ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА І ...

ІНТЕГРУВАТИСЯ В ЄДИНИЙ РИНОК ЄС І ДЕ-ФАКТО СТАТИ ПОВНОПРАВНИМ ЧЛЕНОМ ЦЬОГО СОЮЗУ

Схвалений план дій щодо подальшої інтеграції секторів україн економіки до спільного ринкуЄвросоюз

промисловість, аграрний сектор, енергетика, цифрові послуги, транспорт, фінансова сфера, митниця

заявлений на саміті "Україна – Європейський Союз" план дій поки не оприлюднений, проте є загальні моменти, які дають зрозуміти, за рахунок чого буде ґрунтуватися ця інтеграція.

Україна продовжить план дій з адаптації свого законодавства до євродиректив в рамках DCFTA (Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі – УНІАН) та Угоди про асоціацію з ЄС

У квітні 2022 року Європейська комісія пішла на безпрецедентний крок, щоб підтримати Україну в умовах повномасштабного російського вторгнення. Тоді на рік було скасовані всі мита для українських товарів та була підписана угода про автомобільні перевезення, що допомогло зберегти торгівлю між Україною та Євросоюзом.

Більш того, якщо до великої війни Росії проти нашої країни частка ЄС в міжнародній торгівлі України складала 41 відсоток, то протягом минулого року цей показник зріс до 55,5 відсотків. І мова не лише про український експорт до Євросоюзу, але і про імпорт життєво важливих товарів, адже наша країна отримує з Європи майже 90 відсотків палива та 70 відсотків медичних препаратів.

Тому й такою важливою стала заява президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на саміті "Україна – ЄС", що строк дії безмитної торгівлі однозначно буде продовжено.

"Звичайно, ми продовжимо програму безтарифного ринку, тож товари без тарифів можуть прямувати до Європейського Союзу з України, як було минулого року"

Скасування плати за роумінг, "промисловий безвіз" та інше

Однією з серйозних перешкод для ефективного функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є технічні бар’єри у торгівлі промисловою продукцією. Уряд вже не перший рік говорить про намір підписати з об’єднаною Європою Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АССА), так званий "промисловий безвіз".

Судячи з усього, в уряді планують переконати партнерів у надійності національної системи перевірки, що допоможе завершити цю сагу вже найближчим часом. Про це заявила перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

"На жаль, війна трохи сповільнила швидкість оцінювальних місій, але вони будуть здійснені й угода буде укладена. Тим часом ми передали ЄС оновлений звіт про виконання рекомендацій, втілених на попередніх етапах, а також таблиці відповідності проектів актів, які ще потрібно ухвалити (ринковий нагляд)", - зазначає вона.

За її словами, механізм роботи над угодою АСАА є моделлю для інших сфер, де Україна має намір інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС. А глибина оцінки відповідності законодавства повністю відповідає вимогам переговорів про вступ до Євросоюзу.

Важливою складовою об’єднання має стати й скасування плати за роумінг між Україною та ЄС, який поки що діє тимчасово

На сьогодні між Єврокомісією, регуляторами та операторами існує меморандум щодо лібералізації використання українських мобільних номерів на території ЄС, дію якого було продовжено на шість місяців. Але дію цього документа планують зробити постійною, до того ж напередодні саміту Єврокомісія та Кабінет міністрів на спільній зустрічі узгодили текст рішення про роумінг.

Раніше питання роумінгу не входило в Угоду про асоціацію, а 2023 року ця сфера буде пілотною щодо повної юридичної інтеграції України у внутрішньоєвропейське регулювання послуг.

"Нове узгоджене рішення торгового комітету дозволить перетворити тимчасове рішення на постійний правовий механізм. І цей правовий механізм – 100-відсоткове включення України у внутрішнє регулювання ЄС, з усіма правами та обов’язками", - зазначає Юлія Свириденко.

Варто також додати, що під час спільного засідання уряду та Єврокомісії сторони домовилися ще й про лібералізацію експорту до ЄС українських м’ясопродуктів. Київ запропонував у питанні хвороб тварин застосувати взаємне визнання "регіоналізації". За рахунок цього у випадку спалаху захворювання тварин в одній області України не буде блокуватися експорт продукції на рівні всієї держави, як це є на сьогодні.

