Південноукраїнський ...

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КУРСУ (2 год.)

План:

1.            Формування модерної української нації: регіональний вимір.

2.            Краєзнавство та історична регіоналістика в контексті національної історії (південноукраїнський аспект).

3.            Історіографія проблеми.

 

1.Формування модерної української нації: регіональний вимір.  Прослідкуйте еволюцію поняття "нація". Охарактеризуйте термінологічні проблеми поняття "українська нація". Порівняйте модерністський та примордіалістський підходи у питанні генези націй. Охарактеризуйте концепції формування української нації, складені О. Оглоблиним, І. Лисяком-Рудницьким, Я. Грицаком та іншими дослідниками. Охарактеризуйте місце регіонального фактору в процесі українського націотворення.

2.Краєзнавство і історична регіоналістика в контексті національної історії (південноукраїнський аспект). Порівняйте сферу наукових інтересів краєзнавства та історичної регіоналістики. Обґрунтуйте, що краєзнавство, регіоналістика і національна історія можуть сприйматися як різні рівні узагальнень про один об’єкт – країну. Охарактеризуйте основні критерії, які виділяють дослідники для визначення історичних регіонів України. Назвіть територіальні кордони Півдня України як історико-географічного регіону.

3.Історіографія проблеми. Проаналізуйте етапи історіографічного процесу та основні тенденції у дослідженні теми. Охарактеризуйте вклад М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, Д. Багалія, Н. Полонської-Василенко, М. Грушевського в дослідження історії південноукраїнського регіону. Доведіть, що вітчизняна історіографія розвивалася в гострій боротьбі з російською офіційною наукою, яка не визнавала український характер регіону. Висвітліть основні здобутки сучасних істориків у дослідженні процесу українського націотворення (на прикладі південноукраїнського регіону).

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

3.     Турченко Г.Ф. Історична регіоналістика і краєзнавство в контексті національної історії (Південноукраїнський аспект) // Краєзнавство. Науковий журнал. – 2006. – № 1–4. – С. 50–58.

Додаткова:

1.     Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 516 с.

2.     Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999. – 351 с.

3.     Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст. – К.: Основи, 1997. – 432 с.

4.     Націоналізм. Антологія / О. Проценко та ін.; Наукове товариство ім. В’ячеслава Липинського. – К.: Смолоскип, 2000. 

5.     Оглоблин О. Проблема схеми історії України 19–20 століття (до 1917 року) // Студії з історії України: Статті і джерельні дослідження / Українське історичне товариство, Українська вільна Академія наук у США. – Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1995. – С. 43–54.

6.     Сміт Ентоні Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з англійської. – К.: "К.І.С.", 2004. – 170 с.

7.     Тронько П.Т. Національне краєзнавство незалежної України: досвід та перспективи // Краєзнавство. Науковий журнал. – 2006. – № 1–4. – С. 7–11.

8.     Турченко Г.Ф. Вітчизняна регіоналістика і проблеми вивчення історії Південної України // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Прем’єр, 2004. – Вип. 13. – С. 48–55.

9.     Турченко Г.Ф. Південна Україна в контексті формування модерної української нації (ХІХ – початок 20-х рр. ХХ ст.): історіографічний аспект // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – Вип. ХХ. – С. 383–393.

10.                       Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 304 с.

11.                       Швидько Г.К. М.С. Грушевський і репресований збірник "Полуднева Україна" // Український історик. – 1991–1992. – Ч. 110–115. – Т. 28–29. – С. 69.

12.                       Шпорлюк Р. Імперія і нації. З історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі. – К.: Дух і Літера, 2000. – 354 с.

 

 

Тема 2.  СТАНОВЛЕННЯ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.) (2 год.).

План:

1.     "Проект Новоросія": політика царського уряду щодо південноукраїнського регіону (ХVІІІ – ХІХ ст.).

2.     Становлення південного регіону як частини української етнічної території.

3.     Специфіка аграрного устрою та промислового розвитку регіону.

4.     Особливості Півдня України як історичного регіону.

 

1. "Проект Новоросія": політика царського уряду щодо південноукраїнського регіону (ХVІІІ – ХІХ ст.). При розгляді цього питання слід охарактеризувати політику царського уряду щодо південного регіону після ліквідації Запорозької Січі і остаточного включення до складу Російської імперії. Необхідно проаналізувати плани царизму спрямовані на інтеграцію Півдня України – Новоросії до складу імперії. Доведіть, що політика російського уряду проводилась в напрямку інтеграції регіону в адміністративну структуру, соціально-економічний і політичний організм імперії, формування у регіоні прийнятного для імперії етнічного складу, розгортання тут асиміляційних процесів.

2. Становлення південного регіону як частини української етнічної території. При розгляді цього питання слід показати крах інтеграційних заходів імперського уряду у південноукраїнському регіоні. Необхідно проаналізувати етнічний склад населення регіону, в якому переважало українське населення й довести, що асиміляційна політика мала тут обмежений успіх. Слід також розкрити соціально-економічні, національно-культурні і політичні підстави українського націотворення, що сформувалися у південноукраїнському регіоні протягом ХІХ ст.

3. Специфіка аграрного устрою та промислового розвитку регіону. Необхідно проаналізувати особливості аграрного та промислового розвитку регіону; показати, що напередодні Першої світової війни Південь перетворився в найрозвинутіший регіон України, вугільно-металургійну базу всієї Російської імперії, район високопродуктивного сільського господарства, тісно пов’язаний не лише з загальноросійським, а й європейськими ринками. Необхідно зосередити увагу на тому, що Південь перетворився в органічну частину національно-територіального комплексу України і відіграв вирішальну роль у формуванні українського товарного ринку.

