Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного ...

Врахування характерних рис і принципів педагогіки оздоровлення

 під час добору нетрадиційних методів оздоровлення

дітей дошкільного віку

План

1. Сутність комплексного підходу до процесу оздоровлення підростаючого покоління.

2. Проблеми здоров'я дітей у  спадщині видатних педагогів.

3. Педагогіка оздоровлення, її взаємозв'язок з іншими науками.

4. Характерні риси педагогіки оздоровлення.

5. Принципи педагогіки оздоровлення.

1. Сутність комплексного підходу до процесу оздоровлення підростаючого покоління.

 Різноманітні медичні, соціологічні, демографічні й інші показники, які відбивають динаміку стану здоров'я дітей в Україні за останні роки, свідчать, що так звана гуманітарна катастрофа є суворою реальністю  сучасного суспільства. Певну надію викликає лише те, що суспільство поки що переживає ранню стадію гуманітарної катастрофи, а відтак має ресурси для її подолання.

Проте тут виникають інші труднощі. Зокрема, відомчі - вузькомедичні і вузькометодичні підходи до визначення стратегії проведення оздоровчої роботи не відповідають складності і масштабності зазначених завдань. Ця обставина останнім часом все більше усвідомлюється у країнах з розвиненими системами охорони здоров'я населення. Так, досвід розробки і впровадження різноманітних програм профілактичної медицини, ініційованих Міністерством здоров'я і добробуту Канади, продемонстрував, який позитивний ефект може мати  комплексний міждисциплінарний підхід до вирішення проблем охорони здоров'я. Створення і реалізація комплексних проектів щодо охорони здоров'я привело до того, що ця галузь стала однією із стратегічних сфер соціальної політики Канади. Акцент був зміщений із лікування і профілактики хвороб  на зміцнення здоров'я як самостійної цінності. Звичайно, для нашої країни це поки що неможливо, але при певному підході можливі цілком реалістичні перспективи.

Одна із таких перспектив пов'язана з радикальною гуманітаризацією всієї проблематики психічного і фізичного здоров'я сучасної дитини - дошкільника і розробкою на цій основі комплексних, міждисциплінарних методів аналізу і способів проектування джерел дитячого розвитку в умовах норми і патології. На думку науковців, тільки виходячи з цього, може бути спроектований комплекс ефективних лікувально-профілактичних заходів, створена система надійних засобів корекції психофізичного розвитку впродовж дошкільного дитинства.  

2. Проблеми здоров'я дітей у педагогічні спадщині видатних педагогів.

Міцне здоров'я - одна з найважливіших умов життєрадісного сприймання активної і творчої діяльності  кожної людини. Загальний фізичний розвиток і стан здоров'я дітей повинні бути предметом постійної уваги будь-якого педагогічного колективу.

Одними з основних засобів зміцнення здоров'я підростаючого покоління  є:

-загартування організму дітей;

- забезпечення умов для активної рухової діяльності як під час навчальної діяльності, так і поза нею. 

Важливою умовою ефективності процесу оздоровлення  підростаючого покоління є плідна праця педагогічного колективу, адже саме від особистості педагога, від його духовного багатства, освіченості, розуміння своєї професійної справи залежать певні досягнення в оздоровленні дітей. 

Саме гімнастика впливає не тільки на зміцнення тіла й розвиток тих чи інших органів, але й на запобігання хворобам і навіть вилікування їх, а гімнастичний розвиток повинен передбачати комплексне використання різних видів спорту, які формують поставу, пропорційність, гармонійність всіх форм і частин тіла.

 Гімнастику розділяють на такі типи:

- виховна;

- гігієнічна;

- лікувальна.

Особливу увагу необхідно приділяти важливості врахування педагогами вікових та індивідуальних особливостей вихованців під час оздоровлення і фізичного виховання. 

Щоб сприяти фізичному вихованню, зміцненню та збереженню здоров'я вихованців, педагог повинен прагнути пізнати людину з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами. 

