Розсадники відкритого та закритого ґрунту

Тема 5. Шкідникита хворобидеревних рослин і боротьба з ними

План

1.Хвороби рослин:

а) неінфекційні;

б) інфекційні.

2.Шкідники рослин. Характеристика основних представників.

Хвороби інфекційні, хвороби неінфекційні,шкідники,комахи з неповним перетворенням, комахи з повним перетворенням, сисний ротовий апарат, колючо-сисний ротовий апарат, отрутохімікати.

Декоративні рослини уражують хвороби і пошкоджують шкідники, що не тільки знижує декоративність цих рослин, але часто є при­чиною їхньої передчасної загибелі. Передумовою для вирощування здорових рослин є знання особливостей їхнього росту та розвитку, дотримання основ агротехніки та заходів по захисту рослин від шкідників і хвороб. Агротехнічні заходи -- це найважливіший метод запобігання поширенню шкідників та захворювань. Вони спрямовані на створення оптимальних умов для розвитку рослин і несприятливих умов для розвитку їхніх хвороб та розмноження шкідників. Порушення умов вирощування рослин -- ґрунтових, режиму живлення, вологості ґрунту та повітря, температури, освіт­лення -- призводить до зниження їх стійкості проти хвороб і шкідників та виникнення неінфекційних (непаразитарних) хвороб.

5.1 Хвороби рослин

Хвороби рослин, залежно від причин, що їх викликають, по­діляють на інфекційні та неінфекційні. Збудниками інфекційних, або паразитарних, хвороб є мікроорганізми: гриби, бактерії, віруси та мікоплазми. Інфекційні хвороби, на відміну від неінфекційних, передаються від хворої рослини до здорової. Під впливом хвороби змінюється зовнішній вигляд рослин: вони відстають у рості і роз­витку, деформуються, втрачають декоративність через різні пля­мистості, смуги, пухлини, гнилі, нарости тощо.

Хвороби неінфекційні. До цієї категорії хвороб належать усі порушення розвитку рослин, що виникають під впливом несприятливих факторів довкілля, порушень умов культури, під впливом хімічних та фізичних пошкоджень, надмірно високої або низької температури, надлишку або нестачі вологи, забруднення повітря газами, пилом тощо. Неінфекційні хвороби впливають не тільки на ріст і розвиток рослин, а й підсилюють їхню чутливість до інфекцій­них хвороб -- грибкових, бактеріальних, вірусних. Шкідливий вплив на рослини може мати атмосферне забруд­нення: гази, дим, пил. Симптоми пошкоджень звичайно виявля­ються на листках у вигляді некрозів або побуріння частини лист­кової платівки, іноді захворювання супроводжує передчасне опа­дання листків.

Інфекційні хвороби коріння та надземних частин рослин. Вилягання сіянців, або чорна ніжка. Збудниками хвороби мо­жуть бути гриби із родів Рythium, Воtrytis, Аlternaria, Fusarium. Багато з них є постійними мешканцями ґрунту. При ураженні рослин основа стебла біля кореневої шийки темніє, потоншується, загниває і переламується, сіянець в'яне. Хвороба особливо сильно розвивається у весняний (травень--квітень) та ранньо-літній (червень) періоди, у роки з холодною та вологою весною, коли коренева система сіянців розвивається поволі, а окремі частини коренів унаслідок нестачі повітря в перезволоженому ґрунті від­мирають і стають воротами інфекції. Гриби проникають у тканини через різні пошкодження коренів комахами, кліщами, нематодами.

При вирощуванні живців для профілактики захво­рювань використовують стерильний ґрунт, хворі рослини знищу­ють. Для боротьби з інфекцією рослини поливають розчином фундозолу або 3%-ю суспензією деревного попелу (300 г зали­вають 10 л води 70 °С, настоюють 24 години і відціджують). Можна розсипати деревний попіл між рослинами.

