Задання для додаткового набору балів
Завдання
1. Які креативні прийоми варто використовувати джаз-банду у проведенні своїх PR-кампаній?
2. Які міфологеми можуть бути покладені в основу PR-звернень джазбанду? Обгрунтуйте свої відповіді. Напишіть ескізи майбутніх звернень з використанням обраних вами міфологем.
3. Як у PR-зверненнях можна красиво обіграти несумісність характерів музикантів + хаос у душі та чудова музика назовні + небажання грати по нотам та на замовлення + потреба виконувати замовлення, щоб заробляти гроші + музика колективу краща за музику, що грає кожен з музикантів наодинці?
Джаз-банд — це певне вільне співтовариство людей, яким не потрібні ноти, тому що їх об’єднує безмірна любов до музики. Щоб потрапити в джаз-банд, музикантам довелося пройти суворий відбір, основними критеріями якого були музичні здібності і прихильність певному стилю в музиці. Учасники джазового колективу можуть грати і свої сольні партії, але їх соло має гармоніювати із загальним музичним стилем групи.
Неформальний лідер джаз-банду допомагає музикантам освоювати нові
вершини музичного мистецтва, а також заохочує обмін інструментами для оволодіння новими навичками. Оплачуються послуги колективу залежно від якості виконання, хоча існує і особливий, створений за взаємною домовленістю, резервний фонд для тих, хто особливо відзначився.
Репертуар джаз-банду добре відрепетируваний, надзвичайно широкий і різноманітний: у виконанні присутні елементи і формальної музичної культури, і імпровізованого хаосу. Деякі виступи групи видатними не можна назвати, хоча інколи здається, що в цьому колективі кожен музикант точно знає, що робити, щоб направити звучання в нове русло навіть без яких би то не було попередніх репетицій.
Музиканти отримують безмірне задоволення від спільного музиціювання і на репетиціях, і на виступах, проте поза сценою вони часто бурхливо сперечаються на різні музичні теми. У деяких випадках музиканти навіть не відчувають особливих дружніх почуттів один до одного, та все ж їх розбіжності відступають на другий план, коли справа стосується музики.
Гітарист, наприклад, може бути дуже товариським, але при цьому дещо відстороненим від загальних справ. Басист завжди береться за організацію спільних заходів. Барабанщик вічно запізнюється на репетиції, бо ніяк не збереться купити машину і постійно просить піаніста підвезти його. Піаніст цим невдоволений та часто відмовляє.
Дух суперництва в колективі має виключно позитивний ефект: учасники групи намагаються перевершити один одного в музичному мистецтві. В результаті такого суперництва загальний рівень майстерності оркестру безперервно підвищується. Хоча кожен з музикантів здатний на видатне виконання, сукупний результат набагато краще того, якого вони могли б досягти окремо. Колективу доводиться боротися за замовлення, і на одного з музикантів покладено обов’язок пошуку цих замовлень, рекламуючи творчість групи серед власників клубів, а також шляхом різних хитрощів, що допомагають виставити колектив у найбільш вигідному світлі.
Час від часу групу просять зіграти на замовлення. Хоча така музика і виконується старанно, в ній не відчувається тієї іскри, яка з’являється, коли колектив знаходиться у «вільному польоті». У такі моменти музиканти нічого не бачать і не чують навколо, в тому числі й аудиторію. Створюється враження, що вони творять музику виключно для себе.