Структура за темами

  • Загальне

    • Реалізація зовнішньоекономічної стратегії держави в значній мірі залежить від ефективного функціонування інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки та виконують загальноорганіаційні функції. Їх діяльність в значні мірі впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємців, тому головною метою економічної політики визначили створення відповідного інституційного середовища для започаткування та розвитку підприємництва. Сприятливий інституційний клімат сприяє ефективному функціонуванню економічних суб’єктів, сталому економічному зростанню країни та підвищенню рівня добробуту громадян.

      Актуальність. На практиці реально існуючий інституційний порядок більшою чи меншою мірою відрізняється від ідеальної моделі. У багатьох економіках відсутні надійні і стабільні інституційні засади ринкового розвитку, що поглиблює проблему непередбачливості та суперечливості бізнес-середовища та підриває налагоджену зовнішньоекономічну діяльність. Тому у роботі визначено основні теоретичні аспекти дослідження інституційного забезпечення, чинники, що впливають на формування інституційного середовища, методи визначення якості інституційного середовища; окреслено та проаналізовано основі інститути, що управляють їхньою діяльністю та шляхи покращення інституційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

      Інституційне забезпечення досліджували такі відомі вчені з далекого зарубіжжя, як Дж. Бьюкенен (Buchanan), О. Вільямсон (Williamson), Р. Коуз с(Coase), Д. Норт (North), К. Рao (Rao), , Дж. Хікс (Hicks) та інші. Серед вчених, які доповнили доробок відзначились Ю. Валєвича, Г. Клейнер, Р. Нуреєва, Офік Н., Пачева Н., Ватаманюк З.,Пустовійт Р., КузяківО. тощо Але сьогодні продовжує залишатися проблемним питання щодо якості діяльності інститутів та інституцій зовнішньоекономічного середовища.
  • Загальні положення

    Мета: придбання  знань в області теорії прогнозування діяльності сучасних міжнародних корпорацій, ТНК й аналізу даних, необхідних для прогнозування соціально-економічних процесів і прийняття ефективних управлінських рішень та економічного механізму їх функціонування, пріоритетів та проблем розвитку в умовах глобалізації.

     

          Предметом навчального курсу дисципліни є система економічних звязків господарюючих субєктів різних країн на основі міжнародного поділу праці та механізм реалізації цих звязків в процесі інтернаціоналізації та глобалізації.

     

    знати: які процеси характеризують міжнародний рівень взаємодії національних економік; оволодіти новітніми підходами щодо оцінки еволюційного характеру розвитку системи МЕВ; сформувати уміння та навички щодо використання набутих знань для самостійного аналізу світогосподарських процесів, засвоїти методичні підходи до оцінки поточного стану та прогнозування тенденцій розвитку основних форм МЕВ; оволодіти методиками проведення порівняльного аналізу щодо загроз та переваг для вітчизняних підприємств при виході на різні сегменти міжнародних товарних, фінансових, валютних ринків.

     

    вміти: орієнтуватись у глобальних проблемах економічного розвитку світових господарських звязків, інтеграції України у систему міжнародного поділу праці; визначати показники обсягів, динаміки, результативності та ефективності міжнародних торговельних, інвестиційних, валютно-фінансових відносин на різних рівнях господарювання; використовувати емпіричний та статистичний аналіз стану міжнародного середовища для обґрунтування стратегій ЗЕД на рівні окремих підприємств; захищати інтереси держави, поєднувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси; ураховувати соціальні аспекти впливу рішень, що приймаються, на співробітників, споживачів, місцеві спільноти.


  • Розділ 1

    Реалізація зовнішньоекономічної стратегії держави в значній мірі залежить від ефективного функціонування інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв’язки та виконують загальноорганіаційні функції. Їх діяльність в значні мірі впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємців, тому головною метою економічної політики визначили створення відповідного інституційного середовища для започаткування та розвитку підприємництва. Сприятливий інституційний клімат сприяє ефективному функціонуванню економічних суб’єктів, сталому економічному зростанню країни та підвищенню рівня добробуту громадян.

  • Розділ 2

    Всесвітні індикатори управління (право голосу та підзвітність; політична стабільність та відсутність насильства; ефективність державних владних інституцій; якість регуляторної діяльності; верховенство права; боротьба з корупцією) вимірюють ефективність діяльності уряду. Україна показує найгірші показники серед країн Центрально-Східної Європи через неефективну політику уряду, функціонування державного апарату, низький ступінь довіри до внутрішньої політики та процвітання хабарництва.

  • Змістовний модуль 5

  • Змістовний модуль 6