Нульова секція
Нульова секція
Метою викладання навчальної дисципліни «Меліорація та рекультивація земель» студентами-магістрами є:
•засвоєння знань про меліорацію та рекультивацію ґрунтів як систему технологічних і технічних заходів зі штучного відтворення ґрунтового покриву, підвищення родючості, водно-фізичних та інших властивостей ґрунту на територіях з деградованим ландшафтом, забруднених токсичними речовинами, техногенним рельєфом, змінених гідрогеологічними умовами, порушених гірничо-видобувною, хіміко-технологічною та іншою діяльністю людини з метою максимально можливої регенерації безпечного для здоров’я людей ландшафту, придатного для господарського використання; ознайомлення зі стратегією та досвідом проведення меліорації та рекультивації в Україні; набуття соціально запитаних умінь і навичок, готовності до вирішення завдань практичного характеру, спрямованих на ефективне та раціональне використання земельних ресурсів і екологічний захист довкілля.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Меліорація та рекультивація земель» є: •надання студентам фундаментальних сучасних уявлень про стан меліоративних рішень щодо використання ґрунтів із позицій захисту довкілля; володіння теоретичними знаннями, а також комплексу практичних навичок щодо використання меліоративних та рекультиваційних рішень щодо конкретних практичних задач екологічного захисту довкілля.; Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні досягти таких результатів навчання (компетентностей): усвідомлювати сучасний стан меліоративних рішень щодо сільськогосподарського використання ґрунтів із позицій захисту довкілля; місце рекультивації ґрунтів у загальній системі охорони навколишнього середовища; основні можливості та наслідки використання зрошувальних, дренажних систем та систем осушення ґрунтів; використовувати способи розробки технологічних та технічних рішень у меліорації для нейтралізації джерел екологічного забруднення; прогнозувати ефективність використання меліоративних та рекультиваційних рішень щодо конкретних практичних задач екологічного захисту довкілля; вибирати тип і конструкцію меліоративних систем для конкретного регіону із попереджувальними заходами щодо ерозійних процесів; вибирати спосіб зрошення і техніку поливу (осушення) для реалізації оптимального меліоративного режиму; аналізувати та оцінювати стан порушених земель; визначати стратегію і принципи рекультивації стан порушених земель; визначати ступінь порушеності земель, ризики розвитку надзвичайних екологічних ситуацій, обґрунтовувати шляхи вирішення екологічних проблем; ідентифікувати тип порушених земель; розробляти плани розміщення полезахисних і протиерозійних лісосмуг; аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;