Методичні матеріали для забезпечення семінарських занять з дисципліни «Проект "Новоросія" і новітня російсько-українська війна»
Критерії оцінювання роботи на семінарському занятті.
Методичні матеріали для забезпечення семінарських занять з дисципліни «Проект "Новоросія" і новітня російсько-українська війна»
Під час підготовки до семінарських занять студенти повинні опанувати прийомами та методами самостійної роботи з джерелами та монографічною літературою, засвоїти навички дослідної роботи.
Готуючись до семінарського заняття, слід проаналізувати джерела, опрацювати монографічні дослідження та наукові статті (список літератури та джерел додається), скласти конспект опрацьованих джерел та літератури, докладний план виступу, тези по кожному питанню.
Такий спосіб підготовки до семінарського заняття дозволить усвідомити логічну структуру навчального матеріалу, сприятиме повному, міцному, свідомому та глибокому засвоєнню змісту курсу.
Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів, доповідей, передбачають дискусію з вузлових питань теми. На виступ студента з доповіддю на семінарському занятті відводиться до 10 хвилин. Доповідь повинна бути логічно завершеним, обґрунтованим і систематизованим викладом наукового питання, тобто необхідно чітко зазначити причини, хід подій, склад учасників, результати та наслідки історичного процесу або явища.
Будь-яке твердження має бути обов'язково доведене, спиратися на історичні джерела. Виступ із доповіддю підлягає обговоренню у студентській групі, рецензуванню. Для реалізації даного порядку роботи студенти повинні підготувати дискусійні питання доповідачу, брати участь в обговоренні, рецензувати доповідь. Опанування матеріалом семінарських занять у повному обсязі є обов’язковим для кожного студента. У випадку непідготовленості або пропуску семінару (незалежно від причин) студент зобов'язаний самостійно опрацювати відповідну тему.
Критерії оцінювання роботи на семінарському занятті:
Семінарські заняття, на яких відбувається розв’язання аналітичних завдань відбуваються у відповідні аудиторні години. Під час роботи на семінарі студент може отримати максимум 3 бали. Критерії оцінювання роботи:
а) Послідовний виклад матеріалу з висновками в кінці відповіді, знання фактичного матеріалу, володіння понятійним апаратом, уміння творчо розв’язувати завдання – 3 бали;
б) послідовний виклад матеріалу, знання фактичного матеріалу, володіння категоріальним апаратом, допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу – 2 бали,
в) зміст матеріалу викладено частково, з недотриманням в окремих випадках послідовності, студент частково володіє знаннями фактичного матеріалу, при поясненні понять допущено помилки, суть питання в основному розкрита, не зважаючи на зазначені вище упущення – 1 бал.
Доповнення та участь у дискусії на семінарському занятті оцінюється у 1 бал.
Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КУРСУ (2 год.)
План:
1. Мета і завдання курсу. Краєзнавство та історична регіоналістика в контексті національної історії (південноукраїнський аспект).
2. Історіографія проблеми.
3. Особливості Півдня України як історичного регіону.
1. Краєзнавство і історична регіоналістика в контексті національної історії (південноукраїнський аспект). Порівняйте сферу наукових інтересів краєзнавства та історичної регіоналістики. Обґрунтуйте, що краєзнавство, регіоналістика і національна історія можуть сприйматися як різні рівні узагальнень про один об’єкт – країну. Охарактеризуйте основні критерії, які виділяють дослідники для визначення історичних регіонів України. Назвіть територіальні кордони Півдня України як історико-географічного регіону.
2. Історіографія проблеми. Проаналізуйте етапи історіографічного процесу та основні тенденції у дослідженні теми. Охарактеризуйте вклад М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, Д. Багалія, Н. Полонської-Василенко, М. Грушевського в дослідження історії південноукраїнського регіону. Доведіть, що вітчизняна історіографія розвивалася в гострій боротьбі з російською офіційною наукою, яка не визнавала український характер регіону. Висвітліть основні здобутки сучасних істориків у дослідженні процесу українського націотворення (на прикладі південноукраїнського регіону).
3. Особливості Півдня України як історичного регіону. Надаючи характеристику Півдня України як історичного регіону не слід протиставляти його іншим регіонам. Слід пам’ятати, що кожен історичний регіон України відзначається своїми яскравими особливостями, які у поєднанні створюють її неповторний образ – єдиний у своїй різноманітності. Характеризуючи особливості південноукраїнського регіону у ХІХ – на початку ХХ ст. слід вказати на його вигідне географічне та стратегічне розташування, потужний економічний потенціал, унікальні сільськогосподарські можливості, надзвичайно інтенсивну торговельно-посередницьку діяльність у регіоні. Доведіть, що Південь України маючи прикордонний характер, займав особливе місце в реалізації стратегічних планів Росії. Необхідно визначити роль Півдня України в українському націотворенні, яка визначалася як його розвинутою економікою, що відіграла вирішальну роль в формуванні загальноукраїнського товарного ринку, так і національно-культурним, політичним, соціальним і геополітичним факторами.
