: Тетра, 2000. – 534 с.
Інформаційні ресурси
1. UKRAINIAN HISTORICAL LIBRAR – http://ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-5.htm
2. Європейський союз – www.europa.eu.int
3. Институт історії України НАН України. – http://www.history.org.ua
4. Ізборник. – http://litopys.org.ua/
5. Історична правда. – http://www.istpravda.com.ua/
6. Історія України. – http://www.uahistory.cjb.net
7. Козацтво. – http://www.cossackdom.com
8. Львівська філія НАНУ – inst-ukr.lviv.ua.
9. Національний університет «Києво-Могилянська академія» http://ukma.kiev.ua
10. Національний університет «Острозька академія» – history@uosa.uar.net
11. ННБУ ім. Вернадського – http://www.nbuv.gov.ua/
12. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – www.history.org.ua/zbirnyk
13. Сайт Інституту історичних досліджень Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка. – www.franko.lviv.ua
14. Східний інститут українознавства ім. Ковальських. – http://www-keui.univer.kharkov.ua/
15. Українська електронна бібліотека – http://exlibris.org.ua/main/index.html.
16. Український історичний журнал. – http://history.org.ua.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік
5. Засоби діагностики успішності навчання: практичні завдання з кожного модуля у відповідні аудиторні години (семінарські заняття); письмові контрольні роботи; індивідуальна співбесіда; захист індивідуального завдання; самостійне опрацювання монографічної літератури з подальшим рейтинговим оцінюванням; перевірка конспектів; виконання модульної контрольної роботи.