Філософія здоров'я і ...

7) Ідеї, що

приймаються за

ініціативою молоді

під керівництвом

дорослих

Шляхом дійсної участі в проектах, які передбачають

вирішення конкретних проблем, молодь розвиває

навички критичного сприйняття та порівняння точок

зору, які є важливими для розвитку самовизначення.

6) Ідеї, що

приймаються за

ініціативою

дорослих разом з

молоддю

проект ініціюється дорослими, рішення приймаються

разом з молоддю. Така співучасть у розробці проекту

сприяє виникненню відчуття відповідальності за його

результати і спонукає молодь бути активними

учасниками

5) Консультування

та інформування

ідея, мета, завдання – все розроблюється дорослими,

але молоді люди беруть участь у цьому процесі, з

ними консультуються на етапі розробки. Відповідно

до їхньої оцінки та рекомендацій кінцевий результат

коригується. Проте прийняття кінцевого рішення

залишається за дорослими

4) Постановка

завдань та

інформування

соціальний проект повинен відповідати таким

вимогам: молодь розуміє і поділяє мету і завдання

проекту; молодь знає, хто і чому приймає рішення про

її участь; роль молоді значна і усвідомлена, вони не є

лише декорацією для дорослих; молоді люди стають

учасниками проекту добровільно після того, як вони

зрозуміли його суть. Молоді люди можуть бути для

дорослих дуже цінними консультантами.

3) Формальна

участь

Використання молоді при проведенні різних заходів.

У такій ситуації молодь є засобом досягнення цілей

дорослих.

НЕ

УЧАСТЬ

2) Декорування Дорослі „декорують” той факт, що молоді люди не є

ініціаторами заходів, використовують молодь аби

підтримати та прикрасити захід.

1) Маніпулювання Учасники не розуміють суті проекту і, відповідно,

власних дій та участі. Дорослі маніпулюють ними,

відповідно до цілей, які ставляться.

Хоча найвищі рівні „драбини участі” є найбільшою мірою прояву ініціативи

молоді, це не означає, що молоді люди повинні завжди бути задіяними на найвищому

рівні своїх здібностей.

Однак дуже важливо, щоб така діяльність не проводилася на рівнях неучасті або

формальної участі. Розуміння „драбини участі” важливе і для дорослих задля

створення умов, які спонукають молодь співпрацювати на будь-якому рівні за її

вибором.

Відправним моментом обґрунтування необхідності активного залучення дітей та

молоді до безпосередньої реалізації соціальних проектів з формування здорового

способу життя є врахування того факту, що у молодіжному середовищі друзі та

ровесники є одним із впливових джерел інформації. З одного боку це пов’язано з

“набуттям досвіду” серед ровесників, з іншого – з “гостротою тематики”, особливо,

що стосується алкоголю, наркотиків та міжстатевих стосунків. Крім того, саме

ровесники є найбільш “легкодоступним” джерелом інформації в умовах

недостатнього розвитку інформаційних центрів та анонімних консультацій.

Саме на основі довіри до ровесників базується інформаційна та просвітницька

робота з молодіжною аудиторією за принципом “рівний-рівному”. Залучення та

підготовка дітей та молоді до проведення профілактичної роботи серед молоді та

підлітків є ефективною методикою формування здорового способу життя молоді.

Переваги передачі знань від однолітка до однолітка полягають у тому, що підлітки

більше часу спілкуються один з одним; глибше розуміють потреби свого оточення; на

відміну від дорослих розуміють субкультурну мову; більше довіряють одне одному,

більше готові до розуміння і наслідування поведінки.

За напрямами залучення молоді в реалізації соціальних проектів, спрямованих

на формування здорового способу життя, виділяються такі основні напрями роботи:

- підготовка дітей та молоді до роботи в соціальних проектах;

пошуково-дослідницька робота – вивчення проблем дітей та молоді населеного

пункту, (району, міста) з метою обґрунтування напрямів та форм роботи з формування

здорового способу життя дітей та молоді шляхом проведення опитування,

соціологічного дослідження;

- профілактика шкідливих звичок шляхом проведення пропагандистко-інформаційних

заходів у дитячому та молодіжному середовищі: інтерактивний театр, лекторські

групи, спікерські бюро, волонтерська діяльність, конкурси тематичного спрямування;

- вплив на формування соціальної політики, спрямованої на здоровий спосіб життя.

