Біологія мисливських ...

загальна кількість усіх видів диких мисливських тварин у мисливському господарстві, утримання якої надає змогу найбільш раціонально використовувати кормові та інші властивості мисливських угідь на певній території.

максимальна кількість особин конкретного виду мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу), при якій в мисливських угіддях на певній території забезпечується їх нормальне існування без виснаження кормових ресурсів і заподіяння значної шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров’ю людини.

елементарна функціональна одиниця видового живого, жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система, що має різні рівні організації, сукупність властивостей (обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, спадковість тощо) та їх станів, що утворюють видоспецифічний онтогенетичний тип. Організм потенційно здатний до безстатевого та статевого розмноження.

розділ зоології, що вивчає птахів.

самостійно існуючий організм; з точки зору екології популяцій це ценотично активний або ценотично пасивний впродовж індивідуального життя, або з фазовою зміною активності організм. На відміну від організму, особина може не брати участь безпосередньо у біоценотичних речовинних, енергетичних та інформаційних процесах, розмножується статевим шляхом.