Загальне
Професійна успішність людини залежить від рівня розвитку її здібностей, а ефективність спілкування залежить від рівня розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності. «Спілкування» – це особлива форма взаємодії
людей, під час якої відбувається взаємний обмін діяльностями, засобами,
уявленнями ідеями, установками, інтересами, почуттями тощо, тому важливо забезпечити розвиток комунікативно-мовленнєвих навичок дітей передшкільного та молодшого шкільного віку дітей, а особливо дітей з ООП. Вирішальну роль у становленні і розвитку мовлення відіграють комунікативні фактори, оскільки
виникнення й розвиток мовлення у дітей відбувається, насамперед, у процесі їх спілкування з оточуючими
людьми, тому мовлення педагога повинно бути розвиненим, та мати такі показники мовленнєвої компетентності як: змістовність, логічність, точність, ясність, стислість, простота, емоційна і фонетична виразність, яскравість, образність, барвистість. Педагог повинен мати правильну літературну вимову, вільно, невимушено оперувати словом, володіти інтонаційною різноманітністю, чіткою дикцією, правильно використовувати логічні наголоси та психологічні паузи, а також повинна бути взаємовідповідність між змістом і
тоном, між словами, жестами та мімікою, постановка голосу.
Отже, процесі розвитку та формування дитини як особистості, власна комунікативно-мовленнєва компетентність педагога стає засобом розвитку мовлення дітей.
Мета курсу - забезпечення формування особистісної, комунікативно-мовленнєвої компетентності та розвиток здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання у роботі з дітьми з різними психофізичними порушенями в інклюзивному освітньому середовиші.
Викладач: Соха Наталія Володимирівна (кафедра соціальної педагогіки та спеціальної освіти)
nsokha031@gmail.com