2. Проекти з формування здорового способу життя дітей та молоді

В розробці та реалізації соціальних проектів, спрямованих на формування

здорового способу життя дітей та молоді, використовуються різні форми та методи

роботи. Саме тематичне поєднання дозволяє зацікавити молодь до проблеми, що

розглядається, залучити активну молодь до участі у проекті. Найбільш привабливими

і зрозумілими для дитячої та молодіжної аудиторії є активні, ігрові форми навчання,

залучення учасників до самостійної діяльності. Інформація подана у цікавій,

розвиваючій формі спрямована не лише на опанування певним об’ємом знань, а й

сприяє розвитку розуміння проблеми, оволодіння певними вміннями і навичками

щодо дотримання здорового способу життя.

Найбільш плідною вважається таке планування роботи з дітьми та молоддю з

формування здорового способу життя, що:

- є частиною загальної програми формування здорового способу життя;

- використовує різні методи;

- підкреслює ефекти, впливи і наслідки сьогодення, а не ті, що стануться в

майбутньому;

- враховує особисті, психологічні, культурні, соціальні, сімейні, інші фактори, що

впливають на ставлення і поведінку (наприклад, знання і досвід, психічні і особистісні

передумови, мотивація, стать, релігія, рівень неврівноваженості, зацікавлення новими

відчуттями, зайнятість, тиск оточення і ЗМІ, стосунки з батьками та приклади родичів,

соціально-економічний статус, доступність місць розваг та шкідливих речовин,

кишенькові гроші, розуміння поведінкових норм, історично-культурні та політико-

економічні особливості країни, регіону тощо).

Інформаційно-профілактична робота з формування здорового способу життя

дітей та молоді із використанням методики “рівний–рівному” може впроваджуватися

у різних формах: інтерактивний театр; лекторські групи; волонтерська діяльність;

мобільний консультаційний пункт тощо.

Обов’язковим етапом такої роботи має бути підготовка учасників проекту (дітей,

молоді) до проведення певних видів діяльності: виступів на аудиторію, розробки

сценаріїв, підготовки тематичних інформаційних матеріалів. З цього приводу на

початку роботи має бути вирішено питання з розробки методик навчання, залучення

до роботи в проекті спеціалістів, які можуть підготувати молодь, координувати

реалізацію проекту.

Молодіжна участь щодо формування здорового способу життя може стосуватися

впливу не лише на дитячу та молодіжну аудиторію. Реалізація соціальних проектів

(або окремі заходи в межах одного проекту) може бути направлена на формування

соціальної політики окремого населеного пункту, району, міста шляхом проведення

акцій, направлення звернень, інформування державних службовців, які впливають на

прийняття рішень щодо напрямів соціального розвитку. Одним із напрямів

пропаганди здорового способу життя має стати впровадження соціальної реклами з

цього напрямку, інформування населення з цього приводу.

Інтерактивний театр. Інтерактивний театр нова інноваційна методика, що

використовується для профілактика нездорової поведінки серед молоді.

Суть інтерактивності полягає в тому, що актори зображають певну проблемну

ситуацію в молодіжному середовищі (нерозуміння серед підлітків, тиск з боку друзів,

сварка з батьками). Більшість сюжетів, що розігруються акторами інтерактивного

театру, висвітлюють негативні явища у молодіжному середовищі (наркоманію,

паління, вживання алкоголю). Конфліктний сюжет розігрується на сцені, але у його

вирішенні беруть участь не лише актори, а й глядачі. У будь-який момент глядач

може змінити актора і розіграти свій спосіб вирішення проблеми.

Мета роботи інтерактивного театру: актуалізація питань профілактики шкідливих

звичок в молодіжному середовищі, пропаганда здорового способу життя.

Завдання театру – змоделювати життєву ситуацію і залучити глядачів до спільного

пошуку вирішення проблеми.

Об’єкт реалізації проекту:

акторська група складається із волонтерів віком від 16 до 23 років, як правило,

нараховує 4–10 акторів;

учасники глядацької аудиторії – діти та молодь.

Основні складові проекту.

1) Розробка програми підготовки учасників інтерактивного театру (або залучення

до співпраці спеціаліста, готового провести таку підготовку)

Ефективною формою такої підготовки є тренінг учасників інтерактивного театру,

спрямований на розгляд двох основних питань: основи діяльності інтерактивного

театру, методики написання сценаріїв.

