Схема розділу

  • Згорнути Розгорнути

    Загальне

    Згорнути все Розгорнути всі

    Графічні техніки

    Метою викладання дисципліни «Графчні техніки» є набуття знань з графічного мистецтва та розвиток професійних навичок в графічній діяльності. Завданнями вивчення навчальної дисципліни «Графічні стилі» є ознайомлення з різновидами та теоретичними основами мистецтва графіки, практичне використання закономірностей палітри виразних засобів, прийомів та способів графічного відтворення художньої форми.

    Що буде вивчатися. Графічні техніки та стилі у образотворчому мистецтві; тенденції розвитку графічних матеріалів у вітчизняному образотворчому мистецтві та зарубіжному мистецтві; графічні техніки та матеріали; різновиди графіки: пунтілізм, гравюра, ліногравюра, ксилографія, офорт, літографія, монотіпія, акватіпія тощо; практичне виконання робіт у графічних матеріалах; освоєння технік.

    Знання про властивості та якості художніх матеріалів покликані допомогти студентам досягнути гармонії в ідейно-художньому і матеріально-технічному аспектах їх творчої діяльності.

    Ганна Чемерис
    PhD з педагогіки, доцент, завідувач кафедри дизайну, член Спілки дизайнерів України
    Anyta.Chemeris@gmail.com
    0(68)44-68-496 (Viber, Telegram)
    Zoom посилання    |   266 366 3149   |  CheAn
     

    Адреса кафедри: 69095, м. Запоріжжя, Університетська 55-а, VI корпус ЗНУ, 210 ауд.
    е-mail кафедри: designznu@gmail.com

     
  • Згорнути Розгорнути

    Практичні завдання

    • Репродукція у графічних техніках Завдання

      Намалювати репродукцію картини улюбленого митця з застосуванням набутих знань графічних технік на курсі "Графічні стилі". 

      • Митець - довільний
      • Епоха та напрям - довільні
      • Кольорова гама: ахроматична
      • Формат: аркуш А3
      • Матеріали: графіт, лайнер, коректор, маркер, вугілля, чорнила, туш, гуаш, акварель, гострі предмети (канцелярський ніж, голка, стара ручка, всілякі шкрябали тощо)...
      *Завдання виконується вручну в традиційній техніці.

      Референси: 
          Mona Lisa     

    • Сюжетно-тематичні композиції «Осінній сюжет» Завдання

      Перший спосіб, один з найпростіших, його ще називають – «фрактальна монотипія».

      Береться вибрана тверда поверхня, на неї наноситься фарба інструментів,  зверху накладається папір, продавлюється зверху резиновим валіком чи руками. Лист плавно знімається. Вивчається отриманий відбиток. Як правило, цим способом достатньо важно керувати. Особливо при використанні водних фарб: акварель, гуаш, акрил, темпера. Потім багато художників, вдивляючись в отриманий відбиток, намагаються розгледіти якийсь пейзаж, образ, композицію та злегка допрацьовують відбиток, намагаючись підсилити ти виявити побачене у монотипії.

      Другий спосіб.

      Коли фарба наноситься на пластини з металу чи пластику, накладається зверху папір та виконується відбиток за допомогою офортного чи літографічного верстата. У цьому прийомі, як правило, частіше використовують олійні та офортні фарби. Цей спосіб дозволяє достатньо точно керувати творчим процесом та достатньо вірно вгадувати потрібний творчий результат. Тут можна створювати практично живописні реалістичні твори. Для того, щоб на папір не приставала олія з фарб, її перед друкуванням змочують водою.

      Третій спосіб.

      Пишеться художній твір олійними фарбами на холсті чи картоні. Потім накладається папір, тканина чи такий самий холст – акуратно. Продавлюється папір, також використовуючи різноманітні прийоми продавлювання. Як показує досвід, можна зробити до трьох відбитків і жоден з них не буде повторювати попередній. Виходять дуже тонкі живописні речі, які можна доробляти вже зверху монотипії. Але це вже бути змішана техніка.

      Четвертий спосіб.

      Цей спосіб вимагає від художника твердого впевненого малювання, бо виправлення неможливі.

      Береться пластик чи скло. Валіком накатується потрібне місце чи вся поверхня листка рівномірним шаром фарби, попередньо видаливши зайву олію з фарби, поклавши її на деякий час на газету. Все це приходить з досвідом. Легкими рухами простого олівця намічається основна композиція і після цього, не придавлюючи, опускається листок на накатану фарбою поверхню. Надалі, починаєте малювати те, що намітили, працюючи олівцем, ручкою, черенком від пензля – все залежить від товщини лінії, яку потрібно отримати.