4. Особливості Півдня України як історичного регіону. Надаючи характеристику Півдня України як історичного регіону не слід протиставляти його іншим регіонам. Слід пам’ятати, що кожен історичний регіон України відзначається своїми яскравими особливостями, які у поєднанні створюють її неповторний образ – єдиний у своїй різноманітності. Характеризуючи особливості південноукраїнського регіону у ХІХ – на початку ХХ ст. слід вказати на його вигідне географічне та стратегічне розташування, потужний економічний потенціал, унікальні сільськогосподарські можливості, надзвичайно інтенсивну торговельно-посередницьку діяльність у регіоні. Доведіть, що Південь України маючи прикордонний характер, займав особливе місце в реалізації стратегічних планів Росії. Необхідно визначити роль Півдня України в українському націотворенні, яка визначалася як його розвинутою економікою, що відіграла вирішальну роль в формуванні загальноукраїнського товарного ринку, так і національно-культурним, політичним, соціальним і геополітичним факторами.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Г.Ф. Південь України як історичний регіон // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т. 12. – С. 368–377.

3.     Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

Додаткова:

1.            Бикова Т. Політичне та соціально-економічне становище в Криму (від середини ХVІІІ ст. до 1917 р.) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – Вип. VІ. – С. 13–40.

2.            Бойко Я.В. Заселение Южной Украины 1860–1890 гг. – Черкассы: "Сіяч", 1993. – 256 с.

3.            Ващенко В.П. Роль Півдня України в процесі інтеграції економіки українських земель в дореформений період // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 2002. – Вип. 12. – С. 155–163.

4.            Грушевський М.С. Орієнтація Чорноморська // На порозі Нової України: Гадки і мрії (Репринтне видання 1918 р.). – К.: Наукова думка, 1991. – С. 16–19.

5.            Грушевський М.С. Степ і море в історії України // Український історик. – 1991–1992. – Ч. 110–115. – Т. 28–29. – С. 54–68.

6.            Лаврів П.І. Історія Південно-Східної України. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1996. – 205 с.

7.            Михненко А.М. Історія Донецького басейну другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: Монографія. – Київ, Донецьк: ТОВ "Юго-Восток Лтд", 2003. – 440 с.

8.            Пірко В. Заселення степової України в ХVІ – ХVІІІ ст. / Донецький державний університет. Донецьке відділення Наукового товариства ім. Т. Шевченка. – Донецьк, 1998. – 124 с.

9.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

10.       Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 304 с.

 

 

Тема 3.  ПІВДЕННА УКРАЇНА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ МОДЕРНОГО НАЦІОТВОРЕННЯ (ХІХ ст. – 1914 р.) (4 год.)

План:

Заняття 1.

1. Особливості модернізації південноукраїнського регіону.

2. Українці й модернізація регіону.

3. Формування національної свідомості.

Заняття 2.

4.Діяльність українського національного руху у регіоні.

5.Національно-визвольні рухи у південноукраїнському регіоні.

6.Регіональні політичні тенденції у південноукраїнському регіоні.

 

1. Особливості модернізації південноукраїнського регіону. При підготовці питання слід розкрити суть поняття "модернізація", "соціальна мобілізація". Охарактеризуйте особливості модернізаційних змін у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте процеси розкладу патріархального селянства, зміну соціальної структури, появу нових соціальних верств, характерних для індустріального суспільства тощо. Потрібно описати життєві стандарти населення Півдня України в ХІХ – на початку ХХ ст.: рівень заробітної плати, житлові умови, побут, рівень освіти та медичного обслуговування населення. Слід звернути увагу на те, що в умовах модернізації поглиблюються процеси економічної консолідації українських регіонів, формується "український національно-територіальний масив".

2. Українці й модернізація регіону. При підготовці питання слід визначити наскільки глибоко в умовах мультинаціонального середовища Півдня України модернізаційні процеси охопили українську більшість населення. Потрібно охарактеризувати національний склад населення міст південноукраїнського регіону й визначити причини мінімальної участі українців в урбанізації Півдня. Визначте причини відставання української більшості на шляху модернізації від росіян, євреїв, греків та представників інших національних меншин регіону.

3.Формування національної свідомості. Охарактеризуйте формування національної свідомості у південноукраїнському регіоні на початковому етапі модерного націотворення. Проаналізуйте співвідношення національної та регіональної ідентичності населення регіону.

4. Діяльність українського національного руху у регіоні. Охарактеризуйте діяльність українських національних партій автономістського та самостійницького спрямування у південноукраїнського регіону на початку ХХ ст. Охарактеризуйте місце Півдня України в програмних документах та пропагандистських матеріалах українських партій. Проілюструйте фактами діяльність "Просвіт" та інших українських культурно-просвітницьких товариств у регіоні та охарактеризуйте її вплив на формування національної ідентичності населення регіону. Потрібно описати громадську діяльність української інтелігенції у регіоні. Дайте оцінку розмаху українського національного руху у регіоні.

5. Національно-визвольні рухи у південноукраїнському регіоні. Охарактеризуйте діяльність загальноросійських партій та громадських організацій у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте діяльність організацій національних меншин.

6. Регіональні політичні тенденції у південноукраїнському регіоні. Охарактеризуйте регіональні (територіальні) тенденції у регіоні, які формували тут регіональні ідентичності, що перебували у складних стосунках як з російським центром, так і з українською національною ідентичністю, нерідко вступаючи з ними в конфлікт.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

Додаткова:

1.            Євселевський Л.І., Фарина С.Я. "Просвіта" в Наддніпрянській Україні: Історичний нарис. – К.: Всеукр. т-во "Просвіта" ім. Т. Шевченка, 1993. – 128 с.