2) Формування акторської групи, підготовка дітей та молоді до написання

сценаріїв та практичної діяльності.

3) Визначення актуальних тем молодіжної аудиторії.

Діяльність театру має бути спрямована на висвітлення типових проблем, що

турбують дитячу та молодіжну аудиторію. Формами вивчення окреслених проблем є

довірливе спілкування з дітьми та молоддю, опитування, анкетування, що дозволяє

визначити тематику виступу театру. Із практики проведення такої роботи найбільш

бажаними, популярними є теми:

“Зловживання алкоголю, наркоманії та тютюнопаління”;

“Проблеми в школі та в ВУЗах між ровесниками”;

“Проблеми дітей та батьків”.

4) Підготовка сценарію виступу акторської групи за однією із актуальних тем.

Сценарії, як правило, пишуться на основi ситуацiй з реального життя.

Центральною темою є маніпулювання (численні способи спонукати молодих людей

палити, вживати проти свого бажання алкоголь та наркотики або займатись сексом), а

також прийоми, що дозволяють протистояти тиску або ухилитися від небезпечних дій.

Сцени, що їх представляють актори, відображують найгірші сценарії розвитку подій

вдома, в школі та на роботі i розігруються двічі. Спершу аудиторія стежить за тим, як

розгортаються події, а в процесі повторного показу будь-хто з глядачів може зупинити

перебіг п’єси i запропонувати свій варіант виходу із ситуації.

5) Підготовка групи до виступу.

Група провадить репетиції за сценарієм. Доцільно знімати репетиції на

відеокамеру, що дозволяє під час перегляду проводити обговорення кожного епізоду,

вносити зміни до сценарію з метою досягнення оптимального результату.

6) Виступ інтерактивного театру на дитячу та молодіжну аудиторію.

Виступи інтерактивного театру можуть проходити під час масових свят, зборів-

походів дитячих та юнацьких організацій, при організації вуличної соціальної роботи,

під час молодіжних акцій, акцій у навчальних закладах, клубах тощо.

У сценах інтерактивного театру можуть брати участь недосвідчені актори,

оскільки цінність театру, як засобу формування здорового способу життя, залежить в

основному від якості сценарію та майстерності режисера. Метою вистави є не

зображення особистої психологічної драми, а представлення конкретного досвіду i

надання аудиторії допомоги з поширення цього досвіду на широкий спектр

аналогічних ситуацій.

Як показує практика роботи, театральне мистецтво можна використовувати не

лише для роботи з молодіжною аудиторією, а для налаштування співпраці з

державними службовцями, представниками громади, спеціалістами різних структур

тощо.

За результатами роботи молоді глядачі зазначають неабиякий позитивний вплив

театральних сцен на молодь, адже театр допомагає подивитися на власне життя

начебто “зі сторони”. За даними опитувань після вистав, актуальність тематики

відмітили близько 80% глядачів, а близько 5% впізнали у розіграних ситуаціях власну

історію.

Організаторами і керівниками соціального проекту з організації роботи

інтерактивного театру можуть виступати лідери дитячих та молодіжних громадських

організацій, соціальні працівники, спеціалісти навчальних закладів.

Молодіжні лекторські групи. Однією із форм залучення молоді до пропаганди

здорового способу життя є робота лекторських груп за методикою “рівний-рівному”,

що покращує сприйняття інформації в молодіжному середовищі. В більшості молоді

лектори – молоді люди, волонтери центрів соціальних служб для молоді, учні

навчальних закладів.

Молоді лектори, організатори проведення лекцій повинні не лише зацікавити

слухачів предметом обговорення, а переконати молодь в необхідності відповідального

ставлення до власного здоров’я, необхідності зміни поведінки на більш прийнятну,

безпечну. На даному етапі важливим досягненням є заохочення певної категорії

молоді до участі в програмах щодо дотримання здорового способу життя.

Метою проекту є організація системи інформаційної, лекційно-тренінгової та

первинної профілактичної роботи підлітків і молоді серед своїх однолітків з проблем

профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі.

Основні завдання проекту:

виховання у молоді здатності свідомо приймати рішення щодо власної поведінки;

надання вичерпної, зрозумілої та доступної для аудиторії інформації щодо вживання

наркотиків та алкоголю, проблем сексуальних стосунків і ВІЛ\СНІД;

формування у молоді позитивного ставлення до здорового способу життя.