Економічне відновлення і спільний ринок праці

На практиці об’єднання ринків буде відбуватися ще й завдяки економічному та інфраструктурному відновленню України, у чому переконана міністр економіки Юлія Свириденко.

Ключовими гравцями у запуску цього процесу мають стати міжнародні фінансові інституції, проте велика роль відводиться саме приватному капіталу, для якого майбутнє членство України в ЄС стане додатковим стимулом для вкладення грошей у вітчизняну економіку.

"На сьогодні головне питання для приватного бізнесу – страхування воєнних ризиків діяльності в Україні. Ми говоримо про те, що ЄС і держави-члени мають заохочувати національні інституції, які страхують воєнні ризики, збільшувати пропозицію своїх послуг для інвестицій в Україну", - зазначає вона.

Ще одним важливим елементом об’єднання українського ринку з європейським, безумовно, має стати інтеграція з ринками праці Європи. І повномасштабна війна лише пришвидшила цей процес.

Як зазначає Свириденко, багатьом українцям, які покинули Батьківщину, механізми тимчасового захисту дозволили знайти легальну роботу в державах-членах Євросоюзу. Більш того, активність українців у пошуку роботи допомагає країнам зі структурною нестачею робочої сили, таким як Німеччина, Чехія та Польща, долати виклики для своєї економіки.

"Але для України головне – дати українцям можливість якомога швидше повернутися до України. І вже вдома працювати над нашим економічним добробутом. Утім, очевидно, що досвід трудової міграції і до, і під час широкомасштабної війни говорить, що повне взаємне забезпечення свободи руху робочої сили й інтеграція ринку праці – в інтересах і ЄС, і України", - наголосила міністр економіки.

Завдання для української влади та бізнесу

Оцінюючи перспективи та терміни об’єднання вітчизняної економіки з європейською, Український союз промисловців і підприємців звертає увагу на те, що перед цим потрібно зробити багато в сфері підтримки національної промисловості, виробників та експортерів, щоб було що потім інтегрувати.

Наразі найбільш тривожна ситуація склалася в гірничо-металургійному комплексі, де падіння виробництва та експорту за 2022 рік становить 70 відсотків. Цьогоріч, якщо нічого не зміниться в контексті підтримки держави, то падіння поглибиться до 85 відсотків, і Україна перейде виключно на внутрішнє споживання та втратить світові ринки.

"Ми не можемо успішно інтегрувати сектори економіки, котрі перебувають в глибокій кризі. Ми вже говорили про ГМК, те ж саме стосується хімічної галузі, машинобудування тощо. Війна виснажує ресурси національної економіки. Руйнування  виробничих потужностей, труднощі із експортом, брак оборотних коштів негативно впливають на промисловість. Незворотні втрати тут вже перевищили 30 відсотків", - повідомили агенції УНІАН у Союзі промисловців і підприємців.

На думку цього об’єднання, для початку інтеграції Україні в ЄС необхідно прийняти власні галузеві програми модернізації вітчизняної промисловості, які б супроводжували План відновлення країни, а також ухвалити закон "Про промислову політику" та провести реформу оборонно-промислового комплексу.

Крім того, рік війни та безмитний режим продемонстрував, що морські порти ЄС мають відносно невеликі вільні потужності і, згідно з оцінками учасників ринку, не мають потенціалу для обслуговування всього українського експорту. Саме тому великим викликом стане удосконалення логістичних маршрутів, щоб Європа змогла задовольнити запити українських контрагентів.

"З точки зору міжнародної співпраці, також необхідно добиватися гарантованої участі в європейському полі щодо закупівлі енергоносіїв, європейських тендерах в цілому", - додали в УСПП.

Створення драйверів інтеграції

Український союз промисловців і підприємців також звертає увагу влади та Національного банку на необхідність змінити принципи роботи національної банківської системи, яка наразі майже не кредитує бізнес та виробників.

