Військово-політичний альянс США і Японії стає основою майбутньої архітектури безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні
Упродовж останніх років Пентагон неодноразово проводив військові навчання — симуляції можливих збройних конфліктів із Китаєм. І, як пишуть фахівці, завжди програвав. Приблизно з 2018 року баланс сил у регіоні став стрімко зміщуватися у бік КНР, стосується це ракет малої та середньої дальності, кількості суден ВМС чи літаків ВПС, чисельності особового складу та розміщення військових баз, — за всіма цими показниками Китай нині перевершує США. Для прикладу: проти 250 бойових літаків США тут перебувають 1250 літаків КНР, не враховуючи 175 бомбардувальників, яких у США тут просто немає; 12 суден ВМС проти 60 китайських, 10 підводних човнів проти 56! У часи прем'єрства Сіндзо Абе Японія теж проводила свої «ігри» і дійшла висновку про необхідність кардинального зміцнення Сил самооборони. При цьому політика КНР ставала дедалі жорсткішою, нині це проявляється стосовно не тільки уйгурів і Гонконгу, а й Тайваню, Австралії, Канади та інших союзників США. Загалом технічні й технологічні можливості армії США, безумовно, перевершують потенціал Народно-визвольної армії КНР, але ці можливості — за тисячі миль, а Китай — тут, поруч. Саме тому адміністрація Джо Байдена активізувала зусилля з формування регіональних альянсів безпеки — двостороннього з Японією чи багатостороннього — у форматі «квартету» Індії, США, Японії та Австралії.