Об’єкт діяльності:

молоді лектори;

дитяча та молодіжна аудиторія.

Основні складові проекту.

1) Організація лекторської групи. Відбір учасників провадиться на добровільній

основі. Єдина умова, що висувається до бажаючих – життя без шкідливих звичок.

2) Проведення підготовки молодих лекторів до роботи з дитячою та молодіжною

аудиторією.

Навчання проводиться у формі бесід з поєднанням лекції та тренінгу (переважно

ігрового). Молоді люди отримують знання профілактичної тематики: з проблем

інфікування ВІЛ/СНІДом чи хворобами, що передаються статевим шляхом, про

наслідки вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління. У ході підготовки

передбачаються заняття спрямовані на розвиток тренерських та лекторських навичок.

Окрім загальної підготовки лекторської групи, враховуючи специфіку такої

діяльності, потрібно передбачити проведення поглибленої підготовки лекторів до

виступів перед молодіжною аудиторією за окремою тематикою. Після закінчення

заняття проводиться його детальне обговорення з метою корегування програми

виступу.

3) Опрацювання інформації щодо здорового способу життя: вивчення відповідної

літератури, підбір матеріалів щодо пропаганди здорового способу життя, шкідливий

вплив на організм алкоголю, тютюну, наркотиків.

4) Безпосереднє проведення лекторської роботи в дитячому та молодіжному

середовищі.

Лекційна робота проводиться у загальноосвітніх школах, технікумах, вузах,

школах-інтернатах, клубах за місцем проживання, дитячих лікарнях, дитячих та

молодіжних громадських організаціях. Часто під час проведення лекційних занять

використовуються відеосюжети на відповідні тематики, роздаються інформаційні

матеріали. Під час проведення лекційної роботи в учбових закладах відбувається

залучення молоді до реалізації соціальних програм, розповсюджується інформація про

роботу “Телефону довіри”. Також практикується вулична соціальна робота в межах

програми – проведення бесід у дворах, на ігрових майданчиках, де збираються молодь

та підлітки.

Як правило, молодіжна лекторська група (2–4 особи) 1–2 рази на тиждень

виступає з визначеною тематикою перед своїми однолітками. Показником

результативності діяльності лекторської групи є запрошення її учасників у навчальні

заклади для подальшої співпраці, повторних виступів.

На профілактичну роботу серед молоді спрямована організація роботи спікерських

бюро. Спікерське бюро – це група молодих людей та спеціалістів, що займаються

профілактичною діяльністю серед молоді за методикою “рівний–рівному”, мають

навички та досвід лекційно-тренінгової роботи; об’єднані спільною метою та

програмою; володіють необхідними методичними матеріалами.

Серед спікерів є люди, які на власному досвіді пізнали всю складність проблем,

що їх вони намагаються розв’язати. Ці люди відверто говорять про себе та своє життя.

Наприклад, якщо темою розмови є ВІЛ/СНІД, то залучаються особи, які можуть

розповісти про те, як вони інфікувалися, як живуть з цією хворобою і як вони себе

зараз почувають. Слухачі більше можуть повірити таким людям, ніж лікарям.

Головна мета спікерського бюро – навчання, надання інформації про

психосоціальні проблеми людей, що мають СНІД, наркотичну та інші залежності.

Основне завдання діяльності спікерського бюро – проведення превентивної роботи

серед молодих людей, які є носіями будь-якого ризику.

Робота спікерських груп спланована так, щоб молодь навчилась передавати

профілактичні знання, набуті на заняттях, одноліткам за методикою “рівний-рівному”.

Крім того, ставиться завдання не тільки навчити волонтерів проведенню

профілактичної роботи в молодіжному середовищі, а й розвинути у “спікерів”

здібності розуміти себе, свої потреби; розвинути вміння протистояти негативному

впливу оточуючих, навчити жити здоровим повноцінним життям.

До роботи з волонтерами залучаються провідні спеціалісти: лікарі, педагоги,

представники державних і недержавних організацій, які займаються профілактичною

роботою. Підготовка спікерів має передбачати розвиток знань та навичок для

вирішення особистих проблем; розвиток знань та навичок поведінки в кризових

ситуаціях; вміння налагоджувати і підтримувати контакти з оточуючими; вміння

проводити бесіди, обговорювати поставлені проблеми; отримання знань із негативних

наслідків вживання наркотиків, алкоголю, тютюну тощо; формування поняття про

здоровий спосіб життя.

Проект “Скарбничка здоров’я”. Проект реалізується на базі загальноосвітньої

школи і спрямований на залучення дітей до фізичної активності, пропаганду

раціонального харчування.

Завдання проекту: створення лекторської групи з учнів школи, проведення

тематичних лекцій для учнів та батьків; поглиблення знань про рослинний світ з

метою використання фіточаїв при лікуванні різних хвороб; випуск інформаційних

матеріалів.

Цільова група: лекторська група; учні школи; батьки.

Основні складові проекту.

1) Створення і проведення підготовки лекторської групи.

2) Проведення зустрічей-консультацій з спеціалістами фітотерапії.

3) Виступи лекторської групи перед учнями та батьками з інформацією про

використання фіточаїв при лікуванні різних хвороб.

4) Ознайомлення учнів школи з рослинним світом в ході проведення екскурсій

та походів.

5) Підготовка інформаційних матеріалів: брошури “Домашня зелена аптека”,

“Ліки під твоїми ногами”; плакати за тематикою “Екологічний стан навколо нас”;

розповсюдження газет “Зелена неділя”, “Екологія здорового способу життя”; збірка

“Рецепти довголіття”.

Пропагандистка кампанія, проведена в межах реалізації проекту,

спрямовувалася на інформування дітей та батьків з приводу використання лікарських

рослин в оздоровленні та лікуванні.

“Не піддавайся тютюновій спокусі”. Мета проекту: формування навичок

здорового способу життя серед учнів та молоді. Проведення групової роботи з

профілактики шкідливих звичок здійснюється через дитячі громадські організації,

молодіжні неформальні об’єднання.

Заходи проекту:

1. проведення циклу тренінгів “Умій сказати – ні”, спрямованих на вироблення

навичок відмови від шкідливих звичок;

2. виготовлення рекламних стендів “Ровеснику, я обираю здоровий спосіб життя!”;

3. проведення інтерактивної гри “Увімкни розум” серед учнів загальноосвітніх шкіл;

4. конкурс антиреклами “Тютюнова спокуса” серед учнів навчальних закладів;

5. учнівська конференція “Куріння – шкода здоров’ю, потомству, красі, грації”;

6. видання кишенькових календариків, плакатів, брошур з формування здорового

способу життя.

Заходи, що реалізуються в межах проекту, спрямовані на формування

особистої позиції підлітків щодо вживання наркотичних речовин, оволодіння

навичками конструктивної відмови та протистояння соціальному тиску. Проект

дозволяє залучити якомога більше дітей та молоді до волонтерської діяльності

щодо пропаганди здорового способу життя.

Проект “Велика перерва”. Мета проекту: комплексне впровадження в

навчальному закладі освітянських програм, спрямованих на формування здорової

особистості, формування в учнів потреби берегти здоров’я і життя. Проект

спрямований на формування цілісної системи зміцнення і поліпшення здоров’я

учнів, залучення дітей до занять спортом, організацію змістовного дозвілля.

Реалізується економіко-гуманітарним ліцеєм.

З метою організації та координації діяльності проекту створено центр

“Здоров’я”, в роботі якого приймають участь спеціалісти і волонтери із числа

учнів школи (15 осіб).

Заходи, що реалізуються в межах проекту:

1. проведення тематичних уроків здоров’я для учнів середніх та старших класів

(щомісячно);

2. “В гостях у лікаря Айболить” – уроки здоров’я для учні молодших класів

(щомісячно);

3. засідання центру “Здоров’я”;

4. конкурс на кращу казку “Твоє здоров’я в твоїх руках”;

5. конкурс на кращий твір “Наркоманія – загроза людству”;

6. тренінг підготовки волонтерів з проведення роботи щодо формування здорового

способу життя;

7. фестиваль “Здорова людина – здорове суспільство”;

8. фоторепортаж “В здоровому тілі – здоровий дух”;

9. діяльність спортивних секцій: секція аеробіки, “Богатир”;

10. спортивне свято “Роби з нами, роби як ми, роби краще нас”.

Провадиться інформаційно-рекламна підтримка проекту: підготовка відео

матеріалу “Велика перерва”, виготовленні інформаційно-рекламної продукції,

розробка методичного посібника “Поради доктора Айболить” для молодших

школярів).