Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного ...

Застосування аерофітотерапії у процесі

оздоровлення дошкільників

План

1. Проблема профілактики захворювань дихальних шляхів у дітей.

2. Ароматерапія у системі оздоровлення дошкільників.

3. Характеристика оздоровчого впливу різних ефірних масел на організм.

4. Методика аерофітотерапії.

5. Організація аерофітопрофілактики (аерофітотерапії) в дошкільних навчальних  закладах.

6. Методика фітоаероіонотерапії.

7. Вплів ефірних масел на стан клітинної енергетики і здоров'я дитини.

8. Ароматерапія як засіб профілактики ГРЗ і зменшення тканинної  гіпоксії.

1. Проблема профілактики захворювань дихальних шляхів у дітей.

У дітей раннього і дошкільного віку найбільш поширені гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). Саме ГРЗ  призводять до негативних наслідків для їхнього здоров'я.

Дошкільне дитинство виключно важливий період, коли закладаються основи фізичного, психічного розвитку і здоров'я людини. Через велику поширеність гострих і хронічних респіраторних захворювань (вони вражають органи дихання) для дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади,  необхідним є постійний пошук оздоровлюючих заходів -- нових методів і способів, нових методик.

Завдання зниження захворюваності сьогодні вирішуються  шляхом проведення специфічного і неспецифічного захисту дітей від грипу й інших ГРЗ за допомогою різних фізичних методів і медичних препаратів, лікарських трав і ароматичних масел, які підвищують загальну стійкість організму до інфекцій.

Одним із дієвих шляхів вирішення проблеми  оздоровлення дітей є індивідуально-диференційований підхід з урахуванням особливостей  сприймання  інфекції, реактивності й імунологічних можливостей дитячого організму.

Причинами частої захворюваності у більшості дітей вважаються соціально-економічні чинники, зниження резистентності організму, висока інтенсивність контактів в крупних промислових містах, наявність у населення шкідливих звичок, зневажання загартовуючих процедур.

У сім'ях, де палять 2-3 дорослих людини, немає практично здорових дітей. Саме у цих дітей виявляється патологія органів дихання, 82% з них часто хворіють ГРЗ. Як джерело розвитку епідемічних спалахів в колективі ці діти обумовлюють до 70% випадків захворювань. Висока поширеність ГРЗ пояснюється тим, що вони передаються повітряно-краплинним шляхом, відрізняються вираженою контагіозністю і наявністю великого числа серологічних типів різноманітних респіраторних вірусів. Профілактика провідної інфекції XXI століття в дитячій захворюваності, а саме гострих респіраторних вірусних інфекцій -- завдання не тільки органів охорони здоров'я, але і багатьох відомств, суспільства в цілому, державних регіональних структур, місцевого управління, сім'ї, де росте дитина.

2. Ароматерапія у системі оздоровлення дошкільників.

Загартування дітей із використанням повітря і води, яке активно і систематично проводиться в дошкільних навчальних закладах, стає для дітей звичкою, яка підкріплюється і в домашніх умовах. Ароматерапія використовується в профілактичній, лікувальній і відновній медицині. Ароматичні запахи посідає проміжне місце між медикаментозними і не медикаментозними способами дії на  організм людини.

Медичним працівникам, педагогам, батькам необхідно вчити дітей берегти своє здоров'я, зміцнювати, загартовувати й оберігати від токсичної дії нікотину, наркотиків, алкоголю, руйнівного впливу шумових ефектів, технічних перевантажень, зокрема -- комп'ютера і телевізора. Необхідно стежити за ритмічністю повноцінного сну й активного відпочинку. Спільна робота батьків, підростаючої дитини, медичних і педагогічних працівників здатна значно поліпшити стан здоров'я дітей, попередити розвиток різних захворювань.

3. Характеристика оздоровчого впливу різних ефірних масел на організм.

Вже в давнину людина вивчала властивості рослин (коріння, трав, листя і плодів), відбираючи їстівні і лікарські, які допомагають при різних захворюваннях. Докази їх застосування знайдені в записах шумерів, які жили понад шість тисячі років тому на території сучасного Ірану. Лікарі Стародавньої Ассирії спеціально вирощували лікарські рослини, а в Давньому Єгипті, де фармакологія почала розвиватись як наука, був створений атлас лікарських рослин. Перший трактат про лікарські рослини, що дійшов до нас,  був складений відомим лікарем старовини Гіппократом (близько 460-370 рр. до н. э.). Книга про лікарські рослини грецького лікаря Діоськоріда була переведена на латинь і впродовж багатьох років залишалася практичним керівництвом для європейських лікарів. Праці античних лікарів і учених творчо переробив видний діяч Середньовіччя, учений з Бухари Абу Алі ібн Сина (Авіценна, 980-1037). Він був придворним лікарем персидських правителів і написав більш, ніж 400 наукових трактатів, зокрема "Канон лікарської науки”.

Сприйняття ароматів рослин можна віднести до одного з важливих екологічних механізмів. Доведена наявність кореляції між сприйняттям ароматичних ефірних масел і електричним потенціалом  клітин крові.

Оскільки ефірні масла утворюються в процесі обміну речовин у фізіологічно активний період розмноження рослин -- період цвітіння, то ароматичні речовини рослин (точніше, самі рослини) можуть бути додатковими датчиками часу, що уточнюють для організму стан середовища. Слід помітити, що сама ароматична речовина, в більшості випадків будучи багатоатомним спиртом або альдегідом, потенційно здатна брати участь в окислювально-відновних реакціях, отже, потенційно активізувати дихання  клітини, сприяти оздоровленню організму людини.

