Глосарій
IRR (Internal Rate of Return) – внутрішня норма рентабельності – ставка дисконтування, при якій чиста приведена вартість інвестиційного проєкту дорівнює нулю.
NPV (Net Present Value) – чиста приведена вартість – метод оцінки інвестицій, що враховує зміну вартості грошей у часі.
Payback Period – період окупності – термін, за який початкові інвестиції повертаються через отримані доходи.
PI (Profitability Index) – індекс прибутковості – відношення дисконтованих доходів до початкових інвестицій.
Акції – цінні папери, що дають їх власнику право на частину власності компанії та право на дивіденди, а також на голосування на загальних зборах акціонерів.
Аналіз ризиків – процес оцінки можливих негативних подій, що можуть вплинути на реалізацію інвестиційного проєкту, а також визначення ймовірності їхнього виникнення та ступеня впливу на фінансовий результат.
Бюджетування – процес створення бюджету, який є детальним планом щодо доходів і витрат на певний період (місяць, квартал, рік).
Валютний курс – ціна однієї валюти, виражена в одиницях іншої валюти.
Вартість компанії – оцінка економічної вартості підприємства, яка може визначатися на основі ринкової капіталізації, вартості активів, або іншими методами.
Види інвестицій – класифікація інвестицій за різними критеріями, такими як термін (коротко- або довгострокові), об'єкт (реальні, фінансові, інтелектуальні), ризикованість тощо.
Власний капітал – фінансові ресурси, які належать акціонерам або власникам компанії і включають інвестиції, що надходять від продажу акцій або реінвестовані прибутки.
Волатильність – ступінь коливань ціни активу або ринку в цілому за певний період часу.
Грошовий ринок – ринок короткострокових позик, на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових фінансових інструментів (наприклад, депозитних сертифікатів, векселів).
Грошові потоки – рух грошей через підприємство, що включає надходження коштів від операційної діяльності, інвестицій та фінансування, а також витрати на діяльність і повернення боргів.
Деривативи – фінансові інструменти, чия вартість залежить від вартості базового активу (наприклад, акцій, валют, товарів).
Джерела фінансування – різні способи залучення фінансових ресурсів для здійснення інвестицій (власний капітал, кредити, гранти, випуск акцій тощо).
Диверсифікація – стратегія зменшення ризиків шляхом розподілу інвестицій між різними активами, секторами або регіонами, щоб знизити ймовірність великих втрат від одного невдалого інвестиційного рішення.
Дивідендна політика – стратегія компанії щодо розподілу прибутку серед акціонерів у вигляді дивідендів, включаючи рішення про розмір і частоту виплат.
Дисконтований грошовий потік – метод оцінки вартості майбутніх грошових потоків за допомогою ставки дисконтування, який дозволяє врахувати зміну вартості грошей у часі та визначити їхню теперішню вартість.
Дохідність – показник, що характеризує фінансовий результат від вкладених інвестицій або діяльності підприємства.
Ефективність інвестицій – оцінка доцільності вкладення коштів на основі аналізу ризиків, окупності та потенційного прибутку.
Залучення інвестицій – процес знаходження та залучення фінансових ресурсів для розвитку компанії через продаж акцій, облігацій або залучення позик від банків чи інших інвесторів.
Інвестиційна діяльність – процес здійснення інвестицій у різні активи з метою отримання прибутку або досягнення інших економічних вигід.
Інвестиційна політика – система принципів і заходів підприємства щодо управління інвестиціями для досягнення стратегічних цілей.
Інвестиційна привабливість – оцінка перспективності підприємства для потенційних інвесторів на основі фінансових показників, ринкових тенденцій і ризиків.
Інвестиційна стратегія – довгостроковий план розвитку інвестиційної діяльності підприємства, що визначає напрями та методи інвестування.
Інвестиційний бюджет – частина загального бюджету, яка визначає суму коштів, що будуть витрачені на нові інвестиційні проекти, такі як придбання активів, дослідження та розробки, розширення виробництва.