Принципово важливою також стане реформа судової системи і дуже жорстка боротьба із корупцією, створення податкових та кредитних стимулів для розвитку самозайнятості, впровадження прозорої системи відшкодування ПДВ та зниження адміністративного тиску.

Українському бізнесу також доведеться провести значну підготовчу роботу, щоб в майбутньому впевнено почуватися на ринку ЄС.

"Перше, це адаптація технічних стандартів та регламентів, сертифікація продукції та виробництва. Без цього, на жаль, не лише не будеш конкурентоспроможним на європейському ринку – з часом, коли закінчаться певні преференції – навіть не зайдеш на нього", - зазначають в УСПП.

Важливою є й тема декарбонізації та екологічного підходу, які в розвиненому світі звертають чималу увагу. Україна теж взяла на себе зобов’язання стати кліматично нейтральною вже через 35 років.

"Не будемо дискутувати, наскільки на часі у воюючій країні дотримання податку на викиди і так далі, проте цей тренд буде зберігатися і нарощуватися в майбутньому. Отже, обирайте енергоефективні, "зелені" технології,  якщо використовуєте такі – не забувайте зазначати це", - додали в УСПП.

Зрозуміло, що через майже рік повномасштабної військової агресії Росії проти нашої країни економічна ситуація в Україні є надскладною, а початок відновлення та отримання перспектив на вихід з глибокої економічної кризи можливі лише через активну євроінтеграцію, просуванню у реформах та боротьбу з корупцією.

 

Попри великі минулорічні ціни європейці змогли запасти достатню кількість газу, план у 80 відсотків заповнення сховищ Єврозоною перевиконали й на 1 жовтня минулого року цей показник сягнув 90 відсотків. В результаті зараз ціна на природний газ у Європі впала до рівня 600 доларів.

"Падінню ціни посприяло зменшення паніки в європейських країнах щодо газу. Головним драйвером ціни у 3000 доларів була паніка. Всі реально боялися: а як же ми будемо жити без російського газу? Несподівано з’ясувалося, що нормально: в сховищах все гаразд, ще й зима тепла, все працює, все добре", - розповів агенції УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

На руку європейцям зіграла і цьогорічна тепла зима. Тому на завершальних етапах опалювального сезону ми спостерігаємо найменші за останній рік ціни на газ, а обсяги зберігання цього енергоресурсу у Європі сягають одного з найбільших показників.

Європа знаходить альтернативу російському газу

Не останню роль у тому, що Європа зараз має достатньо запасів газу, а громадяни цивілізованої частини регіону не зігріваються трьома ковдрами, зіграла завчасна підготовка до зміни логістичних ланцюгів і знаходження альтернативних постачальників. Як тільки стало зрозумілим, що рано чи пізно Москва "перекриє кран", європейські уряди почали нові й відновили старі проєкти по збільшенню імпортних здатностей морськими шляхами.

"Коли європейці повірили у те, що Кремль перекриває постачання газу, то вони почали перемикатися на ті резервні схеми, про які йшла мова доволі давно: альтернативне постачання з країн, які мають великі парки заводів по виробництву зрідженого газу, будівництво додаткових газових терміналів, оптимізація інфраструктури всередині Європейського союзу", - сказав директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

У 2022 році, через різке зменшення імпорту російського газу, європейські компанії збільшили закупівлю зрідженого газу на світовому ринку до 96 мільйонів тонн порівняно з 56 мільйонів тонн, закуплених роком раніше.

"Європа працює над розширенням своїх потужностей з імпорту зрідженого газу (ЗПГ), які цього року мають збільшитися не менш як на 20 відсотків. Той факт, що Німеччині вдалося менше ніж за рік ввести в експлуатацію три термінали замість втраченого російського трубопровідного імпорту, вказує на виняткову здатність європейських ринків реагувати на масштабні виклики", - зазначає енергетична експертка Ора Сабадус.

За словами Олександра Харченко, термінали, які побудовані зараз Німеччиною, значною мірою зведені там, де виходять газогони зруйнованого "Північного потоку" росіян, бо там вже була створена необхідна газова інфраструктура, до якої було легко і швидко їх приєднати. Загалом Європа швидко зрозуміла, що треба робити й реалізувала сценарії альтернативного постачання газу.

