ЦИРКУЛЮВАННЯ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ
Інформація, яка виникає в процесі освоєння світу людьми називається соціальною. Вона пов’язується із суспільними відношеннями та суспільною свідомістю. І перше, і друге є результатом відображення суспільного буття. Сам процес відображення, без сумніву, супроводжується інформаційними процесами – накопиченням, опрацюванням, збереженням та передачею інформації. Соціальна інформація виступає змістовою частиною й результатом відображення дійсності, «будівельним матеріалом» з якого складається суспільна та індивідуальна свідомість [1, с.61].
В. З. Коган спробував охарактеризувати функціонування інформації у суспільстві такими ознаками: розмах циркуляції, час циркуляції, напрямок руху, емоційне забарвлення інформації, спосіб виробництва, мета виробництва. І саме через ці показники визначаються фази розвитку цивілізацій – від аграрного до інформаційного суспільства. Ці складові характеризуються:
Розмахом циркуляції. Від мінімального (міжособистісного) до максимального (глобального).
Часом циркуляції. Від мінімального (однократного) до практично невизначених часових меж.
Напрямком руху. Горизонтально (між індивідами чи групами одного соціального рівня) чи вертикально (між індивідами чи групами, які перебувають у ієрархічних відносинах).
Емоційним забарвлення. Вона, як правило, має імперативний характер при русі зверху вниз, умовний — при русі знизу вверх, а також при горизонтальному русі.
Способом виробництва. Він може бути як персоніфікованим, так і безособистісним. У першому випадку ставлення висловлюється безпосередньо, у другому — опосередковано.
Метою виробництва. Мета єдина — це вплив. Він може мати різний характер: ідеологічний, економічний, естетичний, якийсь інший [2].