Збудники хвороб листків -- численні види грибів -- поширю­ються спорами у період вегетації рослин, зберігаються міцелієм у бруньках, на рослинних рештках, на насінні, цибулинах та бульбо­цибулинах. Кожний збудник хвороби викликає появу на листках характерних плям, нальотів. Внаслідок ураження грибами, листки жовтіють і відмирають, пагони деформуються, цвітіння стає слаб­ким, бульбоцибулини та цибулини --недорозвинутими та неякісними.

Нижче описані найбільш поширені та шкідливі хвороби лист­ків, що призводить до значних втрат продуктивності та декора­тивності рослин і потребують заходів боротьби.

Борошниста роса -- Erysiphaceae. Хворобу легко виявити за характерним білувато-сірим борошнистим нальотом на поверхні уражених рослинних органів. Наліт складається з міцелію, на якому утворюються конідієносці з ланцюжками конідій. До кінця вегетації рослин на борошнистому нальоті закладаються зимуючіспороношення гриба -- кулясті коричневі клейстотеції. Навесні вони розкриваються і розсіюють спори, за допомогою яких здій­снюється первинне ураження молодих листочків.

5.2 Шкідники рослин

Клас комах поділяється на два підкласи: нижчі, або первиннобезкрилі та вищі, або крилаті. Підкласи поділяються на ряди. Налічується понад 30 рядів комах.
  Підклас нижчих комах. Підклас нижчих комах складається з чотирьох рядів. Представники -- дрібні комахи, безкрилі, перетворення примітивне з линькою в дорослому стані. Більшість їх веде прихований спосіб життя.

Як шкідники рослин найбільш поширені представники ряду ногохвосток (Poduta). Це дрібні комахи-шкідники, які мають здатність підстрибувати за допомогою стрибучої вилки, що знаходиться на кінці черевця. Мешкають у ґрунті, відіграють важливу роль у ґрунтоутворенні. Деякі види комах шкідників шкодять рослинам у парниках і теплицях.

Підклас вищих комах. Підклас вищих комах ділиться на два відділи: комахи з неповним перетворенням (Hemimetabola) і повним перетворенням (Holometabola).
  Комахи з неповним перетворенням. Ряд прямокрилих (Orthoptera). Тіло подовжене, гризучий ротовий апарат. Передні крила вузькі, шкірні, задні перетинчасті, широкі і складаються віялоподібно. Задні ноги скакальні, передні і середні -- ходильні. У капустянок передні ноги копальні. Включає родини: коники, цвіркуни, капустянки, справжні саранові. Шкодять різним рослинам.

Ряд шкірястокрилі або щипавки (Dermaptera). Тіло подовжене, гнучке: ротовий апарат гризучий. Передні крила шкірні, укорочені, задня пара перетинкова. Ноги ходильні, церки перетворені на тверді кліщі (орган захисту і нападу щипавок). Шкодять городнім і декоративним рослинам.
Ряд рівнокрилих (Homoptera). Ротові органи колючо-сисні, крил -- дві пари, однорідних, перетинчастих. Іноді розвинена передня пара крил ( самки кокцид), іноді крила відсутні (попелиці). Ряд ділиться на п'ять підрядів: цикадові, листоблішки, білокрилки, попелиці та кокциди. У кожному підряді багато комах-шкідників рослин і переносників хвороб.
Ряд Клопи (Hemiptera). Тіло потовщене, вусики ниткоподібні. Ротові органи колючо-сисні. Передні крила шкірні, задня пара перетинкова. Серед клопів трапляються хижаки, кровососи і рослиноїдні види. Серйозними комахами шкідниками рослин є клопи родини сліпняки, щитники, черепашки.

Ряд бахромчатокрилі або трипси (Thysanoptera). Дрібні комахи з колючо- сисним ротовим апаратом. Крила вузькі, облямовані тонкими довгими волосками. Серед трипсів трапляються хижаки, але більшість їх є шкідниками рослин.

 Комахи з повним перетворенням.

