Біохімія 102 хімія ...

основний поліцукорид клітинних стінок рослин і деяких безхребетних (асцидії); один з найпоширеніших природних полімерів. Із 30 млрд. т Карбону, які вищі рослини щорічно перетворюють в органічні сполуки, біля 1/3 припадає на Ц. Лінійні молекули Ц. побудовані із 1,4-зв'язаних залишків β-D-глюкози і здатні утворювати високоупорядковані надмолекулярні структури, внаслідок чого Ц. не розчиняється у воді.

Вміст Ц. у бавовні досягає 98%, а деревини - 50%. У клітинних стінках пучки молекул Ц. утворюють мікрофібрили, що відіграють роль армуючого матеріалу. Біосинтез Ц. у вищих рослин здійснюється нарощуванням залишків глюкози з уридиндифосфатглюкози або гуанозиндифосфатглюкози на молекулу целюлози - "затравки”. Для розщеплення Ц. до глюкози (Ц. не гідролізується звичайним гідролітичним ферментом шлунково-кишкового тракту ссавців) необхідна дія двох ферментів - целюлази, яка викликає утворення целобіози, і целобіази, що гідролізує цей димер до глюкози.