2.            Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння. 1870–1990-ті роки. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2002. – 510 с.

3.            Мисечко А.І. "Українська хата в Одесі" // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 1998. – Вип. 7. – С. 95–100.

4.            Михненко А.М. Історія Донецького басейну другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: Монографія. – Київ, Донецьк: ТОВ "Юго-Восток Лтд", 2003. – 440 с.

5.            "Просвіта": історія та сучасність (1868–1998): Зб. матеріалів та документів / Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. – К.: Просвіта, Веселка, 1998. – 486 с.

6.            Турченко Г.Ф. Національні і територіальні тенденції в Україні напередодні Першої світової війни // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – Вип. ХV. – С. 53–70.

7.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

8.            Турченко Г.Ф. Соціальний потенціал українського державотворення напередодні Першої світової війни // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – Вип. ХІV. – С. 72–97.

9.            Чорний Д. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 304 с.

10.       Швидько Г.К. Н.М. Дорошенко і "Просвіти" на Катеринославщині // Вісник Дніпропетровського університету. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип. 10. Історія та археологія. – С. 190–196.

 

 

Тема 4.  ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

План:

Заняття 1.

1. Місце Південної України у планах Антанти і Троїстого союзу.

2. Світова війна і модернізаційні процеси на Півдні.

3. Етносоціальні зміни у населенні краю.

Заняття 2.

4.Наростання соціальної напруги.

5.Громадсько-політичне життя у південноукраїнському регіоні.

 

1. Місце Південної України у планах Антанти і Троїстого союзу. Порівняйте позицію державного керівництва Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії та Туреччини щодо "українського питання". Слід розкрити місце Півдня України в зовнішній політиці держав-учасниць війни. Зупиніться на аналізі підготовки та причин відмови від реалізації проектів СВУ у південноукраїнському регіоні.

2. Світова війна і модернізаційні процеси на Півдні. Доведіть, що незважаючи на людські і матеріальні втрати, війна не зупинила процеси українського націотворення. Проаналізуйте вплив війни на прискорення модернізаційних змін у регіоні і формування національної ідентичності. Наведіть приклади, що ілюструють процеси осучаснення норм і стандартів життя, подолання патріархальщини, зміни в колективній психології селян, впровадження нових виробничих технологій у регіоні в воєнні роки. Доведіть, що війна сприяла продовженню процесу формування національної ідентичності в регіоні.

3. Етносоціальні зміни у населенні краю. Охаракризуйте зміни, що відбулися у воєнні роки у етнонаціональному і соціальному складі регіону. Проаналізуйте як війна впливала на процеси "соціальної мобілізації" південноукраїнського населення. Слід визначити причини та наслідки обмежувальних законів царського уряду щодо німецької, болгарської, турецької, татарської та ін. національних меншин, що проживали на території південноукраїнського регіону. Проаналізуйте наслідки, спричинені появою нових масових категорій населення (біженців та військовополонених) у регіоні.

4. Наростання соціальної напруги. Охарактеризуйте масштаби поширення робітничого та селянського рухів у регіоні. Доведіть, що розмах цих рухів на Півдні України був меншим у порівнянні з іншими українськими регіонами.

5. Громадсько-політичне життя у південноукраїнському регіоні. Слід визначити особливості громадсько-політичного життя у південноукраїнському регіоні в 1914–1917 рр. Охарактеризуйте діяльність "Просвіт", українських політичних партій та організацій автономістського та самостійницького напрямку в воєнні роки.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.            Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.            Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

Додаткова:

1.            Лазанська Т.І. Німці-виселенці українських губерній у роки Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Інститут історії України НАН України, 2002. – Вип. ІV. – С. 84–110.

2.            Перепадя В.В. Українсько-німецькі відносини в 1914–1920 рр.: соціоісторичний аналіз. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. – 144 с.

3.            Реєнт О.П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна. – К.: Генеза, 2004. – 480 с.

4.            Рубель В. Історія… – Запоріжжя: РА "Тандем-У", 2003. – 132 с.

5.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

6.            Турченко Г. Південноукраїнський фактор у Першій світовій війні // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. ХVІІ. – С. 54–81.

7.            Шевченко С.І. Становище німців на Єлисаветградщині у 1915–1917 роках // Вопросы германской истории: Сб. науч. ст. / Днепропетровский государственный университет. – Днепропетровск, 2000. – С. 127–135.

 

 

Тема 5.  ПІВДЕННА УКРАЇНА ЗА ДОБИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (березень 1917 – січень 1918 рр.): ПРОЦЕСИ НАЦІОТВОРЕННЯ

План:

Заняття 1.

1.Поширення Української революції на Південь і розгортання націотворення.

2.Політика Тимчасового уряду щодо Півдня України.

3. Національна консолідація українського населення регіону.

Заняття 2.

4.Боротьба між УНР і Радянською Росією за контроль над Півднем.

5. Більшовицька спроба дезінтеграції України.

6.Донецько-Криворізька республіка, Одеська радянська республіка, Радянська республіка Таврида: особливості створення та причини падіння.

 

1. Поширення Української революції на Південь і розгортання націотворення. Охарактеризуйте ситуацію, що склалася у південноукраїнському регіоні з початком Української революції. Проілюструйте процеси "національної мобілізації" та національно-культурного відродження у регіоні. Простежте як в 1917 р. відбувалося залучення до політики під національними гаслами широких мас сільського та міського населення, формування нової політичної еліти і інтенсивна інтеграція Півдня в єдиному національно-територіальному комплексу України.

2. Політика Тимчасового уряду щодо Півдня. Спираючись на історичні джерела охарактеризуйте політику Тимчасового уряду, який намагався відірвати південний регіон (Новоросію) від України і залишити у складі Російської держави.

3.Національна консолідація українського населення регіону. Охарактеризуйте реакцію населення Півдня на антиукраїнську політику Тимчасового уряду. Проілюструйте процеси національної консолідації українців регіону.

4. Боротьба між УНР і Радянською Росією за контроль над Півднем. Охарактеризуйте курс більшовиків на дезінтеграцію України, розчленування її на окремі адміністративні одиниці, підпорядкування Півдня України більшовицькому російському центру. З’ясуйте чи були більшовики послідовниками Тимчасового уряду у національному питанні.

5. Більшовицька спроба дезінтеграції України. Охарактеризуйте політику більшовиків спрямовану на дезінтеграцію України, утворення у південноукраїнському регіоні автономних радянських республік, підпорядкованих російському центру.

6. Донецько-Криворізька республіка, Одеська радянська республіка, Радянська республіка Таврида: особливості створення та причини падіння. Доведіть, що ці штучні утворення (Донецько-Криворізьку республіку, Одеську радянську республіку, Радянську республіку Таврида) Ленін і його оточення намагалися використати для збереження своєї влади над регіоном. Проаналізуйте систему органів влади та управління цими штучними утвореннями. Назвіть причини провалу більшовицького експерименту з радянськими республіками в регіоні.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.            Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.            Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Бикова Т. Суспільно-політичні процеси у Криму в 1917 р. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К., 2004. – Вип. 10. – С. 60–81.

2.            Вінцковський Т.С. Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917 – квітень 1918 рр.). – Дрогобич: Б.в., 2002. – 169 с.

3.            Гвоздик В.С. Формування партійно-політичних сил на Півдні України (березень – серпень 1917 р.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. ХVІІІ. – С. 102–117.

4.            Грицак Я. Українська революція: нові інтерпретації // Україна модерна / За редакцією В. Верстюка, Я. Грицака, Л. Зашкільняка, В. Кравченка, М. Крикуна. – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного університету імені Івана Франка, 1999. – С. 254–269.

5.            Іванець А.В. Українізація сухопутних військових частин у Криму (1917 р.) // Український історичний журнал. – 2001. – № 1. – С. 53–62.

6.            Капелюшний В. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.): Монографія. – К.: ТОВ "Олан", 2003. – 608 с.

7.            Курас І.Ф., Солдатенко В.Ф. Ілюзія й практика національного нігілізму: погляд із сьогодення на Донецько-Криворізьку республіку // Пам’ять століть. – 2000. – № 6. – С. 60–77.

8.            Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2-х т. – К.: Наукова думка, 1996. – Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. – 589 с.

9.            Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року: Документи і матеріали / В.Ф. Верстюк та ін. (упоряд.); Інститут історії України НАН України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління, Дослідний інститут сучасної української історії (Філадельфія) – К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2003. – 1022 с.

10.       Хміль І.В. Вплив ІІІ Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // Український історичний журнал. – 2004. – № 2. – С. 3–15.

 

Тема 6.  ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ В ОСТАННІЙ ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (лютий – квітень 1918 р.)

План:

1.            Південь України в останній період Центральної Ради (лютий – квітень 1918 р.). Роль окупаційної адміністрації.

2.            Похід Болбочана на Крим. Спроба включення Криму до складу незалежної УНР.

3.            Курс на впровадження нового адміністративно-територіального поділу України.

4.            Національний рух кримських татар і німецькомовної меншини.

 

1. Південь України в останній період Центральної Ради (лютий – квітень 1918 р.). Роль окупаційної адміністрації. Покажіть як відбулося відновлення контролю Центральної Ради над Україною, у тому числі і над її південними губерніями. Охарактеризуйте зміни в структурі місцевих органів влади у південноукраїнському регіоні. Охарактеризуйте роль окупаційної адміністрації в її розбудові. Визначте мету та обставини створення нового органу влади – Головного Крайового Комісаріату Херсонської, Катеринославської та Таврійської губерній.

2. Похід Болбочана на Крим. Спроба включення Криму до складу незалежної УНР. Охарактеризуйте умови Брестського договору, за якими війська Німеччини і Австро-Угорщини повинні були підтримати армію УНР у боротьбі з більшовиками. Опишіть участь німецьких і австрійських військ у відновленні контролю Центральної Ради над південноукраїнськими губерніями. Охарактеризуйте військову операцію армії УНР (Запорізького корпусу) по звільненню Півдня України. Опишіть наступ українських військ полковника В.Сікевича на Донбас та полковника Болбочана на Крим. Зверніть увагу на те, що Крим весною 1918 р. міг бути включений до складу України, причому без допомоги німецьких військ.

3. Курс на впровадження нового адміністративно-територіального поділу України. Розкрийте суть адміністративно-територіальної реформи (березень 1918 р.), розробленої Центральною Радою з метою гармонізації відносин земель, у тому числі південноукраїнських, з новим київським центром, і ліквідації наслідків російського централізаторського управління. 

4. Національний рух кримських татар і німецькомовної меншини. Охарактеризуйте особливості національного руху кримських татар і німецькомовної меншини у південноукраїнському регіоні, що були спрямовані проти українського суверенітету над регіоном і мали сепаратистський характер.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.     Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Брицький П., Юрійчук Є. Шаблонний стереотип в історії. Штрихи до портрета командувача Лівобережного фронту УНР полковника Петра Болбочана // Пам’ять століть. – 2004. – № 5. – С. 30–71.

2.            Гвоздик В.С. Участь українського селянства Півдня України у політичній боротьбі (березень 1917 – квітень 1918 рр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – Вип. ХІХ. – С. 152–160.

3.            Конституційні акти України 1917–1920. Невідомі конституції України. – К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. – 269 с.

4.            Пархоменко В.А. Українські національні формування на Миколаївщині у 1917–1918 рр. // Наукові праці. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998. – Т. І: Історичні науки. – С. 44–48.

5.            Сідак В., Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. – К.: Темпора, 2004. – 414 с.

6.            Турченко Г.Ф. Південноукраїнський регіон в останній період Центральної Ради (лютий – квітень 1918 р.) // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. 12. – С. 41–47.

7.            Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2-х т. – К.: Наукова думка, 1997. – Т. 2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – 422 с.

8.            Юрченко О. Українсько-російські стосунки після 1917 р. в правовому аспекті. – Мюнхен: Б.в., 1971. – 402 с.

 

 

Тема 7.  ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ П. СКОРОПАДСЬКОГО

План:

Заняття 1.

1.Інтеграційна політика гетьманського режиму на Півдні України.

2. Українізація державного апарату в регіоні

3. Здобутки в царині культури.

Заняття 2.

4.Вплив українських військових на політичне та культурне життя південноукраїнського регіону в умовах Гетьманату П Скоропадського.

5.Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього Півдня України.

6.Німецькомовна національна меншина Півдня і кримськотатарський національний рух у 1918 р.

 

1. Інтеграційна політика гетьманського режиму на Півдні України. Проілюструйте фактами процес інтеграції Півдня України в Українську Державу в умовах Гетьманату П. Скоропадського. Доведіть, що історичним фактом стала політична переорієнтація південноукраїнського регіону на столицю України – Київ. Доведіть, що одним із досягнень Гетьманату було об’єднання українських земель (у тому числі Півдня України) у межах єдиної Української Держави.

2. Українізація державного апарату в регіоні. Охарактеризуйте основні напрямки цілеспрямованої державної політики українізації у регіоні. Проаналізуйте наслідки інтеграції в державні структури регіону представників національної інтелігенції.

3. Здобутки в царині культури. Охарактеризуйте позитивні зрушення, що відбулися в умовах Гетьманату в освітньо-культурній сфері Південної України. Проаналізуйте основні чинники, що дозволили уряду Української Держави поліпшити фінансування культурної галузі та реалізувати ряд проектів, розроблених ще в період Центральної Ради.

4.Вплив українських військових на політичне та культурне життя південноукраїнського регіону в умовах Гетьманату П Скоропадського. Проаналізуйте внесок в освітньо-культурну та політичну сферу Південної України Українських січових стрільців на чолі з В.Габсбургом та військовиків Запорізького корпусу. Доведіть, що їх патріотична діяльність сприяла поширенню української національної свідомості в краї.

 5. Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього Півдня України. Охарактеризуйте опозицію, що протистояла гетьманському режиму у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте її погляди на майбутнє України в цілому та її південноукраїнського регіону зокрема. Проаналізуйте як політична боротьба в умовах Гетьманату впливала на процеси українського націотворення (на прикладі південноукраїнського регіону).

6. Німецькомовна національна меншина Півдня і кримськотатарський національний рух у 1918 р. Охарактеризуйте національний рух кримських татар і німецькомовної меншини у південноукраїнському регіоні в умовах Гетьманату П. Скоропадського. Проаналізуйте комплекс зовнішньополітичних і внутрішньополітичних факторів, що зірвали сепаратистські плани по створенню в Таврії та Криму державних анклавів цих національних меншин.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.     Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Горбуров Є.Г., Котляр Ю.В., Шитюк М.М. Повстансько-партизанський рух на Півдні України 1917–1944 рр. – Херсон: ОЛДІ–ПЛЮС, 2003. – 340 с.

2.            Грациози А. Большевики и крестьяне на Украине, 1918–1919 годы. – М.: АИРО–ХХ, 1997. – 200 с.

3.            Захарченко П. Селянська війна в Україні: рік 1918 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка, Національна академія внутрішніх справ. – К.: ЗАТ "Нічлава", 1997. – 188 с.

4.            Котляр Ю.В. Повстанство. Селянський рух на Півдні України: 1917–1925. – Миколаїв; Одеса: ТОВ ВіД, 2003. – 200 с.

5.            Пархоменко В.А. Українські військові формування П. Скоропадського на Півдні України у 1918 р. // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). – К.: Рідний край, 1999. – Вип. 7. – С. 98–102.

6.            Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 / Національна Академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Інститут східноєвропейських досліджень НАН України, Східноєвропейський дослідний інститут ім. В.К. Липинського. – Київ; Філадельфія, 1995. – 493 с.

7.            Терещенко Ю.І., Осташко Т.С. Український патріот з династії Габсбургів / Інститут історії України НАН України; Київський державний лінгвістичний університет; Кафедра історії України. – К., 1999. – 166 с.

8.            Турченко Г.Ф. Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього Півдня України // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 19. – С. 10–16.

9.            Турченко Г.Ф. Південний регіон у складі Української Держави П. Скоропадського // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Історія, економіка, філософія". – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Вип. 9 / Гол. ред. Ю.І. Терещенко. – С. 49–63.

 

 

Тема 8.  ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР

План:

1.            Антигетьманське повстання в контексті українського націотворення.

2.            Встановлення влади Директорії в південному Правобережжі.

3.            Боротьба за південне Лівобережжя і Крим.

 

1.Антигетьманське повстання в контексті українського націотворення. Доведіть, що події в регіоні в цей період розвивались у руслі загальноукраїнських тенденцій. Проілюструйте як після гетьманської грамоти про федерацію з небільшовицькою Росією почалося масове антигетьманське повстання під гаслами відновлення УНР, яке з центру держави швидко поширилось на весь південний регіон. Доведіть, що антигетьманське повстання було важливим стимулюючим фактором формування модерної української нації у регіоні. Доведіть, що процес націотворення в умовах Директорії охопив весь Південь України, а українська ідея перетворювалась у домінуючу в регіоні.

2.Встановлення влади Директорії в південному Правобережжі. Охарактеризуйте особливості встановлення влади Директорії на правобережній території регіону. Доведіть, що влада українського республіканського режиму була тут встановлена за активної участі місцевого населення. Доведіть, що білогвардійські частини, які були сформовані у регіоні в останній період існування Гетьманату, без зовнішньої допомоги не мали жодних шансів закріпитися в регіоні. Проілюструйте як портові міста (Одеса, Миколаїв, Херсон) та вузька прибережна смуга потрапили під контроль військ Антанти.

3.Боротьба за південне Лівобережжя і Крим. Доведіть, що у лівобережній частині Півдня процес формування національної свідомості населення регіону й утвердження його української ідентичності, на відміну від правобережної частини, проявився дещо слабше. Адже українській владі тут протистояли сильні конкуренти республіканського режиму - махновський рух та місцеві більшовики. Крім цього у регіоні діяли також російські білогвардійські формування. Доведіть, що південно-східна частина України вже наприкінці 1918 – на початку 1919 рр. стала перетворюватися в один із важливих ареалів російської громадянської війни, до якої втягувалося місцеве населення.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.            Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.            Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Горбуров Є.Г., Котляр Ю.В., Шитюк М.М. Повстансько-партизанський рух на Півдні України 1917–1944 рр. – Херсон: ОЛДІ–ПЛЮС, 2003. – 340 с.

2.            Грациози А. Большевики и крестьяне на Украине, 1918–1919 годы. – М.: АИРО–ХХ, 1997. – 200 с.

3.            Захарченко П. Селянська війна в Україні: рік 1918 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка, Національна академія внутрішніх справ. – К.: ЗАТ "Нічлава", 1997. – 188 с.

4.            Котляр Ю.В. Повстанство. Селянський рух на Півдні України: 1917–1925. – Миколаїв; Одеса: ТОВ ВіД, 2003. – 200 с.

5.            Мазепа І. Україна в огні і бурі революції. 1917–1921. – Б.м.: Прометей, 1950-1951. – Ч. І. – 210 с.; Ч. ІІ. – 245 с.; Ч. ІІІ. – 223 с.

6.            Турченко Г.Ф. Південна Україна в період Директорії Української Народної Республіки // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – Вип. ХІХ. – С. 174–188.

7.            Шкляєв І.М. Розподіл сфер впливу в Одесі: інтервенти, Директорія, Добровольча армія (історико-краєзнавчий аспект) // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 2001. – Вип. 11. – С. 65–70.

8.            Яблонський В.М. Від влади п’ятьох до диктатури одного: Історико-політичний аналіз Директорії УНР. – К.: Альтерпрес, 2001. – 160 с.

 

 

Тема 9.  ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНИ (1917–1918 рр.)

План:

1.      Соробницький курс українських урядів (1917–1919 рр.).

2.      Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією.

3.      Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.).

4.      Політика країн Антанти щодо державності України.

 

1. Соборницький курс українських урядів (1917–1919 рр.). Охарактеризуйте соборницький курс Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського та Директорії УНР. Доведіть, що важливу роль у закріпленні південного регіону як невід’ємної частини України відіграла зовнішня політика українських урядів, спрямована на послідовний захист національних інтересів України. Доведіть, що міжнародна спільнота, принаймні держави німецько-австрійського блоку, і ті нейтральні країни, що схилялися до визнання Української держави, сприймали її в сукупності всіх історичних регіонів, у тому числі південноукраїнського.

2. Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією. Доведіть, що соборницький напрямок курсу українських урядів особливо рельєфно проявився під час переговорів з РСФРР і Румунією. Опишіть перебіг переговорів Української держави з Радянською Росією, яка по-суті відмовлялась визнати незалежність України та Румунією, яка сприймала Українську державу як цілком незалежну й обмежувала свої претензії Бессарабією.

3. Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.). Охарактеризуйте зусилля української дипломатії по вирішенню "кримського" питання. Проаналізуйте дії уряду П.Скоропадського, спрямовані на входження Криму до складу Української держави. Слід мати на увазі, що коли українська влада претендувала на територію Криму, вона була впевнена, що має на це більше прав, ніж будь-яка інша держава (Росія чи Туреччина), чи навіть кримськотатарська національна меншина півострова, якій українським урядом пропонувалась територіальна автономія.

4.Політика країн Антанти щодо державності України. Опишіть перебіг переговорів між українськими урядами і країнами Антанти. Охарактеризуйте позицію Антанти в особі її представників на Півдні України – французів, наприкінці 1918 р. щодо Директорії УНР. Обґрунтуйте, що дипломати Антанти виходили з необхідності відновлення Російської держави, яка б залишилася в майбутньому союзницею Франції та сильною противагою Німеччині на Сході. Доведіть, що складні переговори, які продовжувалися протягом усього терміну перебування французів в Одесі, поступово еволюціонували в напрямку зближення позицій сторін і визнання французами УНР.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.            Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.            Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.

2.            Держалюк М.С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917–1922 роках. – К.: Оріяни, 1998. – 240 с.

3.            Дорошенко Д. Історія України 1917–1923. – Т. І. – Ужгород, 1932 (Нью-Йорк: Видавнича Корпорація Булава, 1954). – 437 с.; Т. ІІ: Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К.: Темпора, 2002. – 352 с.

4.            Курас І.Ф., Солдатенко В.Ф. Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні (1917–1920 рр.) / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2001. – 246 с.

5.            Лупандін О.І. Питання про кримську автономію в 1918 р. // Український історичний журнал. – 1996. – № 1. – С. 68–75.

6.            Матвієнко В. Скориставшись нерішучістю Києва. Бессарабське питання у зовнішній політиці Української Народної Республіки // Політика і час. – 2002. – № 7. – С. 75–86.

7.            Перепадя В.В. Кримська проблема в 1917–1918 рр. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХХ століття. – Запоріжжя: РА "Тандем-У", 1998. – Вип. 1. – С. 128–139.

8.            Перепадя В.В. Українсько-німецькі відносини в 1914–1920 рр.: соціоісторичний аналіз. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. – 144 с.

9.            Реєнт О.П. Україна соборна. Наукові розвідки і рецензії. – К.: Генеза, 2006. – 156 с.

10.       Турченко Г.Ф. Міжнародні аспекти інтеграції території південних губерній до складу України в 1918 р. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – Вип. ХVІІІ. – С. 123–141.

 

 

Тема 10.  ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ І ПРОВАЛ РАДЯНСЬКИХ ПЛАНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1919 р.

План:

Заняття 1.

1.Зовнішньополітичний курс Радянської Росії на продовження європейської революції.

2.Радянська Росія й Угорська революція.

3.Спроби воєнної інтервенції в Румунію та Угорщину.

Заняття 2.

4.Повстання Григоріїва і зрив революційного походу на Захід.

5.Зміна воєнно-стратегічної обстановки на Півдні України і падіння Радянської Угорщини.

 

1. Зовнішньополітичний курс Радянської Росії на продовження європейської революції. Проаналізуйте праці Леніна, в яких обґрунтовується перспектива соціалістичних революцій і встановлення радянської влади в Європі. Охарактеризуйте ленінську концепцію пролетарських революційних воєн як одного з засобів (за допомоги Червоної Армії) стимулювання світової революції й поширення її за межі власної держави. Слід мати на увазі, що розробка питання "революційної війни" пройшла певну еволюцію - від абстрактної дожовтневої формули "розширення базису революції" до створення стрункої, логічної, завершеної схеми-стратегії "червоної інтервенції" і "радянізації" окупованої території.

2. Радянська Росія й Угорська революція. Опишіть історію встановлення радянської влади в Угорщині та Чехословаччині. Охарактеризуйте реформи по "радянізації" названих держав та порівняйте їх з подібними реформами, проведеними в Радянській Росії та Україні. Охарактеризуйте зв’язки між партійним керівництвом Радянської Росії та Радянської Угорщини.

3. Спроби воєнної інтервенції в Румунію та Угорщину. Поясніть чим був спричинений наступ 1-ї Української радянської армії на Захід - до кордонів Галичини і Румунії. Визначте вплив воєнно-стратегічної обстановки на Півдні України навесні - влітку 1919 р. на зовнішньополітичний курс Радянської Росії.

4. Повстання Григоріїва і зрив революційного походу на Захід. Проаналізуйте причини, територію поширення та зовнішньополітичні наслідки повстання Григоріїва. Доведіть, що південноукраїнське селянство, яке виявило стійкі антибільшовицькі настрої у 1919 р. зупинило поширення більшовизму на Центральну Європу і сприяло його краху в Україні.

5. Зміна воєнно-стратегічної обстановки на Півдні України і падіння Радянської Угорщини. Доведіть фактами, що широкомасштабні антибільшовицькі виступи селянства Південної України поставили під сумнів розрахунки більшовиків, які передбачали одночасне поширення комуністичної революції в Європі та допомогу Південному фронту, де велися бої з денікінцями. Визначте причини краху більшовицьких планів революційного походу на Захід і поширення революції в європейських країнах у 1919 р.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.     Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.     Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.     Турченко Г.Ф. Південь України і радянські плани європейської революції (перша половина 1919 р.) // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Вип. 10. – С. 42–53.

Додаткова:

1.     Великий Октябрь и Венгерская Советская республика. – М.: Наука, 1983. –140 с.

2.     Горак В. Повстанець чи бандит? Трагедія отамана Григор’єва // Вітчизна. – 1992. – № 11. – С. 124–132.

3.     Горак В. Повстанці отамана Григор’єва (серпень 1918 – серпень 1919 рр.): Історичне дослідження. – Фастів: Поліграфіст, 1998. – 224 с.

4.     Котляр Ю.В. Повстанство. Селянський рух на Півдні України: 1917–1925. – Миколаїв; Одеса: ТОВ ВіД, 2003. – 200 с.

5.     Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). – К.: Основи, 1996. – 396 с.

6.     Куренышев А.А. "Революционная война" и крестьянство // Отечественная история. – 2001. – № 6. – С. 33–46.

7.     Мазепа І. Україна в огні і бурі революції. 1917–1921. – Ч. 1. – (Б. м.): Прометей, 1950. – 210 с.

8.     Резолюція сьомого екстреного з’їзду РКП(б) "Про війну і мир" // КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. 1898–1970. – Т. 2.1917–1924. – К.: Видавництво політичної літератури України, 1979. – С. 26-27.

 

 

Тема 11.  ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ 1919–1922 рр.

План:

Заняття 1.

1.Південь України у складі УСРР в 1919 р.: інтеграція по-більшовицьки.

2.Еволюція політики білогвардійських режимів щодо південноукраїнського регіону.

3.Південноукраїнське селянство і крах денікінського фронту.

Заняття 2.

4.Махновське середовище й українська ідея.

5. Терор голодом на Півдні України (1921–1923 рр.).

6.Визнання більшовиками статусу Півдня як української території (1920–1922 рр.).

 

1. Південь України у складі УСРР в 1919 р.: інтеграція по-більшовицьки. Спираючись на історичні джерела доведіть, що після відновлення на початку 1919 р. у регіоні радянської влади той факт, що Південь (у т. ч. Донбас) є українською територією, партійно-радянське керівництво визнало юридично. Поясніть чому більшовики не повернулися до політики розчленування регіону (як це було на початку 1918 р.). Чи продовжилися у південноукраїнському регіоні націотворчі процеси після поразки Української революції початку ХХ ст.? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Еволюція політики білогвардійських режимів у південноукраїнському регіоні. Доведіть, що з установленням влади А. Денікіна на Півдні був призупинений процес інтеграції регіону в єдиний український національно-територіальний комплекс, здійснювалося повернення до антиукраїнської політики, що панувала в російських політичних і військових колах ще за часів монархічної Росії. Поясніть чому П. Врангель змінив напрямок білогвардійської політики на Півдні, визнав право України на автономію, а на початку листопада 1920 р. заявляв про визнання незалежності української держави.

3. Південноукраїнське селянство і крах денікінського фронту. Охарактеризуйте причину антиденікінських селянських виступів у південноукраїнському регіоні. Опишіть історію виникнення антиденікінських утворень державного типу - Висунської та Баштанської республік. Охарактеризуйте роль селянсько-повстанського руху під проводом Н.Махна у поваленні денікінського режиму в Україні.

4. Махновське середовище й українська ідея. Розкрийте еволюцію у ставленні до української ідеї, яку зазнали махновці. Поясніть чому виступаючи спочатку принциповими противниками суверенітету України, махновці наприкінці 1920 – на початку 1921 рр. схилялися до необхідності врахування національного фактора у визвольній боротьбі і навіть спільних дій з українськими силами.

5. Терор голодом на Півдні України (1921–1923 рр.). Доведіть, що для боротьби з південноукраїнським повстанством більшовицький режим використав терор голодом. Проаналізуйте вплив голодомору на розгортання процесів націотворення у південноукраїнському регіоні.

6. Визнання більшовиками статусу Півдня як української території (1920–1922 рр.). Охарактеризуйте засоби боротьби радянської влади з повстанським рухом у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте основні положення союзного договору (грудень 1920 р.), підписаного між УСРР і РСФРР, що ілюструють звуження владних повноважень Раднаркому України і розширення контролю московського партійного центру над Україною. Охарактеризуйте курс радянського режиму на утворення в 1922 р. Союзу РСР. Чому, на вашу думку, більшовицька партія не пішла на механічне злиття України з Росією і за Україною залишилися формальні ознаки суверенітету: власна конституція, уряд, чітко означена територія, адміністративно-територіальний устрій.

 

Рекомендована література:

Основна:

1.            Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К.: Генеза, 1996. - 360 с.

2.            Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. – 1921 р.): Історичні нариси. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

3.            Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914–1922 рр.). – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – 324 с.

Додаткова:

1.            Белаш А.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно: Историческое повествование. – К.: РВЦ "Проза", 1993. – 592 с.

2.            Врангель П.Н. Воспоминания: Южный фронт (ноябрь 1916 – ноябрь 1920 гг.). – М.: Терра, 1992. – Ч. ІІ. – 474 с.

3.            Гаврилюк Г. Спроба укладення військової конвенції УНР з "Урядом Півдня Росії" в 1920 р. // Київська старовина. – 1997. – № 3–4. – С. 152–156.

4.            Деникин А.И. Очерки русской смуты. – М.: Мысль, 1991. – 205 с.

5.            Дмитрієнко М.Ф. Зміни в адміністративно-територіальному устрої України в 1919–1920 рр. // Український історичний журнал. – 2003. – № 6. – С. 68–78; 2004. – № 1. – С. 43–52.

6.            Котляр Ю.В. Повстанський рух селян Півдня України. Висунська та Баштанська республіки (1919–1920 рр.). – Миколаїв: Б.в., 1999. – 118 с.

7.            Ластовський В., Демартіно А. Ідеологічна, організаційна, та соціальна основи повстанського руху 1920-х років в Україні // Генеза. Науковий та громадсько-політичний журнал. – К.: Генеза, 2005.– № 1. – С. 50–57.

8.            Малик Я.Й. Впровадження радянського режиму в українському селі (1919–1920) / Львівський державний ун-т ім. І. Франка, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича – Львів, 1996. – 268 с.

9.            Махно Н. Воспоминания. – Париж, 1929, 1936, 1937 (Харьков: "Скорпион", 1998). – Кн. 1–3.

10.       Турченко Г.Ф. Південноукраїнське селянство і крах денікінського фронту // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Вип. 11. – С. 42–50.

11.       Чоп В.М. Союз і змова: обставини підписання і розриву військово-політичної угоди РПАУ (махновців) та УНР (вересень 1919 р.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2005. – Вип. ХІХ. – С. 206–221.

12.       Шитюк М.М. Масові репресії проти населення Півдня України в 20–50-ті роки ХХ століття / Інститут історії України НАН України. – К.: Тетра, 2000. – 534 с.