Тема 4
Системний підхід. Роль системного підходу у методологічному обґрунтуванні концепції формування фізичної культури особистості. Єдність функціонального, ціннісного й діяльнісного аспектів системного підходу до організації фізичного виховання різних груп населення.
Синергетичний підхід. Акцентує увагу на погодженості взаємодії частин при утворенні системи як єдиного цілого. Альтернативні шляхи розвитку фізичного виховання різних груп населення як складної системи.
Культурологічний підхід. Взаємозв’язок формування всіх компонентів культури особистості, забезпечення повноцінного процесу всебічного розвитку інтелектуальних, моральних, психічних, фізичних, естетичних та інших якостей на основі цінностей культури й моральності.
Аксіологічний підхід. Фізична культура особистості як міра засвоєння людиною її цінностей, інтеріоризація яких суб’єктивує їх, робить особисто значущими. Антропологічний підхід за своєю спрямованістю належить гуманістичній проблематиці, оскільки звернений до людини, до цілей, способів, шляхів і умов організації її розвитку.
Антропологічний підхід дозволяє зрозуміти цілісність людської природи, сутність виховання, освіти, розвитку, взаємозв’язок їх рушійних сил.
Компетентнісний підхід. зумовлено необхідністю розглядати фізичну культуру особистості як здатність оперативно й ефективно діяти в ситуаціях соціальної взаємодії на основі комплексу цінностей фізичної культури, фізичних якостей, пізнавального і практичного досвіду, готовність особистості мобілізувати всі ресурси, необхідні для виконання завдання на високому рівні у конкретній ситуації.
Акмеологічний підхід призначений для інтенсифікації процесів гомеостазу, адаптації, соціалізації, самоактуалізації й інкультурації в освітньому середовищі навчального закладу. Він дозволяє проектувати моделі досягнення вершин «акме» фізичного, особистісного, соціального й духовного саморозвитку, тобто досягти фізкультурної освіченості – високого рівня засвоєння цінностей фізичної культури, оволодіння спеціальними знаннями і життєво важливими руховими діями і, як результат, мати високий рівень рухової активності та соматичного здоров’я, який дозволяє забезпечити ефективне формування фізичної культури особистості.
Особистісно-діяльнісний підхід. Визначає єдність особистісного й діяльнісного компонентів. Особистісний компонент визначає врахування індивідуальних особливостей особи, діяльнісний компонент визначає способи засвоєння навчального матеріалу, зразки й способи мислення і діяльності, розвиток пізнавального і творчого потенціалу.