3. Педагогіка оздоровлення, її взаємозв'язок з іншими науками.

На сучасному етапі розвитку суспільства цей напрям поступово оформлюється на стику:

-вікової фізіології;

-педіатрії;

-педагогіки;

-дитячої психології. 

4. Характерні риси педагогіки оздоровлення.

 Педагогіку оздоровлення характеризують такі риси:

-в її основі лежить уявлення про здорову дитину як еталон і норму дитячого розвитку;

-здорова дитина розглядається як цілісний тілесно-духовний організм;

-оздоровлення трактується не як сукупність лікувально-профілактичних заходів, а як форма розвитку, розширення психофізіологічних можливостей дітей;

-індивідуально-диференційований підхід є ключовим, системоутворюючим засобом оздоровчо-розвивальної роботи з дітьми.

Положення про необхідність комплексного застосування оздоровчих заходів у дошкільному навчальному закладі є загальновідомим. Прагнення до комплексності є цілком оправданим і зрозумілим особливо щодо оздоровчої роботи. Адже здоров'я - це підґрунтя життєвої цілісності організму, а хвороба - джерело її розпаду на глобальному або локальному рівнях.

Така цілісність не дана, а задана. Задана  - у складній і багатомірній системі внутрішніх і зовнішніх обставин людського життя, в універсальній сітці соціально- і природно-екологічних зв'язків, в які вплетена дитина з моменту її зародження. Саме тому здоров'я і заснована на ньому життєва цілісність організму можуть стати точкою покладення зусиль не тільки медиків, але й педагогів, тобто предметом проектування, а не впливу на чинний стан.

Дошкільні навчальні заклади досить часто  "консервують” і "відтворюють” дитячу захворюваність саме тому, що за традицією або мимоволі віддають перевагу другій позиції (впливу на стан здоров'я дошкільника). Не виправдовує себе і система профілактичних заходів, адже вона знову ж спрямована на ту саму позицію. В будь-якому з випадків спеціаліст постає перед фактом захворювання або його відсутності.

Отже, можна констатувати, що в масовій практиці діяльності дошкільних навчальних закладів на тлі декларування "комплексності” оздоровчої роботи остання втрачає необхідну цілісність, а відтак, не відповідає меті.

Вихід із цієї ситуації полягає у переорієнтуванні оздоровчо-корекційних методів на медично-педагогічні та методи психологічного проектування. Це сприятиме подоланню протистояння медичного і педагогічного підходів до вирішення означеної проблеми. 

5. Принципи педагогіки оздоровлення.

Зазначене вище обумовлює наявність принципів, на яких ґрунтується педагогіка оздоровлення:

- розвиток творчої уяви. Розвиток уяви є необхідною внутрішньою умовою побудови і проведення оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку. Недоліком чинних медично-педагогічних технологій є спроба одержання безпосереднього оздоровчого ефекту. При цьому дитина лише умовно є об'єктом тих чи інших медичних і педагогічних впливів. Умовно - оскільки у дійсності такого не існує. Зв'язок між цими впливами, станом здоров'я і, припустимо, рівнем фізичного розвитку не може бути прямим і однозначним, він завжди носить опосередкований характер. А опосередковує цей зв'язок психіка дитини, ядром якої є уява. 

- формування осмисленої моторики. Рух може стати довільним, керованим тільки у тому випадку, коли він буде відчутним і осмисленим.

- створення і закріплення цілісного позитивного психосоматичного стану під час різних видів діяльності. Цей принцип реалізується завдяки багатофункціональності розвивальних форм оздоровчої роботи.

Педагогіка оздоровлення насамперед передбачає формування в дітей дошкільного віку культури здоров'я, що означає усвідомлення дитиною себе як частини природи, свого унікального і досконалого створення, виконання певних правил, рухів, дій, які сприяють збереженню цілісності системи "людина - природа” і сигналізують оточуючим емоційну відкритість світу.