Тема 2. «ПРОЕКТ НОВОРОСІЯ»: ПОЛІТИКА ЦАРСЬКОГО УРЯДУ ЩОДО ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ (ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ ст.) (2 год.).
План:
1. Історичний контекст появи проекту "Новоросія".Становлення південного регіону як частини української етнічної території (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.)
2. "Новоросія" без "новоросів": етнічний склад населення Півдня України у ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Особливості модернізації південноукраїнського регіону. Українці й модернізація регіону.
4. Роль Півдня України в економічній інтеграції українських земель.
5. Південь у контексті «українського питання» в роки Першої світової війни.
1. Історичний контекст появи проекту "Новоросія".Становлення південного регіону як частини української етнічної території (кінець ХVІІІ – ХІХ ст.). При розгляді цього питання слід охарактеризувати політику царського уряду щодо південного регіону після ліквідації Запорозької Січі і остаточного включення до складу Російської імперії. Необхідно проаналізувати плани царизму спрямовані на інтеграцію Півдня України – Новоросії до складу імперії. Доведіть, що політика російського уряду проводилась в напрямку інтеграції регіону в адміністративну структуру, соціально-економічний і політичний організм імперії, формування у регіоні прийнятного для імперії етнічного складу, розгортання тут асиміляційних процесів.
2. "Новоросія" без "новоросів": етнічний склад населення Півдня України у ХІХ – на початку ХХ ст. При розгляді цього питання слід показати крах інтеграційних заходів імперського уряду у південноукраїнському регіоні. Необхідно проаналізувати етнічний склад населення регіону, в якому переважало українське населення й довести, що асиміляційна політика мала тут обмежений успіх.
3. Особливості модернізації південноукраїнського регіону. Українці й модернізація регіону. При підготовці питання слід розкрити суть поняття "модернізація", "соціальна мобілізація". Охарактеризуйте особливості модернізаційних змін у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте процеси розкладу патріархального селянства, зміну соціальної структури, появу нових соціальних верств, характерних для індустріального суспільства тощо. Потрібно описати життєві стандарти населення Півдня України в ХІХ – на початку ХХ ст.: рівень заробітної плати, житлові умови, побут, рівень освіти та медичного обслуговування населення. Слід звернути увагу на те, що в умовах модернізації поглиблюються процеси економічної консолідації українських регіонів, формується "український національно-територіальний масив". При підготовці питання слід визначити наскільки глибоко в умовах мультинаціонального середовища Півдня України модернізаційні процеси охопили українську більшість населення. Потрібно охарактеризувати національний склад населення міст південноукраїнського регіону й визначити причини мінімальної участі українців в урбанізації Півдня. Визначте причини відставання української більшості на шляху модернізації від росіян, євреїв, греків та представників інших національних меншин регіону.
4. Роль Півдня України в економічній інтеграції українських земель. Необхідно проаналізувати особливості аграрного та промислового розвитку регіону; показати, що напередодні Першої світової війни Південь перетворився в найрозвинутіший регіон України, вугільно-металургійну базу всієї Російської імперії, район високопродуктивного сільського господарства, тісно пов’язаний не лише з загальноросійським, а й європейськими ринками. Необхідно зосередити увагу на тому, що Південь перетворився в органічну частину національно-територіального комплексу України і відіграв вирішальну роль у формуванні українського товарного ринку.
5. Південь у контексті «українського питання» в роки Першої світової війни. Порівняйте позицію державного керівництва Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії та Туреччини щодо "українського питання". Слід розкрити місце Півдня України в зовнішній політиці держав-учасниць війни. Зупиніться на аналізі підготовки та причин відмови від реалізації проектів СВУ у південноукраїнському регіоні.
Тема 3. ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ПІВДНЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (2 год.)
План:
1. Поширення Української революції на Південь
2. Імперська політика Тимчасового уряду щодо Півдня і національна консолідація українського населення регіону
3. Боротьба між УНР і Радянською Росією за контроль над Півднем. Більшовицька спроба дезінтеграції України.
4. Донецько-криворізький сепаратизм 1917–1918 рр. Сепаратистські радянські республіки: Донецько-Криворізька республіка, Одеська радянська республіка, Радянська республіка Тавриди: особливості створення та причини падіння.
