Тема 14. Міфопоетика химерної прози 60-80-х рр. ХХ ст.
Карнавальна стихія як провідна стильова тенденція. Твори О.Ільченка, П.Загребельного, В.Земляка, В.Шевчука, В.Дрозда, Є.Гуцала і світова література: інтертекстуальний аналіз. Химерна проза як світоглядний компроміс між автентичністю й офіційною ідеологією.
з’ясувати сутність явища химерної прози в українській літературі 60–80-х рр. ХХ ст.;
дослідити її міфопоетичні та карнавальні засади;
визначити механізми поєднання фантастичного, фольклорного, історичного та іронічного дискурсів;
осмислити химерну прозу як форму культурного опору офіційній радянській ідеології.
Поняття “химерна проза” – український варіант “магічного реалізму” й “барокового відродження”.
Химерність як тип мислення: поєднання реального, міфологічного, гротескного й сакрального.
Міфопоетика химерної прози: фольклорна архаїка, архетип героя-спостерігача, топос села/міста як хронотоп світу.
Карнавальна стихія (М. Бахтін): сміх, перевертання ієрархій, “низьке” як форма духовного очищення.
Ритуал гри, пародія, цитатність, самоіронія — як стильові маркери химерного письма.
Твори 60–80-х рр. як поле компромісу між народною уявою, забороненими архетипами і цензурною нормативністю.
Інтертекстуальні паралелі.
Від химерної прози до постмодерного неоміфологізму (перехід у 1990-ті).
Химерна проза • карнавал • гротеск • алегорія • архетип героя-спостерігача • міфологічна модель світу • фольклоризм • самоіронія • інтертекстуальність • пародія • подвійний код • ідеологічна цензура • бароковість • метаморфоза • міфологізація історії.
У чому полягає феномен химерної прози як явища української культури?
Як поєднуються у ній елементи реалістичного й міфологічного письма?
У чому полягає специфіка карнавального світогляду та його зв’язок із міфом?
Які засоби поетики дозволяли письменникам висловлювати духовну свободу в умовах цензури?
Як у творах 60–80-х років виявляється тема “перевертання світу” — іронія, гра, двозначність?
Які архетипи й фольклорні моделі лежать в основі химерного письма?
Проаналізуйте будь-який твір (на вибір):
О. Ільченко «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця»
В. Земляк «Лебедина зграя» або «Зелені млини»
В. Дрозд «Ирій» або «Листя землі»
В. Шевчук «Дім на горі»
Є. Гуцало «Позичений чоловік»
Визначте:
які карнавальні, фольклорні або фантастичні елементи формують міфопоетику твору;
які архетипи реалізуються (герой, мудрець, блазень, трикстер, жертва);
як проявляється подвійність (офіційне ↔ сакральне, реальне ↔ фантастичне).
🟢 Форма подання: аналітичне есе (2 стор.) або таблиця.