У XIX столітті природну медицину стали замінювати препаратами хіміко-фармацевтичного походження. Практично кожен натуральний лікарський препарат одержав свого хімічного двійника. Уникнули долі підміни тільки ефірні масла, оскільки вони містять в собі велику кількість компонентів, неможливих для хімічного відтворення. Наприклад, ефірне масло ладану містить близько 300 компонентів. Склад масел однієї і тієї ж рослини змінюється в залежності від пори року: влітку, коли багато сонячних днів, рослина продукує більше цитро-нелола, який характеризується  тонізуючою дією, а в дощове, похмуре літо -- більше ліналоола, який має болезаспокійливу, жовчогінну, відхаркувальну, антисептичну дію.

Наприкінці 20-х років минулого сторіччя було відкрито "феномен фітонцидів”, тобто здатність рослин виділяти речовини, що характеризуються  могутньою протимікробною дією, здатною впливати практично всі групи патогенних мікроорганізмів: різні види стафілокока, стрептокока, кишкової палички, менінгокока тощо. Ефірні масла активні відносно пневмотропних мікроорганізмів - пневмокока і гемофільной палички, а також різних типів вірусів, зокрема вірусу грипу, парагрипу й аденовірусу, якими  найчастіше викликані ГРЗ у дітей.

Важливою властивістю ефірних масел є їх здатність впливати на форми мікроорганізмів, які є стійкими до антибіотиків, і підсилювати дію антибіотиків. Це має неабияке значення в клінічній практиці, оскільки дає можливість не тільки підвищити активність антибіотиків, але і понизити їх дозу.

Для отримання оздоровчого ефекту слід знати, що якісне ефірне масло - прозоре, однорідне, без осаду і включень. Після випаровування краплі масла з поверхні білого паперу, на ньому не повинно залишатися жирної плями, хоча можливе легке забарвлена паперу, якщо ефірне масло має колір. Термін придатності ефірних масел (окрім групи цитрусових) не обмежений в тому випадку, якщо масло зберігалося в темноті, в герметичній упаковці, при температурі від 0° до 30°С.

Відомо, що якість "тонких” масел, як і "тонких” вин, підвищується при оптимальній витримці в темному місці (ладан, троянда, нарцис).

Найактивнішим  виробником ефірних масел на світовому ринку вважається Австрія. Її масла відрізняються високою якістю при досить низькій ціні.

Ефірні масла, що вживаються в медицині (м'ята, лаванда, шавлія, аніс, фенхель тощо), є складними сумішами біологічно активних органічних сполук. Спільність складу вказаних ефірних масел визначає схожість їх біологічної дії на організм. Вони мають різний ступінь антибактеріальної, заспокійливої, загальностимулюючої, спазмолітичної, иммуно-модулюючої дії. Разом із цим окремі ефірні масла мають свої особливості. Наприклад, ефірні масла лаванди і шавлії здатні понизити артеріальний тиск при його високих значеннях, а ефірне масло анісу підвищує артеріальний тиск при гіпотонії; ефірне масло м'яти надає регулюючу дію на артеріальному тиску, знижуючи його при високих цифрах і підвищуючи при низьких. Антифунгальної дії надає ефірне масло лаванди, анісу, фенхеля, протигрипозне -- м'яти, лаванди, шавлії і ялиці. Ефірні масла фенхеля, анісу і ялиці мають відхаркувальну дію.

Захворювання носоглотки лікують з давніх часів ефірними маслами анісу і материнки (із зеленої маси), евкаліпта, розмарину, іссопа, камфори, кедра європейського або сосни кедрової (з хвої), ялівцю, шавлії (з квітки), м'яті перечної, чайного дерева, фенхеля, ромашки.

У практиці рекомендоване поєднання 2-3-х ефірних масел. Так, ефірне масло анісу добре поєднується з фенхелевим маслом, а масло із зеленої маси материнки ефективніше діє в поєднанні з маслом евкаліпта і розмарину. Відомо, що ефірні масла материнки і розмарину зміцнюють нервову систему.

Суміш ефірних масел: полину, лимона, лаванди, котовника, трояндової олії і фенхеля - характеризується психотерапевтичною дією (розслаблюючим, заспокійливим, гармонізуючим ефектом).

Багато ефірних масел - іссопа, камфори, з хвої кедра, ялівцю, з квіток шавлії, перечної м'яти, евкаліпта - використовують у складі кремів, мазей, засобів для розтирання, лікувальних ванн і масажу. Введення в ароматизаційну лампу суміші з ефірного масла  стружки камфори, хвої кедра, ялівцю, шавлії, м'яти перечная має оздоровлюючий ефект при простудних захворюваннях.

У цих випадках використовуються також інгаляційні сполуки, компреси.

Кожне масло має свої індивідуальні лікарські властивості. Так, ефірне масло із зеленої маси іссопа сприяє концентрації уваги, материнки -- підвищенню апетиту, камфора -- поліпшенню дихання. Масло ялівцю надає стимулюючу, протисудомне, противоревматичну, загоюючу дію. Під час депресій ефективно діє ефірне масло з квіток шавлії,  головного болю і підвищеної чутливості до змін погод  -- ефірне масло перечної м'яти, отримане із зеленої маси шляхом перегонки з водяною парою. Для поліпшення кровопостачання, при головному болі застосовують ефірне масло розмарину, а як засіб із яскраво вираженими дезинфікуючими властивостями -- чайне дерево. Ефірне масло, одержане з листя і молодих паростків шавлії, використовують при виробництві гігієнічних засобів і засобів догляду за волоссям, воно допомагає при підвищеній пітливості, мігрені.

