Арт-терапевтичні тех ...

Тема 3. Арт-терапевтичні технології казкотерапії

1.Теоретичні аспекти казкотерапії як різновиду арт-терапевтично технології в корекційній освіті.

2.Функції казок в корекційній роботі.

3.Фактори ефективності казкотерапії.

4.Можливості роботи з казками.

5.Створення живої казки. Казки за картами Проппа: алгоритм складання.

Казкотерапія в останні роки виділяється в самостійний напрямок.
Казкотерапія заснована на використанні казки як архетипічної метафори з метою психодіагностики (проективна діагностика, що описує цілісну картину світу особистості, її проблемні та ресурсні елементи), психокорекції (розвиток креативності особистості як розширення спектру альтернативних рішень), психотерапії та психологічного консультування (зцілення за допомогою казки). Виділяють такі види казкотераиії:
— аналіз й інтерпретація обраної або створеної казки;
— використання архетипу казки;
— створення казок (бібліотерапія);
— медитативні казки;
— драматерапія казки чи окремого мотиву казки;
— малювання казки;
— казкова подорож.
Переваги казкотерапії: метафоричність (найбільш доступна для сприйняття), відсутність дидактичності (не викликає опору), глибинний зміст казки (закодований у колективному несвідомому досвід людства), архетипічність (багатогранність, спільність та багаторівневість збереженої інформації), максимальна психологічна захищеність (справедливість завжди торжествує, добро перемагає), екзистенційність (відносність добра та зла, мінливість, лихо та випробування роблять героя сильнішим, мудрішим, невизначеність місця та часу, «ненаходимість» за М.Бахтіним,первинний час), магічний ореол (чарівництво, чудо, «як у казці», відсутність ментальних обмежень, ірраціональність, ресурсність).

Казки поділяються за походженням (сакральні, або міфологічні, на-
родні, авторські), за змістом (антропоморфні, побутові, чарівні), за завданнями (дидактичні, психокорекційні, терапевтичні).

Казкотерапія — інтегральний метод арт-терапії, природно включає практично всі інші напрямки — малюнок, живопис, драматизацію, музику, танець, бібліотерапію, грим, ляльки тощо (Фон М. Франц, Т.Зінкевич, А.Гнезділов, І.Вачков).

Діти з "обмеженими можливостями здоров'я" - це складний своєрідний контингент, який має фізичні і (або) психічні вади, які викликають труднощі у навчанні. У цю категорію входять діти з різними вадами розвитку: порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, інтелекту, діти із затримкою і комплексними порушеннями розвитку. Одним з ефективних методів роботи з дітьми з обмеженими можливос- тями здоров'я, котрі відчувають емоційні, фізичні і поведінкові труд- нощі - є казкотерапія. Цей спосіб є одним з найбільш універсальних і доступних для дитячого сприйняття.Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами. В ході занять можливе вирішення не тільки емоційних і поведінкових проблем у дітей (неврози, сором'язливість, страхи, агресію), а й долучення їх до книги, знайомство з творчістю письменників-казкарів. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.

    Основний принцип казкотерапії - цілісний розвиток особистості, турбота про душу, зцілення казкою.

     Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.

         Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки. Казка використовується батьками, вчителями, психологами для адаптації дитини в школі, організації її у просторі шкільного життя. Казкотерапія дозволяє опанувати позитивними моделями поведінки, знизити негативні емоції, рівень тривожності. Спілкування дітей із казкою допомагає їм впоратися зі своїми негативними станами, невпевненістю, лінню, небажанням пізнавати нове тощо.

Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки

-         Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.

-         Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.

-         Втільте в характері головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.

-         В процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.

Основні прийоми роботи з казкою

          Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка або казка, створена корекційним педагогом для індивідуальної роботи з учнями. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.

         Розповідання казок. Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, дітям можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Баби Яги або Василіси Премудрої.

         Переписування казок. Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги. В цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.

          Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.

          Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.

         Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.

         Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад, можна скласти казку разом з нею. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі.

                      Спільне обговорення казки у колі

         Кожна дитина ділиться враженнями від казки, висловлює свою думку відносно поведінки головних героїв, відповідає на питання вчителя. Обговорення проходить у спокійній атмосфері, без поспіху. Дуже важливо, щоб кожна дитина самостійно зробила висновки, пояснила та обґрунтувала їх.

Карти Проппа та Кубики історій як ефективний інструмент для            розвитку зв’язного мовлення і творчого мислення дітей з ООП

Володимир Якович Пропп   (1885 - 1970)

Фольклорист і дослідник казок. Є основоположником порівняльно-типологічного методу в фольклористиці, одним з основоположників сучасної теорії тексту. У своїй праці “Морфологія чарівної казки” (опублікована в 1928 році) автор досліджує будову казок.

Вивчаючи фольклор, Пропп зауважив, що в казці є постійні та змінні величини.

До постійних належать функції дійових осіб і їх послідовність. Під функцією Пропп розуміє дію персонажа з точки зору його стосунку до перебігу дії.

