Завдання 13. Морфологічний аналіз займенника
Варіант обирати згідно зі списком в академічному журналі
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Дасть Бог урожай, як зелений гай. Як же ми його ой та й іжнемо? (н. тв.). 2. Народе мій, Скажи мені на милість, чому тебе нічого не навчили Минулі війни, Голод і чума? (Г. Чубач). 3. Твоя земля нікуди не втекла – вона зосталась рідною і досі (Г. Чубач). 4. Ніяка в світі огорожа мені в коханні не поможе. Всі огорожі поламаю, але нікуди не втечу (Г. Чубач). 5.Якби дощі були – не зливи, То хто б розвіяв цей обман, що наша зустріч – неможлива? (Г. Чубач). 6. Гірка сльоза росинкою тече за цю нерівність в богорівнім світі (Г. Чубач). 7. Весна у кожне серце запливе (Г. Чубач). 8. Люблю народ, якого силу ніхто не зломить у віках (П. Воронько).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. У нашого Омелька невеличка сімейка: тільки Сидірко та Нестірко, та дітей шестірко, та батько, та мати, та нас три брати (н. тв.). 2. Вільний плач, вільні радість і сміх серед весен моїх золотих (Г. Чубач). 3.Чайки наді мною голосно кричать: «Скелею-горою може кожен стать» (Г. Чубач). 4. І вітри, як брати: на весь світ гомонять і привітно за крила торкають. Та сумує вона, що нема журавля, що без пари і пісні – немає (Г. Чубач). 5. Те, що висить у повітрі і становить вимогу часу, може одночасно визріти у ста головах без будь-якого запозичення (Й.-В. Гете). 6. Подаруй мені, доле, сто літ і ще день. Короткий зимовий день, сто літ — на працю, на сто натхнень, а на прощання — короткий зимовий день (Д. Павличко). 7. Багато людей сприймають Бога як слугу, зобов'язаного зробити за них усю брудну роботу (Ф. Моріак). 8. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала… (Леся Українка).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Коли мені було чотирнадцять років, мій батько був таким дурнем, що я ледь терпів його; коли мені виповнився двадцять один, я був вражений, наскільки цей старий чоловік порозумнішав за останні сім років (М. Твен). 2. Біг по життю, як по житу. Топтав обома. Все дозволяв собі у незагнузданім праві (Б. Олійник). 3. Про світ увесь казати не берусь, а все ж траплялась і мені нагода у світі многоликім побувати … (Б. Олійник). 4. Життя ішло, минуло той перон. (Л. Костенко). 5. Так твоя думка швиденько полине, тільки їй волю даси, І принесе з чарівної країни краплю живої роси (Леся Українка). 6. Вона виринула перед ним за кільканадцять кроків (Олесь Досвітній). 7.Скільки ж слів створив наш народ? Чи спроможні ми порахувати усі слова? На жаль, ніхто не відповість на питання: скільки ж слів у сучасній українській мові? (І. Вихованець). 8. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Коли від сну зимового розбудить гай весна – Зрости б мені черемхою коло твого вікна, – щоб мовою незвичною всю правду розповів і тихий шелест віт моїх, і щебет солов’їв (І. Муратов). 2. Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів (Л. Костенко). 3. Мій перший вірш написаний в окопі (Л. Костенко). 4.Ні з кого по сей день не брала я й пір’їнки (Л, Глібов). 5. Що робити? (О. Довженко). 6.Ах, нікого так я не люблю. Як втра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою (П. Тичина). 7. Багато справ ще у моєї долі (Л. Костенко). 8. Над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала надламана гілка (М. Стельмах).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Та в цій одвічній битві протиріч всі сили зла не коштують гроша, якщо твоя незаймана душа творитиме добро. Ось в чому річ (В. Шовкошитний). 2. Неначе в казці я пройшов цей вік, і мій вінок, де квітло двадцять весен, уже пожовк, осипався, опав (В. Стус). 3. Сто дзеркал спрямовано на мене, в самоту мою і німоту (В. Стус). 4. Коли врахувати, що українці становлять нині майже 73 % населення України, то кожна третя українська дитина позбавлена можливості навчатися рідною мовою (В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький). 5. Тож розпали в собі таку любов! (В. Шовкошитний). 6. Вже стільки років незалежні ми, а де ж та воля, що свята й крилата? (В. Шовкошитний). 7. Суддя сказав, що випадки були. Комусь колись чогось там підливали (Л. Костенко).
