Розвиток теоретичної та практичної біології людини та тварин характеризується постійно зростаючим застосуванням генетичних та імунологічних методів, що пов’язано з рядом обставин. По-перше, в наш час накоплені знання про закономірності індивідуального розвитку організму, в ході якого реалізується генетична програма зиготи, контроль та регуляцію якої здійснює імунна система. По-друге, сучасні тенденції у зміні структури захворюваності свідчить про зростання відносного значення спадкової схильності патології, при якій крім спадкової обтяженості виступає імунологічна недостатність морфогенетичної функції імунітету. Остання полягає в контролі та регуляції метаболізму, проліферації та диференціровки клітин всіх тканин, в тому числі й лімфоїдної.

У зв’язку з актуальністю проблеми основною метою великого практикуму з біохімії та імунології для магістрів є ознайомлення студентів з генетичними аспектами нормології та патології людини, зокрема зі спадковими факторами імунореактивності, які надаються у філогенетичному та онтогенетичному аспектах. При цьому засвоєння методів генетики людини дозволить студентам отримати навички їх практичного застосування у встановленні спадкової схильності при формуванні фізіологічних та патологічних ознак, в реалізації яких провідну роль відіграє морфогенетична функція імунітету.

Кредити: 4
Семестр: 1