Тема 3. Коротка історія й будова Інтернет
Інтернет — це глобальна система комп’ютерних мереж, яка з’єднує мільйони пристроїв по всьому світу. Простими словами, це як величезна всесвітня «мережа доріг» для інформації, по яких дані (тексти, картинки, відео, файли) рухаються від одного комп’ютера до іншого.
Приклад: коли ви надсилаєте повідомлення у месенджері, воно не літає в повітрі як магія — воно рухається через різні маршрутизатори та сервери, поки не дійде до отримувача.
Коротка історія Інтернету
1960-ті роки — у США з’являється ARPANET. Це була перша комп’ютерна мережа, створена для обміну даними між університетами та військовими. Ідея була проста: якщо один комп’ютер вийде з ладу, інформація все одно буде доступна через інші.
1970-ті роки — розроблено TCP/IP — набір правил, за якими комп’ютери можуть спілкуватися один з одним. Це як спільна мова для всіх мереж.
1983 рік — TCP/IP стає стандартом, і саме з цього часу Інтернет починає ставати тим, що ми знаємо сьогодні.
1990 рік — створено World Wide Web (WWW). Це система веб-сторінок, яку можна переглядати через браузер. Вона зробила Інтернет доступним для всіх.
1990–ті роки – сьогодні — Інтернет стрімко розвивається: електронна пошта, соціальні мережі, онлайн-магазини, відео-сервіси, мобільний Інтернет, хмарні сервіси.
Інтернет виник як науковий проект, а зараз він став невід’ємною частиною нашого життя.
Інтернет можна уявити як багаторівневу систему:
1 Користувацький рівень
Тут знаходяться пристрої користувачів: комп’ютери, ноутбуки, смартфони, планшети, смарт-пристрої (годинники, телевізори, розумні колонки).
Це «вхід у мережу», через який люди користуються Інтернетом.
2 Мережеве обладнання
Це «дороги та перехрестя» Інтернету:
Маршрутизатори (роутери) — направляють інформацію, як дорожні знаки.
Сервери — спеціальні комп’ютери, які зберігають сайти, пошту, файли.
Приклад: коли ви відкриваєте сайт, ваш комп’ютер «питає» сервер: «Дай мені цю сторінку», а сервер надсилає її назад.
3 Канали зв’язку
Це «дороги», по яких рухається інформація: оптоволоконні кабелі, мобільні мережі 3G/4G/5G, супутниковий зв’язок.
Інформація передається маленькими «пакетами даних», які збираються у потрібному порядку вже на комп’ютері отримувача.
4 Протоколи Інтернету
Протоколи — це правила гри, за якими дані передаються:
IP (Internet Protocol) - «адреса» кожного пристрою
TCP (Transmission Control Protocol) — гарантує, що всі пакети даних дійдуть і складуться в правильному порядку
HTTP / HTTPS - передача веб-сторінок
FTP - передача файлів
SMTP + відправка електронної пошти
Приклад: якщо IP - це адреса будинку, то TCP - це поштар, який перевіряє, що листи дійшли у правильному порядку.
Як працює Інтернет на практиці
Користувач вводить адресу сайту у браузері.
Запит передається через провайдера (компанію, що дає доступ в Інтернет).
Сервер знаходить потрібні дані.
Інформація ділиться на пакети та передається назад через маршрутизатори.
Браузер збирає пакети та показує сторінку користувачу.
Приклад: Інтернет - це поштовий сервіс для цифрової інформації. Лист (дані) ділиться на конверти (пакети), які можуть йти різними дорогами, а потім збираються в кінцевому пункті.
Отже, Інтернет - це глобальна мережа, що об’єднує комп’ютери й пристрої.
Він виник як науковий проєкт і перетворився на частину нашого повсякденного життя.
Інтернет працює завдяки багаторівневій структурі: користувачі → мережеве обладнання → канали зв’язку → протоколи.
Кожен елемент виконує свою роль, щоб дані швидко й безпечно доходили до користувача.