Аналіз і синтез
Аналіз і синтез
Аналіз – комплексний метод дослідження, заснований на послідовному використанні сукупності прийомів і закономірностей розчленування об’єктів на елементи чи ознаки (аналіз) або поєднанні частин об’єкта в ціле (синтез). Аналіз – це уявне або фактичне розкладання (поділ) досліджуваного цілого на час-тини. За допомогою аналізу виділяють і досліджують окремі ознаки предмета чи явища.
А.А.Киверялг наводить приклад застосування аналізу. Дії вчителя на уроці дослідник може поділити на окремі компоненти (прийоми, узагальнення, пояснення) і проаналізувати їх окремо. Із усього уроку, як цілого, дослідник виділяє дії педагога або під Теоретичні методи педагогічного дослідження час повторення навчального матеріалу, або під час пояснення, або закріплення нового, спостерігає за вчителем під час пояснення, бесіди. Оцінюючи шляхом аналізу дії учнів на уроці, дослідник виокремлює дії окремих учнів або групи учнів. Науковець зауважує, що одне і те ж саме досліджуване явище можна аналізувати з багатьох аспектів.
З цього приводу О.П.Рудницька зазначає, що аналіз дає змогу вивчити структуру явищ, відокремити суттєві ознаки від несуттєвих, розкрити зв’язки предмета з іншими предметами педагогічної реальності, з’ясувати властиві йому протиріччя. Однак виявлені в такий спосіб ознаки є недостатніми, оскільки їх досліджують окремо і не зіставляють. Щоб розглянути їх як елементи цілого, використовують синтез, що встановлює єдність складових предмета дослідження.
На думку П.І.Образцова, завдання аналізу полягає в тому, щоб із даних, що відрізняються за ознаками та відображають окремі факти та явища, скласти загальну цілісну картину процесу, виявити властиві йому закономірності, тенденції. Звернення до філософської літератури дає можливість науковцю виділити ще декілька смислових значень, через які суть поняття "аналіз" розкривається з різних сторін: як основний логічний прийом, що використовується в логіці і теорії пізнання, основна логічна операція отримання знань шляхом логічної обробки даних; як метод дослідження взагалі, що складає основу наукового діалектичного методу пізнання; як метод дослідження і опису формальних правил і структур, що використовуються наукою; як спосіб вироблення знань про предмет в процесі його дослідження, як спеціальний прийом дослідження явищ.
Аналіз – початковий етап педагогічного дослідження.
Аналіз застосовується як в реальній, практичній діяльності, так і в мисленнєвій діяльності. Виділяють такі види аналізу: механічне розчленування; визначення динамічного складу; виявлення форм взаємодії елементів цілого; з’ясування причин явищ; з’ясування рівнів знань та їх структури. Різновидом аналізу, зазначає П.І.Образцов, є також поділ класів (множин) предметів на підкласи – класифікація і періодизація.
Синтез – це об’єднання раніше виокремлених частин і ознак досліджуваного явища у смислове ціле.
На основі трактування поняття "синтез", що подається у словнику російської мови С.І. Ожегова (метод дослідження будь-якого явища в його єдності і взаємному зв’язку частин, узагальнення, зведення в єдине ціле даних, отриманих на основі аналізу), П.І.Образцов робить висновок, що синтез необхідно розглядати як процес практичного або мисленнєвого возз’єднання цілого із частин або об’єднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле. Синтез – це не довільне поєднання двох виокремлених частин цілого, а діалектичне ціле з виділенням суті. Результатом синтезу є нове утворення, властивості якого є результатом не тільки внутрішнього з’єднання властивостей компонентів, але і результатом їх внутрішнього взаємозв’язку і взаємозалежності.
Аналіз і синтез застосовуються з початку дослідження: при визначенні його цілей і зав-дань, основної ідеї, гіпотези, передбачуваних результатів; при збиранні, обробці фактів, нагромаджених у процесі дослідження.
Тісний зв’язок аналізу з синтезом А.А.Киверялг демонструє на такому прикладі. У навчально-виховному процесі, де поведінка всього колективу часто залежить від поведінки одного або двох учнів, і навпаки, вплив учнівського колективу на окремих його членів може бути значно вагомими. У цьому випадку зв’язок аналізу і синтезу набуває особливого значення. Дослідник не може правильно оцінити дії учнівського колективу як соціальної групи на основі ізольованого аналізу поведінки учнів, він повинен спостерігати і загальний, спільний вплив поведінки окремих учнів на колектив, тобто застосовувати аналіз і синтез.
Методи аналізу і синтезу застосовуються в теоретичних дослідженнях під час визначення проблеми пошуку, наукової концепції, розробки гіпотези тощо. Вони відіграють суттєву роль і в процесі експерименту, висновки про результати якого формуються на основі аналізу і доводяться теоретичним шляхом за допомогою синтезу, що є не просто складанням частин предмету, а досить непростою логіко-конструктивною операцією наукового пізнання.