Так, вже у вересні Єврокомісія оголосила, що регіон готовий повністю відмовитися від російського газу, а у листопаді країни Європи виключили російський вуглеводень із контрактів на спільні закупівлі. А у грудні - ввели стелю ціни.

Окрім російського газового самоембарго, під удар з боку європейців попали й російська нафта та нафтопродукти. Цієї зими розпочала працювати заборона на їх закупівлю, введена ще у шостому пакеті санкцій ЄС на початку літа.

За даними, які підтверджує міністерство фінансів країни терориста їх нафтогазові доходи у січні цього року склали лише 6 мільярдів доларів, коли торішній показник за той самий місяць сягнув 11,3 мільярда доларів. Відтак, Росія поступово втрачає свій найголовніший пункт наповнення бюджету. Чим тривалішою буде війна, тим меншими будуть ці показники.

Для Росії на ринку місця нема

З урахуванням того, що Росія розв’язала криваву війну проти України, кожен день тероризує мирне населення та намагається якомога більше ускладнити життя українців, повернутися на ринки ЄС з довоєнними показниками експорту їй буде вкрай складно. Це теоретично можливо, але залежить від ряду факторів, де відносини з Україною будуть грати не останню роль.

Річ у тому, що "спеціальна операція" Путіна по виокремленню себе з газових ринків Європи пройшла максимально успішно. "Північний потік" зруйнований в результаті диверсії, і у Росії залишився лише один газогін, по якому можна у повному обсязі знову пустити блакитне паливо до європейців. І цей газопровід - український.

При цьому, обсяги транзиту російського газу українською газотранспортною системою обвалились більш ніж удвічі - з 41,6 мільярдів кубометрів у 2021 році до 20,35 мільярдів кубометрів у 2022 році. Це найгірший показник транзиту з 1991 року.

"Північний потік" - все. Технічно у світі не було реалізації ремонтів такого роду пошкоджень, на такій глибині, такого роду складності. Вони можливі теоретично, але чи вдасться відновити "Північні потоки" зараз не може відповість ніхто. В цих трубах зараз живуть рибки, і насправді хай живуть", - вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

За його словами, поки росіяни не прийдуть до тями, то їхній газ назад до ринку ніхто в принципі не пустить. Для цього існують прості технічні рішення. Зараз ситуація така, що місця на європейському ринку для Росії вже немає, запевняє експерт.

"Росіяни повністю помилилися в розрахунках, самовпевненість і наглість не завжди дають результат. Це для нас безумовний плюс", - підсумував Харченко.

Росія - країна ізгой

Так Росія стала, є і буде надалі країною-ізгоєм, з якою цивілізований світ не бажає співпрацювати. Так само не бажає і покупати у неї її енергоресурси, бо ніхто, окрім таких же ізгоїв, не хоче бути поміченим у зв'язках з державою, яка розв’язала варварську колонізаторську війну посеред Європи й кожного дня тероризує мирне населення сусідньої країни.

Своєю чергою ми, попри шантаж та погрози Росії, продовжуємо нарощувати об’єми західної підтримки. Танки НАТО, які так боявся Путін, вже прямують до України, тоді як Росія остаточно вилетіла з цивілізованого дискурсу, поступово втрачає доходи від нафтогазового експорту – основи їхньої економічної моделі - і з кожним днем все більше гальмує свій розвиток.

А Україна та Європейський союз лише укріпляють свою співпрацю. Західні сусіди нашої країни продовжують підтримувати нас на енергетичному фронті. Відтак, Брюссель запросив Україну до своєї енергетичної платформи, щоб разом купувати газ. ЄС також працює над середньостроковими й довгостроковими енергетичними перспективами співпраці.

Тим більше, у нас є що запропонувати Європі. Наша країна має намір надати європейським партнерам вільні потужності для зберігання газу у наших підземних сховищах, загальна місткість яких складає близько 30 млрд кубометрів. Зараз ми споживаємо близько 20 мільярдів кубометрів газу на рік – майже стільки видобуваємо на своїй території, тож вільні обсяги для зберігання можна надати європейцям в оренду.