Інвестиційний менеджмент – процес управління інвестиційними ресурсами підприємства, що включає аналіз, планування, реалізацію та контроль інвестиційної діяльності для досягнення стратегічних цілей.
Інвестиційний портфель – сукупність фінансових активів, якими володіє інвестор.
Інвестиційний проєкт – комплекс заходів, що реалізуються з метою отримання економічного або соціального ефекту.
Інвестиційний ризик – ризик того, що інвестиції не принесуть очікуваного доходу або навіть призведуть до втрат через коливання ринкових цін, економічні фактори або управлінські помилки.
Інвестиційний цикл – період від початку інвестиційного проекту до отримання прибутку або повернення інвестицій.
Інвестиції – вкладення капіталу (грошей, активів) у різні об’єкти економічної діяльності з метою отримання доходу або збільшення вартості активів у майбутньому.
Інфляція – процес загального зростання цін на товари та послуги в економіці, що призводить до зменшення купівельної спроможності грошей.
Капіталовкладення – фінансові ресурси, вкладені в основні засоби, технології або інші активи для забезпечення розвитку підприємства.
Корпоративні фінанси – галузь фінансів, яка займається управлінням фінансовими ресурсами компаній, включаючи питання залучення капіталу, інвестиційні рішення, управління ризиками та фінансову звітність.
Кредитний ризик – ймовірність того, що позичальник не зможе виконати свої фінансові зобов'язання перед кредитором, тобто не сплатить борг або відсотки за ним.
Ліквідність – здатність активів швидко перетворюватися в грошові кошти без значних втрат у вартості.
Ліквідність – здатність активу або ринку швидко продаватися або купуватися без значних змін у його вартості.
Макроекономічні фактори – економічні чинники, які впливають на всю економіку країни або регіону, такі як економічне зростання, інфляція, безробіття, державні витрати, валютний курс.
Методи оцінки бізнесу – різні підходи до визначення вартості компанії, такі як порівняльний аналіз, метод дисконтування грошових потоків (DCF), оцінка на основі активів тощо.
Облігації – боргові цінні папери, що випускаються урядами, корпораціями або іншими організаціями для залучення коштів.
Операційний ризик – ризик збитків, спричинених неналежною роботою внутрішніх процесів, людських помилок, технологічних збоїв, неефективного управління або зовнішніх факторів (катастрофи, війни).
Оптимізація витрат – процес пошуку способів скорочення витрат без втрати якості або ефективності діяльності.
Оцінка інвестиційної привабливості – процес визначення перспективності та вигідності інвестиційного проєкту для потенційних інвесторів на основі фінансових показників, ринкових тенденцій, ризиків та можливого прибутку.
Платоспроможність – здатність підприємства своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами.
Позиковий капітал – фінансові ресурси, отримані від сторонніх кредиторів або через випуск облігацій, що мають бути повернуті разом із відсотками.
Похідні фінансові інструменти (деривативи) – фінансові контракти, чия вартість залежить від вартості іншого базового активу.
Прибутковість – фінансовий показник, що визначає загальну ефективність підприємства, вимірюється як відношення прибутку до доходів або витрат.
Прогнозування фінансових потоків – процес оцінки майбутніх грошових надходжень та витрат підприємства, що дозволяє спрогнозувати ліквідність і можливість фінансування необхідних витрат.
Процентна ставка – вартість позикових коштів, яка зазвичай визначається як відсоток від суми позики на рік.
Рентабельність – показник, що визначає ефективність використання капіталу компанії для отримання прибутку, виражений як відношення прибутку до витрат або доходу.
Ризики – ймовірність виникнення несприятливих подій, що можуть призвести до фінансових втрат або зменшення прибутковості інвестицій.
Ризики інвестування – фінансові, економічні та політичні фактори, що можуть впливати на прибутковість інвестицій.
