Заповідна справа (спец-ті Біологія, Екологія)

Існування і функціонування природоохоронних територій має планетарне значення. Ці територій допомагають підтримувати загальний та регіональні природні баланси, зберігати природно-ресурсний потенціал. Природоохоронні території повинні залучатися до системи раціонального природокористування, тому що виконують средозахисну та ресурсозберігаючу функції. До того ж, такі ділянки мають певне у формуванні екологічної культури населення. Вони є регіональнии символом, джерелом екологічної інформації про стан довкілля та базою еологічної освіти.

Навчальна дисципліна «Заповідна справа» охоплює широке коло питань щодо організаційно-правових засад охонони навколишньго природного середовища, проблем заповідання природних екосистем, створенням мережі природоохоронних територій, забезпеченням охорони автохтонних флористичних та фауністичних угруповань, напрямів та темпів історичних змін біоти тощо. У змісті навчальної дисципліни виділяються науковий, ціннісний, нормативний та діяльнісний аспекти. Будучи інтегрованою областю наукового знання, теорія і практика заповідної справи об'єднує природничі та гуманітарні знання теоретичного та емпіричного рівнів.

Метою викладання даної дисципліни є надання майбутнім фахівцям комплексу знань щодо теоретичного та практичного підґрунтя охорони природи, організації, планування та проведення природоохоронної діяльності, формування у студентів системного екологічного мислення. Ця дисципліна знайомить студентів з міжнародними та національними принципами охорони природи, несе екоцентричну функцію та сприяє формуванню екологічної свідомості у студентів.

Програма дисципліни складається з таких розділів:

1. Науково-теоретичні та організаційно-правові засади заповідної справи.

2. Організація заповідної справи в Україні