      Руками на папір бажано не спиратися. Виконавши роботу на папері, акуратно знімається листок. Як і будь-який вид монотипії, його можна допрацювати та завершити роботу.

      П’ятий спосіб.

      У фотованночку наливається вода. Беруться типографські фарби, розводяться у різних баночках до рідкого стану бензином чи спеціальними розчинниками. Потім беруться пензлі і фарби бризкаються на воду, регулюючи, якого кольору потрібно більше чи менше. А далі фарби перемішуються черенком пензля. Утворюється неповторний візерунок.

      Необхідно працювати швидко, але акуратно: край паперу накладається на воду, а потім, ніби по дузі, інший край. Так само його потрібно і знімати.

      Шостий спосіб – змішана техніка.

      Коли за основу береться створена монотипія, а потім допрацьовується різними іншими матеріалами: пастель масляна, суха, акрил, олійні фарби, темпера тощо.

      Матеріали та інструменти

       Фарби для монотипії можна використовувати найрізноманітніші: акварель, гуаш, темпера, акрил, олійні фарби, офортні, типографські, навіть будівельні. Фарби використовуються як із розчинником, так і в чистому виді – в залежності від задач. Також широкий та різноманітний вибір поверхонь, з яких можна робити відбитки: папір, різні види картону, пластик різної товщини, пластини з різних металів: цинк, мідь, сталь, латунь. А також скло, оргаліт і фанера, холст, дерево і камінь. Головне, щоб фактура поверхні відповідала задачам та меті художника.

      В залежності від мети, художник повинен варіювати густоту фарби. При низькій густоті фарба утворює фрактальні утворення, а при високій – фактури, схожі з мілкими плямами. Фактури ці рівномірні при рідкій фарбі і повторюють рухи та фактуру пензля при більшій густоті.

      Однак, остаточного узагальнення тут не можна зробити – все залежить від обраного автором типу фарби. Наприклад, при роботі олійними фарбами, фрактальні утворення будуть, скоріше за все, в області об’ємної фактури однієї кольорової плями.

      Що ж стосується поверхні, то тут будь-який вибір буде обумовлювати вид роботи і будь-який же вибір можна назвати вірним, в залежності від мети. В розрахунок необхідно приймати змочуваність матричної поверхні та її властивість до всмоктування фарбованого матеріалу та розчинника (води чи іншого) як фактори, важливі для створення роботи. Наприклад, при акварельній монотипії, якщо поверхня сильно всмоктує фарбник, а не обхідна висока прозорість, то потрібно очікувати білих плям. При монотипії, наприклад, гушшю, якщо поверхня сильно всмоктує фарбник, то можна прогнозувати, що густота фарби буде більш високою тощо.

      Таким чином, за допомогою фарби, поверхні матриці та поверхні, на яку робиться відбиток, можно косвенно контролювати заключний результат.

      Фарба наноситься на поверхню також різними інструментами: рука та пальці художника, пензлі, мастихіни, різні шпателі, в тому числі і фігурні. Також застосовуються валіки з різними фактурами.

      Для відбитку з листів пластику та металевих листів використовують офортні станки. Для відбитку з літографського каменю – використовується літографській друкарський станок.

      Види поверхонь, на які друкують відбиток: папір, різні його види – від простого до офортного, кольоровий папір, пластик, фанера, камінь, скло, метал, холст художній і різноманітні тканини.


       


    • Сюжетно-тематична композиція – об’єкт флори або фауни у просторовій композиції Завдання

      Поетапність виконання:

      • аркуш цупкого білого паперу ретельно (щільно) натерти парафіновою свічкою;
      • вощений папір покрий синьою або чорною аквареллю або тушшю, додавши до фарби трохи мила,   
      • зафарбований папір має добре висохнути;
      • гострим предметом (цвяхом, шилом, паличкою) подряпати малюнок;
      • лінії і штрихи продряпуються різні за товщиною;

      Поки папір сохне, можна зробити попередній ескіз:

      • вибрати сюжет (на цьому етапі відновіть в пам’яті весь запас спостережень і спиніться на тому, що вам найбільше подобається);
      • правильно виберіть точку зору. Від низької або високої точки зору залежить багато;
      • закомпонуйте зображення. Вирішіть такі питання: який буде формат (квадратний чи витягнутий по горизонталі), що буде на першому плані;
      • виконайте малюнок.