Ризики фінансового ринку – можливі втрати, які можуть виникнути внаслідок змін на фінансових ринках.
Ризик-менеджмент – процес ідентифікації, оцінки, моніторингу та контролю ризиків, що включає розробку стратегій для мінімізації ризиків, таких як хеджування, страхування або диверсифікація активів.
Ринковий ризик – ризик, пов'язаний з коливаннями цін на ринку, включаючи зміни в курсах валют, процентних ставках, цінах на акції та товари.
Страхування ризиків – механізм захисту від фінансових втрат через страхування від конкретних ризиків (наприклад, від природних катастроф, пожеж, крадіжки).
Структура капіталу – співвідношення між власним та позиковим капіталом у фінансуванні підприємства.
Сценарний аналіз – метод аналізу можливих варіантів розвитку подій, при якому оцінюються різні сценарії майбутніх подій (оптимістичний, песимістичний, базовий) для визначення впливу цих варіантів на результат інвестиційного проєкту.
Управління капіталом – процес прийняття рішень щодо залучення, розподілу та використання фінансових ресурсів компанії для забезпечення її розвитку та досягнення фінансових цілей.
Фінансова звітність – система документів, які відображають фінансові результати та стан компанії, включаючи баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів та інші.
Фінансова модель – математична або статистична модель, що використовується для оцінки фінансових аспектів бізнесу, таких як прогнозування доходів, витрат, рентабельності або вартості активів на основі певних припущень і сценаріїв.
Фінансова стійкість – характеризує рівень забезпеченості підприємства власними та позиковими коштами для підтримки стабільного розвитку.
Фінансова стратегія – довгостроковий план, що визначає, як компанія буде використовувати свої фінансові ресурси для досягнення бізнес-цілей, включаючи залучення капіталу, управління ризиками та досягнення стійкого зростання.
Фінансове планування – процес розробки та реалізації фінансових планів підприємства, що включає аналіз доходів, витрат, інвестицій та джерел фінансування.
Фінансове планування – розробка прогнозів щодо майбутніх фінансових потоків, розподілу ресурсів та визначення джерел фінансування.
Фінансове управління – сукупність рішень, що стосуються розподілу, використання та контролю фінансових ресурсів з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.
Фінансовий аналіз – комплекс методів оцінки фінансового стану підприємства, що дозволяє виявити сильні та слабкі сторони його діяльності та розробити стратегію розвитку.
Фінансовий менеджмент – це система методів і принципів управління фінансовими ресурсами підприємства, спрямована на максимізацію прибутку, забезпечення фінансової стійкості та підвищення ефективності господарської діяльності.
Фінансовий ризик – ймовірність того, що фінансові результати компанії або інвестицій не відповідатимуть очікуванням, що може призвести до втрат.
Фінансовий ринок – система організацій та механізмів, через які здійснюються операції з фінансовими активами (акціями, облігаціями, валютами тощо).
Фінансові коефіцієнти – відносні показники, що застосовуються для аналізу фінансового стану підприємства (наприклад, коефіцієнт ліквідності, фінансової стійкості, оборотності активів).
Фінансові ресурси – грошові кошти та інші активи, що використовуються підприємством для фінансування своєї діяльності та інвестиційних проєктів.
Фінансові ризики – можливі фінансові втрати, які можуть виникнути внаслідок змін ринкової ситуації, курсу валют, відсоткових ставок тощо.
Фінансування інвестицій – процес залучення коштів для здійснення капіталовкладень у розвиток компанії, включаючи проектне фінансування, кредити, акції та інші інструменти.
Фондовий ринок – підсистема фінансового ринку, на якій торгують цінними паперами, такими як акції, облігації та інші фінансові інструменти.
Хеджування – стратегія захисту від фінансових ризиків, що полягає у використанні фінансових інструментів, які компенсують можливі збитки від небажаних змін на ринку.