5. Курс на впровадження нового адміністративно-територіального поділу України.
1. Поширення Української революції на Південь. Охарактеризуйте ситуацію, що склалася у південноукраїнському регіоні з початком Української революції. Проілюструйте процеси "національної мобілізації" та національно-культурного відродження у регіоні. Простежте як в 1917 р. відбувалося залучення до політики під національними гаслами широких мас сільського та міського населення, формування нової політичної еліти і інтенсивна інтеграція Півдня в єдиному національно-територіальному комплексу України.
2. Імперська політика Тимчасового уряду щодо Півдня і національна консолідація українського населення регіону. Спираючись на історичні джерела охарактеризуйте політику Тимчасового уряду, який намагався відірвати південний регіон (Новоросію) від України і залишити у складі Російської держави. Охарактеризуйте реакцію населення Півдня на антиукраїнську політику Тимчасового уряду. Проілюструйте процеси національної консолідації українців регіону.
3. Боротьба між УНР і Радянською Росією за контроль над Півднем. Більшовицька спроба дезінтеграції України. Охарактеризуйте курс більшовиків на дезінтеграцію України, розчленування її на окремі адміністративні одиниці, підпорядкування Півдня України більшовицькому російському центру. З’ясуйте чи були більшовики послідовниками Тимчасового уряду у національному питанні. Охарактеризуйте політику більшовиків спрямовану на дезінтеграцію України, утворення у південноукраїнському регіоні автономних радянських республік, підпорядкованих російському центру.
4. Донецько-криворізький сепаратизм 1917–1918 рр. Сепаратистські радянські республіки: Донецько-Криворізька республіка, Одеська радянська республіка, Радянська республіка Тавриди: особливості створення та причини падіння. Доведіть, що ці штучні утворення (Донецько-Криворізьку республіку, Одеську радянську республіку, Радянську республіку Тавриди) Ленін і його оточення намагалися використати для збереження своєї влади над регіоном. Проаналізуйте систему органів влади та управління цими штучними утвореннями. Назвіть причини провалу більшовицького експерименту з радянськими республіками в .регіоні.
5. Курс на впровадження нового адміністративно-територіального поділу України. Розкрийте суть адміністративно-територіальної реформи (березень 1918 р.), розробленої Центральною Радою з метою гармонізації відносин земель, у тому числі південноукраїнських, з новим київським центром, і ліквідації наслідків російського централізаторського управління.
Тема 4. УКРАЇНСЬКА ІНТЕГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНСЬКОГО РЕЖИМУ ТА ДИРЕКТОРІЇ НА ПІВДНІ УКРАЇНІ (2 год.).
План:
1. Південноукраїнський регіон у складі Української держави.
2. Здобутки в царині культури.
3. Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього Півдня України.
4. Встановлення влади Директорії у південноукраїнському регіоні.
1. Південноукраїнський регіон у складі Української держави. Проілюструйте фактами процес інтеграції Півдня України в Українську Державу в умовах Гетьманату П. Скоропадського. Доведіть, що історичним фактом стала політична переорієнтація південноукраїнського регіону на столицю України – Київ. Доведіть, що одним із досягнень Гетьманату було об’єднання українських земель (у тому числі Півдня України) у межах єдиної Української Держави. Охарактеризуйте основні напрямки цілеспрямованої державної політики українізації у регіоні. Проаналізуйте наслідки інтеграції в державні структури регіону представників національної інтелігенції.
2. Здобутки в царині культури. Охарактеризуйте позитивні зрушення, що відбулися в умовах Гетьманату в освітньо-культурній сфері Південної України. Проаналізуйте основні чинники, що дозволили уряду Української Держави поліпшити фінансування культурної галузі та реалізувати ряд проектів, розроблених ще в період Центральної Ради.
3. Опозиція гетьманському режиму та її плани щодо майбутнього Півдня України. Охарактеризуйте опозицію, що протистояла гетьманському режиму у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте її погляди на майбутнє України в цілому та її південноукраїнського регіону зокрема. Проаналізуйте як політична боротьба в умовах Гетьманату впливала на процеси українського націотворення (на прикладі південноукраїнського регіону).
4. Встановлення влади Директорії у південноукраїнському регіоні. Доведіть, що події в регіоні в цей період розвивались у руслі загальноукраїнських тенденцій. Проілюструйте як після гетьманської грамоти про федерацію з небільшовицькою Росією почалося масове антигетьманське повстання під гаслами відновлення УНР, яке з центру держави швидко поширилось на весь південний регіон. Доведіть, що антигетьманське повстання охопило весь Південь України, а українська ідея перетворювалась у домінуючу в регіоні.