    • Техніка гравюра на картоні. Виконання творчої композиції: «Психологічний автопортрет» Завдання

      Гравюра на аркуші картону - вважається наймолодшим видів графіки, який з'явився лише кілька десятиліть тому. Легкість і доступність цієї техніки дає шанс освоювати її не обов'язково художникам зі стажем, але навіть дітям різного віку. Якщо врахувати різницю картонній від штриховий гравюри, то тут в основному потрібно працювати плямою, а широкий набір мимовільних відбитків створюється фактурою самого картону, а так же висотою рельєфу до того ж розподілом зусиль при друкуванні. Картон підходить будь-який хоч пакувальний, хоч палітурний, або електрокартон (прессшпан), а з інструментів: добре підходять голки (надфілі), ланцет і різноманітні ножі. Для того, що б не подряпати робочу область, а відрізати потрібну кількість, яка необхідна вам для роботи, інструмент потрібно перед використанням нагострити як слід. Надфілі під час гравірування потрібно тримати під нахилом в 35 градусів в сторону її руху або строго вертикально. На сильно сухому картонному полотні найменші прорізи, які ви зробите ножиком, під час друку будуть стискуватися і ви не досягнете хорошого відбитка.

      Крім того, вам не слід застосовувати перехресну штрихування - так як вона в більшості випадків призводить до повного виривання цілих ромбических елементів картону. Для отримання тонового плями, необхідно розбити структуру поверхні самого картону, і зробити насиченою її фактуру. Для цього відмінно підійде грубозерниста наждачний папір, її слід накладати на потрібне місце і простукувати молотком. На цих ділянках фарба буде затримуватися і передаватися до відбитку. Загрунтоване картонне полотно дозволить вам виконати більш чіткий малюнок. Так само на ньому можна застосовувати для гравірування розпечену голку вижигателя по дереву. Таким чином, гравюра на картоні дозволить домогтися різноманітних градацій тонових плям.

      Малюнок майбутньої гравюри виконують на кальці м'яким олівцем або літографської тушшю (розчинивши в гарячій воді літографський олівець). Потім, наклавши малюнок зображенням вниз на приготований лист картону, ретельно притирають його спеціальної платівкою (кісточкою) або ложкою.

      Рельєф на картонній друкованій формі можна отримати різними способами: гравіруванням штихелями, різьбленням і прошкрябуванням ножемскосячком, аплікацією. Цікаві результати дає використання при аплікації гілок, висушених трав, листя, квітів.

      Якщо картон пухкий, його покривають поливинилацетатной темперою або водоемульсійною фарбою. Це дозволяє змінювати відповідно до задуму фактуру і рельєф гравюри. Значний етап обробки друкованої форми - закріплення нітролаком. Покривати потрібно один раз, уникаючи патьоків і крапель.

      Вручну можна віддрукувати якісні відбитки розміром не більше 2030 сантиметрів. При такому способі друку фарба повинна бути густою і добре прилипати до паперу. Її складають з будь-якої масленой або трафаретного фарби і білила, змішаних з міцної оліфою, витриманою тривалий час у відкритому посуді. Білила змішують з оліфою в пропорції 7: 3, потім на товстому склі розтирають з фарбою до отримання потрібного тону. Барвистий шар наносять товщиною 0,1-0,5 міліметра за допомогою гумових валиків (зі спеціальної м'якої вальцмасси від пральних машин, для глянцевания фотографій, шматки гумових шлангів на дерев'яному стержні, малярних валиків). Для друкування використовують водяні фарби (гуаш, акварель), змішані з гліцерином (8 частин - пігмент і 2 частини - гліцерин). Завдавши фарбу на дошку, її покривають аркушем паперу, розміри якого більше розмірів зображення. Папір злегка розгладжують від центру до країв і поступово починають притирати, як при перекладі малюнка. Для кращого ковзання робочу поверхню пластини (кісточки) натирають воском. Якість відбитків перевіряють, піднімаючи відбиток, який притиснутий металевими вантажами уздовж одного боку дошки.

      Можна друкувати не тільки вручну, але і на офортному верстаті. В цьому випадку дошка кладеться зверху на лист, а щоб не було пошкодження відбитка, під нього підкладають кілька шарів м'якого паперу.

      Кольорові відбитки можна отримати, як і в інших видах графіки, роблячи окрему дошку для кожного кольору. Але існує спосіб, який застосовується тільки на картоні: друк декількома фарбами з однієї дошки.

      Спочатку робиться відбиток одного кольору (теплого). Потім, після просушування, на отриманому зображенні друкують іншим кольором (холодним). Варіюючи товщину барвистого шару і силу натиску, отримаєте цікаві живописні ефекти.

