Питання для підготовки
1. Історія виникнення і розвитку ерготерапії.
2. Поняття здоров'я та хвороба в ерготерапії.
3. Предмет, об'єкт, мета ерготерапії. Області застосування ерготерапії.
4. Основні принципи ерготерапії.
5. Розвиток ерготерапії в різних країнах, сучасні напрямки в ерготерапії.
6. Функції, завдання ерготерапевтів.
7. Педагогічні, психологічні та медичні знання ерготерапевтів.
8. Використання Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ) в роботі ерготерапевта.
9. Визначення поняття функція, структура, активність у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
10. Визначення поняття активність у повсякденному житті, в роботі і продуктивній діяльності, у відпочинку, грі і захопленні у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
11. Визначення поняття чинники навколишнього середовища, особистісні фактори, схема взаємодії між ними у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
12. Домени здоров'я в благополуччі: зір, мова, пам'ять та ін. Домени благополуччя: освіта, зайнятість, оточення. Універсальність благополуччя у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
13. Поняття бар'єри та полегшуючі чинники у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я..
14. Потенційна здатність, реалізація у міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
15. Роль і значення документації у роботі ерготерапевта. Список облікових форм ерготерапевта.
16. Реабілітація в інтересах клієнта, поняття та принципи клієнтоцентрованої терапії, співпраця з клієнтом. Короткострокові та довготрівали цілі ерготерапевтичного втручання.
17. Визначення протипоказань і факторів ризику проведення заходів з ерготерапії.
18. Принципи виконання програми ерготерапевтичного впливу.
19. Психологія осіб з особливими потребами, особливості їх сприйняття та поведінки.
20. Ерготерапевтична оцінка пацієнта, моделі та підходи.
21. Побудова ерготерапевтичного втручання і супроводу.
22. Етапи ерготерапевтичного втручання.
23. Проведення ерготерапевтичних заходів. Правила роботи з пацієнтом.
24. Канадська модель оцінки діяльності (COPM).
25. Оцінка ефективності проведеного ерготерапевтичного втручання. Індекс активного повсякденного життя Бартела. Шкала FIM.
26. Консультативна співпраця ерготерапевта з членами мультидисциплінарної бригади, розробка маршруту спільного ведення пацієнта.
27. Поняття про методи ерготерапевтичної корекції гострого і хронічного стресу, що розвивається при обмеженні функціонування.
28. Роль відчуття безпорадності в розвитку синдрому дезадаптації, ерготерапевтичні методи корекції почуття безпорадності.
29. Типові помилки планування ерготерапевтичних заходів та їх наслідки для пацієнта.
30. Родичі як середовище та інструмент ерготерапевтичного втручання.
31. Роль комунікації в адаптації, реабілітації, абілітації. Форми та засоби комунікації. Технічні засоби комунікації.
32. Роль самообслуговування та незалежності в нормалізації життя пацієнта.
33. 3. Роль мотивації та дезадаптації в ефективності ерготерапії.
34. Оцінка мотиваційного потенціалу, визначення та посилення індивідуальної мотивації.
35. Поняття «людина-завдання-оточення», дефіцит навичок, дефіцит звички.
36. Оцінка когнітивних функцій, критичності пацієнта до свого стану, соціального статусу, професійної орієнтації, улюблених занять, можливих способів комунікації з оточенням.
37. Поняття «людина-завдання-оточення», алгоритми впливу, вибір моделі реабілітаційної, навчальної, розвиваючої або корекційнодефіцитної програми втручання.
38. Рекомендації, щодо підвищення емоційного та психологічного благополуччя пацієнтів та попередження вигорання опікуна.
39. Формування стратегії для зниження ризику падіння та поведінкових проблем, таких як збудження та агресія.
40. Ерготерапевтичне втручання, види, заходи та планування.
41. Види втручань, планування і корекція втручань.
42. Активність у повсякденному житті. Проведення оцінки повсякденних задач, таких як, приймання їжі, одягання, розчісування, особиста гігієна. Ерготерапевтичне втручання, що полегшує самообслуговування.
43. Активність у роботі і продуктивній діяльності. Ерготерапевтичні заходи, що сприяють навичкам продуктивної діяльності. Програма професійної реабилитації. Створення робочого місця.
44. Дозвілля. Навчання навичкам активного відпочинку. Туризм як засіб ерготерапевтичного впливу.
45. Види діяльності та методи ерготерапевтичного впливу: полегшені трудові навантаження, спрямовані на відновлення рухових функцій найбільшого числа м'язів.
46. Види діяльності та методи ерготерапевтичного впливу: завдання, що відновлюють силу м'язів.
47. Види діяльності та методи ерготерапевтичного впливу: завдання, що відновлюють координацію рухів при роботі з дрібними предметами або при виконанні операцій, що вимагають точності роботи рук.
48. Види діяльності та методи ерготерапевтичного впливу: завдання, що сприяють відновленню сенсорної чутливості.
49. Складання індивідуальних програм ерготерапевтичного впливу, що включають позиціонування, адаптивне обладнання та забезпечення інформацією.
50. П'ять груп медико-технічних засобів для компенсації функції в ерготерапії.
51. Пристосування середовища до потреб осіб з особливими потребами. Архітектурно-планувальні пристрої та пристосування.
52. Засоби полегшення самообслуговування.
53. Адаптивне протезно-ортопедичне обладнання для компенсації порушення рухової функції. Вплив технічних засобів на біомеханіку пацієнта.
54. Оцінка обладнання для пересування та сидіння пацієнтів при змінах їх фізичних та когнітивних можливостей.
55. Оцінка можливостей і труднощів пересування у середовищі (будинок, робоче місце, місце відпочинку або дозвілля). Адаптація житлового приміщення до потреб осіб з особливими потребами.
56. Вибір стратегії - пристосування середовища до пацієнта або пристосування пацієнта до середовища, змішані стратегії.
57. Навчання пацієнта вирішенню проблем в повсякденній активності. Профілактика падінь. Супровід пацієнта і контроль за адаптацією.
58. Тактика та консультування ерготерапевтом пацієнта та його родичів, персоналу з догляду перед та після виписки з лікувального закладу.
59. Навчання пацієнта та його родини навичкам, важливим для безпечної техніки переміщення пацієнта. Правила використання адаптивного обладнання.
60. Правила підбору інвалідного візку.
61. Зміни положення, правильне розміщення в ліжку, застосування спеціальних поверхонь для сидіння або лежання або програми для профілактики контрактур.
62. Засоби ерготерапевтичного впливу щодо відновлення функції руху.
63. Засоби ерготерапевтичного впливу щодо відновлення сили м'язів.
64. Засоби ерготерапевтичного впливу щодо відновлення функції координації руху.
65. Особливості складання програми ерготерапевтичного втручання для осіб що перенесли інсульт.
66. Особливості складання програми ерготерапевтичного втручання для дітей з ДЦП у педіатричній практиці.
67. Особливості складання програми ерготерапевтичного втручання для осіб геріатричного профілю. Технології підтримки соціокультурної активності літніх людей.
68. Методика побудови програми ерготерапевтичного втручання для хворих на ревматоїдний артрит.