біологічно активні
речовини, що синтезуються в малих кількостях у спеціалізованих клітинах
ендокринної системи і через циркулюючі рідини (наприклад, кров) доставляються
до клітин-мішеней, де виконують свою регулюючу дію. Гормони, як і інші
сигнальні молекули, володіють деякими загальними властивостями: утворюються з
клітин, що виділяють їх у позаклітинний простір; не є структурними компонентами
клітин і не використовуються як джерело енергії; здатні специфічно взаємодіяти з клітинами, що мають рецептори для даного
гормону; мають дуже високу біологічну активність - ефективно діють на
клітини в дуже низьких концентраціях (близько 10-6 - 10-11
моль/л).
Будова
гормонів буває різною. За хімічною будовою гормони можна класифікувати за
трьома класами: 1) білково-пептидні гормони
(гормони гіпоталамуса і гіпофіза (у цих залозах синтезуються пептиди і деякі
білки), а також гормони підшлункової і паращитовидної залоз і один з гормонів
щитовидної залози); 2) похідні амінокислот
(аміни, що синтезуються в мозковому шарі наднирників і в епіфізі, а також
йодвмістні гормони щитовидної залози); 3) стероїдні гормони, що
синтезуються в корі наднирників і в статевих залозах. По кількості вуглецевих
атомів стероїди відрізняються один від одного: С21 − гормони кори
наднирників і прогестерон; С19 − чоловічі статеві гормони -
андрогени і тестостерон; С18 − жіночі статеві гормони −
естрогени. Загальним для всіх стероїдів
є наявність стеринового ядра - циклопентанпергідрофенантрену.