ВАРІАНТ 6
3. Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Тільки хто ж то погасить зуміє перші мрії, перші поривання? У багатті другого кохання першого завжди іскринка тліє (Д. Павличко). 2.Своїх прозрінь важкий багаж не покладеш на інші плечі (В. Шовкошитний). 3. Яби мені достукатись до неба, я б Господа за себе не просив. Хіба – дещицю: дати більше сил аби їх всі віддав я задля тебе (В. Шовкошитний). 4. Щастя — те ж саме, що й правда. Не існує половини, трьох чвертей, дев'яти десятих правди, — в такому випадку одна десята буде брехнею і вся правда рушиться в прірву (Л. Первомайський). 5. По той бік очерет стояв чорною стіною (П. Мирний). 6. Що в імені твоїм? (В Шовкошитний). 7. Ми ж не йдемо накидати згори якусь нову ідею чужому середовищу, лише зливаємось зі своїм народом… (О. Теліга). 8. По волі ж і піду, як тільки схочу, ніхто нічим мене тут не прив’яже! (Леся Українка).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. На берег море винесло монетку, стара монетка, тридцять
другий рік. Хтось молодий, засмаглий і веселий у море кинув, певно, — щоб
вернутись (Л.
Костенко). 2. Не стій, вербо, розвивайся, розвий собі, вербо, сімсот квіток і
чотири: всім боярам по квіточці, всім дружкам по квіточці (н. тв.). 3. За умов
конкуренції двох або кількох мов у одній країні особливо важливим для
виживання мови є її комунікативна потужність (Л. Масенко). 4.. 5. В історії
європейських народів можна знайти чимало прикладів колективної мовної стійкости
народу, завдяки якій йому вдалося за
складних політичних обставин протистояти мовно-культурній
асиміляції (Л. Масенко). 6. У колективі нічиєї межі не переореш (нар. тв.).7.
Нашим тополям та вербам судився, неначе людям, короткий вік (з газ.). 8. Високо
в небі радісно розливав свої трелі перший жайворонок (З. Тулуб).
ВАРІАНТ 8
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Вона стара. їй років півтораста (Л. Костенко). 2. Мій перший квіт — то лілієвий дзвін, у другому — трояндних мрій принада, в останнім — пристрасті яркий рубін (М. Драй-Хмара). 3. Якщо на території однієї країни поширені дві або кілька мов, для вивчення мовної ситуації важливо визначити ступінь поширеності кожної мови (Л. Масенко).4.1933 рік — сумнозвісний в українській історії рік голодомору, що спричинив загибель мільйонів людей (О. Кочерга). 5. Коли людина знає свої справжні достоїнства й вади, їй легше добитися успіху в будь-якій роботі, визначити своє місце в колектив, стати кращим. 6. Не звинувачуй іншого, якщо у тебе щось не виходить, шукай причину в самому собі. 7. Не кажи нічого, не подумавши, то й сміятися не будуть (І. Карпенко-Карий). 8. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. До двадцяти п'яти років діти люблять своїх батьків; у двадцять п'ять вони засуджують їх; потім вони їм усе пробачають (І. Тен). 2. Людина до сторіччя — дитина; коли б вона навіть досягла і п'ятисот років, все одно якоюсь частиною свого буття залишалася б дитям (О. Герцен). 3. Новолітуйте, посівайте, щоб усі поля, де вони тільки є на землі, родили… - Я шепотів і шепотів (Б. Харчук). 4. У процесі повернення до своєї мови та культури денаціоналізованим народам доводилося н просто навчати мови практично, а й будити національну свідомість, без якої не ясний сенс цього повернення (О. Ткаченко). 5. Людино моя із слов’янського племені! В мені ти зачата Дніпром і степами, задумою скіфа зігріта у темені, у житі обкошена тихо серпами (М. Вінграновський). 6.Тремтячими руками для чогось і далі намотував клоччя (Ю. Мушкетик). 7. Мудрий ніхто не вродився, а навчився (нар. тв.).
Виконати морфологічний аналіз займенників
1. Ми ніколи не скаржилися, доля наша завжди була нелегка, але наша, наша, ні в кого не позичена, не дарована ніким, ні в кого не просили, самі виривали власними руками і не хочемо іншої, не зміняємо на іншу (П. Загребельний). 2. Лише мох вкривав собою оте віковічне, ніким не займане каміння (А. Шиян). 3. От вона пневіряється зі своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає (І. Нечуй-Левицький). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Згоряють очі слів, згоряють слів повіки. Та є слова, що що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки, народ всевічний. Слово – наш народ (М. Вінграновський). 6. Багато пісень створив український народ. Їх співають у всіх куточках нашої Батьківщини.