Ми можемо визначити наявність виразних рис модернізму:
1) Перевага внутрішнього переживання над зовнішньою подією.
2) Ліризація прози, наближення її до поетики імпресіонізму.
3) Символіка образів (зозулі, лист, дорога).
4) Фрагментарність нарації, спогадова форма.
5) Увага до екзистенційних станів (самотність, любов = трагедія, фатальність долі).
Але також знаходимо і доводи щодо того, що проза Г. Тютюнника залишається в межах психологічного реалізму:
1) Твір ґрунтається на реальних життєвих обставинах (репресії, родинна трагедія);
2) Збережено традиційний сюжет, причинно-наслідкові зв'язки.
3) Автор зосереджений на морально-етичних проблемах, властивих реалістичній прозі.
Отже, я спростовую твердження про те, що новела Г. Тютюнника є повністю модерністським твором. Але вона містить суттєві модерністські риси, які поглиблюють традицію психологічного реалізму.
1) Перевага внутрішнього переживання над зовнішньою подією.
2) Ліризація прози, наближення її до поетики імпресіонізму.
3) Символіка образів (зозулі, лист, дорога).
4) Фрагментарність нарації, спогадова форма.
5) Увага до екзистенційних станів (самотність, любов = трагедія, фатальність долі).
Але також знаходимо і доводи щодо того, що проза Г. Тютюнника залишається в межах психологічного реалізму:
1) Твір ґрунтається на реальних життєвих обставинах (репресії, родинна трагедія);
2) Збережено традиційний сюжет, причинно-наслідкові зв'язки.
3) Автор зосереджений на морально-етичних проблемах, властивих реалістичній прозі.
Отже, я спростовую твердження про те, що новела Г. Тютюнника є повністю модерністським твором. Але вона містить суттєві модерністські риси, які поглиблюють традицію психологічного реалізму.