Ефірне масло з коріння валеріани діє заспокійливо і тому широко використовується для лікувальних ванн при безсонні і порушеннях серцевої діяльності. Ефірне масло майорану володіє заспокійливою, розслабляючою і протисудомною дією. Його використовують в складі для ванн і в лампах ароматизацій. Ефірне масло з меліси застосовують як заспокійливий засіб, додають в масажні креми, в екстракти для ванн і в ароматизаційні лампи в комплексі з іншими ефірними маслами. Ефірне масло мімози застосовується як заспокійливий і розслабляючий засіб. Таку ж дію має ефірне масло кропу. Розслабляючою дією характеризується ефірне масло базиліка. Воно використовується при лікуванні нервових розладів і безсоння.

Ефірні масла герані і фіалки застосовують для очищення від небажаних запахів повітря в приміщенні. З цією ж метою використовують ефірні масла з молодих паростків кипариса, ялиці, троянди, кропу. Дезинфекційні властивості має ефірне масло лаванди, тому його можна додавати у воду при вологому прибиранні приміщення. Крім цього лаванда застосовується при пошкодженнях шкірного покриву й укусах комах. Ефірне масло лимона використовують в лампах ароматизацій для освіження й очищення повітря. Такі ж властивості має ефірне масло лимоннику. Ефірне масло меду, одержане з бджолиних стільників, використовують для ароматизації дитячої кімнати. У ароматичних лампах застосовується ефірне масло м'яти, як таке, що освіжає приміщення, зміцнює нервову систему і підвищує концентрацію уваги. Ефірне масло м'яти кучерявої надає не тільки освіжаючу дію, але і сприяє нормалізації кровообігу. Дослідження довели, що більш вираженою бронхоспазмолітичною дією характеризуються ефірні масла м'яти і лаванди; ефірні масла шавлії і фенхеля активніше пригнічують зростання пневмокока в тест-культурі, а ефірне масло лаванди - гемофільної палички, тоді як ефірне масло полину лимонного однаковою мірою пригноблює зростання флори обох теста-культур.

Освіжаючі суміші можна використовувати за будь-яких обставин і в будь-яких приміщеннях. Повітря стає чистіше, світліше, що сприяє підвищенню працездатності.

4. Методика аерофітотерапії.

Ефірні масла, що є природним концентратом фітонцидів ефіромаслічних рослин, характеризується біологічною активністю, летючістю, здатністю проникати через органи дихання в організм людини і позитивно впливати на нього. Ароматичні властивості рослин малотоксичні, що дозволяє моделювати в закритих приміщеннях фітоорганічне тло, властиве природному повітряному середовищу. Як показали дослідження, природний фон пари ефірних масел в повітрі над різними рослинами складає 0,1-1,5 міліграм/м, що набагато нижче за рівень гранично допустимих і безпечних для людини концентрацій.

Рівномірний розподіл пари в повітряному середовищі виключає контакт тканин організму з високими концентраціями ефірних масел і забезпечує максимально глибоке проникнення до органів дихання. Поглинання пари ефірних масел при цьому відбувається на більшій поверхні і з високою швидкістю, оскільки такі з'єднання добре проникають через ліпоїдні структури мембран. Введення ефірних масел через органи дихання знижує можливість і ступінь їх інактивації, оскільки забезпечується швидке надходження у внутрішні тканини і кров.

Поєднання протимікробної, антивірусної і протигрибкової активності ефірних масел, їх здатності покращувати іонний склад повітряного середовища з позитивною, м'якою дією на центральну нервову, імунну, серцево-судинну і дихальну системи при малій частці (2-4%) алергічних ускладнень і практично повній відсутності звикання до них дітей робить доцільним застосування їх у дошкільних навчальних закладах і школах.

Методика застосування пари ефірних масел в закритих приміщеннях для лікування і профілактики захворювань органів дихання була названа авторами аерофітотерапією.  Застосування пари ефірних масел з профілактичною метою в дошкільних навчальних закладах показало зниження захворюваності по ГРЗ в 3 рази, а в ослаблених дітей - в 4-5 разів.

У практичних рекомендаціях, розроблених науковцями, описана інгаляційна методика аерофітотерапії, як один із  найраціональніших і нескладних видів попередження респіраторних захворювань у дітей в лікувально-профілактичних, дошкільних і шкільних закладах.

Аерофітотерапія використовується як самостійний метод  лікування і профілактики хвороб, так і в комплексі з іншими лікувально-реабілітаційними заходами. Вона може застосовуватися в поєднанні з загартувальними процедурами, лікувальною гімнастикою, масажем м'язів грудної  клітини. При цьому підвищується ефективність дії летючих біологічно активних речовин на організм за рахунок активації м'язової діяльності і функції дихальної системи. Використовування ефірних масел в пароподібному стані дозволяє одержувати хороший клінічний ефект і уникати негативних реакцій.

Протипоказанням щодо застосування аерофітотерапії є підвищена індивідуальна чутливість до запахів.

Кабінет аерофітотерапії можна організувати в будь-якому приміщенні  дошкільного навчального закладу, де діти знаходяться тривалий час (ігрові  кімнати тощо), або використовувати багато разів упродовж дня для різних груп дітей фізкультурний і музичний зали, кабінет лікувальної фізкультури.

Не можна проводити процедури в спальних кімнатах, де м'який інвентар вбирає і накопичує біологічно активні речовини, перевищуючи оптимальні дози.

Для кабінету аерофітотерапії потрібні, по можливості, два суміжні приміщення: кімната для проведення процедур об'ємом 50-101 м3 (площею 15-30 кв. м) і кімната медсестри.

Кабінет повинен бути обладнаний витяжною вентиляцією й ультрафіолетовою (бактерицидною) лампою. Для зменшення адсорбції ефірних масел стіни рекомендовано облицьовувати керамічною плиткою, покривати масляною фарбою або обклеювати шпалерами, що миються, підлогу покривати лінолеумом або метлаською плиткою. Кабінет аерофітотерапії бажано художньо оформити, обладнати столами і стільцями для дітей різних вікових груп, магнітофоном або програвачем. Для ароматизації повітря можна використовувати аерофітогенератор "Аромат”, який слід встановити в центрі кімнати. При цьому діти рівномірно розташовуються навколо апарату. Відстань від аерофітогенератора до дітей повинна складати не менше 1,5м, щоб уникнути дії високих концентрацій аерофітонов у процесі їх випаровування.

У кімнаті обов'язково повинне бути вільне місце для проведення лікувальної гімнастики або рухових ігор, передбачених спеціальною програмою.

Контроль за станом дітей здійснюється через скляні двері або вікно медсестрою, іншим медперсоналом або батьками, які можуть знаходитися з дітьми в лікувальному кабінеті.

Було встановлено, що найбільшою противірусною активністю щодо вірусу парагрипу В і аденовірусу типу 4 (найчастіших збудників гострих респіраторних захворювань не грипозної природи) характеризується ефірне масло ялиця.

Дослідження науковців виявили вплив пари ефірних масел на місцевий імунітет (секреторний імуноглобулін А в слині). Одержані дані враховані при складанні композицій ефірних масел - аерофітонов, які мають ширший спектр біологічної активності за рахунок синергичного ефекту і доповнюють один одного властивостями окремих складових. 

Розпилювання аерофітонов відбувається у присутності пацієнтів. Для дітей до 10 років концентрація пари ефірних масел в повітрі повинна складати не більше, ніж половину природних концентрацій, що зменшує вірогідність побічних дій, а для дітей старше 10 років припустимими є дорослі дозування.

Адаптація до повітря, що збагачено фітонцидами, проводиться поступово. Тривалість першої процедури повинна складати для дітей до 10 років не більш 5 хвилин, для старших -- 10-15 хвилин. Надалі тривалість сеансів поступово збільшується на 5-10 хвилин щодня і доходить до 20-30 хвилин. Повторний курс аерофітотерапії при необхідності можна проводити через 1-2 місяці після попередніх.

Лікувально-профілактичні курси складаються з 12-15 сеансів (3 тижні) і проводяться 2-3 рази на рік з вересня-жовтня по квітень-травень; обов'язково в періоди збільшення випадків ГРЗ.

Для дітей у віці від 3 до 10 років науковці пропонують спеціально створену імаготерапевтичну програму (імаготерапія -- це лікування образами), яка є циклом музичних казок.

Під час використання цієї програми дорослим слід наперед ознайомитися з її змістом, щоб правильно організувати запропоновані в ній рухові ігри і дихальні вправи. Оскільки тривалість кожного запису 20 хвилин, то перші 2 сеанси аерофітотерапії (тривалістю 5 і 10 хвилин) доцільно провести просто як ігрові (краще організувати спокійні ігри), а з третього сеансу підключити звукову програму. Якщо тривалість процедури складає більше 20 хвилин, то вільний час можна використовувати для різних ігор або для того, щоб пригадати зміст попередньої казки. Останні 3 сеанси можна присвятити обговоренню циклу казок, із яким діти познайомились  і запропонувати  виразити свої враження в малюнках.

Перед проведенням аерофітотерапії батьки повинні бути проінструктовані про можливі ускладнення, побічні реакції, про необхідність при їх появі повідомити медичну сестру або лікаря.

5. Організація аерофітопрофілактики (аерофітотерапії) в   закладах .дошкільної освіти.

Якщо хоча б у однієї дитини з групи є несприятлива реакція на ефірні масла, необхідно перенести місце проведення сеансів з ігрової кімнати у фізкультурний або музичний зал із тим, щоб виключити для таких дітей контакт з ефірними маслами і в той же час дати можливість іншим одержати повний курс аерофітопрофілактики. При цьому зали можуть використовуватися за призначенням. За відсутності карантину і для полегшення роботи персоналу  дошкільного навчального закладу в сеансі аерофітотерапії можуть брати участь водночас в одному приміщенні, наприклад музичному залі, -- 2-3 групи, близькі за віком. В осінні місяці року при формуванні груп, в період адаптації до  дошкільного навчального закладу, сеанси аерофітопрофілактики доцільно проводити дітям в першій половині дня, що сприяє поліпшенню сну і сприятливо позначається на стані нервової системи. Для дітей старшого віку можливе проведення процедур під час  навчальних занять і після сну, перед вечірньою прогулянкою. Корисне поєднання аерофітопрофілактики (аерофітотерапії) з повітряним  загартуванням і фізкультурними або музичними заняттями.

Огляд дітей лікарем проводиться перед початком курсу аерофітопрофілактики, у середині і після закінчення курсу. Діти, що вимагають посиленої уваги медперсоналу, оглядаються лікарем згідно з індивідуальним графіком.

У кабінеті медсестри повинен бути набір медикаментів для надання невідкладної допомоги (протиалергичні препарати, бронхоспазмолітики).

