Структура за темами

  • Напрям 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

    Укладач курсу: кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри хімії Петруша Юлія Юріївна.

    Метою дисципліни є поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які є основою для подальшого вивчення циклу хіміко-екологічних дисциплін а також будуть широко використані в практичній роботі фахівця-еколога.

    Основними завданнями дисципліни «Аналітична хімія» є вивчення методів якісного та кількісного дослідження складу речовин або їх суміші. Якісний аналіз дає можливість встановити окремі хімічні елементи, іони, функціональні  групи, які входять до складу речовин, що аналізують. Мета кількісного аналізу – встановити кількісні співвідношення складових частин речовини  та суміші речовин.        Знання з хімії в подальшому будуть використані при вивченні основ моніторингу об’єктів навколишнього середовища, вимірюванні його параметрів, очистки атмосфери, води і ґрунтів, утилізації відходів, основ токсикології та інші. Такий напрямок дозволить майбутнім фахівцям в галузі екології створити природничий фундамент, на базі якого будуть розвиватись та поглиблюватись знання в області охорони навколишнього середовища, в тому числі конструктивної екології як найбільш прогресивного напрямку захисту довкілля.

    Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

    знати:

    -       основні якісні реакції катіонів та аніонів;

    -       основні принципи аналізу суміші катіонів та аніонів;

    -       хімічні, фізичні та фізико-хімічні методи аналізу;

    -       теоретичні основи хімічного аналізу на  основі фізико-хімічних законів;

    -       мати уявлення про межі застосування методів аналізу.

    вміти:

    -     використовувати методи хімічного аналізу речовин для встановлення їх якісного та кількісного складу;

    -     проводити розрахунки кількісного складу речовин на основі фізико-хімічних законів;

    -     використовувати в роботі довідкову‚ навчальну літературу; знаходити інші  необхідні джерела інформації і працювати з ними.

    Розподіл балів, які отримують студенти 

    Поточний контроль знань

    Залік

    Сума

    Контрольний модуль 1

    Контрольний

     модуль 2

    Індивідуальне завдання

    20

    100

    Змістовий модуль 1

    Змістовий модуль 2

    30

    30

    20

     

    Шкала оцінювання: національна та ECTS

    За шкалою

    ECTS
    За шкалою

    університету

    За національною шкалою

    Екзамен

    Залік

    A

    90 – 100

    (відмінно)

    5 (відмінно)

    Зараховано

    B

    85 – 89

    (дуже добре)

    4 (добре)

    C

    75 – 84

    (добре)

    D

    70 – 74

    (задовільно)

    3 (задовільно)

    E

    60 – 69

    (достатньо)

    FX

    35 – 59

    (незадовільно – з можливістю повторного складання)

    2 (незадовільно)

    Не зараховано

    F

    1 – 34

    (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

     

  • Контрольний модуль 1

  • Контрольний модуль 2

  • Індивідуальне завдання

    Індивідуальне завдання виконуються в формі науково-дослідної роботи, об’ємом 10-15 сторінок друкованого тексту. Оформлюється робота згідно з вимог до курсових та випускних робіт.

    Індивідуальне завдання оцінюється за такими критеріями:

    -         зміст – 5 балів,

    -         науковість та її відповідність меті та завданням досліджень – 5 бали,

    -         ілюстративність та відповідність оформлення роботи – 5 бали,

    -         якість захисту роботи – 5 бали.


  • Залік