Структура за темами

  • Анотація курсу

    У процесі експериментальних досліджень науковець завжди має справу з цифрами (данні про розміри, вагу,плодючість організмів, продуктивності екосистем та іншими кількісними показниками та числовими характеристиками), за якими ховаються об’єктивні закономірності певних процесів, які вимагають об'єктивну оцінку та наукове пояснення. Тому зараз знаходять широке застосування прийоми біометрії.

    Біометрія надає інструменти, здатні вимірювати значимість та надійність отриманих результатів, заздалегідь розраховувати та планувати необхідну чисельність об'єктів для експерименту, оцінити статистичну достовірність різниці, отримати кількісну характеристику мінливості досліджуваної ознаки, визначити ступінь і характер відмінностей між признаками та процесами, виділити з безлічі факторів середовища, що впливають на організми чи х угруповання, найбільш важливі, оцінити силу їх впливу. Вміле застосування біометричних методів збільшує інформативну цінність проведеного дослідження, збагачує експериментатора новими знаннями, допомагає правильно планувати постановку дослідів, об'єктивно оцінювати результати масових спостережень, виявляти приховані закономірності та правильно їх трактувати, що у підсумку робить біологію точною наукою.

    У роботі біолога однаково неприпустимі як надмірне захоплення математичними методами та підміна ними біологічних, так і недооцінка прийомів варіаційної статистики та приниження ролі математичної обробки.

    Метою викладання навчальної дисципліни «Статистичні методи обробки експериментальних даних» є вивчення сучасної методології статистичного аналізу та підготовка фахівців зі знаннями основ статистичного аналізу даних з метою отримання теоретичних залежностей на основі експериментальних даних у галузі біології та суміжних наук.

    Основними завданнями вивчення дисципліни «Статистичні методи обробки експериментальних даних» є вивчення основ теорії ймовірностей, освоєння основних статистичних методів, що дозволяють виявляти кількісні закономірності у біологічних явищах, отримання навичок розрахунків основних статистичних характеристик результатів експериментів та користування методами варіаційної статистики, ознайомлення з принципами побудови математичних моделей біологічних явищ і процесів; формування системи знань, умінь та навичок основ проектування баз даних для зберігання та обробки експериментальних даних, а також застосування сучасних програмних засобів, що дозволяють автоматизувати процес обробки експериментальних даних; ознайомлення з правилами коректного представлення результатів досліджень; формування здатності до критичного аналізу даних, що подаються у публікаціях.


  • Інформаційні ресурси

  • Теоретична частина

    Під час теоретичного навчання використовується комплекс різноманітних методів організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього фахівця з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування. Подача теоретичного матеріалу здійснюється у формі класичної лекції. Лекції в інформативній формі охоплюють усю різноманітність проблем кількісної біології, застосування методів біометричних досліджень, порядок і спосіб розрахунку основних статистичних показників, принципи їх біологічної інтерпретації. Лекційний матеріал надає студентам теоретичні та спеціальні компетенції, що дозволяють вирішувати конкретні завдання на високому професійному рівні.

    Для розуміння лекційного матеріалу студент повинен володіти спеціальною термінологією, яку вивчає самостійно до лекції. Знання спеціальної термінології полегшує засвоєння матеріалу і надає можливість залучити слухача у навчальний процес.

    Засобами активізації виступають окремі питання до аудиторії, організація дискусії. Таким чином, під час лекції забезпечується робота студента спільно з викладачем.