Як вже було сказано, аерофітопрофілактику можна організувати в спеціальному кабінеті  дошкільного навчального закладу. Наявність окремого приміщення спрощує виконання процедур для дітей, що вимагають посиленої уваги персоналу. Це дошкільники, які страждають бронхіальною астмою, астматичним бронхітом, алергічними реакціями, обструктивним синдромом під час ГРЗ і патологією інших органів і систем, а також діти, які не пройшли курс аерофітопрофілактики разом зі своєю групою у зв'язку з відсутністю по хворобі або іншій причині, і діти, яким потрібні додаткові курси аерофітотерапії, а саме:

а)       діти у стані після перенесення ГРЗ і гострих захворювань органів дихання;

б) діти, які часто хворіють, або мають понижений імунітет (для профілактики весняного зниження функціональної активності імунної системи).

Оптимальна кількість дітей, які одночасно приймають сеанс  аерофітотерапії в спеціальному кабінеті, не повинна перебільшувати 6-8. Після процедури кабінет провітрюється за допомогою витяжного вентилятора 30-40 хвилин з одночасною дією ультрафіолетових променів упродовж 20 хвилин.

Досвід застосування аерофітонов в дошкільному навчальному закладі, кабінеті аерофітотерапії дитячої поліклініки і школі показав високу ефективність методу аерофітотерапії в профілактиці і лікуванні захворювань органів дихання. Автори відзначили сприятливий вплив на функціональний стан нервової системи і поліпшення клінічного стану в 91-98% випадків. В результаті вдихання пари ефірних масел у дітей підвищувався емоційний тонус, працездатність (у школі), поліпшувався сон, зменшувалися або зникали основні симптоми захворювання, підвищувалася неспецифічна резистентність організму, що у результаті приводило до зниження захворюваності в 2-3 рази.

6. Методика фітоаероіонотерапії.

Серед методів лікування дітей представляє інтерес метод фітоаероіонотерапії. Це дієвий масовий профілактичний захід. Метод заснований на впливі негативно заряджених частинок повітря в поєднанні з фітодобавками на організм людини. Фітоаероіонотерапія найбільш ефективна в період реабілітації дітей після перенесених ГРЗ.

Відомо, що природний аероіон -- це електричний заряд на одній або кількох молекулах повітря. Аероіон має велике біологічне значення, головним чином він забезпечує енергообмін організму із зовнішнім середовищем. За відсутності енергообміну або його недостатності, що має місце в крупних промислових містах, у городян порушується нормальний перебіг ряду обмінних процесів, що веде до зниження опірності організму і, як наслідок, високій захворюваності.

Фітоаероіонізація в природі відбувається при переміщенні електричного заряду з молекули повітря (аероіон) на біологічно активну частинку рослини (фіто). В результаті два самостійних біологічно активних компоненти зовнішнього природного середовища об'єднуються в єдиний фізичний комплекс "фітоаероіон”. Фітоаероіон за  біологічними характеристиками і адаптогенною дією аналогічний класичним адаптогенам -- рослинам Далекого Сходу: женьшеню, китайському лимоннику,  елеутерококу тощо. Фітоаероіонізація повітря сприяє підвищенню стійкості організму до несприятливої дії чинників зовнішнього середовища.

Метод фітоаероіонізації зводиться до створення в приміщеннях будь-яких кліматичних і ландшафтних зон повного аналога двох життєво необхідних кліматолікувальних чинників -- природного фітотла й аероіонізації. Автор рекомендує використовувати водну емульсію біологічно активної речовини (ефірне масло) низької концентрації (у співвідношенні масло/вода -- 1:1000, тобто 1 мл масла на 1 л води). Водну емульсію, приготовану безпосередньо перед процедурою, за допомогою ультразвуку переводять в дрібнодісперсний аерозоль. Це додає аерозолю негативний електричний заряд. За допомогою вентилятора аерозоль виноситься з фітоаероіонізатора в приміщення, при цьому він насичує повітря в межах природних аналогів (концентрація 1-2 мг/м3 повітря в приміщенні). Діти і дорослі без масок можуть знаходитися в кімнаті і виконувати будь-які діями, не пов'язані з великим фізичним навантаженням. Водну емульсію ефірних масел рекомендовано розпилювати шляхом механічного роздроблення рідини, без підігріву, тобто випаровування, коли йде перенесення фракційної перегонки ефірних масел, а утворення фітоаероіона не відбувається. При механічному діспергируванні в аерозоль переходить весь незмінений комплекс хімічних речовин, що входить до складу ефірних масел, причому крапля, що утворилася, за рахунок ефекту Леонардо, одержує негативний заряд. Для проведення фітоаероіонізації в практиці роботи з дітьми дошкільного віку використовують ефірні масла фенхеля -- 75%, перечної м'яти - 25%. При проведенні досліджень щодо фітоаероіонізації автор застосовував гидроаероіонізатор - електрозволожувач повітря. Концентрація фітоаероіонов з водної емульсії двох масел, при роботі ультразвукового інгалятора в приміщенні, складала від 1 до 2 мл водної емульсії в одну годину з розрахунку на 1 м³ об'єму приміщення. В ультразвукових інгаляторах ця продуктивність вимірюється в мл/мин.

Для правильного застосування зазначеного методу необхідно:

1.Визначити об'єм приміщення в м³ (висота, ширина, довжина кімнати).

2.Встановити продуктивність діспергатора емульсії в мл/час.

3.Розділити продуктивність інгалятора (у час/мл) на об'єм приміщення (у м³)^.

В результаті цього математичного розрахунку повинна вийти величина від 1 до 2-х. Якщо дані більше або менше цього показника, то необхідно вжити заходи регулювання, тобто або збільшити продуктивність, або знизити її.

Після проведення процедури фітоаероіонізації з кожною окремою групою приміщення слід обов'язково провітрити.

Фітоаероіонізацію рекомендується проводити при щоденному спостереженні за дітьми. У разі індивідуальних негативних проявів (чхання, деріння в горлі, легкий кашель, шкірне свербіння або інші прояви алергії) процедуру слід відмінити. При доброму перенесенні процедури з 2 тижня тривалість процедур з 8-10 хвилин збільшується до 15-20. Курс лікування триває місяць (4-5 тижнів), що складає в середньому 25-30 процедур.

Ефірні масла, які мають заспокійливу дію, рекомендується застосовувати в першій половині дня не менше,  ніж за 20-30 хвилин до прийому їжі. Денний і нічний сон дітей при цьому значно поліпшується. Перед процедурою приміщення ретельно провітрюють і за 5-7 хвилин до початку сеансу включають фітоаероіонізатор з тим, щоб створити в повітрі певну початкову концентрацію фітоаероіонів. Дітей під час процедури займають читанням, малюванням, проводять лікувальну фізкультуру без активного фізичного навантаження. Після двомісячної перерви курс фітоаероіонізації повторюють (3 - 4 рази на  рік, у літній період один курс можна пропустити).

Оцінка методу проведена з використанням анкетування батьків і аналізу захворюваності дошкільників задовільна. Загальну позитивну оцінку дії процедур фітоаероіонізації дали 91,6% опитаних батьків. Інші не мали певної думки. Негативних результатів ніхто не відзначив.

Загальна захворюваність дошкільників знизилася на 20-25%. Захворюваність грипом і іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями знизилася на 35-40%.

7. Вплів ефірних масел на стан клітинної енергетики і здоров'я дитини.

Сприйняття ароматів ефірних масел організмом включає сприйняття як на рівні ольфакторного апарату, так і безпосередньо на клітинному рівні. Слід зазначити, що сама ароматична речовина, в більшості випадків є багатоатомним спиртом або альдегідом і потенційно здатна брати участь в окислювально-відновних реакціях, активувати дихання  клітини.

Останніми роками для оцінки біохімічних змін, що відбуваються на рівні клітини, в педіатричній практиці широко застосовується кількісний цитохимічний аналіз периферійної крові. Будь-які фізіологічні і патологічні стани відображаються в показниках активності ферментів клітин крові, особливо в показниках, які відповідають за енергетичний обмін. Ферментний статус лейкоцитів є індикатором стану організму і дозволяє оцінити ефективність будь-яких видів лікування. За реакцією клітинної популяції на перший прийом лікарського засобу або фізіотерапевтичні процедури можна прогнозувати ефективність всього курсу лікування.

Зв'язок між зовнішнім середовищем (в даному випадку індивідуальною оцінкою запахів ефірних масел) і показниками клітинної енергетики було визначено шляхом дослідження активності мітохондріальних ферментів-сукцинатдегидрогенази, а-гліцерофосфатдегидрогенази і кислої фосфатази в лімфоцитах периферійної крові.

Оцінку відношення до ефірних масел провели у 25 практично здорових дорослих добровольців обох статей у віці 25-55 років. Їм пропонували якісно (подобається, не подобається, відношення нейтральне) оцінити свою реакцію на 20 кримських масел (лаванди узколисної, шавлії мускатної, полину лимонного, полину таврійського, котовника лимонного, котовника гібрида "Романтика”, троянди абсолютної, м'яти перечної, анісу, герані, кропу, фенхеля, коріандру, монарди, майорану, ельсголіції, лаванди, іссопа, морквяника й естрагона).

Водночас проводили кількісний цитохімічний аналіз периферійної крові. Встановлено, що ферментний статус лімфоцитів крові тісно корелює з сприйняттям гамми ароматів. Якщо кожне з ефірних масел, за малим виключенням, не здатне бути індикатором певного стану популяції клітин, то сприйняттям певного набору ефірних масел можна описати функціональний стан лімфоцитів і відповідно життєстійкість організму. Встановлено, що клітини крові відповідають функціональним реакціям по-різному. Так, сприйняття ароматів шавлії, анісу, м'яти і коріандру впливають на середню активність СДГ, троянди - на різнорідність клітин по активності СДГ; м'ята, лаванда - на врівноваженість клітин із низькою і високою активністю; коріандр, лаванда і пижма - на достатність клітин  із типовою активністю. Сприйняття аромату шавлії і полину більшою мірою пов'язане з активністю іншого мітохондріального ферменту - ГФДГ, що відображає швидкість окислення продуктів деградації мембран. Можна сказати, що сприйняття цих ефірних масел більше пов'язане з перебудовою мембран  клітин, ніж з енергетичним обміном як таким.

Цитохімічне дослідження доводить, що сприйняття ароматичних масел визначається станом певної частини клітин, а саме тих, що знаходяться в "ядрі клітинної популяції” і,  меншою мірою, окремих різко активованих клітин.

В результаті цитохімічних досліджень виділені окремі комбінації ароматів, що збільшують функціональну активність мітохондрій і, відповідно, життєстійкість організму. Ці препарати було названо "Санацеллами”

В даний час можна рекомендувати чотири рецепти ароматичних масел, які поліпшують енергетичний обмін в клітинах організму.