Чотири центральні положення, які розвиваються в “Морфології чарівної казки”:

·       Постійними, стійкими елементами казки слугують функції дійових осіб, незалежно від того, хто і як їх виконує. Вони утворюють основні складові частини казки.

·       Кількість функцій дійових осіб у казці, — обмежена.

·       Послідовність функцій завжди однакова. При цьому, дана закономірність стосується тільки фольклору — штучно створені казки їй не підпорядковані.

·       Усі чарівні казки однотипні за своєю будовою, тобто мають однакові функції.

До змінних параметрів належать: кількість і способи виконання функцій, мотивування та атрибути персонажів, мовний стиль

Загалом в чарівній казці Пропп виділяє 31 можливу функцію. При цьому багато функцій розташовані попарно (заборона — порушення, боротьба — перемога, переслідування - порятунок  і т д.). Також функції логічно об'єднуються за колами дій персонажів чарівної казки, тобто в казці є лише сім дійових осіб: герой, негідник, відправник, дарувальник, помічник, царівна, псевдогерой.

Функції:

1.Відбуття

2. Заборона

3. Порушення

4. Розвідка

5. Отримання інформації

6. Ошуканство

7. Співучасть

8. Лиходійство або збитки

9. Втручання

10. Початок протидії

11. Відбуття героя

12. Перша поява дарувальника

13. Реакція героя

14. Отримання чарівного засобу

15. Транспортування

16. Боротьба

17. Позначення

18. Перемога

19. Ліквідація

20. Повернення

21. Переслідування

22. Порятунок

23. Невпізнане прибуття

24. Необгрунтовані вимоги

25. Складне завдання

26. Розв’язання

27. Впізнання

28. Викриття

29. Перетворення

30. Покарання

31. Одруження або щасливий кінець

Джанні Родарі скоротив число цих функцій до 20:

1) заборона чи припис

2) порушення

3) лиходійство

4) відбуття героя

5) завдання

6) зустріч з дарувальником

7) чарівний дар

8) поява героя

9) надприродні властивості антигероя

10) боротьба

11) перемога

12) повернення додому

13) прибуття додому

14) лжегерой

15) складне випробування

16) ліквідація біди

17) впізнання героя

18) викриття лжегероя

19) покарання лжегероя

20) весілля або щасливий кінець

На основі дослідження казок Володимир Пропп розробив 28 сюжетних карток, на  кожній з яких схематично позначено зміст певної функції (наприклад, зачин у стилі «жили-були», особливі обставини, які створюють умови для розгортання сюжету, наприклад, «сонце зникло з небосхилу» та інше).

Карти Проппа – це своєрідний конструктор казки, що складається з окремих карток, на яких схематично позначені події та епізоди пригод. З їхньою допомогою можна навчити дошкільнят аналізувати зміст будь-якого оповідання, переказувати сюжет і вигадувати власні історії. Кожна карта має універсальне схематичне позначення, сенс якого цілком зрозуміють навіть наймолодші учні.

 Завдання, які вирішуються під час використання даної методики

·       Наочність дозволяє дитині утримувати в пам’яті набагато більшу кількість інформації

·       Формується вміння продумувати сюжет, дотримуватись його у творі, обирати тему, героїв, розвиток подій

·       Карти розвивають увагу, сприйняття, фантазію, уяву, збагачують емоційну сферу, активізують усне зв’язне мовлення

·       Розвивають активність особистості, не залишаючи дитину байдужою до казкового сюжету

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗНАЙОМСТВА з картами Проппа

                                   Виготовлення карт

Карти, що використовуються на початку роботи, в молодшому і середньому віці повинні бути виконані в сюжетній манері і барвисто.

Надалі, користуються картами з досить схематичним зображенням кожної функції, зміст якої був би зрозумілий дітям, або кожне зображення треба пояснити.

Підготовчі ігри

Перш ніж приступити до безпосереднього створення казки з використанням карт Проппа, слід організувати підготовчі ігри, під час яких діти познайомляться і освоять усі казкові функції. Продумають, яких казкових персонажів можна використати в казці у ролі героя, хто або що йому допомагатиме, якими силами наділений герой та лиходій тощо. Для цього можна створити інтелект-карту, яка слугуватиме в подальшому під час створення казок.

На чому вирушити

●    килим

●    крилатий кінь

●    летючий корабель

●    гуси-лебеді

●    сірий вовк

    Помічники в дорозі

●    кінь

●    товариш

●    чарівні звірі

●    лампа

Вороги

●    космічні сили

●    Лісовик/Водяний

●    Баба-яга

●    Змій

●    Кощій

●    Бабай

Хто, що вкаже шлях

●    каблучка

●    клубок (моток)

●    пір’їнка

●    зірка

Чудодійні напої, їжа

●    зілля

●    жива/мертва вода

●    молодильні яблука

●    горіхи

Кого рятуємо

●    сестру/брата

●    принцесу/царівну

●    тварин

●    дітей