Тема 5. ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОН У КОНТЕКСТІ
СОБОРНИЦЬКОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ (1917–1919 рр.) (2 год.)
План:
1. Соборницький курс Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР.
2. Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією.
3. Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.).
4. Політика країн Антанти щодо державності України.
1. Соборницький курс українських урядів Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР. Охарактеризуйте соборницький курс Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського та Директорії УНР. Доведіть, що важливу роль у закріпленні південного регіону як невід’ємної частини України відіграла зовнішня політика українських урядів, спрямована на послідовний захист національних інтересів України. Доведіть, що міжнародна спільнота, принаймні держави німецько-австрійського блоку, і ті нейтральні країни, що схилялися до визнання Української держави, сприймали її в сукупності всіх історичних регіонів, у тому числі південноукраїнського.
2. Проблема кордонів Української держави з РСФРР і Румунією. Доведіть, що соборницький напрямок курсу українських урядів особливо рельєфно проявився під час переговорів з РСФРР і Румунією. Опишіть перебіг переговорів Української держави з Радянською Росією, яка по-суті відмовлялась визнати незалежність України та Румунією, яка сприймала Українську державу як цілком незалежну й обмежувала свої претензії Бессарабією.
3. Проблема Криму в політиці українських урядів (1917–1919 рр.). Охарактеризуйте зусилля української дипломатії по вирішенню "кримського" питання. Проаналізуйте дії уряду П. Скоропадського, спрямовані на входження Криму до складу Української держави. Слід мати на увазі, що коли українська влада претендувала на територію Криму, вона була впевнена, що має на це більше прав, ніж будь-яка інша держава (Росія чи Туреччина), чи навіть кримськотатарська національна меншина півострова, якій українським урядом пропонувалась територіальна автономія.
4. Політика країн Антанти щодо державності України. Опишіть перебіг переговорів між українськими урядами і країнами Антанти. Охарактеризуйте позицію Антанти в особі її представників на Півдні України – французів, наприкінці 1918 р. щодо Директорії УНР. Обґрунтуйте, що дипломати Антанти виходили з необхідності відновлення Російської держави, яка б залишилася в майбутньому союзницею Франції та сильною противагою Німеччині на Сході. Доведіть, що складні переговори, які продовжувалися протягом усього терміну перебування французів в Одесі, поступово еволюціонували в напрямку зближення позицій сторін і визнання французами УНР.
Тема 6. УКРАЇНА ЧИ "НОВОРОСІЯ"? ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В ПОЛІТИЧНІЙ БОРОТЬБІ 1919–1922 рр. (2 год.)
План:
1. Південь України у складі УСРР в 1919 р.: інтеграція по-більшовицьки.
2. Курс на відновлення "Новоросії": еволюція політики білогвардійських режимів щодо південноукраїнського регіону.
3. Визнання більшовиками статусу Півдня як української території (1920–1922 рр.).
1. Південь України у складі УСРР в 1919 р.: інтеграція по-більшовицьки. Спираючись на історичні джерела доведіть, що після відновлення на початку 1919 р. у регіоні радянської влади той факт, що Південь (у т. ч. Донбас) є українською територією, партійно-радянське керівництво визнало юридично. Поясніть чому більшовики не повернулися до політики розчленування регіону (як це було на початку 1918 р.). Чи продовжилися у південноукраїнському регіоні націотворчі процеси після поразки Української революції початку ХХ ст.? Свою відповідь обґрунтуйте.
2. Еволюція політики білогвардійських режимів у південноукраїнському регіоні. Доведіть, що з установленням влади А. Денікіна на Півдні був призупинений процес інтеграції регіону в єдиний український національно-територіальний комплекс, здійснювалося повернення до антиукраїнської політики, що панувала в російських політичних і військових колах ще за часів монархічної Росії. Поясніть чому П. Врангель змінив напрямок білогвардійської політики на Півдні, визнав право України на автономію, а на початку листопада 1920 р. заявляв про визнання незалежності української держави.
3. Визнання більшовиками статусу Півдня як української території (1920–1922 рр.). Охарактеризуйте засоби боротьби радянської влади з повстанським рухом у південноукраїнському регіоні. Проаналізуйте основні положення союзного договору (грудень 1920 р.), підписаного між УСРР і РСФРР, що ілюструють звуження владних повноважень Раднаркому України і розширення контролю московського партійного центру над Україною. Охарактеризуйте курс радянського режиму на утворення в 1922 р. Союзу РСР. Чому, на вашу думку, більшовицька партія не пішла на механічне злиття України з Росією і за Україною залишилися формальні ознаки суверенітету: власна конституція, уряд, чітко означена територія, адміністративно-територіальний устрій.