Таблиця 2

Рецепти ароматичних масел для поліпшення енергетичного  обміну

Санацелла № 1

№	Назва масел	Пропорція
1	Трояндова олія	1
2	Шавлієве масло	0,75
3	Масло коріандру	0,6
4	М'ятне масло	0,4
5	Масло  ялиці	0,3
6	Лавандове масло	0,2
7	Анісове масло	0,2

Санацелла № 2

№	Назва масел	Пропорція
1	Трояндова олія	1,0
2	Лавандове масло	0,7
3	Майоран	0,4
4	Котовник (гібрид)	0,3

Санацелла № 3

№	Назва масел	Пропорція
1	Трояндова олія	1,0
2	Лавандове масло	0,6
3	Майоран	0,4
4	Котовник (гібрид)	0,3
5	Монарда	0,2
6	Котовник	0,2
7	Полин	0,2
8	Естрагон	0,2
9	Фенхель	0,2

Санацелла № 4

№	Назва масел	Пропорція
1	Ельсголіция	1,0
2	Полин	1,0
3	М'ята	1,0
4	Шавлія	1,0
5	Котовник	0,7
6	Котовник (гібрид)	0,7
7	Майоран	0,4
8	Монарда	0,4
9	Фенхель	0,4
10	Морквяник	0,3

Проведені дослідження показали, що вже через 40 хвилин після сеансу ароматерапії санацеллой № 1 відбувається достовірне збільшення функціональної активності мітохондрій, вона наближається до фізіологічної норми, яка зберігається після 10-денного курсу. Отже,  застосування санацелли № 1 є доцільним при всіх станах, що супроводжуються зниженням енергетичного обміну (хронічна втомленість, стан стресу і після перенесених захворювань, зниження імунітету). Оскільки ферментний статус проявляє  добовий ритм, то і сприйняття і дія ароматів будуть різними впродовж доби. Особливо важлива дія ефірних масел під ранок, коли найсильніше знижується енергетичний обмін клітин і найбільш вірогідне виникнення захворювання.

Санацелла № 2 впливає на основну масу  клітин, а санацелла № 3 - на ядро популяції  клітин і на окремі надмірно активовані  клітини. Особливий склад санацелли (№ 4) можна рекомендувати для короткочасної дії в період дії нового чинника (зміна погоди, щеплення, переїзд на нове місце, адаптація до  дошкільного навчального закладу, дія нового препарату тощо). Ця дія припускає активацію частини популяції. Потім показане застосування санацелли № 3, а потім -№ 2 (або № 1).

Для профілактичної дії рекомендується така послідовність застосування препаратів: спочатку - санацелла № 1 або № 2 впродовж 1-2 днів, потім № 3 впродовж 3-4 днів і № 4 - впродовж 1-2 днів. Профілактичний курс охоплює тиждень.

Ароматерапія може бути як самостійним оздоровлюючим чинником, так і могутнім допоміжним засобом при профілактиці захворювань, підсилюючим основне лікування і прискорюючим одужання після важкого фізичного й емоційного навантаження.

8. Ароматерапія як засіб профілактики ГРЗ і зменшення тканинної  гіпоксії у дітей.

Захворюваність проаналізували за чотири місяці: два місяці до застосування ароматичних масел і два місяці на фоні їх використання. Виявлений високий ступінь стійкості дітей до ГРЗ, що виявилося в достовірному зниженні числа випадків ГРЗ в 2,4-2,6 рази і днів, пропущених по хворобі. Відмічені позитивні зміни в поведінкових реакціях: засинали діти швидко, сон був спокійний, апетит хороший, неспання активне. Цитохімічні показники дітей після курсів ароматерапії наближалися до показників вікової норми.

Встановлено, що ароматерапія навіть одним ефірним маслом може надавати позитивний ефект. Аромат ефірних масел сприймається за допомогою нюху. Масло анісу входить до складу багатьох заспокійливих мікстур. Клінічні випробування ароматерапії, з використанням ефірного масла анісу,  дозволили відзначити його чіткий заспокійливий ефект у новонароджених дітей і підвищення реактивності з достовірним зростанням активності дегидрогеноз лімфоцитів після 4-5 сеансів. Ароматизацію повітря у відділенні для недоношених дітей проводили з використанням пари ефірного масла анісу. Для цього на смужки фільтрувального паперу (стандартної густини) наносили піпеткою 1 краплю ефірного масла анісу і розташовували на відстані 30 см від  дитини на 3-5 хвилин (180-300 г в середньому 2 рази на день  упродовж 7 днів). Сеанси звичайно проводили через 1 годину після годування дитини як в перший, так і в другій половині дня. У дітей спостерігали зменшення клінічних ознак тканинної гіпоксії, а при цитохімічному дослідженні відзначали збільшення середньої активності СДГ. Враховуючи, що ефірне масло анісу діє заспокійливо, стимулює моторну і секреторну функцію травного апарату, має м'яку протівоспазматичну, протизапальну і дезинфікуючу дію, подібні процедури можна проводити і в домашніх умовах, під час хвороби і у відновлювальний період.

Дані клінічних спостережень і цитохімічних досліджень дозволяють рекомендувати для застосування в дошкільних навчальних закладах із профілактичною і лікувальною метою запропоновані набори ефірних масел. Ці суміші ефірних масел доцільно використовувати разом із загальноприйнятими оздоровчими заходами для попередження і лікування гострих респіраторних вірусних і бактерійних захворювань у дітей і персоналу.

Необхідно пам'ятати про запобіжні засоби:

1. Не слід наносити на шкіру або слизисту оболонку нерозбавлене масло.

2. Не слід використовувати ефірне масло в дозах, що перевищують
припустимі.

3. Перш, ніж користуватися препаратом, доцільно перевірити, чи немає алергії на аромат ( для цього одну краплю ефірного масла треба нанести  на носову хустку і впродовж дня підносити її до носа).

4. Починати ароматерапію слід завжди  з мінімальної дози, вона може бути достатньою (починати приймати ванну з 3-5 хвилин, використовувати ароматичні лампи, флакони -- з 5-10 хвилин).

5. Ефірні масла обов'язково треба ховати від дітей.

