Конкретизація, моделювання
Конкретизація, моделювання
Конкретизація полягає у наданні предмету конкретного вираження. Це дає змогу точніше охарактеризувати об’єкт, врахувати структурні та функціональні зв’язки його компонентів. Конкретизація допомагає краще зрозуміти загальне.
Конкретизація, спрямована на відтворення предмета як цілісної системи, стає особливим методом дослідження. Мислення із виділених окремих абстракцій конструює предмет. У результаті отримуємо конкретне, але вже мисленно-конкретне, на відміну від реального конкретного, що існує в реальності. Конкретним у цьому випадку називається єдність різноманіття, поєднання багатьох властивостей, якостей предмета, абстракт-ним – навпаки, односторонні, ізольовані від інших моментів розвитку властивості або характеристики даного предмета.
Моделювання – це досить поширений загальнонауковий теоретичний метод дослідження, під час якого вивчається не сам об’єкт пізнання, а його відображення у вигляді моделі, але результат дослідження переноситься з моделі на об’єкт.
Модель – об’єкт, який відповідає іншому об’єкту (оригіналу), замінює його при пізнанні і дає про нього або його частини інформацію. Моделі найчастіше бувають у вигляді малюнків, схем, таблиць, символів або описуються у вигляді текстів.
У найзагальнішому вигляді модель визначають як систему елементів, що відтворює певні частини, зв’язки, функції досліджуваного предмета. Основою моделювання служить певна відповідність, але не тотожність, між оригіналом та його моделлю. Моделювання спрямоване на створення і дослідження наукових моделей – смислово представленої і матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображає предмет дослідження (моделює оптимізацію структури навчального процесу), є засобом теоретичного дослідження педагогічних явищ через уявне створення життєвих ситуацій. Застосовують цей метод тоді, коли безпосереднє вивчення предметів, процесів, явищ неможливе.
Між моделлю і оригіналом повинна існувати відома подібність: фізичних характеристик, функцій; поведінка досліджуваного об’єкта і його математичний опис; структурна. Саме така подібність дозволяє переносити інформацію, отриману в результаті дослідження моделі, на оригінал.
За формою відтворення моделі поділяються на матеріальні або фізичні та ідеальні, ідеалізовані, уявні.
П.І. Образцов доповнює таку класифікацію ще такими видами, як наочне, символічне та математичне моделювання.
Матеріальні моделі – природні об’єкти, що підпорядковуються у своєму функціонуванні природним законам: фізики, механіки. Під час фізичного (предметного) моделювання конкретного об’єкта його вивчення замінюється дослідженням деякої моделі, що має таку саму фізичну природу, що і оригінал. До матеріальних належать моделі, втілені у металі, склі. За їх допомогою вивчають структуру, характер, сутність об’єкта.
До ідеальних моделей відносять наочно-образні, вербальні, знакові та математичні моделі. Кожна модель має фіксувати найголовніші риси об’єкта вивчення. Дрібні фактори, зайва деталізація, другорядні явища ускладнюють саму модель і перешкод-жають її теоретичному дослідженню.
Символічне моделювання – це штучний процес створення логічного об’єкта, який виражає основні властивості реального за допомогою певної системи знаків і символів.
Математичне моделювання ґрунтується на описі реального об’єкта за допомогою математичних засобів, застосовується як комп’ютерне моделювання об’єктів.
Наочне моделювання проходить на основі уявлень дослідника про реальний об’єкт за допомогою створення наочної моделі, що відтворює явища і процеси, що відбуваються в об’єкті. Наочне моделювання поділяється на гіпотетичне, аналогове, макетне. Під час гіпотетичного моделювання закладається гіпотеза про закономірності протікання процесів в реальному об’єкті, яка відтворює рівень знань дослідника про об’єкт і ґрунтується на причинно-наслідкових зв’язках між входом і виходом досліджуваного об’єкта. Аналогове моделювання ґрунтується на застосуванні аналогій різного рівня. Макетне моделювання пов’язане зі створенням макету реального об’єкта в певному масштабі його вивчення.
Необхідно запам’ятати, що будь-яка модель завжди бідніша за прототип, що вона відображає лише його окремі сторони і зв’язки, оскільки теоретичне моделювання завжди містить абстрагування.
Важливе призначення моделі – пояснення сукупності даних, які належать до предмета пізнання. Найпоширенішого застосування в педагогіці набуло лише наочно-образне, описове моделювання.
У професійній педагогіці є значна кількість складних і комплексних явищ, безпосереднє вивчення яких неможливе. Тому для з’ясування педагогічних закономірностей між цими явищами необхідно застосовувати більш доступні для дослідників моделі явищ. Перш ніж формувати зміст навчання спеціалістів певної кваліфікації і спеціалізації необхідно на основі експертних оцінок розробити прогностичну професійну модель спеціаліста. За допомогою моделі, зазначає А.А.Киверялг, можна описати і наочно представити структуру компонентів технічного мислення студентів технікумів, загальноосвітніх шкіл, коледжів, показати основні шляхи і засоби для освіти технічного мислення студентів окремих навчальних закладів і прогнозувати основні напрями Теоретичні методи педагогічного дослідження розвитку технічного мислення цих студентів у зв’язку з розвитком системи освіти.
З цього приводу В.І.Загвязинський зазначає, що на основі створених моделей-гіпотез створюються рекомендації і висновки, які потім перевіряються на практиці. Серед прикладів моделей можна назвати проектовані моделі диференційованих шкіл з різнорівневим навчанням; гімназії, ліцеї. У кожній моделі своєрідно синтезований досвід минулого, запозичені із відомих зразків риси сучасності, передбачена ефективність нововведення.
Метод моделювання включає в себе всі вище перераховані методи: індукцію та дедукцію, аналіз і синтез, абстрагування.