Впровадження засобів і систем автоматизації в промисловості вимагають підвищення якісних вимог до їхньої надійності. Природно, що несправність або відмова в роботі окремого апарата або елемента можуть порушити роботу всієї системи в цілому, і чим більше апаратів, елементів входить у систему, тим більше ймовірність, що в певний відрізок часу відбудеться відмова. За останні роки в системах автоматичних пристроїв, які раніше виконувалися в основному за допомогою контактних апаратів (реле, контакторів), ширше знаходять застосування безконтактні апарати. Звідси виникає питання, яке виконання систем автоматизації є більше надійним: контактне або безконтактне, як зрівняти надійність різних варіантів систем, як треба конструювати систему автоматизації, щоб вона виявилася більше надійною.
Надійність системи автоматизації в значній мірі визначається вже в стадії проектування, тобто в проект повинна бути закладена певна теоретична надійність. Якщо розрахункова надійність задовольняє вимогам виробництва й досягнута за рахунок розумних витрат, то це свідчить про високу якість проекту.
Для підвищення надійності систем автоматизації необхідне проведення комплексу робіт на різних етапах створення й функціонування цих систем. У цей комплекс включаються вибір вимог до характеристик надійності, розробка методів підвищення надійності у проектуванні систем, конструюванні й виготовленні приладів та засобів керування, при монтажі, налагодженні й експлуатації систем. Для проведення значної частини зазначених робіт необхідне використання результатів досліджень надійності при експлуатації, які є зворотним зв'язком у системі підвищення надійності. Так, результати експлуатації покористуються при розробці й випуску приладів для вивчення причин і закономірностей виникнення відмов, визначення найменш надійних вузлів і елементів, виявлення конструктивних, технологічних і експлуатаційних факторів, що впливають на надійність, для розробки заходів і рекомендацій з підвищення надійності шляхом удосконалення конструкції та технологій виготовлення приладів.
Ці результати необхідні для розробки й удосконалення методів експлуатації – строків і обсягів профілактичних робіт, нормування часу обслуговування, чисельності й розміщення обслуговуючого персоналу, нормативів запасних частин і приладів.