Самостійна робота 4
1. Значення динамічних комплексів у фізичному вихованні школярів
Динамічні комплекси з елементами йоги (наприклад, Сур’я Намаскар – «Привітання Сонцю») сприяють:
- Розвитку гнучкості, сили, витривалості та координації рухів;
- Активізації кровообігу, дихання, роботи серцево-судинної та нервової систем;
- Формуванню правильної постави, відчуття ритму і дихального контролю;
- Підвищенню працездатності та концентрації уваги учнів перед навчальною діяльністю;
- Створенню емоційно позитивного стану завдяки плавності, узгодженості рухів і дихання.
Для учнів шкільного віку динамічні комплекси можуть використовуватися як ранкова зарядка, розминка на уроці фізичної культури або засіб активного відпочинку.
2. Основні елементи динамічних комплексів
|
Назва вправи / асани |
Техніка виконання |
Методика навчання / адаптація |
|
Тадасана (Поза гори) |
Стояти прямо, стопи разом, руки з боків або підняті вгору, хребет витягнутий, дихання спокійне. |
Починати заняття з цієї пози — налаштування на рух і дихання. У молодших класах можна використовувати гру «вирости, як дерево». |
|
Уттанасана (Нахил уперед) |
З положення стоячи зробити нахил уперед, торкаючись руками підлоги або гомілок, розслабивши голову і шию. |
Виконувати плавно, без ривків. Для початківців — руки на стегнах. |
|
Ашва Сандаласана (Поза вершника) |
З положення стоячи відставити одну ногу назад, зігнути передню в коліні, руки — вгору. |
Утримувати 5–10 сек, слідкувати за коліном і рівновагою. Використовувати ігровий елемент — «кінь на старті». |
|
Адхо Мукха Шванасана (Поза собаки мордою вниз) |
З положення планки підняти таз угору, тіло — у формі «трикутника», п’яти тягнуться до підлоги. |
Починати з невеликого підйому тазу. Для дітей — порівняння з «собачкою, що потягується». |
|
Бхуджангасана (Поза кобри) |
Лягти на живіт, долоні під плечима, підняти тулуб, розкриваючи грудну клітку. |
Виконувати обережно, без надмірного прогину. Для середніх класів — утримання 5–10 сек. |
|
Повернення у Тадасану |
Повільно піднятися у вихідне положення, зосередитись на диханні. |
Підсумкова фаза комплексу — відновлення дихання, коротка релаксація. |
3. Приклад фрагмента уроку фізичної культури з елементами йоги
Мета: формування навичок узгоджених рухів і дихання, розвиток сили, гнучкості й координації.
Вік: 10-13 років (адаптація можлива для інших вікових груп).
Завдання:
1. Навчити учнів виконувати динамічну послідовність «Привітання Сонцю» у ритмі дихання.
2. Розвивати гнучкість, силу м’язів спини, ніг і рук.
3. Формувати стійку увагу, самоконтроль і позитивне ставлення до рухової діяльності.
Послідовність дій (спрощений варіант комплексу Сур’я Намаскар):
1. Тадасана — вдих, налаштування.
2. Урдхва Хастасана — руки вгору, прогин у грудях.
3. Уттанасана — видих, нахил уперед.
4. Ашва Сандаласана — вдих, випад назад.
5. Планка — видих, утримання тіла.
6. Бхуджангасана — вдих, прогин уперед.
7. Адхо Мукха Шванасана — видих, положення «гори».
8. Повернення у вихідне положення — вдих, руки вгору, потім до грудей.
Методичні рекомендації:
- Пояснювати кожен рух і дихальну фазу («вдих — підйом, видих — нахил»).
- Виконувати спочатку повільно, під рахунок або музику.
- Для молодших школярів — включати гру: «Привітай Сонце разом із друзями» (колективне виконання в колі).
- Для старших — вводити самостійне виконання з концентрацією на диханні.
- Слідкувати за поставою, координацією рухів і плавністю переходів.
4. Методика навчання дітей різного віку
|
Вікова група |
Особливості адаптації |
|
Молодший шкільний вік (6–9 р.) |
Використовувати короткі, ритмічні варіанти комплексу. Додавати образність: «потягнись, як кішка», «посміхнись Сонцю». Виконання у грі або під музику. |
|
Середній шкільний вік (10–13 р.) |
Поєднувати з поясненням дихання, формувати стійкі рухові навички. Можливе парне виконання з контролем постави. |
|
Старший шкільний вік (14–16 р.) |
Вводити повну послідовність «Сур’я Намаскар», підкреслюючи дихальну синхронізацію та самоконтроль. Додавати елементи самостійного тренування. |
5. Правила безпеки
- Виконувати вправи після короткої розминки.
- Слідкувати, щоб учні не затримували дихання.
- Не допускати різких рухів або надмірних прогинів.
- Проводити заняття на неслизькій поверхні (килимки, гумове покриття).
- Забезпечити контроль учителя, особливо при перших спробах виконання комплексу.