Ряд жорсткокрилі, або жуки (Coleoptera). Найбільша група комах (понад 250 тис. видів). Ротові органи гризучого типу, крил дві пари, передні -- рогові, друга пара -- перетинчасті. Іноді крила недорозвинені або відсутні. Ноги у більшості бігучі або ходильні, трапляються риючі, плавальні, пригучі. Личинки червоподібні, лялечки вільні. Багато видів жуків шкодять рослинам, деякі ушкоджують запаси, деревину: хижі види використовуються в біологічній боротьбі з комахами - шкідниками. Ряд жуки підрозділяється на безліч родин.

Родина жужелиць (Carabidae). Жуки рухливі, з ниткоподібними вусиками і бігучими ногами. Більшість видів -- хижаки, харчуються молюсками, комахами - шкідниками, наприклад красотіл пахучий (Calosoma sycophantaz) знищує гусениць непарного шовкопряда. Деякі види харчуються змішаною їжею, і небагато -- рослиноїдних.

Родина пластинчастоусі (Scarabaeidae). Жуки опуклі з пластинчато-булавоподібними вусиками. Передні ноги копальні. Личинки червоподібні, м'ясисті, S-подібно-вигнуті, білі з великою головою. Багато небезпечних комах шкідників рослин у підродині хрущів.

Родина цвіркуни (Elateridae). Жуки з подовженим тілом, що звужується до заднього кінця. Опинившись на спині, підскакують і видають звук з характерним клацанням, за що отримали свою назву. Вусики гребнеподібні або пилчасті. Личинки червоподібні - дротянки, тверді, з трьома парами грудних ніг. Живуть у ґрунті, лісовій підстилці. Серед цвіркунів багато шкідників рослин.

Родина златки (Buprestidae). Жуки з пласким, подовженим тілом. Голова втягнута в передгруддя. Вусики пилчасті. Забарвлення металево блискуче. Личинки безногі, пласкі, спереду розширені. Личинки багатьох видів жуків прогризають ходи в деревині, дуже шкодять лісовим породам. Деякі златки заселяють спиляний ліс і роблять його непридатним для будівельних цілей.

Родина сонечка або кокцінелліди (Coccinellidae). Жуки опуклі, з яскраво пофарбованим тілом. Личинки комахи - шкідника камподеоподібні, рухливі, живуть на рослинах. Більшість сонечок -- хижаки, але трапляються і шкідники рослин.

Родина чорнотілки (Tenebrionidae). Жуки чорного забарвлення, надкрила часто зрощені, тоді крила відсутні. Личинки червоподібнінесправжньопроволочники, мають три пари грудних ніг, передні -- довгіші. Личинки і жуки є шкідниками рослин, деякі -- хижаками.

Родина вусачі (Cerambycidae). Жуки з подовженим тілом, часто покритим волосками. Вусики довші за половину тіла, щетинковидні, пилчасті, волокнисті, іноді гребневидні. Личинки червоподібні, м'ясисті, білі, часто безногі. Великої шкоди завдають вусачі лісовим насадженням, лісоматеріалам. Деякі види шкодять трав'янистим рослинам.

Родина листоїди (Chrysomelidae). Жуки, з коротким, кремезним, блискучим тілом. Вусики коротше половини тіла, ноги ходильні. Личинки червоподібні, з трьома парами грудних ніг. Шкодять рослинам.
Родина довгоносики (Curculionidae). Жуки з головотрубкою різної довжини і товщини. Вусики колінчасто-булавоподібні, ноги ходильні. Личинка червоподібна, м'ясиста, безнога, біла. Серед довгоносиків багато комах- шкідників лісового господарства (шкідники лісу).

Родина листокрутки (Attelabidae). Жуки близькі до довгоносиків, відрізняються від них неколінчатими вусиками. Живуть личинки в згорнутих у трубку листках деревних порід.

Родина короїди (Ipidae). Жуки циліндричної форми, темного кольору. Вусики колінчасті, з булавою. Яйця білі, дрібні. Личинки жука - короїда безногі, голі або волосисті, вигнуті, живуть у ходах під корою дерев. Жуки- короїди -- шкідники лісу і плодового саду (плодових дерев).

