Безпека в туризмі ...

Безпека в галузі туризму – сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Безпека туристичних подорожей – поняття комплексне, його вирішення потребує координації зусиль усіх суб’єктів туризму: країн, суб’єктів туристичного підприємництва (туристичних фірм, підприємств) і самих туристів.

ОБОВ’ЯЗКИ ДЕРЖАВИ, СУБ’ЄКТІВ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТУРИСТІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ

Одним з основних документів де сформульовано обов’язки держави, суб’єктів туристичної діяльності та туристів щодо забезпечення безпеки туристичних подорожей є Закон України «Про туризм» (режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на:

забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами;

забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю;

інформування суб’єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування;

надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації;

забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв’язку;

заборону використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян;

охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об’єкти культурної спадщини та довкілля;

забезпечення безпеки об’єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

З метою забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов’язані:

інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов’язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо);

створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо;

забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо);

забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем;

забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;

забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих;

оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов’язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства. Організація рятувальних команд і порядок здійснення рятувальних заходів визначаються Кабінетом Міністрів України. Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

2 ОБОВ’ЯЗКИ ТУРИСТІВ І ЕКСКУРСАНТІВ

Туристи і екскурсанти зобов’язані:

не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;

виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;

поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;

зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об’єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;

дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;

надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;

дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;

відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.

Виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством України та законодавством

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ

Безпека туристичних подорожей завжди була однією з найважливіших умов їх організації та здійснення. У періоди підвищеної небезпеки інтенсивність поїздок різко знижувалася і навпаки – безпечні умови для мандрівок стимулювали їх розвиток. 

Питання безпеки подорожей знаходяться в центрі уваги учасників міжнародного туристичного співробітництва.

В організаційній структурі Секретаріату Всесвітньої туристичної організації сектор № 1 відділу пропаганди й розвитку туризму займається питаннями безпеки й захисту. ВТО приступила до виконання всесвітньої програми з безпеки та захисту туристів, метою якої є розробка рекомендацій для держав-членів і приватного оперативного сектору, а також ухвалення загальних правил, які регулюють питання безпеки й захисту туристів.

 За ініціативою ВТО влітку 1995 р. в Естерунде (Швеція) проведено І міжнародну конференцію з безпеки туризму та зменшення ризиків у подорожах (таблиця ).

Таблиця  Фактори ризику в туризмі та основні заходи щодо нівелювання їх наслідків

Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.2-95 «Загальні вимоги до туристично- екскурсійного обслуговування».

У даному документі детально описані обов’язкові та рекомендаційні вимоги до якості туристичних послуг. Однак у стандарті частково не вказаний механізм практичної реалізації цих вимог.

Отож, у міждержавному стандарті «Загальні вимоги до туристично- екскурсійного обслуговування» проведена їх класифікація за принципом обов’язковості на дві категорії.

 Так, до першої належать обов’язкові для всіх видів туристичних послуг вимоги:

− безпека життя і здоров’я;

− збереженість майна туристів і екскурсантів;

− охорона навколишнього середовища.

Наприклад, перша обов’язкова вимога, котра стосується життя і здоров’я туристів, у випадку надзвичайних умов повинна на практиці реалізовуватися через відшкодування збитків. В свою чергу це можливо, якщо споживач туристичних послуг попередньо застрахований. А даний стандарт не передбачає страхування як спосіб забезпечення життя і здоров’я туристів та збереження їх майна. Тут лише взагальних рисах вказано, що туристична інфраструктура повинна відповідати санітарним нормам, правилам пожежної безпеки тощо.

Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.3-95 «Вимоги щодо забезпечення безпеки туристів і екскурсантів». Якщо проаналізувати міждержавний стандарт «Вимоги по забезпеченню безпеки туристів і екскурсантів», то виявляється, що він є продовженням або детальним поясненням до нормативного документа, розглянутого вище. Даний стандарт, як і попередній, призначений для підприємств різних форм власності, які надають туристичні послуги. Мета цього документа – створити безпечні умови для осіб, що подорожують.

Даний стандарт формулює шкідливі фактори в туризмі. В документі описані можливі несприятливі чинники, а також вказані дії щодо їх запобігання. Всі так звані фактори ризику в туризмі даний стандарт класифікує наступним чином:

1.Небезпека виникнення травм. Вона з’являється в умовах складного рельєфу місцевості, при переміщенні гірських порід і небезпечних атмосферних явищах. Знизити імовірність виникнення травм можливо при здійсненні наступних заходів: 

- використовувати засоби індивідуального захисту (в першу чергу у різних видах спортивного туризму);

- дотримуватися санітарних норм до житлових приміщень, нормативних документів щодо технічного стану транспортних засобів тощо;

- заздалегідь інформувати туристів про способи уникнення травм і про те, які екстренні заходи необхідно застосувати в разі нещасного випадку.

2. Вплив навколишнього середовища. Цей чинник проявляється, передусім, через особливості кліматичних умов в зоні обслуговування туристів. Переважно він проявляє себе в гірській місцевості (особливості висотної поясності). 

Попередити шкідливий вплив довкілля можна за умов:

- вибору сприятливого періоду для проведення туристичного заходу; 

- раціонального проектування шляхів проходження маршруту; 

- врахування погодних особливостей району мандрівки;

- своєчасного інформування туристів про реальні і прогнозовані умови на маршруті.