6. Зберігати ефірні масла слід у  темному місці, в щільно закритих ємностях, при температурі не нижчий 0°С і не вище +30°С.

Суміші ефірних масел різного призначення: Ваніорек Лінда і Аксель (1995) пропонують для поліпшення здоров'я різні суміші ефірних масел по 1-3 краплі або одного (10 крапель), де в основу береться соняшникова олія в об'ємі 4 мл.

Стимулюючі суміші:

1. Ефірне масло мускатника (3), ялівцю (2), лимона (2), гвоздики (1).

2. Ефірне масло лимона, м'яти перечної, вербени і розмарину по 2 краплі, евкаліпт (1).

3. Ефірне масло лимоннику і мандарина по 2 краплі, мускатника, м'яти перечної  і розмарину по 1 краплі.

Очищаючі суміші:

1.Ефірне масло лаванди (3), лимона і мускатника по 2 краплі, шавлії і герані по 1 краплі.

2.Ефірне масло апельсина і мандарина по 2 краплі, розмарину (3),  пелюстки троянди і лимонник по 1 краплі.

3.Ефірне масло мускатника (3), лаванди і розмарину по 2 краплі, пелюсток троянди і м'яти перечної по 1 краплі.

Очищаючі суміші освіжають повітря, сприяють розрядці атмосфери при всіх стресових ситуаціях.

Гармонізуючи суміші:

1.Ефірне масло пелюсток троянди, кананги і сандала по 2 краплі, апельсина і мандарина по 1 краплі.

2.Ефірне масло герані, мандарина, майорану і бігардії по 2 краплі, жасмин (1).

3.Ефірне масло мандарина (3), лаванди (2), кананги, бігардії, лимоннику і гвоздики по 1 краплі.

Ці суміші рекомендовані у разі виникнення складних ситуацій, адаптації до нових умов життя.

Розслаблюючі і заспокійливі суміші:

1.Ефірне масло меліси (3), ромашки і шавлії по
2 краплі, базиліка і лаванди по 1 краплі.

2.Ефірне масло розмарину і апельсина по 2 краплі, валеріани, кедра, сандала і меліси по 1 краплі.

3.Ефірне масло меліси (4), мандарина (3), базиліка (2), жасмину і шавлії по 1 краплі.

Ці суміші можуть використовуватися у всіх стресових ситуаціях для зняття загальної напруги в кінці дня.

Зміцнюючи суміші:

1.Ефірне масло лаванди (3), лимона, розмарину і базиліка лику по 2 краплі.

2.Ефірне масло меліси (3), вербени, лимона і мускатника  по 2 краплі.

3.Ефірне масло мускатника (3), базиліка і лаванди по 2 краплі, розмарину і меліси -  по 1 краплі.

Ці суміші використовуються в приміщеннях, де знаходяться хворі, при контактах з хворими або після важких стресових ситуацій.

Освіжаючі суміші:

Ефірне масло мандарина, лимона і лаванди по 3 краплі.

Ефірне масло апельсина (4), м'яти кучерявої (3).

Ефірне масло лаванди і лимоннику по 2 краплі, гвоздику і м'яту перечну по 1 краплі.

При використанні цих сумішей повітря стає чистіше, підвищується фізична працездатність.

Ефірні масла рекомендують для догляду за білизною. У цих випадках перед остаточним полосканням білизни необхідно додати у воду ефірне масло лимона (5), лаванди (4), пелюсток троянди (2).

У шафу для білизни рекомендують поставити флакон з ароматичною сумішшю, що складається з 90% (10 мл) етилового спирту; ефірних масел лаванди і герані по 4 краплі, або до 10 мл 90% етилового спирту додати ефірного масла вербени (4); квіток троянди (3) і герані (1).

Стінки шафи, ящиків можна протерти сумішшю лавандової і геранієвої води. Це захистить білизну від молі і затхлого запаху.

Ароматизація і зволоження повітря в приміщенні проводиться за допомогою пульверизатора сумішшю, що складається з 50 мл води, 15 крапель ефірного масла лаванди, 10 крапель герані і 5 крапель мандарина. З цією ж метою можна наповнити ємність  водою і додати декілька крапель ефірного масла. Ємність поставити на батарею центрального опалювання. У ігровій кімнаті для дітей можна використовувати зволожувач з ефірним маслом, яке має освіжаючий і очищаючий аромат, а в спальні --  заспокійливий аромат. Ефірне масло для електричного зволожувача береться з розрахунку 2 краплі на 1 л води.

Суміші для захисту від комарів можна скласти з витяжки гвоздики екстра -- 4 мл; ефірного масла гвоздики і герані по 2 краплі, лимона (1). Або узяти ефірне масло гвоздики (3); лимоннику (2); м'яти (2). Або так само в невеликій тарілочці поставити на підвіконня, стіл, веранду ефірне масло герані (3); гвоздики (3).

При використанні ефірних масел необхідно перевірити їх індивідуальну переносимість, оскільки можливі побічні дії. Так, алергію можуть викликати ефірні масла мандарина, апельсина, лимона і кориці. Ефірне масло базиліка може викликати порушення серцевої діяльності, ефірне масло материнки, розмарину, тім'яна і лимона -- роздратування шкіри. У всьому має бути міра. Не випадково, що для ефірних масел доза обчислюється краплями для насичення повітря закритого приміщення, причому не цілодобової дії, а на годину-дві на добу (час сну дитини, неспання або їди).

Не можна постійно і без розбору користуватися ароматичними властивостями ефірних масел. Все повинне залежати від фізичного, душевного стану й індивідуальної переносимості.