      Застосування офортного верстата для створення кольорових гравюр на картоні розширює і збагачує можливості цієї техніки. Досягти хороших результатів допомагає використання пріладок і масок. Приладка вирізається з пробного відбитка на щільному папері. Вона кладеться зверху, на друковану форму. Де покладена така приладка, товщина стає більше, і тиск на лист збільшується.

      Маска кладеться між папером і дошкою. Це дозволяє підсилити колір композиції, надрукувати його активніше, або зберегти, де необхідно, тонкі тональні переходи.

      Триколірний спосіб друку з однієї дошки відрізняється багатими живописними можливостями і допомагає художнику знаходити безліч виразних і цікавих колористичних відносин.

      Можливі помилки перших дослідів не повинні стати перепоною на творчому шляху. Придбавши практичні навички, ви зрозумієте своєрідність, багатство і неповторність цієї техніки!





    • Техніка ліногравюри. Виконання серії творчих тематичних листівок Завдання

      Ліногравюра - це вид високого друку, в процесі якого малюнок вирізьблюється на твердій основі, потім зафарбовується і друкується на папері. Цю техніку винайшли на початку 20-го століття – до цього друкували на дереві, але для створення великоформатних плакатів вперше застосували лінолеум. Для роботи в цій техніці використовують лінолеум для ліногравюри, ріжучі інструменти, валик та друкарські фарби. Композицію вирізьблюють на поверхні лінолеуму за допомогою кутових і поздовжніх стамесок, знімаючи верхній шар покриття, а ножем видаляють зайві деталі. Головна перевага ліногравюри в порівнянні з іншими техніками зображення – це можливість створювати задуманий малюнок в кількох примірниках. Існує два види ліногравюри:

      • Чорно-біла
      • Кольорова

      Для техніки чорно-білої ліногравюри застосовується чорна друкарська фарба. Кольорове зображення формується більш складним чином і різними кольорами. Ескіз малюнка створюють на кальці, а після переносять зображення на лінолеум для ліногравюри. Такий матеріал має товщину 2-5 мм. За допомогою спеціальних стамесок композицію вирізьблюють по контуру ескізу, а ножем роблять кілька матриць з лінолеуму. Далі використовується валик, яким на рельєф та матрицю наноситься пігментна фарба потрібного кольору. Після цього на папері друкують відбиток в дзеркальному відображенні. Ліногравюру можна розфарбовувати різними видами фарб – аквареллю, гуашшю або темперою.

      Особливості лінолеуму для ліногравюри

      Для створення кольорових або чорно-білих композицій необхідний спеціальний лінолеум для ліногравюри. Цей матеріал продається в художніх магазинах у вигляді форматів А3 і А4. Найбільш підходящий матеріал для творчості в цій техніці – гомогенний лінолеум, який має один монолітний шар. Таке покриття укладають в промислових і комерційних приміщеннях з підвищеним навантаженням - на складах, в бізнес-центрах, торгових залах та навчальних закладах. Вирізати картини на гетерогенному лінолеумі незручно, тому що багатошарова структура може порушити рельєф малюнка. В процесі створення ліногравюри багатошаровий лінолеум погано піддається різьбленню. Недолік гетерогенного лінолеуму ще й в тому, що на пористому шарі, який є в складі покриття, неможливо вирізати зображення.



  • Згорнути Розгорнути

    Підсумковий контроль

    • Презентація та доповідь про графічні техніки Завдання
    • Практичне завдання

      Розробити ілюстративний постер з застосуванням набутих знань графічних технік на курсі "Графічні стилі". Спробувати передати певні емоції та сюжет (тему) через застосування технік графічного малюнку, динаміку, об'єм, тонування та композицію.

      • Приклади емоцій: радість, сум, злість, страх, подив, огида, захоплення, надія тощо...
      • Приклади сюжетів (тем): готична історія, міфи та легенди, соціальницй плакат, рекламний плакат, кіно та аніме, власна історія тощо...
      • Кольорова гама: ахроматична
      • Формат: аркуш А3
      • Матеріали: графіт, лайнер, коректор, маркер, вугілля, чорнила, туш, гуаш, акварель, гострі предмети (канцелярський ніж, голка, стара ручка, всілякі шкрябали тощо)...
      • Діджитал: текстурні пензлі, лайнери, фігури, форми, тонування, градієнтні карти, текстурний канвас, використання ефектів  графічних редакторів (blur, motion, twirl, difference (негатив) тощо...

      Референси для натхнення:

        Pinterest  IG: thesvmyx             MANSYC   

      *Завдання може виконуватися як вручну в традиційній техніці, так і в діджитал варіанті в графічнних редакторах (Adobe Illustrator/Photoshop/Clip Studio Paint/Krita і т.п.). Приклад: