Теорія та методологі ...

Мислений експеримент

Особливим видом моделювання, яке ґрунтується на абстрагуванні, С.У.Гончаренко вважає мислений експеримент. У такому експерименті дослідник створює ідеальні об’єкти, спів-відносить їх у певній динамічній моделі, імітуючи мислено той рух і ті ситуації, які могли б мати місце у реальному експериментуванні.

Мислений експеримент – специфічний метод переробки наявної інформації з метою отримання нових знань про предмет дослідження. З однієї сторони, мислений експеримент дозволяє перевірити знання, не вдаючись до реального експериментування, а з іншої – досліджувати ситуації, що не можуть бути реалізовані практично.

Мислений експеримент – особлива теоретична процедура, що полягає в отриманні нового або перевірці наявного знання шляхом конструювання ідеалізованих об’єктів і маніпулювання ними в штучно умовно створюваних ситуаціях.

Мислений експеримент – форма мислення, яка об’єктивно виникла як результат активної взаємодії людини на природу. Специфіка цієї форми полягає в тому, що абстрактне і конкретне, раціонально-понятійне і чуттєво-наочне складають у ній діалектичну єдність.

Мислений експеримент будується на основі чуттєво-наочного матеріалу, створення образних картин. За його допомогою відбувається упорядкування чуттєвого матеріалу, його осмислення і необхідний відбір. Єдність чуттєвого і логічного, наочного образу і наукової абстракції створюють ту необхідну умову, завдяки якій на основі мисленого експерименту відбуваються важливі наукові відкриття.

Евристична цінність мисленого експерименту полягає в тому, що під час аналізу чуттєво-наочного образу об’єкта дослідження можна у ньому визначити такі сторони і властивості, такий зміст, які ще не зафіксовані у понятійному апараті науки. За допомогою наочних образів можна проводити уявно ідеальні операції з предметами, не вдаючись до дій з самими предметами; ділити їх, з’єднувати, виділяти окремі властивості, включати в нові зв’язки.

У мисленому експерименті необхідно у певних випадках досягнути максимальної ізоляції його предметів. Для чуттєво-наочних образів це майже неможливо в результаті деякої їх невизначеності. Тому логічна структура мисленого експерименту може і не усвідомлюватися дослідником. Але вона є тим факто-ром, який синтезує всі елементи думки у цілісний творчий процес.

Мислений експеримент за своєю логічною структурою являє собою гіпотетико-дедуктивну побудову.

У структурі мисленого експерименту можна виділити три основних елементи:

– активна мислена діяльність експериментатора як пізнаного суб’єкта;

– образ об’єкта дослідження;

– образ експериментальних засобів, за допомогою яких реалізується зв’язок уявного суб’єкта пізнання з образом об’єкта дослідження.

Образ об’єкта дослідження, що формується у процесі мисленого експерименту, виступає результатом не тільки безпосереднього чуттєвого відображення, але і абстрактного мислення. Завдяки цьому характеристики об’єкта у мисленому образі взаємопов’язані, що створює можливість заміни конкретного об’єкта пізнання його образом.

Мислені експерименти являють собою мислені операції, що відповідають певним вимогам і принципам перевіреної наукової теорії. У мисленому експерименті всі операції повинні Теоретичні методи педагогічного дослідження підпорядковуватися певним правилам, що випливають із знань об’єктивних законів науки. Дотримання такої умови гарантує достовірність знань, отриманих у ході дослідження.

Мислений експеримент – це експеримент у сфері свідомості, у якій провідна роль належить мисленню.

Цінність мисленого експерименту полягає в тому, що він дозволяє:

– досліджувати ситуації, що практично є нездійсненними, хоча і можливими;

– здійснювати перевірку істинності знань, не вдаючись до матеріального експериментування.

Особливості мисленого експерименту:

– пізнавальний процес, що приймає структуру реального експерименту;

– міркування в експерименті проводяться на базі наочних образів;

– мислене експериментування пов’язане з процесом ідеалізації;

– за своєю логічною структурою представляє гіпотетико-дедуктивну побудову;

– механізм мисленого експерименту не автоматизований, а пов’язаний з процесом вирішення задачі, яка виникла в ході дослідження;

– мислене експериментування здійснюється на основі ви-робленої програми, плану-схеми мислитель них дій щодо переробки вихідної інформації;

– мислений експеримент об’єднує в собі силу формального висновку з експериментальною достовірністю.

Мислений експеримент може виступати як самодостатній (як такий, що в принципі не може бути реалізований насправді, а часто і – модельно) або розглядатися як "програвання" майбутнього реального експерименту. У сучасній науці мислений експеримент тісно пов’язаний з методом математичної гіпотези і в цілому з інтерпретацією математичних формалізмів. За своєю логічною структурою мислений експеримент будується за принципами гіпотетико-дедуктивного міркування, що складається з двох відносно самостійних фаз: 1) квазіемпіричної; 2) логіко-схематичної.

Розрізняють три типи мисленого експерименту:

– конструюючі мислені експерименти, пов’язані з "просторуванням" понятійних фундаментальних схем теорії;

– аналітичні мислені експерименти, орієнтовані на побудову будь-якого прикладу, що підтверджує істинність теорії;

– синтетичні мислені експерименти, що виступають засобом конструювання наукової гіпотези.

У мисленому експерименті виділяють три етапи:

– формулювання завдань і створення експериментальної ситуації;

– формулювання мисленої моделі експерименту;

– прогнозування та аналіз можливих експериментальних результатів.

Мислена ідеалізація долає просторові структури та часові межі реального експерименту, що дає можливість глибше про-никнути в сутність дійсності, яка вивчається, зрозуміти її внутрішні рушійні сили.