Самостійна робота 5
1. Значення йоги для розвитку психоемоційної стійкості школярів
Використання елементів йоги у фізичному вихованні сприяє:
• зниженню рівня тривожності, агресивності, втоми;
• формуванню навичок самоконтролю, уваги та зосередженості;
• розвитку внутрішньої рівноваги, впевненості у власних силах;
• підвищенню працездатності та стійкості до стресів;
• створенню емоційно комфортного середовища на уроці.
2. Основні вправи для розвитку психоемоційної стійкості
|
Назва практики |
Техніка виконання |
Методика навчання / адаптація |
|
Дихання «на чотири фази» (самавріті-пранаяма) |
Вдих на 4 рахунки — затримка дихання на 4 — видих на 4 — пауза на 4. Повторити 4–6 разів. |
Для молодших – виконувати під музику або з рахунком учителя; для старших – самостійно зосереджуватись на ритмі дихання. |
|
Повне йогівське дихання |
Вдих починається знизу (живіт), потім грудна клітка, потім ключиці. Видих у зворотному порядку. |
Учити поетапно: спочатку дихання животом, потім грудьми. Контроль за плавністю і глибиною дихання. |
|
Концентрація уваги «Свічка» |
Учні спостерігають за полум’ям (або уявляють його), не відволікаючись, протягом 1–2 хвилин. |
Для дітей — уявна гра: «зберігай вогник, щоб не згас». Формує зосередженість. |
|
Візуалізація «Спокійне море» |
Учні заплющують очі, уявляють хвилі моря, що повільно рухаються. Дихання спокійне. |
Можна супроводжувати тихою музикою. Для молодших — словесна підтримка вчителя («хвиля приходить — хвиля йде»). |
|
Шавасана (Поза повного розслаблення) |
Лягти на спину, руки вздовж тіла, очі заплющені. Розслабити все тіло, спостерігаючи за диханням. |
Виконувати 3–5 хвилин наприкінці уроку. Вчитель може використовувати формули самонавіювання («Твоє тіло відпочиває, ти спокійний»). |
3. Приклад фрагмента уроку фізичної культури з елементами йоги
Мета: розвиток психоемоційної стійкості, формування навичок саморегуляції, зниження напруги після навчального навантаження.
Вік: 10–13 років.
Завдання:
1. Навчити учнів контролювати дихання і стан розслаблення.
2. Розвивати вміння концентрувати увагу і знімати емоційне напруження.
3. Формувати позитивний емоційний стан через йога-практики.
Послідовність вправ:
1. Тадасана (Поза гори) — вихідне положення, налаштування на заняття, 3–4 спокійних вдихи-видихи.
2. Дихання «на чотири фази» — 5 циклів дихання з рахунком.
3. Концентрація «Свічка» — спостереження за уявним полум’ям, 1–2 хвилини.
4. Візуалізація «Спокійне море» — очі заплющені, рівне дихання, 2–3 хвилини.
5. Шавасана — повне розслаблення лежачи, 3–5 хвилин, спокійна музика.
4. Методика навчання учнів різного віку
|
Вікова група |
Особливості адаптації |
|
Молодший шкільний вік (6–9 р.) |
Використовувати короткі вправи (1–2 хвилини), з ігровими образами: «заспокой хвилю», «стань тихим вітром». Додавати рухливі елементи для збереження інтересу. |
|
Середній шкільний вік (10–13 р.) |
Формувати усвідомленість дихання, увагу до власних відчуттів. Вчити чергувати активні і розслаблювальні фази. |
|
Старший шкільний вік (14–16 р.) |
Поглиблене вивчення технік пранаями, медитації та шавасани. Формування навички саморегуляції перед контрольними, змаганнями чи виступами. |
5. Рекомендації щодо безпеки
• Займатися в тихому, добре провітреному приміщенні.
• Не виконувати дихальні практики після інтенсивних навантажень.
• Слідкувати, щоб учні не затримували дихання надто довго.
• Не застосовувати складні медитативні техніки без попередньої підготовки.
• Учитель повинен забезпечити емоційно комфортну атмосферу та підтримку кожного учня.