Ряд лускокрилі або метелики (Lepidoptera).Один із найбільших рядів. Різноманітні за величиною комахи з двома парами перетинчастих крил, густо вкритих лусочками. Ротові органи сисні. Личинки -- гусениці з головою, гризучими ротовими органами, трьома парами грудних ніг і двома - п'ятьма парами помилкових черевних. Лялечка покрита, часто в коконі. Більшість гусениць метеликів -- шкідники рослин. Ряд метелики підрозділяється на безліч родин.

Родина горностаєві молі (Hyponomeutidae). Метелики з вузькими передніми крилами, довгою бахромою. Вусики ниткоподібні. Гусениці дрібні, з п'ятьма парами черевних ніг. Самки відкладають яйця на кору гілок, покриваючи їх щільним щитком. Гусениці живуть колоніями на деревах і чагарниках, влаштовуючи павутинні гнізда і об'їдаючи листя.

Рис. 5.1.Листогризучі шкідники: бруньковийдовгоносик (1-- жук,

2 -- пошкоджені бруньки); букарка (3 -- жук, 4 -- пошкодження бруньки жуком і листка личинкою (5); білан жилкуватий (6--гусениця, 7 -- павутинне гніздо); гусениці (8 -- зимового п'ядуна, 9 -- кільчас­того шовкопряда; 10 -- американськогобілого метелика, 11--яблуневої молі);

12 -- кокони яблуневої молі; 13 -- павутинне гніздо в гусеницями америкянськогобілого метелика; нижньобічна мінувальна міль (14 -- гусениця, 15--мінований листок); 16 -- личинки вишневого слизистого пильщика на пошкодженому ними листку.

Родина скляниці (Aegereidae). Метелики з прозорими крилами з лусочками по краям. Вусики веретеноподібні. Гусениці з п'ятьма парами черевних ніг. Роблять ходи під корою і в деревині, завдають шкоди лісовим насадженням.

 Родина листовійки (Tortricidae). Метелики з широкими передніми крилами, короткою бахромою. Гусениці з п'ятьма парами черевних ніг. Шкідники лісових і плодових дерев.

Родина деревоточці (Cossidae). Великі метелики, задні крила коротше за передні. Вусики пірчасті, хоботок недорозвинений. Гусениці з п'ятьма парами черевних ніг. Живуть у стовбурах і гілках дерев. Родина вогнівки (Pyralidae). Метелики з тонким тілом і довгими ногами. Передні крила трикутні, задні -- широкі з короткою бахромою. Гусениці голі, з п'ятьма парами черевних ніг, харчуються на рослинах.

Родина білянки (Pieridae). Денні метелики білого і жовтого забарвлення, з булавоподібними вусиками. Гусениці великі, коротковолосисті, з п'ятьма парами черевних ніг. Серед білянок наявні найпоширеніші шкідники садових рослин.
Родина коконопряди (Lasiocampidae).  Метелики з товстим густоволосистим тілом. Вусики самців пірчасті, самок -- гребінчасті. Гусениці з п'ятьма парами черевних ніг, великі, волосисті. Лялечки покриті короткими волосками. Шкодять хвойним, листяним, плодовим деревам.

Родина п'ядун (Geometridae). Метелики з тонким струнким тілом , нижніми широкими крилами. Самки іноді безкрилі. Вусики ниткоподібні. Гусениці 10 - ніг, на черевці розвинені дві пари ніг. Гусениці більшості видів п'ядаків харчуються листям і хвоєю чагарникових і деревних порід.

Родина волнянки (Orgyidae). Метелики з товстим волосистим тілом. Хоботок не розвинений. Гусениці з п'ятьма парами черевних ніг, тіло вкрите бородавками, які несуть пучки волосків. Бородавки яскраво пофарбовані. Яйця самки відкладають на корі дерев і на листі. Волнянки -- шкідники деревних і чагарникових порід.

Родина совки (Noctuidae). Метелики з товстим тілом, покритим волосками. Вусики ниткоподібні й ступінчасті, у самців пір'ясті й гребінчасті. Хоботок розвинений. На передніх крилах є три плями: круглі, клиноподібні й ниркоподібні. Гусениці голі, більшість 16- ніг, іноді 14 - і 12- ніг. Більшість гусениць шкодять рослинам, окремі види є хижаками.

Родина ведмедиці (Arctiidae). Великі метелики, волосисті з яскраво забарвленими крилами. Гусениці 16- ніг, дуже волохаті, звідки і назва родини. Трапляються шкідники деревних культур.

Ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera). Комахи з двома парами однорідних перетинчастих крил, деякі форми не мають крил (робочі особини мурашок). Ротові органи гризучі, у джмелів і бджіл -- гризуче - лижучий. Черевце висяче або сидяче. У самок розвинений яйцеклад. Личинки червоподібні або несправжні гусениці. Лялечка вільна. Серед перетинчастокрилих трапляються шкідники рослин, споживачі нектару і пилку, галоутворювачі, хижаки і паразити комах.

Ряд включає два підряди -- сидячебрюхі і стебельчасті. Підряд сидячебрюхі (Symphita). Комахи відрізняються сидячим черевцем. Самки мають

пилкоподібний або голкоподібний яйцеклад. У підзагін входять рогохвости, що шкодять лісовим насадженням, і ряд родини пильщика -- комах шкідників різних рослин.

Підряд стебельчасті (Apocrita). Комахи мають стебельчасте або висяче черевце. Личинка червоподібна, безнога, з невеликою головою. До стебельчастих відносять сімейства, іноді виділяючи у підряд паразитичних, а також оси, мурахи, бджолині, що виділяються у підряд жалкі.  

Рис.5.2.Сисні шкідники деревних рослин : зелена яблунева попелиця

(1 -- пошкодження, 2 -- безкрила самка); 3 -- грушева листоблішка;

4 -- личинки яблуневої листоблішки на пошкодженому листку;

грушевий клоп (5) і пошкоджені ним листки (6);7 -- щитки яблуневої комоподібної щитівки на пагоні; в -- колонія каліфорнійської щитівки на корі; 9 -- акацієва несправжня щитівка.

Родина наїзники, іхнеумоніди (Ichneumonidae). Дорослі наїзники харчуються нектаром, личинки паразитують в яйцях, личинках та лялечках комах.

 Родина браконіди (Braconidae). Дорослі комахи харчуються нектаром квітів, паддю. Личинки є зовнішніми і частіше внутрішніми паразитами комах - шкідників рослин. Так, апантеліс (Apanteles solitarius Ratz) паразитує в гусеницях непарного шовкопряда. Личинки комах з сімейства попелиць наїзників (Aphidiidae) є внутрішніми паразитами попелиць.
  Родина мурахи (Formicidae). Мурахи харчуються живими і мертвими комахами, є корисними ґрунтоутворювачами. Деякі види мурашок руйнують деревину. Окремі види є хижаками шкідливих комах (малий лісовий мураха Formica polystena Forset, рудий лісовий мураха (Formica rufa L.).

Ряд двокрилі або мухи (Diptera). З однією парою перетинчастих передніх крил, іноді безкрилі. Ротові органи колючо - сисні, лижуче, ріжучи-сисні. Личинки безногі червоподібні. Лялечка вільна або покрита в несправжньому коконі. Серед мух трапляються споживачі нектару і запилювачі рослин; кровососи і переносники збудників хвороб; серйозні шкідники рослин, а також хижаки і паразити. Ряд сітчастокрилі (Neuroptera). Комахи мають дві пари перетинчастих крил, покритих густою мережею жилок. Ротові органи гризучі. Личинки комподеовидні, хижаки. Харчуються личинки сітчастокрилих попелицями, кокцидами, кліщами.