3 .Пожежна безпека. Тут ідеться про експлуатацію об’єктів туристично- екскурсійного обслуговування у відповідності із загальноприйнятими вимогами Правил пожежної безпеки.

4 .Біологічні фактори. Під цим поняттям розуміється небезпечний вплив на життя і здоров’я подорожуючих з боку місцевих жителів, флори і фауни. Нині біологічні фактори стають все більш актуальними через розповсюдження в світі нових, досі невідомих інфекційних захворювань (грип, атипова пневмонія). Уникнути впливу біологічних чинників можна при інформуванні туристів про особливості регіону подорожі, за умов здійснення попереднього щеплення від розповсюджених в місці тимчасового перебування хвороб.

5.Психофізіологічні фактори ризику (фізичні та нервово-психічні перевантаження). Згідно зі стандартом їх вплив мінімізується при раціональній

побудові програми обслуговування. Мається на увазі створення комфортних умов для життєдіяльності людини.

6. Небезпека випромінювань. Для уникнення негативного впливу ультрафіолетового випромінювання необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (сонцезахисні окуляри, спеціальні креми і т.д.) при проходженні туристичних маршрутів по відкритих (незатінених) ділянках. Крім того, в стандарті зазначено про експлуатацію туристичних ресурсів у місцях зі сприятливими характеристиками рівнів радіації.

7. Хімічні фактори ризику. Запобігання їх виникненню реалізовується через постійний контроль за складом шкідливих хімічних речовин в повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування і т.д. Крім того, стандарт говорить про планування об’єктів туристичного сервісу лише в сприятливому, з погляду хімічного фактора, середовищі.

8. Підвищена запиленість і загазованість. Вплив даного чинника мінімізується за умов виконання вимог до оснащення приміщень і транспортних засобів вентиляцією з очищенням приміщень.

9.Інші фактори ризику. Тут мається на увазі небезпека, пов’язана з відсутністю необхідної інформації про послуги і їхні характеристики. 

Тому потрібно заздалегідь інформувати туристів про реалізовані їм послуги у відповідності до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 28681.1-95 «Проектування туристичних послуг», що передбачає порядок проектування туристичних послуг, включаючи розгляд можливих ризиків, котрі можуть викликати негативні наслідки і спричинити шкоду здоров’ю туриста та його майну. Окрім цього, при необхідності проводиться спеціальний інструктаж.

10.Специфічні фактори ризику. До них, за даним стандартом, зараховують природні і техногенні катастрофи, неналежний технічний стан туристичної інфраструктури, низький рівень професійної підготовки обслуговуючого персоналу. Тобто, специфічні фактори ризику в туризмі – це форс-мажори і різноманітні грубі помилки, допущенні при формуванні туристичних послуг.

Окрім пояснення можливих факторів ризику в туризмі, стандарт допомагає спрямувати роботу туристичних підприємств у безпечне русло для туристів і власних працівників. Тому даний нормативний документ сконцентровує увагу на доступності всієї інформації про ймовірні небезпеки в туризмі. Згідно зі стандартом, надання туристично-екскурсійних послуг здійснюється за допомогою безпечних об’єктів туристичної інфраструктури, які цілком відповідають правилам і нормам їх експлуатації.

4. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ БЕЗПЕКИ В ТУРИЗМІ

Контроль за виконанням вимог безпеки туристів забезпечують органи державного управління, що здійснюють контроль за безпекою згідно з їх компетенцією.

Контроль здійснюється на початку сезону – при перевірці готовності туристського підприємства і траси до експлуатації, а також в ході поточних перевірок. Поточні перевірки забезпечення безпеки туристів проводяться відповідно до планів і графіків технічних оглядів (випробувань) будівель, споруд, транспортних засобів, пляжів та місць для купання, туристського спорядження й інвентарю, що видається туристам пунктами прокату, перевірок приготування їжі, термінів і умов зберігання і транспортування продуктів харчування, перевірок готовності туристів до виходу в походи.

Контроль безпеки обслуговування туристів здійснюється на основі використання наступних методів:

- візуального (шляхом огляду відповідних об’єктів: території, на якій проходить траса туристського походу, туристського спорядження та інвентарю тощо);

- з використанням засобів вимірювання (вимірювання станів навколишнього середовища, якості води, повітря і т.д., технічного стану траси, підйомних механізмів, транспортних засобів тощо);

- соціологічних досліджень (шляхом опитування самих туристів і обслуговуючого персоналу);

- аналітичного (аналізу змісту документації: паспорта траси, медичного журналу огляду туристів, які виходять на маршрут, інших документів, узагальнень результатів усіх інших обстежень).

Рекомендована  література

Козинець В.М. Безпека життєдіяльності у сфері туризму: Навчальний посібник / В.М. Козинець. – К.: Кондор, 2006. – 567 с.

Безпека життєдіяльності / Касьянов М.А. (Розділ I), Ревенко Ю.П., Медяник В.О., Арнаут І.М. (Розділ II), Друзь О.М., Тищенко Ю.А. (Розділ III). Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во Східноукр. Нац ун-ту ім.. В. Даля, 2006. – 284 с.

Правове регулювання туристичної діяльності в Україні / упоряд. Малюга Л. та ін. ; за заг. ред. Федорченка В. ; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

4. ГОСТ 28681.3-95 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов"